Ухвала

від 23.09.2020 по справі 757/34267/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34267/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2019 №757/19470/20-к у кримінальному провадженні № 42015000000002145 від 05.10.2015.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт на речові докази, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках зокрема ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ), які відкриті у Київській регіональній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 322904): № НОМЕР_2 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ) (відкр 23.07.2018). При цьому, прокурором не було доведено, що грошові кошти на рахунках ОСОБА_5 мають значення речових доказів, зокрема можуть бути відчужені, приховані, пошкоджені, зіпсовані, перетворені чи іншим способом знищені. В даному випадку не існує підстав чи розумних підозр вважати, що рахунок ОСОБА_5 відкритий у 2018 році є доказом злочину. Зазначає, що підозра у кримінальному провадженні не пред`явлена, цивільний позов не заявлено, не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, які ніби то заподіяні державі.

Вважає, що ухвала про накладення арешту є необгрунтованою, підстав для арешту рахунку ОСОБА_5 не має, оскільки він не причетний до досудового розслідування, а відтак арешт повинен бути скасований.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, адвоката ОСОБА_3 , який клопотання підтримав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, вказавши що арешт накладено обґрунтовано, з підстав, що наведені у відповідній ухвалі суду, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002145 від 05.10.2015 року за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» та TOB «СМАРТ МЕНЕДЖЕР» своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2019 №757/19470/19-к накладено арешт на речові докази, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ), які відкриті у Київській регіональній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 322904): № НОМЕР_2 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ) (відкр 23.07.2018) та на рахунок ТОВ «СКАЙ СТАТУС» (код ЄДРПОУ 35234608), відкритий у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві (МФО 380805) - № НОМЕР_3 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ) (відкр 10.07.2007), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, встановивши заборону розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

За своїм змістом клопотання адвоката є апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2020, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).

З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2019 вбачається, що вказане майно, а саме: грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ), які відкриті у Київській регіональній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 322904) відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, набуті внаслідок незаконної діяльності та є доказом кримінального правопорушення, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Також, слід зазначити, що кошти на які накладено арешт не є тимчасово вилученим майном, статус тимчасово вилученого майна не зазначено слідчим суддею і в ухвалі Печерського районного суду від 18.04.2019 року про накладання арешту на майно.

При цьому, можливість накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України, закон не пов`язує з наявністю в кримінальному провадженні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями, а також спеціальної мети - забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2020 та надало слідчому судді підстави вважати, що необхідність у накладенні арешту на грошові кошти на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотангя, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування шляхом оцінки в сукупності з іншими зібраними у справі доказами. З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1