Рішення

від 07.09.2020 по справі 382/813/19

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/813/19

Провадження № 2/382/68/20

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2020 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визнання права власності на частину спільного майна, та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Яготинського районного суду Київської області до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визнання права власності на частину спільного майна, в котрому вказала, що 14 грудня 2007 року між нею, ОСОБА_3 , і відповідачем по справі, ОСОБА_2 , був укладений шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області за актовим записом № 7. На даний час у провадженні Яготинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 382/294/19 про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_2 у якій ОСОБА_1 являється відповідачем. У шлюбі народилися сини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час, проживають разом з нею, в селі Кононівка Драбівського району Черкаської області і перебувають на повному утриманні матері. Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, отримує щомісячно лише державну допомогу при народженні дитини, але її розмір є мізерним по відношенню до витрат на утримання двох малолітніх дітей. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей не надає, також ухиляється від участі у їх вихованні. Її матеріальне становище є важким і вона не може самостійно належно утримувати дітей: забезпечувати нормальне харчування, купувати одяг, необхідні ліки та оплачувати гуртки.

Також зазначила, що старший син - ОСОБА_6 , відповідно до консультативного висновку №615 НДСЛ Охматдит від 22.03.2019 р., довідки №34 КНП ЯЦПМСД від 01.04.2019 р., має діагноз: затримка психо-мовного розвитку, розлад експресивного мовлення ІІ-ІІІ р., F 80.0 та перебуває на диспансерному обліку у педіатра Комунального некомерційного підприємства Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги Яготинської районної ради(при даній патології недорозвиток експресивності мовлення обумовлений органічним ураженням мовних зон мозку. Умови лікування: медико-педагогічна і логопедична корекція проводиться в амбулаторно-поліклінічних умовах або в умовах спеціалізованого дитячого закладу та медикаментозне лікування); молодший син - ОСОБА_7 , відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого відділення недоношених та патології наворожених, має слідуючи діагнози: Кон`югаційна гіпербілірубінемія внаслідок поліцитемії. Кандидоз слизової роту. Симптомокомплекс хвороби Дауна. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (структурне ушкодження головного мозку у новонароджених). Синдром рухових порушень. ВОВ (Відкрите овальне вікно); згідно результату цитогенетичного дослідження № 16 медико-генетичної лабораторії від 09.01.2018 р., результат дослідження: 47,ХУ,+21 чоловічий каріотип з трисомією 21 (синдром Дауна) (генетична аномалія, яку спричинює присутність додаткової хромосоми у 21 парі. Таким дітям притаманна характерна зовнішність, підвищена можливість появи певного спектру захворювань (наприклад вроджених вад серцево-судинної системи, тощо), певна розумова відсталість та гірша соціальна адаптація); відповідно до електрокардіографії відділення функціональної діагностики НДС ОХМАТДИТ від 17.04.2018 р., встановлено заключення: ритм синусів: вертикальне положення електричної осі серця у дитини; гіпертрофія правого шлуночка і правого передсердя (вроджені вади серця; патологічний стан, пов`язаний зі збільшенням міокарда та є досить рідкісною патологією серця); відповідно до ехокардіографії КДП НДСЛ ОХМАТДИТ від 17.04.2018 та ехокардіографічного обстеження Державної установи Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії від 24.04.2018 р., заключення: Вторинний дефект міжпередсердної перегородки. Супутній діагноз: Синдром Дауна. Внаслідок чого їхні діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 потребують особливого домашнього догляду, постійного контролю стану здоров`я, материнської турботи, також необхідно регулярно робити аналізи, щорічно проходити повне медичне обстеження та відвідувати відповідних спеціалістів.

Вона, не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та отримує щомісячно лише державну допомогу при народженні дитини. Інших доходів не має.

Відповідач є повністю здоровою та працездатною особою, не перебуває на обліку в лікарні з будь-якими хронічними захворюваннями. ОСОБА_2 офіційно працевлаштований в ТОВ Агро Логістика Україна (07700, Київська обл., Яготинський район, м.Яготин, вул. Поштова, будинок 56А) та отримує стабільний дохід. Відповідач інших неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має .

На праві власності відповідачу належать такі об`єкти нерухомості:

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 62,7 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка площею 0,2500 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,197 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,1402 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 2,9299 га, № НОМЕР_1 , наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області;

- земельна ділянка площею 2,93 га, № НОМЕР_2 , наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області.

На праві спільної сумісної власності подружжя сторони у справі мають житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 54,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Іншого майна на праві власності вона не має.

Враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та ті обставини, що відповідач є працездатною особою, працює офіційно, на обліку у лікарні з будь-якими хронічними захворюваннями не перебуває, інших утриманців не має, здатний надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, а також те, що розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 1 січня 2019 року становить 1626 грн., для дітей віком від 6 до 18 років становить 2027 грн., просила стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у єдиній частці 1/2 всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку житлового будинку з відповідними частками господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Витрати пов`язані із стягненням судового збору покласти на відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна, в якому вказав, що дійсно 14 грудня 2007 року між сторонами по справі було укладено шлюб, який згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 4 квітня 2019 року було розірвано. Від спільного подружнього життя сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час подружнього життя сторонами по справі був придбаний житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , який був оформлений на ОСОБА_1 . Однак, на даний час вони із колишньою дружиною не можуть дійти добровільної згоди щодо поділу спільного майна подружжя. Оскільки вказаний будинок є спільною власністю подружжя він має право на Ѕ частину вищевказаного майна, в зв`язку з чим просив визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, що розташований по АДРЕСА_2 . В той же час, він не заперечує щодо передачі свого права власності на належне йому майно - Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 - у зв`язку з припиненням права на аліментів для дітей.

Представник позивачки звернувся до суду з заявою в якій просив розглядати справу у його відсутність за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідачки звернувся до суду з заявою в якій просив розглядати справу у його відсутність за наявними матеріалами у справі.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов підлягає до задоволення.

Як вбачається із копії свідоцтва про шлюб (а.с.5-7, 121) між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , шлюб укладено 14 грудня 2007 року у Виконавчому комітеті Лозовоярівської сільської ради Яготинського району, запис акту №7.

Згідно свідоцтв про народження батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.8-9).

Згідно витягу із наказу за № 42-к від 19.03.2018 ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.10-11).

Як вбачається із акту про фактичне проживання в АДРЕСА_3 разом з неповнолітніми дітьми.

Із довідки Лікарсько-консультативної комісії та консультативного висновку (а.с.13-15) вбачається, що у ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 затримка психо-мовного розвитку, розлад експресивного мовлення ІІ-ІІІ р., F 80.0.

Із виписки з медичної карти стаціонарного хворого, направлення на обстеження, результатів цитогенетичного дослідження, електрокардіографії та консультативного висновку (а.с.16-22) вбачається, що у ОСОБА_10 2017 р.н. виявлено кон`югаційну гіпербілірубінемію внаслідок поліцитемії, кандидоз слизової роту, симптомокомплекс хвороби Дауна, гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (структурне ушкодження головного мозку у новонароджених), синдром рухових порушень, ВОВ (Відкрите овальне вікно); згідно результату цитогенетичного дослідження № 16 медико-генетичної лабораторії від 09.01.2018 р., результат дослідження: 47,ХУ,+21 чоловічий каріотип з трисомією 21 (синдром Дауна) (генетична аномалія, яку спричинює присутність додаткової хромосоми у 21 парі. Таким дітям притаманна характерна зовнішність, підвищена можливість появи певного спектру захворювань (наприклад вроджених вад серцево-судинної системи, тощо), певна розумова відсталість та гірша соціальна адаптація); відповідно до електрокардіографії відділення функціональної діагностики НДС ОХМАТДИТ від 17.04.2018 р., встановлено заключення: ритм синусів: вертикальне положення електричної осі серця у дитини; гіпертрофія правого шлуночка і правого передсердя (вроджені вади серця; патологічний стан, пов`язаний зі збільшенням міокарда та є досить рідкісною патологією серця); відповідно до ехокардіографії КДП НДСЛ ОХМАТДИТ від 17.04.2018 та ехокардіографічного обстеження Державної установи Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії від 24.04.2018 р., заключення: Вторинний дефект міжпередсердної перегородки. Супутній діагноз: Синдром Дауна.

Із копії рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 квітня 2017 року, свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі продажу житлового будинку, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та інформації з державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку (23-34), вбачається, що відповідачу на праві власності належать - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 62,7 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка площею 0,2500 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,197 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,1402 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 2,9299 га, № НОМЕР_1 , наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області;

- земельна ділянка площею 2,93 га, № НОМЕР_2 , наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Із заяви про надання згоди на придбання нерухомого майна вбачається, що ОСОБА_2 надав дозвіл своїй дружині ОСОБА_1 на придбання житлового будинку, що є їхньою спільною сумісною власнітю подружжя (а.с.78).

Із розписок та договорів емфітевзису (а.с.79-94) вбачається, що ОСОБА_2 передав емфітевтичне право на земельні ділянки із кадастровими номерами 3225583600:03:008:0046 та 3225583600:03:008:0051 терміном на 100 років ОСОБА_11 та отримав кошти в розмірі 100 000 грн. за кожну земельну ділянку.

З копії квитанцій (а.с.95-98) вбачається, що ОСОБА_2 здійснював погашення по кредиту, згідно кредитного договору № 9173390611.

З копіх договору купівлі - продажу та заяви одного з подружжя, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.122-125) вбачається, що ОСОБА_1 придбала будинок, що розташований в АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 надавав згоду на укладення його дружиною договору купівлі-продажу від 24 вересня 2018 року.

З копії акту обстеження, свідоцтва про народження та про одруження, довідки (а.с.138 - 142, 169-173) вбачається, що відповідач створивши нову сім`ю. Відповідач працює в ТОВ "КОНОНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", займає посаду майстра та середньомусячна заробітна плата за 2019 рік, складає 12282, 45 гривень. Також відкрито на нього особой рахунок як споживача природного газу та має заборгованість.

З копії посвідчення (а.с.151) вбачається, що позивачка має дитину інваліда ОСОБА_5 . 2017 року народження.

З листа (а.с.177) вбачається, що позивачка перебуває на ДО у лікаря - офтальмолога з діагнозом: гіперметропія обох очей середнього і важкого ступеню.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78, ст. 81 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст..27 Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, від 20 листопада 1989 року та набрала чинності 2 вересня 1990 року і ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, визнається право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.ст..28, 29 Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, від 20 листопада 1989 року та набрала чинності 2 вересня 1990 року і ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держави - учасниці визнають право дитини на освіту, із метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: заохочують розвиток здібностей різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безоплатної освіти і надання у випадку необхідності фінансової допомоги; забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів; забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти і професійної підготовки для всіх дітей. Освіта повинна біти спрямована на: розвиток особи, талантів, розумових, фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі; виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об`єднаних Націй, підготовка дитини; підготовка дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності, етнічними, національними …

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку, а статтями 11, 12 вказаного Закону передбачено, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аналогічна правова позиція міститься в п.п. 15, 17 Постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року за № 3 роз`яснив, що відповідно до ст.180 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів у частці від доходу або у твердій грошовій сумі, судом враховується стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення тощо.

При визначенні розміру аліментів суд враховує вимоги щодо мінімального розміру аліментів, який не може бути менший ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч.2 ст. 182 СК України.

За статтею 183 СК України аліменти на двох та більше дітей завжди визначаються у єдиній частці від заробітку, яка стягується до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Такої позиції дотримується і ВССУ від 22 лютого 2017р. у справі №756/14962/15.

Відповідно до ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Даний розмір аліментів законодавчо встановлений для стягнення аліментів шляхом видачі судового наказу, відтак при вирішенні такого питання в позовному провадженні суд не обмежений зазначеними розмірами та має враховувати усі обставини справи. В той же час такі розміри є орієнтовними, і за відсутності передбачених законом підстав для встановлення аліментів в іншому розмірі, мають бути враховані судом при вирішенні спору.

Відповідно до ст.70 Закону України "Про виконавче провадження", загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

В силу частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісн ої власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи дані обставини, матеріальне становище сторін, їх стан здоров`я, наявність утриманців, вимоги ст.70 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст.182, 183 СК України, а також те, що відповідач працює та має можливість сплачувати аліменти, і надавати матеріальну допомогу дітям, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення, оскільки хворобливий стан здоров`я дітей та пов`язане з цим лікування відноситься до додаткових витрат визначених СК України.

Щодо позовних вимог з приводу розподілу майна подружжя, то жодна із сторін не оспорювала, того факту, що будинок по АДРЕСА_2 придбано подружжям під час шлюбу, вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, що підтверджується також матеріалами справи, тому вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 15, 16, 76, 78, 81, 133, 137, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.60, 63, 70, 79, 180- 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 27 Європейської Конвенції про права дитини, Законом України Про виконавче провадження , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визнання права власності на частину спільного майна, задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Лозовий Яр Яготинського раойну Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканки АДРЕСА_4 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 08 травня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

В межах стягнення платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з відповідними частками господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В решті позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, що розташований по АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) гривню 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок судового збору сплаченого позивачем за зустрічним позовом.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 24 вересня 2020 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О.А.