Рішення

від 18.09.2020 по справі 274/3662/20

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/3662/20

Провадження № 2/0274/1376/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"18" вересня 2020 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поступайло Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Райгородоцької сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

в с т а н о в и в :

29.05.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю літ. А , загальною площею 409,9 кв.м., яка збільшена за рахунок прибудови літ а2 , а3 , а4 та побудовану нежитлову будівлю літ. Б , загальною площею 99,8 кв.м., що в АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14.02.2019 вона є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на орендованій земельній ділянці площею 1400 кв.м.

Рішенням Райгородоцької сільської ради від 22.04.2019 за № 156-VІ земельна ділянка (кадастровий номер 1820881203:07:000:0072) площею 0,14 га, передана їй в оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

У 2019 році вона самочинно реконструювала належну їй будівлю, здійснивши добудову, а також побудувала на орендованій земельній ділянці ще одну нежитлову будівлю без отримання відповідного на те дозволу та проектної документації на будівництво.

Після завершення будівництва на її замовлення КП Бердичівське МБТІ був виготовлений технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Під час проведення будівельних робіт позивачкою були дотримані будівельні, архітектурні, санітарні та екологічні норми. В подальшому з метою здачі реконструйованого об`єкта в експлуатацію, експертом з технічного обстеження будівель та споруд класу наслідків (відповідальності) CC1 ОСОБА_2 було проведено обстеження реконструйованої виробничої будівлі, шляхом добудови додаткових приміщень та побудованої господарської будівлі складу за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації трьох прибудов до основної виробничої будівлі та побудованого складу.

Після звернення 21.04.2020 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області щодо прийняття в експлуатацію самочинно побудованого нерухомого майна, управління запропонувало позивачці звернутися до суду з позовом про визнання права власності на самовільно збудований об`єкт і лише за наявності рішення суду подати один примірник декларації за встановленою формою (додаток 5 постанови №461) до органу архітектурно - будівельного контролю.

З цих підстав просить позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву сільський голова Райгородської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Кудлай Г.М. вказала, що згідно договору купівлі-продажу від 14.02.2019 ОСОБА_1 придбала нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на орендованій земельній ділянці, площею 1400 кв. м.

Рішенням Райгородської сільської ради від 22.04.2019 за № 156 VI земельна ділянка (кадастровий номер 1820881203:07:000:0072) площею 0, 14 га передана ОСОБА_1 в оренду на 49 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Після оформлення документів на землю ОСОБА_1 реконструювала належну їй будівлю здійснивши добудову, а також побудувала на орендованій земельній ділянці ще одну нежитлову будівлю, без отримання дозволу який дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи, а також без проектної документації на будівництво.

У зв`язку з тим, що будівництво здійснено без дозвільних документів, але під час проведення будівельних робіт були дотримані будівельні, архітектурні, санітарні та екологічні норми, а також те, що збільшення площі нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_1 призведе до збільшення податкових надходжень до бюджету просить позов задовольнити (а.с 61).

Ухвалою від 03.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Протокольною ухвалою від 20.08.2020 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явились, у матеріалах справи містяться заяви у яких позивачка позовні вимоги підтримала, представник відповідача - сільський голова Райгородоцької сільської ради - Кудлай Г.М. позов визнала.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 14.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О.С. р.№ 397, ОСОБА_3 відчужив, а ОСОБА_1 прийняла нежитлову будівлю, опалювальний склад, під літ. А-1 , з цегли, загальною площею 140,2 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці, кадастровий номер - 1820881203:07:000:0072, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ -1806523672019, виданого відділом у Бердичівському районі Головного управління Дердгеокадастру у Житомирській області 08.02.2019, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 156225522 від 14.02.2019, 159319451 від 13.03.2019 та витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 177189518 від 12.08.2020 (а.с. 8, 9, 10, 11, 49, 50, 50 зворот, 52 зворот).

Відповідно до договору оренди землі № 03/2019 від 20.05.2019 Райгородоцька сільська рада передала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0, 1400 га кадастровий номер 1820881203:07:000:0072 строком на 49 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, актом призначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), актом прийому-передачі об`єкта оренди, планом або схемою земельної ділянки, кадастровим планом земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, які є невід`ємною частинною вказаного договору оренди(а.с. 12-13, 13 зворот, 14, 15, 16, 17-18, 51-52).

Згідно рішення № 156 від 22.04.2019 про передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 винесеного на п`ятій сесії VII скликання Райгородоцькою сільською радою Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_1 передано земельну ділянку кадастровий номер 1820881203:07:000:0072 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 1400 га із земель комунальної власності в оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та встановлено розмір орендної плати на рівні 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 20).

Відповідно до рішення № 157 від 22.04.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі до земель комунальної власності прийнятого на п`ятій сесії VII скликання Райгородоцькою сільською радою Бердичівського району Житомирської області, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі до земель комунальної власності загальною площею 0, 1400 га, кадастровий номер 1820881203:07:000:0072 строком на 49 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в АДРЕСА_1 (а.с.19).

На виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 04.02.2020 виготовлений технічний паспорт на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що по АДРЕСА_1 у 1982 році збудовано виробничий будинок, позначений на плані літ.А який збільшений у 2019 за рахунок прибудов (а2, а3, а4), загальною площею 409, 9 кв. м, основною площею 364, 7 кв.м. та допоміжною(підсобною) 45, 2 кв. м.

Крім того, відповідно до вказаного технічного паспорта по АДРЕСА_1 у 2019 році збудоване приміщення виробничого будинку складу, позначене на плані літ.В загальною площею 99, 8 кв. м, основною площею 84, 1 кв.м та допоміжною (підсобною) 15, 7 кв. м (а.с. 22-29).

Згідно звіту про проведення технічного обстеження виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 від 08.04.2020 затвердженого директором ТОВ М-БТІ , за результатами проведеного технічного обстеження реконструйованої виробничої будівлі, шляхом добудови додаткових приміщень та побудованої господарської будівлі (складу)по АДРЕСА_1 встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації трьох прибудов до основної виробничої будівлі та побудованого складу (а.с. 30-42).

Листом Управління ДАБІ у Житомирській області № 1006-3-18/845/20 від 05.05.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_1 про прийняття в експлуатацію самочинно реконструйованої нежитлової будівлі опалювального складу та побудованого нового складу, позивачці повідомлено про те, що введення в експлуатацію самочинно збудованого нерухомого майна можливо після визнання права власності на цей об`єкт за рішенням суду.

Крім того, у вказаному листі ОСОБА_1 було роз`яснено, що у разі прийняття судом рішення про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно, відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461 зі змінами, вказане майно необхідно прийняти в експлуатацію. В подальшому замовнику слід заповнити та подати одним примірник декларації за встановленою формою (додаток 5) до органу держаного архітектурно-будівельного контролю.

Зареєстрована декларація є підставою для оформлення права на самочинно збудований об`єкт (а.с. 21).

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За змістом ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо), відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Поняття будівництво включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об`єктів будівництва (частина третя статті 10 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , стаття 4 Закону України Про архітектурну діяльність ).

Згідно зі ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

У положеннях частини першої статті 376 ЦК України поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, нежитлова будівля літ. А загальною площею 409,9 кв.м., яка збільшена за рахунок прибудов літ а2 , аЗ , а4 та побудована нежитлову будівлю літ. Б , загальною площею 99,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які збудовані позивачкою без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та належно затвердженого проекту, є об`єктом самочинного будівництва.

У відповідності до ст. 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу.

Окрім цього, як передбачено ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 4 ЦПК України). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

В листі Управління ДАБІ у Житомирській області № 1006-3-18/845/20 від 05.05.2020 зазначено, що прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється шляхом реєстрації поданої замовником декларації, яка є підставою для оформлення права власності на самочинно збудований об`єкт (а.с. 21).

Відповідно до ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

Відповідно до п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461), замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Згідно до п. 10 Порядку № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України Про архітектурну діяльність одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до п. 11, п. 12 Порядку № 461 датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, замовник будівництва може визнати право власності на самочинно побудований об`єкт будівництва у судовому порядку, проте зобов`язаний ввести його в експлуатацію шляхом подання до органу державного архітектурно - будівельного контролю декларації про готовність об`єкта до експлуатації або акта готовності об`єкта.

Слід зазначити, що органи державного архітектурно-будівельного контролю в даному випадку не оспорюють право власності на об`єкт будівництва, оскільки можливість державної реєстрації речових прав на об`єкт самочинного будівництва випливає з ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач Райгордоцька сільська рада проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Як вже зазначалось, позивачка орендує земельну ділянку, на якій здійснено самочинне будівництво, при цьому у відповідності з її цільовим призначенням. Самочинно збудовані нежитлові будівлі з прибудовами повністю готові до надійної та безпечної експлуатації, будівництво здійснено з дотриманням будівельних норм, про що свідчать наявні в справі докази.

При дослідженні матеріалів справи, судом не встановлено, що визнання за позивачкою права власності на нежитлову будівлю літ. А загальною площею 409,9 кв.м., яка збільшена за рахунок прибудов літ а2 , аЗ , а4 та побудовану нежитлову будівлю літ. Б , загальною площею 99,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не будуть порушувати законні права та інтереси третіх осіб.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечитиме закону, не порушуватиме нічиїх прав, а отже суд приймає визнання позову відповідачем та задовольняє повністю позовні вимоги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю літ. А загальною площею 409,9 кв.м., яка збільшена за рахунок прибудов літ а2 , аЗ , а4 та побудовану нежитлову будівлю літ. Б , загальною площею 99,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексу рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Райгородоцька сільська рада, с. Райгородок, вул. Соборна, 11, код ЄДРПОУ 04345569.

Повний текст рішення суду виготовлено 28.09.2020.

Суддя І.Ю. Хуторна