Рішення

від 21.09.2020 по справі 638/7523/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/7523/18

Провадження № 2/638/1169/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Куценко К.Д., Кириллової К.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Юшко А.М., Коржова О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю лікувально-діагностичного центру АСК ХЕЛС про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю лікувально-діагностичний центр АСК ХЕЛС , в якому просить стягнути суму матеріальної шкоди у розмірі 43 000 грн. та моральну шкоду у сумі 20 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є інвалідом 1 групи, переселенка з м.Антрацит Луганської області, на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 16 січня 2014 року вона прибула до Інституту медичної радіології ім. С.П.Григор`єва для обстеження. Наприкінці січня 2014 року відповідно до результатів комп`ютерної томографії, пунції, біопсії та супутніх аналізів їй було поставлено діагноз рак молочної залози 4 стадія і одразу ж почалося лікування в Інституті. З 2014 року по 2018 рік вона проходила лікування у лікаря онколога ОСОБА_3 , що має 20 річний стаж роботи. З 31 січня 2014 року по 29 серпня 2015 року вона проходила лікування паліативною хіміотерапією. 29.08.2015 року закінчився 14 цикл паліативної хіміотерапії, після якої наступила стадія ремісії (гематологічна токсична стабілізація процесу). Весь час ремісії позивач проходила КТ один раз на три-п`ять місяців з метою контролю стану здоров`я. У серпні та вересні позивач стала почувати себе гірше ніж перші місяці після хіміотерапії, почало боліти в області грудної клітини і 15.11.2016 року було проведено КТ, за результати якої було виявлено нові осередки захворювання. У зв`язку з цим з 19 листопада по 08 грудня 2016 року проведено два цикли хіміотерапії. Також за результатами КТ від 15.11.2016 року було виявлено консолідуючий перелом шийки правої стегнової кістки. На цей момент лікуючим лікарем була ОСОБА_4 , яка оглянула позивачку і результат КТ. У зв`язку з сильним больовим синдромом від перелому позивачу було призначено проведення променевої терапії з 21 по 28 грудня 2016 року. За рекомендацією лікуючого лікаря ОСОБА_3 із 1 березня по 20 червня 2017 року позивачу проведено декілька курсів хіміотерапії в область грудини. 14.11.2017 року позивач пройшла КТ, за результатами якої було виявлено наростання патологічних змін в легенях та надключичних відділах з правої сторони. Також, в цей час у позивача узяли біопсію тканин грудини для виявлення нових змін щодо протікання хвороби. У кінці листопада позивач прибула на лікування до інституту, здала аналізи крові для виявлення можливості проходження лікування, після чого прийшла до свого лікаря ОСОБА_3 для обговорення подальшого лікування. ОСОБА_3 , передивилася аналізи і зазначила, що для подальшого лікування показники практично в нормі, але так як організм вже прийняв більш ніж 30 курсів хіміотерапії та 4 курси радіотерапії треба зробити молекулярно-генетичне дослідження, як вона пояснила це - аналіз на виявлення чутливості клітин пухлини до хіміотерапії. Лікар зазначила, що без цього аналізу наступне лікування неможливе і продовжувати вона його відмовляється. За пропозицією лікаря такий аналіз можна було зробити у закордонних лабораторіях вартість становила від 3 до 8 тисяч доларів США. Також лікар повідомила про існування лабораторії АСК ХЕЛС , яка самостійно відсилає зразки за кордон і коштує це дешевше. Позивач погодилась та звернулась до засновниці лабораторії ОСОБА_10. та її чоловіка ОСОБА_5 для уточнення вартості та інших подробиць дослідження. За поясненням ОСОБА_6 вартість дослідження становить 1600 дол.США, клітини пухлини відправляються у Швейцарію на дослідження, після чого лікар Швейцарії дає письмове роз`яснення, а ОСОБА_6 перекладе його та через 10 днів позивач їх отримає. Приблизно 25 листопада 2017 р. близько 11.00 години дня дочка позивача ОСОБА_1 віддала ОСОБА_6 1600 дол.США та м`які тканини пухлини, зібрані методом біопсії, але чека не отримала. Результати дослідження обіцяли надати через 7-10 днів. 05 грудня 2017 року дочка позивачки забрала результати аналізів і віднесла їх лікарю ОСОБА_3 , яка повідомила, що в них є неточності, та в телефонній розмові з ОСОБА_6 з`ясувала деталі результатів аналізу, що на думку позивача свідчить про співпрацю цих осіб та викликало сумніви у правдивості результатів аналізів. На прохання надати оригінал результатів аналізів, ОСОБА_6 повідомила про необхідність заплатити 4500 дол.США. Також позивач зазначила, що через декілька днів лікарем ОСОБА_3 було запропоновано пройти -хіміотерапевтичне лікування спираючись на результати аналізу зробленого АСХ ХЕЛС , тому з 11 грудня 2017 р. по 23 лютого 2018 р. позивач пройшла три курси хіміотерапії і 15 квітня 2018 р., зробила контрольне КТ, по результатам якого стало зрозуміло, що стан її здоров`я повернувся до стану 2014 р., та самопочуття погіршилось (почало боліти в грудній клітині та шиї, загострилися болі стегнової кістки). Лікар ОСОБА_3 побачивши результат КТ вкотре відмовилась лікувати позивача, мотивуючи це тим, що організм більше не витримає хіміотерапії, а вона не хоче нести відповідальність, якщо щось трапиться. Після візиту до директора ОСОБА_7 позивачем стала опікуватися лікар цього ж інституту професор ОСОБА_8 , яка дослідивши результати аналізу зроблені в АСК ХЕЛС сказала, у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що вони є підробкою і кожен лікар-онколог одразу це зрозуміє глянувши на них. Інші лікарі інституту, головний лікар і директор також підтвердили, що ці аналізи є підробкою і що в АСК ХЕЛС . Позивач вважає, що дії ОСОБА_6 можна кваліфікувати за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України як Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів , та ст. 140 як Неналежне виконання професійних обов`язків медичним або фармацевтичним працівником .

Позивач зазначає, що в результаті підробки аналізу лабораторією АСК ХЕЛС вона зазнала як фізичних, моральних так і матеріальних страждань. Фізичні страждання проявилися в тому, що вона постійно ходила до лабораторії, для того, щоб отримати оригінал документа, потім для отримання коштів за підроблені аналізи, натомість їй важко ходити, при ході відчуває сильні болі у нозі, через що постійно вживає знеболювальні та заспокійливі ліки. Моральні страждання проявились в тому, що вона постійно плакала і страждала, оскільки віддала 1600 дол.США за підробку, хоча могла їх використати на лікування. Вказує, що в неї була надія на лікування завдяки аналізам, однак її ввели в оману люди, яким вона довіряла, було втрачено не лише гроші, а й дорогоцінний час на лікування. На цій підставі у позивача почалася депресія, апатія та небажання боротися за своє життя. Також було порушено нормальний спосіб життя, оскільки була вимушена докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав і для повернення коштів. Завдану моральну шкоду позивач оцінює у 20 000 грн., матеріальну - у 1600 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 43 000 грн.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вважає позовну заяву необґрунтованою. Зазначив, що відповідно до Статуту ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС здійснює різні види медичної діяльності, зокрема, надає медичні послуги з лабораторної діагностики. Відповідачем отримано в установленому законом порядку ліцензію на здійснення медичної практики - рішення МОЗ України від 21.04.2016 року №376. У листопаді 2017 року позивач звернулась до відповідача за отриманням медичної послуги, а саме: здійснення дослідження на чутливість клітин пухлини до хіміотерапії. Письмового направлення лікуючого лікаря у неї не було, тому назва замовлення на дослідження внесена з її слів до електронної амбулаторної картки пацієнта. Оплата дослідження у розмірі 41 700 грн. була здійснена у безготівковій формі через термінал банку. Результат проведеного дослідження у встановлений домовленістю строк був переданий 07.12.2017 року дочці позивача ОСОБА_1 . Також зазначає, що молекулярно-генетичне дослідження, про яке у позові зазначає позивач - молекулярно-генетичний скринінг пухлини відповідач не брав і не міг взяти на себе таке зобов`язання, оскільки ліцензія не дозволяє йому проводити генетичні дослідження, а лише біохімічні та імунологічні, що також підтверджується прейскурантом цін на послуги ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС . За індивідуальними письмовими договорами з пацієнтами відповідач може направити їх біоматеріал на відповідні дослідження до європейських клінік (лабораторій). Однак вартість проведення таких досліджень становить декілька тисяч євро. Крім того, посилається, що твердження позивача у позові носять суперечливий характер, оскільки зі змісту позову вбачається, що лікар ОСОБА_3 направила її зробити аналіз на виявлення чутливості клітини пухлини до хіміотерапії. Саме таке замовлення внесено до амбулаторної картки позивачки, воно було сплачено нею та відповідач надав медичну послугу відповідно до замовлення - це результат аналізу Визначення індивідуальної чутливості пухлини до хіміотерапії (що відповідає прейскуранту розцінок відповідача). Тобто відповідач виконав свої зобов`язання перед пацієнтом - позивачем у справі у повному обсязі та несе відповідальність за достовірність отриманого результату. Щодо молекулярно-генетичного дослідження, на яке зазначає позивач, то відповідач не брав на себе зобов`язання здійснювати його, оскільки такий вид лабораторної діагностики не передбачений ліцензією на провадження медичної практики. Також відповідач вказує на те, що викликає сумнів та обставина, що позивач звернулась до суду із даним позовом лише через півроку після проведення дослідження та отримання результату аналізу, що унеможливлює проведення перевірки достовірності отриманих відповідачем даних у зв`язку з повною мутацією клітин пухлини за такий значний період з урахуванням проходження хіміотерапії. Вказує, що позивач не надає жодного доказу підробки відповідачем аналізу, у зв`язку з чим зашкоджено ефективне лікування. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що саме лікар ОСОБА_3 зазначила позивачу про необхідність провести молекулярно-генетичне дослідження. Та саме лікар в присутності завідуючого відділенням ОСОБА_4 пояснила позивачу, що це аналіз необхідно зробити, щоб виявити, до якої хіміотерапії будуть чутливі клітини пухлини, щоб обрати нову схему лікування, адже назви аналізу (молекулярно-генетичне дослідження) без медичної освіти не зрозуміло. Також зазначила, що ОСОБА_6 підтвердила слова лікаря ОСОБА_3 про те, що вони можуть допомогти зробити молекулярно-генетичне дослідження, яке коштуватиме 1600 дол.США. Наполягає на тому, що позивач замовила аналіз, що має назву молекулярно-генетичне дослідження, яке погодився зробити відповідач, акцентуючи увагу на тому, що за 1600 дол.США вони відправлять зразки клітин пухлини у Швейцарію, де їх буде досліджено. Про необхідний вид аналізу ОСОБА_6 дізналась не від позивача, а безпосередньо від лікаря ОСОБА_3 .. В усній розмові на прохання роз`яснити який саме аналіз робили позивачу, лікар ОСОБА_3 повідомила, що їй робили молекулярно-генетичне дослідження. Розрахунок за проведення дослідження проводився у готівковій формі особисто ОСОБА_6 у розмірі 1600 дол.США. Доказів протилежного відповідачем не надано. Вказує, що на момент оплати ОСОБА_1 за молекулярно-генетичне дослідження у відповідача не було не лише касового апарату, але і терміналу, про що свідчить акт перевірки ГУДФС у Харківській області та телефонна розмова з ОСОБА_9 . Описані в молекулярно-генетичному аналізі групи ліків, що застосовувались у лікуванні позивача, які повинні були допомогли у лікуванні хвороби, не тільки не допомогли, а ще й погіршили стан її здоров`я, про що можна було дізнатись лише після курсу лікування та за результатом комп`ютерної томографії. Крім того вказує, що викликає сумнів достовірність наданого прейскуранту цін та послуг ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС . Вважає, що відповідач займається шахрайством. На підставі викладеного просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 31.07.2018 року після усунення позивачем допущених у позовній заяві недоліків відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що вона працює лікарем-онкологом у Науково-дослідному інституті медичної радіології ім.Григор`єва. Зазначила, що позивачу в усній формі було запропоновано згідно рішення клінічного консиліума провести додаткове (необов`язкове) обстеження персоналізації лікування, тобто додаткове обстеження з урахуванням молекулярно-генетичного профілю. Було запропоновано три лабораторії, які виконують ці дослідження на території України, але конкретного направлення до ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС не видавалось. Свідок лише повідомила пацієнту - позивачу у справі про існування трьох лабораторій, оскільки кожна лабораторія, яка проводить ці обстеження, має свої форми направлення. При цьому позивач повідомила, що буде вирішувати самостійно, де вона буде це виконувати оскільки знайома особисто з персоналом лабораторії, тому ніяких направлень і не було. Який саме зробили аналіз не пам`ятає. Також зазначила, що всі рішення щодо направлення пацієнта ОСОБА_2 , а також призначення їй обстеження та зміни лікування були прийняті на клінічних зборах за участю мінімум десяти провідних фахівців відділення і кожне направлення на дослідження, а також зміну в лікуванні було зафіксовано в історії хвороби за підписами 10 лікарів. При цьому вказала, що направляла ОСОБА_2 на молекулярно-генетичне дослідження, те що отримано за результатами дослідження більше схоже на резюме того, що вони проводили чи не проводили, це перелік медикаментів, які можуть бути застосовані при лікуванні, молекулярно-генетичне дослідження не має так виглядати. Зазначила, що є рішення консиліуму за участі лікаря ОСОБА_8 , де присутня була позивач та їй було запропоновано застосування препаратів, які зазначені у висновку, однак ОСОБА_2 зазначила про неможливість їх придбання через тяжкий матеріальний стан.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що вона працює медичним директором інституту кліткової біогенетики, раніше працювала у ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС , позивача знає, оскільки вона зверталась до лабораторії за дослідженням на чутливість пухлини до препаратів. Проводився аналіз чутливості пухлини на хіміотерапію. При цьому зазначила, що такий аналіз проводиться трьома різними способами: молекулярно-діагностичне дослідження; молекулярне дослідження; кліткове дослідження. Мета даного методу визначити чутливість самої тканини пухлини до хіміотерапевтичних препаратів. Було проведено не молекулярно-генетичний аналіз, а клітковий. Проведено той вид дослідження, який замовила сама позивач. Повідомила, що позивач спочатку звернулась до лабораторії за консультацією у лютому, а потім коли позивач прийшла вже з матеріалом, було проведено аналіз. Хто давав гроші на це не пам`ятає, до грошових коштів не має відношення, оскільки вона є лікарем, який проводить дослідження. Зазначила, що чек було видано разом з результатами аналізу. Також зазначила, що МОЗ України не розроблений окремий бланк для аналізу на чутливість пухлини до хіміотерапії. Бланк наданий відповідачем єдиний на Україні, він розроблений саме медичним центром АСК ХЕЛС і в нього немає додаткових аркушів. Це є повний розгорнутий аналіз, в якому прописано чутливість клітин пухлини до всіх препаратів, які були внесені до дослідження та написано процентне відношення погибелі клітин в залежності від внесеного препарату. Також зазначила, що позивач неодноразово робила аналізи у відповідача та ніяких скарг не було з її боку.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, диски з аудіо- та відеозаписами, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Як на правову підставу для звернення до суду з позовом до ТОВ ЛДЦ АСК ХКЛС , позивач посилається на ст.49 Конституції України, ст.6 Основ законодавства України про охорону здоров`я, ст.6 ЗУ Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення , ст.ст.22, 23, 1167 ЦК України та вважає, що їй було спричинено матеріальну та моральну шкоду.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь та гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Основи законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 року №2801-ХІІ містять положення, в яких закріплено основні принципи охорони здоров`я, права та обов`язки громадян України у сфері охорони здоров`я, гарантії реалізації права на охорону здоров`я та його державний захист.

Так, згідно ст.6 Основ кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, у тому числі, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я, достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь, відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди, оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів охорони здоров`я та органів охорони здоров`я.

Статтями 78, 80 Основ передбачено, що медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу. Особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров`я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.8 Статуту ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС здійснює різні види медичної діяльності, зокрема, надає послуги з лабораторної діагностики.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Міністерства охорони здоров`я України від 21.04.2016 року №376 надано ліцензію ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС на провадження господарської діяльності з медичної практики зі спеціальністю: організація і управління охороною здоров`я, клінічна біохімія, лабораторна імунологія.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи та з 2014 перебуває на лікуванні в Інституті медичної радіології ім.С.П.Григор`єва з діагнозом рак молочної залози (анонімна пухлина) 4 стадія, у листопаді 2017 року звернулась до ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС за отриманням медичної послуги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було надано послуги з дослідження на чутливість клітин пухлини до хіміотерапії, що підтверджується копією витягу з Журналу реєстрації матеріалу, наданого для дослідження, скрін-шот електронної медичної картки позивача. Вартість послуги 41691 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №@2PL742015, №@2PL747284, №@2PL387851.

При цьому позивач та її представник посилаються, що замовляли проведення молекулярно-генетичного дослідження, тоді як представник відповідача зазначає, що позивачем було замовлено дослідження на чутливість клітин пухлини до хіміотерапії.

Разом із цим, з наданого до суду копії Статуту ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС , копії ліцензії МОЗ України від 21.04.2016 року №376, копії листа МОЗ України від 25.04.2016 року №880, копії свідоцтва про сертифікацію лабораторії на відповідність ISO 9001:2017, прейскуранту цін на послуги не вбачається, що відповідач у справі надає медичні послуги з молекулярно-генетичного дослідження. Факт надання позивачу послуг з молекуляно-генетичного дослідження також заперечується представником відповідача, оскільки відповідач може провадити господарську діяльність з медичної практики лише за вказаною у ліцензії спеціальністю. Доказів протилежного позивачем до суду не надано.

Крім того, як вбачається з матеріалів позову, за заявою ОСОБА_2 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2018 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.190 КК України щодо неправомірних дій з боку працівників лабораторії ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС , які під приводом проведення медичних аналізів, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_2 у сумі 1600 дол.США. Однак саме по собі звернення позивача до правоохоронних органів не є доказом заподіяння матеріальної та моральної шкоди позивачу з боку відповідачів.

Відсутні в матеріалах справи також докази підроблення документів відповідачем, встановлені вироком суду.

Так, статтею 1166 ЦК України визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст.22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відшкодування шкоди визначені статтею 1166 ЦК України, згідно з частинами першою, другою якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В силу ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Цивільно-правова відповідальність у сфері медичної діяльності - це вид юридичної відповідальності, який виникає внаслідок порушення у галузі майнових або особистих немайнових благ громадян у сфері охорони здоров`я і який полягає переважно в необхідності відшкодування шкоди. Ця відповідальність настає при порушенні медиками виконання своїх професійних обов`язків, унаслідок чого було заподіяно шкоду здоров`ю пацієнта.

До особистих немайнових благ громадян, які безпосередньо пов`язані з медичною діяльністю, належать перш за все життя і здоров`я.

Умови настання цивільно-правової відповідальності у сфері медичної діяльності:

1. Протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) медичного персоналу.

2. Заподіяння шкоди пацієнту.

3. Причинний зв`язок між протиправністю та настанням шкідливих наслідків.

4. Вина заподіювана шкоди.

Протиправність - це наявність певного відхилення від правил (норм) надання медичної допомоги, порушення суб`єктивного права пацієнта. Протиправність може виражатись як у дії, так і в бездіяльності. Наприклад, під стандартизацією, яка запроваджується у практику охорони здоров`я, розуміють використання певних стандартів (протоколів) ведення хворих з тими чи іншими захворюваннями. Відхилення від таких стандартів у лікуванні захворювання, при настанні несприятливого результату, є протиправним і може розглядатись як одна з умов настання цивільно-правової відповідальності медичної установи. А порушення суб`єктивного права пацієнта може виражатись у недостатньому інформуванні його з боку медичного працівника про наступне медичне втручання, у результаті чого порушується суб`єктивне право пацієнта на поінформовану добровільну згоду на медичне втручання.

Шкода - це матеріальні збитки, які виражаються у зменшенні майна потерпілого пацієнта і (або) зменшенні його нематеріального блага (життя, здоров`я). Різновидами шкоди як результату протиправного медичного втручання є: майнова (реальні втрати, неотримані доходи, витрати на харчування, лікування, догляд тощо); моральна (фізичні та моральні переживання пацієнта, який постраждав у результаті медичного втручання).

Фізична шкода здоров`ю визначається відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року.

Майнова шкода визначається в результаті підрахунків втраченого заробітку, витрат на лікування, додаткове харчування, придбання ліків, догляд і таке ін. Іншими словами - це все ті витрати, які в пацієнта виникли у зв`язку із заподіянням йому шкоди, а також всі доходи, які потерпілий міг би точно отримати. Ці обставини повинні бути підтверджені документально. Витрати на лікарські засоби встановлюються на підставі чеків, товарних накладних, а за їх відсутності - за допомогою витягу з медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого, де зазначено, які ліки призначались і потім застосовувались, та довідки з аптечного управління, де буде зазначено вартість ліків на ринку фармпослуг за певний місяць.

Причинний зв`язок між протиправністю діяння та настанням шкідливих наслідків, як третя умова настання цивільно-правової відповідальності у сфері медичної діяльності полягає у встановленні реального зв`язку між діями лікаря і настанням негативних наслідків. Для встановлення причинного зв`язку вдаються до допомоги судово-медичної експертизи; коли мова йде про заподіяння смерті людини, то проведення експертизи обов`язкове.

Вина заподіювана шкоди - характеризується особливостями, притаманними медичній діяльності. Лікувальна установа визнається винною, якщо встановлено вину її працівників у заподіянні шкоди здоров`ю пацієнта. Вина може бути виражена у формі умислу або необережності. Про умисел мова йде у випадках, коли медичний працівник усвідомлював протиправність дій, які здійснював, і бажав настання пов`язаного з цими діями результату. Необережна форма вини полягає у тому, що медичний працівник: а) передбачив настання шкідливих наслідків, але самовпевнено сподівався на їх відвернення; б) не передбачав настання шкідливих наслідків, хоча за необхідної уважності та завбачливості повинен був і міг передбачити ці наслідки.

В листі Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства управління соціального, трудового та гуманітарного законодавства Міністерства юстиції України від 20.06.2011 р. Відповідальність медичних працівників вказано: …цивільно-правова відповідальність - це своєрідний засіб забезпечення захисту особистих немайнових прав (життя і здоров`я) пацієнтів при наданні медичної допомоги. Переважна більшість позовів, що пред`являються пацієнтами до закладів охорони здоров`я (у тому числі до фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності, що займаються медичною практикою), є позовами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, спричиненого медичною допомогою неналежної якості. Відшкодування такої шкоди здійснюється відповідно до положень глави 82 ЦКУ. Обов`язковою умовою відповідальності за заподіяння шкоди є причинний зв`язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою. Для настання цивільно-правової відповідальності за шкоду здоров`ю необхідно, щоб така шкода була спричинена з вини заподіювача шкоди. Вина медичних працівників, як правило, виступає у формі необережності. Для звільнення від обов`язку відшкодувати шкоду здоров`ю заподіювач шкоди повинен довести, що вона сталася не з його вини.

Суд, оцінивши докази, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов до висновку що персоналом ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС медична послуга ОСОБА_2 була надана належної якості, неправомірності дій відповідача ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС при наданні медичної послуги ОСОБА_2 судом не встановлено, а тому між діями ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС та завданою шкодою позивачу відсутній безпосередній причинний зв`язок та відсутня вина відповідача у заподіянні шкоди позивачу.

Даний висновок суду ґрунтується на зібраних у справі доказах, наведених вище.

Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів і судом не здобуто таких доказів на підтвердження фактів вчинення відносно неї неправомірних чи злочинних дій з боку відповідача - ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС , помилковості чи підроблення результатів дослідження та доказів того, що відповідачем порушено вимоги закону щодо надання кваліфікованої медичної допомоги, надання достовірної інформації про стан здоров`я позивача, а також завдання шкоди здоров`ю позивача у зв`язку з проведеними дослідженням, а тому вимоги до ТОВ ЛДЦ АСК ХЕЛС щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи аргументи, викладені сторонами по справі в судовому засіданні та у заявах по суті справи, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-82, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю лікувально-діагностичного центру АСК ХЕЛС про стягнення моральної та матеріальної шкоди - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 25.09.2020 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю лікувально-діагностичний центр АСК ХЕЛС , ЄДРПОУ 39786470, м.Харків, вул.Єсеніна буд.21 кв.50.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк