Ухвала

від 22.10.2019 по справі 760/4999/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/4999/19

Провадження № 1-кс/760/3131/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42018111030000067 від 06.03.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42018111030000067 від 06.03.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України.

29.11.2018р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/29987/18, провадження № 1-кс/760/15151/18) задоволено клопотання слідчого та накладено арешт (шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися) на майно, яке перебуває у володінні ТОВ «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 40105417), а саме: навантажувач телескопічний, марки «JCВ530-70», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; трактор колісний, марки «МТЗ-80», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; трактор, марки «ХТЗ 17221», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; тепловоз, марки «ТГК-2», 1987 року випуску, заводський номер 7761, номер двигуна НОМЕР_7 , номер рами НОМЕР_8 , номер колісних пар передня 12, задня 76; вантажний самоскид, марки «КАМАЗ 45142», 2005 року випуску, н.з. НОМЕР_9 ; причіп самоскид, марки «НЕФАЗ 8560», 2005 року випуску, н.з. НОМЕР_10 ; вантажний сідловий тягач, марки «МАЗ 543205», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_11 ; вантажний сідловий тягач, марки «МАЗ 543205», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_12 ; легковий універсал, марки «ВАЗ 21043», 2007 року випуску, н.з. НОМЕР_13 ; причіп до легкового автомобіля бортовий, марки «ПЛ 01», 2004 року випуску, н.з. НОМЕР_14 ; вантажна цистерна пожежна, марки «ГАЗ 53», 1984 року випуску, н.з. НОМЕР_15 ; напівпричіп цистерна, марки «АСП 25», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_16 ; автобус пасажирський, марки «КАВЗ 685», 1989 року випуску, н.з. НОМЕР_17 ; автобус пасажирський, марки «КАВЗ 3270», 1990 року випуску, н.з. НОМЕР_18 ; вантажний самоскид, марки «ЗІЛ-ММЗ 4505», 1992 року випуску, н.з. НОМЕР_19 ; загальний легковий седан, марки «ВАЗ 21061», 1994 року випуску, н.з. НОМЕР_20 ; легковий седан, марки «OPEL OMEGA», 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_21 , з метою збереження речових доказів.

На думку адвоката ОСОБА_3 , арешт на вказане майно був накладений необґрунтовано, оскільки слідчий суддя не пересвідчився в наявності достатніх доказів, які дають підстави вважати, що власник є недобросовісним набувачем.

Крім того, адвокат зазначив, що жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вказане нерухоме майно, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.

На думку адвоката ОСОБА_3 , вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування. Однак, слідчим суддею, при розгляді даного клопотання про арешт не було враховано відсутність вказаних правових підстав для арешту майна.

Крім того, на думку адвоката, слідчим суддею, при постановленні ухвали не було враховано наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для власника майна та співмірність такого обмеження права власності потребам досудового розслідування, оскільки сам власник не є підозрюваним у даному кримінальному провадження та не має жодного відношення до вчиненого кримінального правопорушення.

Крім цього, адвокат ОСОБА_3 зазначив, що відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до ЄРДР ще 06.03.2018р., разом з тим, на цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено, кінцеве процесуальне рішення не прийнято, фактично не було проведено будь-яких слідчих дій та не прийнято жодних процесуальних рішень.

Тому, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.11.2018р. на майно, яке перебуває у володінні ТОВ «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 40105417), а саме: навантажувач телескопічний, марки «JCВ530-70», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; трактор колісний, марки «МТЗ-80», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; трактор, марки «ХТЗ 17221», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; тепловоз, марки «ТГК-2», 1987 року випуску, заводський номер 7761, номер двигуна НОМЕР_7 , номер рами НОМЕР_8 , номер колісних пар передня 12, задня 76; вантажний самоскид, марки «КАМАЗ 45142», 2005 року випуску, н.з. НОМЕР_9 ; причіп самоскид, марки «НЕФАЗ 8560», 2005 року випуску, н.з. НОМЕР_10 ; вантажний сідловий тягач, марки «МАЗ 543205», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_11 ; вантажний сідловий тягач, марки «МАЗ 543205», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_12 ; легковий універсал, марки «ВАЗ 21043», 2007 року випуску, н.з. НОМЕР_13 ; причіп до легкового автомобіля бортовий, марки «ПЛ 01», 2004 року випуску, н.з. НОМЕР_14 ; вантажна цистерна пожежна, марки «ГАЗ 53», 1984 року випуску, н.з. НОМЕР_15 ; напівпричіп цистерна, марки «АСП 25», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_16 ; автобус пасажирський, марки «КАВЗ 685», 1989 року випуску, н.з. НОМЕР_17 ; автобус пасажирський, марки «КАВЗ 3270», 1990 року випуску, н.з. НОМЕР_18 ; вантажний самоскид, марки «ЗІЛ-ММЗ 4505», 1992 року випуску, н.з. НОМЕР_19 ; загальний легковий седан, марки «ВАЗ 21061», 1994 року випуску, н.з. НОМЕР_20 ; легковий седан, марки «OPEL OMEGA», 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_21 .

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання.

Уповноважений слідчий СУ ФР ГУ ДФС у Київській області не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду клопотання.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у відсутності адвоката ОСОБА_3 та уповноваженого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Київській області.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання, та матеріали клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 42018111030000067 від 06.03.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України (справа № 760/29987/18, провадження № 1-кс/760/15151/18), слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчими слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42018111030000067 від 06.03.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України.

29.11.2018р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/29987/18, провадження № 1-кс/760/15151/18) задоволено клопотання слідчого та накладено арешт (шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися) на майно, яке перебуває у володінні ТОВ «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 40105417), а саме: навантажувач телескопічний, марки «JCВ530-70», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; трактор колісний, марки «МТЗ-80», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; трактор, марки «ХТЗ 17221», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; тепловоз, марки «ТГК-2», 1987 року випуску, заводський номер 7761, номер двигуна НОМЕР_7 , номер рами НОМЕР_8 , номер колісних пар передня 12, задня 76; вантажний самоскид, марки «КАМАЗ 45142», 2005 року випуску, н.з. НОМЕР_9 ; причіп самоскид, марки «НЕФАЗ 8560», 2005 року випуску, н.з. НОМЕР_10 ; вантажний сідловий тягач, марки «МАЗ 543205», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_11 ; вантажний сідловий тягач, марки «МАЗ 543205», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_12 ; легковий універсал, марки «ВАЗ 21043», 2007 року випуску, н.з. НОМЕР_13 ; причіп до легкового автомобіля бортовий, марки «ПЛ 01», 2004 року випуску, н.з. НОМЕР_14 ; вантажна цистерна пожежна, марки «ГАЗ 53», 1984 року випуску, н.з. НОМЕР_15 ; напівпричіп цистерна, марки «АСП 25», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_16 ; автобус пасажирський, марки «КАВЗ 685», 1989 року випуску, н.з. НОМЕР_17 ; автобус пасажирський, марки «КАВЗ 3270», 1990 року випуску, н.з. НОМЕР_18 ; вантажний самоскид, марки «ЗІЛ-ММЗ 4505», 1992 року випуску, н.з. НОМЕР_19 ; загальний легковий седан, марки «ВАЗ 21061», 1994 року випуску, н.з. НОМЕР_20 ; легковий седан, марки «OPEL OMEGA», 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_21 , з метою збереження речових доказів.

Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, вважає доведеним розумність та спів розмірність обмеження права власності, наслідків арешту майна завданням кримінального провадження. Втручання держави в право ТОВ «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство» на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

За такихобставин,слідчий суддяприйшов довисновку,що вказанев клопотаннімайно відповідаєкритеріям,зазначеним уст.98КПК Українита можебути використанеяк доказув кримінальномупровадження,тому вбачав наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання органу досудового розслідування про арешт майна, слідчий суддя, дотримався вказаних вище вимог законодавства, встановивши належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст.170КПК України для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Наведене свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство», оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його втрати, перетворення або іншої передачі майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи вказані обставини та проаналізувавши зазначені в ухвалі слідчого судді від 29.11.2018р. правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що арешт на вказане вище майно був накладений обґрунтовано та в жодному разі не призвів до надмірного обмеження прав власника, а також в повній мірі відповідав принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини, відповідно до практики ЄСПЛ.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах володільця майна ТОВ «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство», не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171, 173, 174, 309, 369, 371-372, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42018111030000067 від 06.03.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1