Рішення

від 28.09.2020 по справі 725/2605/20

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/2605/20

Номер провадження 2/725/422/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2020 року Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В. за участю секретаря судового засідання Пентелюк П.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Чернівці імені Каденюка про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що вона 17.06.2013 року працює в Комунальному підприємства Міжнародний аеропорт Чернівці імені Каденюка. З 01.06.2016 року призначена на посаду головного бухгалтера підприємства. 17 лютого 2020 року по 13 травня 2020 року перебувала на стаціонарному амбулаторному лікуванні, про що було повідомлено відповідача. Зазначає, що після закінчення лікування 14.05.2020 року намагалася приступити до виконання своїх обов`язків, однак відповідач не допустив. 18 травня 2020 року отримала від відповідача повідомлення про необхідність її прибуття на підприємство для отримання наказу про звільнення від 04.05.2020 року, оскільки була звільнена з займаної посади, оскільки була відсутня на робочому місці з 14.02.2020 року з невідомих причин, а до цього часу нею було допущено порушення трудової дисципліни, яке виразилося у недобросовісному виконанні посадових обов`язків головного бухгалтера, що заподіяло відповідачу значної матеріальної шкоди, що призвело до відкриття кримінального провадження. Зазначає, що 02.06.2020 року отримала рекомендованим поштовим листом конверт, в якому містився наказу №44О/С від 04.05.2020 року. Наполягає на тому, що звільнення є незаконним, упередженим тому, у зв`язку з вищевикладеним просить: визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи Відповідачем - Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка" та скасувати Наказ № 44 О/С від 04.05.2020 р. про звільнення її з посади головного бухгалтера цього підприємства і поновити на цій посаді; Стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка" ЄДРПОУ 21418761 на її користь: 64364,58грн. - невиплачена заробітна за фактично відпрацьовані 42 робочих дні; 35247,27 грн. - середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 04.05.2020 р.- 04.06.2020 р. без урахування індексації; Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати заробітної плати за один місяць, яка становить 32182,36 грн.; Стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка" ЄДРПОУ 21418761 на мою користь завдану моральну шкоду на суму 10000,00 грн. та 45510,00 грн. витрат на правничу допомогу.

У встановлений судом строк, представником відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка подано відзив на позов, в якому зазначено, що згідно оспорюваного наказу позивач була звільнена за одноразове грубе порушення трудових обов`язків згідно п.1 ст.41 КЗпП України, яке виразилося у тому, що 13.01.2020 року ОСОБА_1 здійснила незаконну проплату за несанкціоновані закупівлі на загальну суму 36 088 (тридцять шість`тисяч вісімдесят вісім гривень), що нанесло значну шкоду підприємству та внаслідок чого було відкрито відповідне кримінальне провадження. Надати грошову компенсацію за невикористану щорічну оплачувану відпустку в кількості 42 календарних днів. Тобто звільнення відбулося через грубе порушення трудових обов`язків, яке відбулося до виходу позивача на лікарняний.

Вказує, що позивач ОСОБА_1 не повідомила відповідача, про перебування на лікарняному, не надала листків непрацездатності. Про дані листки непрацездатності, відповідачу стало відомо, після відкриття даної справи та отримання позовної заяви разом із додатками. Наголошує на тому, що в день звільнення з роботи позивач не повідомив відповідача про перебування на лікарняному, більше того 04.04.2020 року ОСОБА_1 прийшла в період з 8.00 ранку та вимагала допустити її до виконання трудових обов`язків. Саме тому Відповідачем і був прийнятий наказ про звільнення саме 04.05.2020 року.

Звертає увагу суду на те, що у Відповідача наявна інформація, що згідно із обхідного листа ОСОБА_2 від 03.04.2020р. головний бухгалтер підписала даний обхідний лист: претензій немає згідно чинного законодавства . Наполягає на тому, що даний обхідний лист суперечить твердженням позивача про те, що позивач ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні у період 25.02.2020р. - 06.03.2020р. на який посилається позивач.

Відповідач зазначає, що дізнавшись з позовної заяви про те, що в період з 04.05.2020 року по 13.05.2020 року позивач була на лікарняному, відповідачем було прийнято рішення про внесення змін до наказу №44 О/С від 4 травня 2020 р. шляхом зміни дати звільнення з 04 травня 2020 року на 14 травня 2020р.

13.07.2020 року від адвоката Мізюк Валентина Вікторовича, який діє в інтересах позивача, через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких висвітлені пояснення ОСОБА_1 та правове обґрунтування щодо її незаконного звільнення.

Також, 13.07.2020 року від адвоката Черкез Михайла Ілічча, який діє в інтересах позивача, через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що не згідний із відзивом відповідача, аналізуючи доводи та обґрунтовуючи свою думку щодо незаконного звільнення позивача з посиланнями на судову практику, КЗпП України, закони тощо.

Представником позивача було надана заява про збільшення позовних вимог, якою просив визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи Відповідачем - Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка" та скасувати видані Відповідачем накази : Наказ № 44 О/С від 04.05.2020 р. про її звільнення з посади головного бухгалтера цього підприємства ; Наказ №68 О/С від 02.07.2020 про внесення змін до попереднього наказу і поновити позивача на займаній посаді. Стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка" ЄДРПОУ 21418761 на мою користь. кошти: - 64 364,58грн. - невиплачена заробітна плата за фактично відпрацьовані 42 робочих дні; 35 247,27грн. - середній заробіток за час вимушеного прогулу без індексації за період з 04.05.2020 р. по 16.09.2020 р. Допустити негайне виконання рішення суду в частині мого поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць, яка становить 32182,36 грн. Стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка" ЄДРПОУ 21418761 на мою користь. завдану моральну шкоду на суму 10000,00 грн. та 45510,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В судове засіданні сторони не з`явилися. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 мешкає за вказаною адресою та є інвалідом 3 групи з дитинства /а.с.12-13/.

З 17 червня 2013 року позивач працювала в Комунальному підприємстві "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка". Працювала на посадах економіста, заступника головного бухгалтера, а з 01.06.2016 р. призначена на посаду головного бухгалтера Підприємства /а.с.84-86/.

У зв`язку із захворюванням в період з 17 лютого 2020 року по 13.05.2020 року включно позивач перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні /а.с.40-46/.

18 травня 2020 р. ОСОБА_1 отримала від відповідача рекомендованим поштовим повідомленням 5800504011458 лист від 06.05.2020 р. за вих.№01-08/251 за підписом начальника ВК ОСОБА_3 , яким остання була повідомлена про необхідність прибути до КП Міжнародний аеропорт Чернівці для отримання наказу про звільнення від 04.05.2020 р., оскільки вона була звільнена з займаної посади /а.с.21/.

02.06.2020 року позивач отримала рекомендований поштовий лист за №5800504017430 від Відповідача, в конверті якого знаходилась копія наказу №44 О/С від 04.05.2020 р. за підписом керівника Відповідача, де зазначено про її звільнення із займаної посади 04.05.2020 р. за одноразове грубе порушення трудових обов`язків згідно п.1 ст.41 КЗпП України, яке виразилось в тому, що ОСОБА_1 13.01.2020 р. здійснили незаконну проплату за несанкціоновані закупівлі на загальну суму 36 088,00 грн., що нанесло значну шкоду підприємству та внаслідок чого було відкрито відповідне кримінальне провадження. Надати грошову компенсацію за невикористану щорічну оплачувану відпустку в кількості 42 календарних днів /а.с.24/, яку позивач так і не отримала.

Представником позивача було здійснене звернення з запитом від 19.05.2020 до Відповідача, яким витребував ряд певних документів, в тому числі наказ про звільнення його довірителя, однак відповідачем даний запит був проігнорований та позбавлений уваги відповідача /а.с.25-29/.

Відповідачем після відкриття провадження та призначення даної справи до розгляду були внесені змін до наказу №44 О/С від 4 травня 2020 р. шляхом зміни дати звільнення з 04 травня 2020 року на 14 травня 2020р. /а.с.79/.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було звільнено 04.05.2020 року з займаної посади в період перебування її на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з 17 лютого 2020 року по 14.05.2020 року, чим було грубо порушено вимоги ч.3 ст. 40 КЗпПУ, де чітко зазначено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Також у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено - правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40КЗпПУ) стосуються як передбачених ст. 40,41КЗпП України, та й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства проводиться з ініціативи власника. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний лист (довідку у встановлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність .

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Оскільки в день звільнення ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджує її тимчасову непрацездатність, тому позивач була звільнена з посади з порушенням вимог частини третьої статті 40 КЗпП України.

Також суд, звертає увагу, що позивач є інвалідом 3 групи з дитинства. Відповідачем не було враховано, що згідно з частиною 3 ст. 17 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні звільнення за ініціативою адміністрації не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я інвалідів.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі - це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови, що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров`я.

Однак, з матеріалів справи чи тверджень відповідача у відзиві, жодних зауважень щодо якості виконання ОСОБА_1 покладених обов`язків у Відповідача не виникало.

Відповідачем після відкриття провадження та призначення даної справи до розгляду були внесені змін до наказу №44 О/С від 4 травня 2020 р. шляхом зміни дати звільнення з 04 травня 2020 року на 14 травня 2020р. ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов`язків згідно п.1 ст.41 КЗпП України, яке виразилось в тому, що остання 13.01.2020 р. здійснили незаконну проплату за несанкціоновані закупівлі на загальну суму 36 088,00 грн., що нанесло значну шкоду підприємству та внаслідок чого було відкрито відповідне кримінальне провадження. Надати грошову компенсацію за невикористану щорічну оплачувану відпустку в кількості 42 календарних днів.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що підстав, які би доводили вчинення позивачем будь-яких одноразового грубого порушення , за яке остання підлягала би звільненню за оскаржуваних підстав, відповідачем не доведено.

Відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №950 від 13.06.2000 р. з послідуючими змінами та доповненнями в редакції постанови КМУ

від 13 вересня 2017 р. № 691, згідно п.2 якого рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, стосовно якої планується проведення службового розслідування .

Пунктом 3 Порядку передбачено, що рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

При цьому, в пункті 7 Порядку зазначені права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, яка має право:

1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування;

3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;

4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;

5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

В пункті 8 Порядку чітко зазначено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру;

обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Відповідно до пункту 9 Порядку Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

В пункті 10 Порядку також чітко прописано, що Акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.

За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що проплату за несанкціоновані закупівлі на загальну суму 36 088,00 грн. було здійснено саме ОСОБА_1 відсутні, визнана судом її вина також відсутні.

У зміненому наказі зазначена підстава: кримінальне провадження №12020260000000188 від 14.02.2020 р., однак відповідач не додав будь-якого вироку суду, який набрав чинності, стосовно Позивачки про визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з виконанням службових обов`язків головного бухгалтера Підприємства.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи доводи, викладені відповідачем, що жодного з передбачених Порядком вимог відповідачем не було дотримано, а тому посилання на вчинення позивачем грубого порушення трудових обов`язків є безпідставним.

Суд приймає до уваги невідповідність дійсним обставинам справи зазначена відповідачем в оскаржуваному наказі підстава звільнення позивачки підтверджується наданим відповідачем договором №84 від 23.08.2013 року /а.с.101-102/ про повну матеріальну відповідальність, який був укладений з ОСОБА_1 під час перебування останньої на посаді провідного економіста-бухгалтера касира, та у відповідності до п.10 цього Договору термін його дії визначається часом роботи Працівника на посаді провідного економіста в КП Міжнародний аеропорт Чернівці . Таким чином, термін дії Договору про повну матеріальну відповідальність Позивачки сплинув 04.10.2015, оскільки відповідно до наданого Відповідачем наказу №85 О/С від 05.10.2015 Позивачка була призначена на посаду заступника головного бухгалтера з економічної діяльності відділу БОЕА та ФЗ Підприємства, на якій не передбачена повна або часткова матеріальна відповідальність.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що в оскаржуваному та зміненому наказі на одноразове грубе порушення позивачем трудових обов`язків, яке виразилось у нанесенні значної шкоди підприємству шляхом здійснення незаконної проплати за несанкціоновані закупівлі на суму 36088,00 грн., не відповідає обставинам справи та не дає підстав для звільнення за пунктом 1 ч.1 ст.ю41 КЗпП України.

Зазначене узгоджується з судовою практикою ВСУ/КЦС, викладеною в постанові від 15.04.2019 у справі №461/605/18.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до частини 3 пункту 32 постанови ПВСУ №9 від 06.11.1992 р. Про практику розгляду судами трудових спорів у випадку стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку із незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. за №100 (надалі - Порядок).

Згідно п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, - на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням чинного законодавства.

За розрахунком позивача заробітна плата в місяць складає 32 182,36 грн., з якої : оклад - 18930,80 грн. , вислуга років 20% - 3786,16 грн., надбавка 50% - 9465,40 грн.

Розрахунок середньоденної заробітної плати :

32182,36 грн. ? 2м. = 64364,72 грн. : 42роб. дні (грудень2019р.-21р.д.) січень2020р.-21р.д.) = 1532,49 грн.

Розрахунок заборгованості Відповідача по виплаті заробітної плати за пропрацьовані 42 робочих дні :

1532,49 грн. ? 42 р.дні = 64364,58грн.

Таким чином, невиплачена позивачу заробітна за фактично пропрацьовані 42 робочих дні складає 64364,58грн.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 04.05.2020 по день подачі позову 04.06.2020 р. :

32182,36 грн. ? 2 міс. = 64364,72 грн. : (21+21) роб. дні = 1532,49 грн., де :

32182,36 - місячна заробітна плата ;

21 - кількість робочих днів в грудня 2020 р. ;

21 - кількість робочих днів в січні 2020 р.

Обрахування кількості робочих днів за час вимушеного прогулу :

В травні 2020 р. - 19 робочих днів.

В червні (станом на 04.06.) 2020 р. - 4 робочих дні.

Всього - 23 робочих дні

Обрахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу без урахування індексації :

1532,49 х 23 = 35247,27 грн. (без урахування індексації), де :

1532,49 - середньоденний заробіток ;

23 - загальна кількість робочих днів за час вимушеного прогулу.

Таким чином, загальна заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати відповідачем складає 99611,85 грн., з яких :

64364,58грн. - невиплачена мені заробітна за фактично відпрацьовані 42 робочих дні;

35247,27 грн. - середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 04.05.2020 р.-04.06.2020 р. без урахування індексації.

Що стосується завданої позивачу моральної шкоди суд виходить із такого.

У відповідності до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Верховний Суд України у постанові пленуму № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд враховує доводи позивача про спричинені їй моральні страждання, які полягають у порушенні відповідачем законних прав позивача та інтересів на працю та отримання заробітної плати, яке виразилось у незаконному звільненні, призвело до завдання їй моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що потягло за собою вимушене витрачання додаткових та надмірних зусиль для організації свого життя.

Тому, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача моральна шкода в сумі 2 000грн. 00коп.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно правил пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на позивача.

За змістом пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із частинами третьою, четвертою, п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа "East/West Alliance Limited" проти України") від 23 січня 2014 року).

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підтвердження витрат на правничу допомогу долучено договір між адвокатами та ОСОБА_1 про надання правової допомоги від 19.05.2020 року Акт приймання виконаних робіт про надання правової допомоги від 13.07.2020 року.

На підтвердження оплати послуг ОСОБА_1 надано розрахункову квитанцію прибуткового касового ордеру від 13.07.2020 року про оплату за правничу допомогу в сумі 13 663 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатами Черкез М.І. та Мізюк В.В. не надавалися послуги представництва інтересів у суді першої інстанції протягом 2х годин вартістю 2102 грн. 00 коп., судом першої інстанції розглянуто справу в порядку спрощеного провадження, за відсутності адвокатів Черкез М.І. та Мізюк В.В.

Щодо очікуваної вартості надання професійної правничої допомоги за участь в апеляційному та касаційному розгляді справи в сумі 7 000грн. 00коп. та 8 000грн. 00коп. суд не приймає до уваги, оскільки розглядає надання правничої допомоги під час розгляду даної справи.

Представником відповідача не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

З урахуванням виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатів на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт слід визначити розмір витрат на правничу допомогу в сумі 11 561грн. 00 коп.

Заслухавши доводи сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи, те що судом при розгляді справи встановлено, що підстав для звільнення ОСОБА_1 не було, оскільки наказ №44 О/С від 04.05.2020 року про її звільнення з посади головного бухгалтера цього підприємства; наказ №68 О/С від 02.07.2020 року про внесення змін до попереднього наказу.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст.184 КЗпП України, ст.ст.3-4,57-60,64,70,130,208-209,212-215,218,223, 235,294-295,367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Чернівці імені Каденюка про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи Відповідачем - Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка" та скасувати видані накази: Наказ № 44 О/С від 04.05.2020 р. про її звільнення з посади головного бухгалтера цього підприємства; Наказ №68 О/С від 02.07.2020 про внесення змін до попереднього наказу і поновити ОСОБА_1 на займаній посаді.

Стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка" ЄДРПОУ 21418761 на користь ОСОБА_1 кошти:

- 64364,58грн. - невиплачена заробітна плата за фактично відпрацьовані 42 робочих дні;

- 114 936,75 грн. - середній заробіток за час вимушеного прогулу без індексації за період з 04.05.2020 р. по 16.09.2020 р.

Стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Чернівці імені Леоніда Каденюка" ЄДРПОУ 21418761 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду на суму 2 000,00 грн. та 11 561грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог -- відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині поновленню на роботі та виплати заробітної плати за 1 місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці І. В. Іщенко