Рішення

від 21.09.2020 по справі 151/317/20

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/317/20

Провадження № 2/151/185/20

Рішення

іменем України

21 вересня 2020 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Моцного В.С.

при секретарі: Добровольській М.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт. Чечельник, Вінницької області, цивільну справу №151/317/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя сторона яка не заявляє самостійних вимог - Каташинська сільська рада Чечельницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, мотивуючи тим, що в 2008 році придбав за 4 000 (чотири тисячі) гривень у відповідача житловий будинок, який знаходяться в АДРЕСА_1 , без нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що зафіксовано розпискою. Даний будинок належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а все своє майно заповіла ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після померлої на належні їй земельні ділянки, а на вказаний житловий будинок відмовився від прийняття спадщини, оскільки в 2008 році продав його позивачу, що підтверджується його заявою посвідченою нотаріально.

Позивач із серпня 2008 року і до цього часу відкрито, безперервно володіє даним житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, а саме: проживає у ньому, доглядає за ним, утримує його, проводить поточний ремонт, а також обробляє присадибну земельну ділянку. Також позивач має на руках оригінали документів на вищевказаний житловий будинок, що додатково підтверджує той факт, що він володіє вказаною нерухомістю добросовісно. Просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок, загальною площею 55,9 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м., допоміжною 18,2 кв.м. позначеного на плані літерою "А", що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Позивач в підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позові, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про слухання справи за його відсутності, позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення.

Представник третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог сільський голова Каташинської сільської ради Чечельницького району Вінницької області М.А.Савченко в підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про слухання справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

А тому, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, та, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із довідки виданої секретарем Каташинської сільської ради Чечельницького району Вінницької області Г.А.Плахотною 09.06.2020 року за № 567 , що згідно погосподарської книги №8, особовий рахунок № НОМЕР_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи колгоспників. Станом на 15 квітня 1991 року головою двору є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та у складі двору зазначений її внук ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області 29 липня 2011 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із довідки, виданої Каташинською сільською радою Чечельницького району Вінницької області 27.01.2020 року за №92, вбачається, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку,що знаходиться в АДРЕСА_1 з вересня 2009 року, по теперішній час. Право власності на дану земельну ділянку та вказаний житловий будинок не оформлялося.

Заявою відповідача від 01.07.2020 року посвідченою секретарем виконавчого комітету Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області Мостика В.М., підтверджено, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , а на вищевказаний житловий будинок право встановлювальних документів не оформив, оскільки в 2008 році продав його позивачу.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Згідно ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п.24 ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Приймаючи до уваги, що вищевказаний житловий будинок набутий позивачем правомірно, тобто він добросовісно заволодів майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном більше десяти років і іншим шляхом визнати за ним право власності неможливо, а також те, що відповідач позов визнав, суд вважає, за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так, позивачем згідно квитанції ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ ВІННИЦЬКОЇ ФІЛІЇ ПриватБанк №0.0.1756455076.1 від 03.07.2020 року сплачено судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп., оскільки позов відповідачем визнано до початку розгляду справи по суті, тому позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 420 грн (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Керуючись ст.344 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 76-81, 142, 206, 211, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , картка платника податків НОМЕР_3 , (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок загальною площею 55,9 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м., допоміжною 18,2 кв.м. позначеного на плані літерою "А", що знаходиться в АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Чечельницькому районі Вінницької області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , картка платника податків НОМЕР_3 , (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету 420 грн (чотириста двадцять) гривень 40 копійок сплаченого ним судового збору згідно квитанції ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ ВІННИЦЬКОЇ ФІЛІЇ ПриватБанк №0.0.1756455076.1 від 03.07.2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст судового рішення виготовлено 28 вересня 2020 року.

Суддя В.С.Моцний