Рішення

від 28.09.2020 по справі 953/10440/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10440/20

н/п 2/953/2348/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 953/10440/20 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 та ПФ ЛІАНА про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ КБ Приват Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ПФ ЛІАНА про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором НАН2АК07620032 від 17.08.2005 року у розмірі 27886,75 грн., а також судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що АТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_1 17.08.2005 уклали кредитний договір НАН2АК07620032. Згідно договору АТ КБ ПРИВАТБАНК зобов`язався надати відповідачу-1 кредит у розмірі 58175.00 грн. на термін до 16.08.2010, а відповідач-1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач-1 повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач-1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. АТ КБ ПРИВАТБАНК свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 58175.00 грн. В порушення умов кредитного Договору а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач-1 свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач-1 станом на 15.05.2020 має заборгованість - 27886.13 грн., яка складається з наступного: 26177.75 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1689.80 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 18.58 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. В забезпечення виконання зобов`язання за Договором НАН2АК07620032 між АТ КБ ПРИВАТБАНК та нищевказаними фізичними особами було укладено договір поруки, укладений з поручителем ГІФ "ЛІАНА" в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договором відповідача-1. Відповідно до умов Договору поруки, а саме п.5, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за Договором НАН2АК07620032. Згідно з п.6 Договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п`яти календарних днів з моменту її отримання. Вимога, що була пред`явлена до поручителів щодо виконання забезпеченого зобов`язання, залишена без задоволення.

На підставі викладеного позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 справа передана для розгляду судді Колесник С.А.

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.07.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ ПРИВАТБАНК не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час і місце судових засідань повідомлялись належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданих до неї документів та повідомлення про виклик у судове засідання та шляхом направлення судових повісток про виклик у судове засідання, не використали наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явились у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

Відповідачами не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачі обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надали, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачів.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Відповідно до ухвали суду від 28.09.2020, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлялись про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачів та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Так судом встановлено, що між АТ КБ ПриватБанк та відповідачем ОСОБА_1 , 17.08.2005 було укладено кредитний договір НАН2АК07620032.

Згідно умов договору АТ КБ ПРИВАТБАНК зобов`язався надати відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 58175,00 на термін до 16.08.2010, а відповідач 1 зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштам в строки та в порядку встановлених кредитним договором.

Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач 1 повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором відповідач 1 ОСОБА_1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Як встановлено судом, АТ КБ ПриватБанк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 58175,00.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач-1 станом на 15.05.2020 має заборгованість - 27886.13 грн., яка складається з наступного: 26177.75 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1689.80 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 18.58 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Даний факт підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Після укладення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов`язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Ці зобов`язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач ОСОБА_1 , уклавши Договір з позивачем, отримала кредит, чим взяла на себе грошове зобов`язання, яке належним чином не виконала та прострочила зобов`язання, а тому повинна нести відповідальність, встановлену законом та договором.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Так, з матеріалів справи встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором відповідача 1 ОСОБА_1 , між АТ КБ ПРИВАТБАНК та ПФ ЛІАНА було укладено Договір поруки №НАН2АК07620032 від 17.08.2005, згідно умов якого відповідачі ПФ ЛІАНА та ОСОБА_1 несуть відповідальність як солідарні боржники.

Відповідно до умов Договору поруки, а саме п. 5. позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за Договором НАН2АК07620032 від 17.08.2005.

Згідно з п. 6 Договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п`яти календарних днів з моменту її отримання, проте вимога яка була пред`явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов`язання залишена без задоволення.

За змістом статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно з частинами першою та другою ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

Частиною першою ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Таким чином, в разі неможливості виконання боржником за кредитним договором грошового зобов`язання, поручитель зобов`язаний його погасити.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Правильність наданих банком розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачами в установленому законом порядку.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачі в свою чергу жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог не надано.

Таким чином, враховуючи, що на час звернення позивача до суду відповідачі не повернули надані кошти, а розрахунок заборгованості наданий суду відповідає умовам та правилам надання банківських послуг і нормам ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Позивач надав до суду копії зазначених документів, розрахунок заборгованості по кредиту, виданий посадовою особою позивача, який являється допустимим доказом у справі, а Відповідачі не надали суду жодного належного доказу, що спростовують наявність кредитних відносин та не спростували подані позивачем розрахунки заборгованості за таким кредитним договором. Об`єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, Відповідачі не надали, а судом їх здобуто не було, що вказує на обґрунтованість позову.

Аналізуючи викладені обставини справи та беручи до уваги в сукупності всі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 27886,13 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягує з відповідачів у рівних частках на користь позивача суму сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст. 525-526, 530, 551, 553,554, 611, 616, 623, 1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ПФ ЛІАНА (місцезнаходження: Харківська обл.., Харківський р-н., сел..Високий, вул..Ощепкова, 42, код 25461216) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №НАН2АК07620032 від 17.08.2005 у загальному розмірі 27 886 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 13 копійок, станом на 15.05.2020, яка складається з наступного: 26177.75 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1689.80 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 18.58 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ПФ ЛІАНА (місцезнаходження: Харківська обл.., Харківський р-н., сел..Високий, вул..Ощепкова, 42, код 25461216) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. у рівних частках, тобто по 1051 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

При цьому, відповідно до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк ПриватБанк , місцезнаходження: 01001 м.Київ вул.. Грушевського 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПФ ЛІАНА , місцезнаходження: Харківська обл.., Харківський р-н., сел..Високий, вул..Ощепкова, 42, код 25461216.

Повне судове рішення складено 28.09.2020.

Суддя Колесник С.А.