Рішення

від 30.07.2020 по справі 368/281/17

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/281/17

Рішення 2/368/230/17

Іменем України

"30" липня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

за участю прокурора Володько Р.І, Бущак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кагарлику справу за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про скасування розпорядження, витребування землі з чужого незаконного володіння,

встановив :

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської ОДА звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області № 472 від 27.07.07 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,1200 га кожному, ОСОБА_14 передано площею 0,0986 га, для ведення садівництва на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та виготовлено державні акти. В подальшому вказані земельні ділянки загальною площею 1,8986 га перейшли у власність ОСОБА_1 згідно договорів купівлі - продажу та видані державні акти на право власності на земельні ділянки. В подальшому, на підставі вказаних державних актів здійснено реєстрацію прав на вказані земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на ім`я ОСОБА_1 . Прокурор вважає, що прийняття Кагарлицькою районною державною адміністрацією зазначеного вище розпорядження щодо передачі безкоштовно у приватну власність перелічених вище земельних ділянок для ведення садівництва, подальша видача державних актів на право власності на земельні ділянки здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить скасувати розпорядження, витребування землі з чужого незаконного володіння

В судовому засіданні прокурор свій позов підтримав.

Представник Київської ОДА в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи. Надіслали пояснення в якому зазначено, що згідно ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Таким чином встановити прибережну захисну смугу інакше, ніж передбачено законодавством, на думку адміністрації неможливо.

Майно вибуло з володіння з волі держави в особі державного органу виконавчої влади, не було загублене чи викрадене.

Верховний Суд України у постанові від 14 березня 2007 року, на підставі ст.17 Закону У країни Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовував рішення Європейського суду з прав людини Єтретч проти Сполученого Королівства та зазначив, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені в наслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

В позовній заяві відсутні будь-які посилання на порушення, вчиненні безпосередньо громадянами в процесі приватизації, тобто позов обґрунтовано виключно існуванням порушень з боку державних органів та посадових осіб, які й повинні нести відповідальність у разі заподіяння державі майнової шкоди.

Відповідно до статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є окремою підставою для відмови у позові.

Просили справу слухати у їх відсутність та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Представник відповідача Кагарлицької РДА в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи. Надіслали заяву в якій просять слухати справу у їх відсутність. Стосовно суті спору, покладається на розсуд суду.

Представник Відповідача проти позову заперечив і суду пояснив, що предметом розгляду у даній справі є визнання недійсним та скасування розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №472 від 27.07.2007 року, яке за своє правовою природою є ненормативним правовим актом, який застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання.

Крім того, ОСОБА_1 в установленому законом порядку- згідно договорів купівлі-продажу, набув права власності на вказані земельні діляни площею 1,8986 га. на території Гребенівеької сільської ради Кагарлицького району Київської області за межами населеного пункту, а тому не може бути позбавлений права власності.

Також позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду. А тому представник відповідача просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з слідуючих підстав.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками справи, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань з приводу забезпечення доказів.

В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №455 від 19.07.2007 року надано дозвіл на замовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва площею по 0,12 га на території Гребенівської сільської ради за межами населеного пункту.

В даній технічній докуметації із землеустрою містяться висновки Відділу містобудування та Архітектури Кагарлицької РДА від 20.07.2007 року за № 443, 442 про наявні обмеження та про погодження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність для ведення садівництва за рахунок земель запасу на території Гребенівської сільської ради за межами населеного пункту, де відсутні обмеження.

Згідно висновків Кагарлицького районного відділу земельних ресурсів №1619 та 355 від 20 липня 2007 року надано дозвіл на використання земельних дінок та погоджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність для ведення садівництва за рахунок земель запасу на території Гребенівської сільської ради за межами населеного пункту загальною площею 10,0497 га. Третім особам по даній справі були перенесені зовнішні межі земельних ділнок в натуру ( на місцевість) та передано межові знаки на зберігання.

Розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області № 472 від 27.07.07 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам обслуговуючого кооперативу Садове товариство - Дніапрвіські кручі-М та передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,1200 га кожному, ОСОБА_14 передано площею 0,0986 га, для ведення садівництва на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

На підставі вищевказаного розпорядження голови Кагарлицької районної державної адміністрації оформлено наступні державні акти :

1. ОСОБА_2 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968501, зареєстрованого 10.09.2007 року за № 010703100747 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0065.

2. ОСОБА_3 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968502, зареєстрованого 10.09.2007 року за № 010703100746 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0069.

3. ОСОБА_4 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968503, зареєстрованого 10.09.2007 року за № 010703100745 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0070.

4. ОСОБА_5 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968504, зареєстрованого 10.09.2007 року за № 010703100744 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0071.

5. ОСОБА_6 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968505, зареєстрованого 10.09.2007 року за № 010703100743 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0064.

6. ОСОБА_7 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968506, зареєстрованого 10.09.2007 року за № 010703100742 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0073.

7. ОСОБА_8 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968507, зареєстрованого 10.09.2007 року за № 010703100741 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0034.

8. ОСОБА_9 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968508, зареєстрованого 29.08.2007 року за № 010703100678 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0074.

9. ОСОБА_10 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 58509, зареєстрованого29.08.2007 року за № 010703100677 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0075.

10. ОСОБА_11 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968510, зареєстрованого 29.08.2007 року за № 010703100676 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0076.

11. ОСОБА_12 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968511, зареєстрованого 29.08.2007 року за № 010703100675 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0077.

12. ОСОБА_15 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968512, зареєстрованого 29.08.2007 року за № 010703100674 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0078.

13. ОСОБА_16 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968513, зареєстрованого 29.08.2007 року за № 010703100673 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0079.

14. ОСОБА_17 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968514, зареєстрованого 29.08.2007 року за № 010703100672 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0080.

15. ОСОБА_13 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯД № 968515, зареєстрованого 29.08.2007 року за № 010703100671 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0081.

16. ОСОБА_14 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0986 га серії ЯД № 968516, зареєстрованого 29.08.2007 року за № 010703100669 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0082.

Вказані земельні ділянки загальною площею 1,8986 га перейшли у власність ОСОБА_1 згідно договорів купівлі - продажу земельної ділянки від 15.11.07 серії ВКВ № 596561, від 16.01.08 серії ВКС № 966127, від 29.12.07 серії ВКС № 966070, від 22.11.07 серії ВКВ № 596692, від 22.11.07 серії ВКВ № 596670, від 22.11.07 серії ВКВ № 596680, від 22.11.07 серії ВКВ № 596668, від 22.11.07 серії ВКВ № 596663, від 22.11.07 серії ВКВ № 596678, від 29.12.07 серії ВКС № 966072, від 29.12.07 серії ВКС № 966058, від 26.12.07 серії ВКС № 966005, від 26.12.07 серії ВКС № 059600, від 26.12.07 серії ВКС № 059585, від 26.12.07 серії ВКС № 059599, від 29.12.07 серії ВКС № 966066.

В подальшому, на підставі вказаних державних актів, 28.10.13, 01.11.13, 7.11.13, 21.09.14, 28.09.14, 30.09.14 здійснено реєстрацію прав на вказані земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на ім`я ОСОБА_1 за №№ 7681812, 15941172, 16102138, 7526890, 7524252, 7686513, 7690896, 291534, 7516837, 16102154, 16102171, 16102317, 16102185, 16162264, .5941382, 15941421, що стверджується відповідними витягами.

На підставі вищевказаних договорів, ТОВ Еталон-Т розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів (переоформлення) на право власності на земельніділянки для садівництва ОСОБА_1 , та видані наступні державні акти на право власності на земельні ділянки:

1. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 991667, зареєстрованого 21.12.2007 року за № 010703100848 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0034.

2. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 989826, зареєстрованого 01.02.2008 року за № 010703100979 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0074.

3. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 989827, зареєстрованого 01.02.2008 року за № 010703100978 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0075.

4. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 991683, зареєстрованого 21.12.2007 року за № 010703100853 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0069.

5. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 991679, зареєстрованого 21.12.2007 року за № 010703100854 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0065.

6. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 991686, зареєстрованого 21.12.2007 року за № 010703100849 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0073.

7. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 991678, зареєстрованого 21.12.2007 року за № 010703100850 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0064.

8. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 991685, зареєстрованого 21.12.2007 року за № 010703100851 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0071.

9. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 991684, зареєстрованого 21.12.2007 року за № 010703100852 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0070.

10. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 989828, зареєстрованого 01.02.2008 року за № 010703100995 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0076.

11. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 989829, зареєстрованого 01.02.2008 року за № 010703100994 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0077.

12. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 989831, зареєстрованого 01.02.2008 року за № 010703100992 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0079.

13. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 989830, зареєстрованого 01.02.2008 року № 010703100993 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0078.

14. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 989832, зареєстрованого 01.02.2008 року за № 010703100991 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0080.

15. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га серії ЯЕ № 989833, зареєстрованого 01.02.2008 року за № 010703100990 для ведення садівництва з кадастровим номером 22282800:04:303:0081.

16. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0986 га серії ЯЕ № 989834, зареєстрованого 01.02.2008 року за № 010703100989 для ведення садівництва з кадастровим номером 3222282800:04:303:0082.

В матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів (переоформлення) на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва ОСОБА_1 , містяться висновок №04-47/229 від 21.01.2008 р. управління земельних ресурсів у Кагарлицькому районі про те, що наявні обмеження на використання земельних ділянок відсутні. Також в пояснювальній записці до технічної документації вказано, що межі земельних діля встановлені відповідно до їх фактичного місцеположення, згідно державних актів. Визнаначення координат вершин меж земельних ділянок і зйомка угідь виконанів системі координат 1963 року. Обміри в натурі меж земельних ділнок проводились 50 метровою мірною стрічкою, вимірювання кутів повороту точок теоджолітного ходу виконувалось теодолітом 2Т5К. Кадастрові плани земельних ділнок створено з використанням програми In4Xporer. Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) земельні ділянки віднесені до земель : 1.2- для ведення садівництва.

Як вбачається з інформації землевпорядної організації ТОВ Кагарлицький земельно-кадастровий центр від 27.10.2016 року за № 79, 19.10.2016 року працівниками вказаного підприємства проведено геодезичні роботи щодо встановлення межі урізу води річки Дніпро на території Гребенівської сільської ради, роботи здійснено GNSS-приймачем. В результаті проведення геодезичної зйомки та схеми розміщення земельних ділянок встановлено часткове накладення на 100 метрову зону річки Дніпро земельних ділянок з кадастровими номерами 3222282800:04:303:0065, 3222282800:04:303:0069, 3222282800:04:303:0070, 3222282800:04:303:0071, 3222282800:04:303:0064, 3222282800:04:303:0073, 3222282800:04:303:0034, 3222282800:04:303:0074, 3222282800:04:303:0075, 3222282800:04:303:0076, 3222282800:04:303:0077, 3222282800:04:303:0078, 3222282800:04:303:0079, 3222282800:04:303:0080, 3222282800:04:303:0081, 3222282800:04:303:0082.

До вказаного листа додана схема розміщення земельних ділянок по відношенню до русла річки Дніпро із зазначенням площі та максимальної відстані накладення на 100 метрову зону річки Дніпро. Але дана схема , як і обстаження, проведені 19.10.2016 року, а не в 2007 році під час виділення земельних ділянок.

Згідно довідки Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 26.01.17 за № 55/01/10-23, Канівське водосховище - це штучний водний об`єкт, який було створено у період з 1972 по 1976 р. після завершення будівництва Канівської ГЕС. За даними водомірного посту Укгідрометцентру в м.Ржищів Рівень мертвого об`єму (гранично можливий рівень спрацювання водосховища) якого становить 91,00 м. Станом на 2007 рік (на момент розроблення документації із землеустрою первинним власникам мінімальний рівень води складав 91,28 м) та 2016 рік (на момент проведення геодезичних робіт щодо встановлення межі урізу води Канівського водосховища річки Дніпро мінімальний рівень води складав 91,47 м). Дані про рівні води Канівського водосховища біля с.Стайки відсутні.

Отже, на підставі вказаної довідки не можливо встановити чи передані у власність земельні ділянки частково являються землями водного фонду чи ні, так як земельні ділянки розташовані в с.Гребені, а не в м.Ржищів, а даних по селу Гребені немає.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №94/08-2019 від 19.12.2019 р., проект землеустрою щодо встановлення прибережної смуги річки Дніпро в районі місцезнаходження земельних ділянок за кадастровими номерами: 3222282800:04:303:0065, 3222282800:04:303:0069, 3222282800:04:303:0070, 3222282800:04:303:0071, 3222282800:04:303:0064, 3222282800:04:303:0073, 3222282800:04:303:0034, 3222282800:04:303:0074, 3222282800:04:303:0075, 3222282800:04:303:0076, 3222282800:04:303:0077, 3222282800:04:303:0078, 3222282800:04:303:0079, розташованих на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області не розроблявся, межі прибережної смуги не встановлювалися протягом 2007 - 2018р.р.

Окрім цього, у вільному доступі в ПЗ Google Earth можливо відстежити інформацію в період з 2002 року по даний час.

Порівнюючи малюнки за № 3, № 4 та № 5 можливо спостерігати збільшення ширини річки Дніпро в районі місцезнаходження земельних ділянок.

На малюнку № 6, станом на 10.04.2018 року прокладена жовта лінія від берега в районі місцезнаходження вищезазначених ділянок (правий берег) до узбережжя лівого берега. Довжина даної лінії становить, 1561,83 м.

Порівнюючи малюнки № 3 - № 6 в період з 2002 року по 2018 рік, спостерігається збільшення ширини річки Дніпро, приблизно на 85 метрів.

При цьому необхідно зазначити, що навіть за відсутністю проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, керуючись ст.60 Земельного Кодексу України та ст. 88 Водного Кодексу України, можливо визначити прибережну захисну смугу, якщо зафіксований уріз води.

В наданих на дослідження документах відсутня будь-яка інформація, стосовно урізу води вздовж річки Дніпро (у меженний період) в 2007 році та в 2018 році.

В матеріалах наданих на дослідження міститься інформація, стосовно урізу води річки Дніпро, станом на 19.10.2016 (а.с.57, том № 1) (мал. № 7).

Порівнюючи берег річки Дніпро, який зображений на малюнку № 8 (станом на 10.04.2018) та берег річки Дніпро (уріз води), який зображений на малюнку № 7, що був зафіксований 19.10.2016 року, можливо прийти до висновку, що існують суттєві відмінності.

Отже, встановити прибережну захисну смугу, станом на 2007 рік або станом на 2018 рік, без проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, або за відсутністю зафіксованого урізу води річки Дніпро, не можливо.

Що стосується питання № 3, щодо визначення прибережної захисної смуги станом на час дослідження 2018 року - оскільки дослідження проводиться на при кінці 2019 року, тому зафіксувати уріз в 2018 році, щоб визначити прибережну захисну смугу, не вбачається за можливе.

Отже, виходячи з вищевикладеного експертизою встановлено:

Узагальнюючи результати дослідження, можливо встановити, що прибережна захисна смуга річки Дніпро в районі місцезнаходження земельних ділянок за кадастровими номерами: 3222282800:04:303:0065, 3222282800:04:303:0069, 3222282800:04:303:0070, 3222282800:04:303:0071, 3222282800:04:303:0064, 3222282800:04:303:0073, 3222282800:04:303:0034, 3222282800:04:303:0074, 3222282800:04:303:0075, 3222282800:04:303:0076, 3222282800:04:303:0077, 3222282800:04:303:0078, 3222282800:04:303:0079, в період 2007 року та 2018 року, не встановлювалася.

Оскільки в дослідницькій частині висновку, було встановлено, що ширина річки Дніпро в районі місцезнаходження вищезазначених ділянок, періодично змінювалася, а уріз води не був зафіксований, тому чи знаходилися вищезазначені ділянки в межах захисної прибережної смуги річки Дніпро, встановити не можливо.

При дослідженні наданих матеріалів було встановлено, що земельні ділянки були відведені не за рахунок земель водного фонду, а за рахунок земель запасу Гребенівської сільської ради Кагарлицького району.

Із дослідженої у судовому засіданні технічної документації із землеустрою щодо спірних земельних ділянок щодо відведення за рахунок земель запасу Гребенівської сільської ради земельні ділянки у власність, для ведення садівництва на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , яка затверджена розпорядженням Кагарлицької РДА від 27.07.2007 р. №472, не знайшли свого підтвердження доказами обставини, на які посилався позивач, поскільки земельні ділнки відведені за рахунок земель запасу Гребенівської сільської ради Кагарлицького району за межами населеного пункту, обмежень щодо використання земельної ділянки при її відведенні не встановлено, будь-яка технічна документація щодо встановлення прибережної захисної смуги відсутня, не було встановлено відношення спірних земельних ділянок до земель водного фонду та отримані відповідні висновки, які не містили будь-які обмеження.

Таким чином, під час прийняття рішень про виділення земельних ділянок були отримані всі необхідні дозволи та погодження, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. З Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого, серед іншого, належать поверхневі води: штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.

Частиною першою ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України зазначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті водосховищами, а також прибережні захисні смуги вздовж цих водойм.

Статтею 84 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Пунктом 4 вказаної статті визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду.

Згідно зі ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Зі змісту указаних положень законодавства вбачається, що віднесення земельних ділянок, зайнятих водними об`єктами, до земель водного фонду підтверджується самим фактом перебування їх під водним об`єктом.

Згідно ст. 86 Водного кодексу України визначено вичерпний перелік робіт, що можуть проводитися на земельних ділянках дна річок. До цих робіт віднесено будівництво гідротехнічних споруд, поглиблення дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин, прокладанням комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Крім того, до складу земель водного фонду України віднесено землі прибережної захисної смуги, на яких хоча і не розташований водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють його функціонуванню.

Так, згідно з приписами ст.ст. 1, 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 61 Земельного кодексу України прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. На земельних ділянках такої категорії, зокрема, заборонено розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив.

Ширина прибережних захисних смуг визначена ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України, ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України та становить для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Частинами 7, 8 ст. 88 Водного кодексу України, ч. З ст. 60 Земельного кодексу України передбачено, що розміри і межі природоохоронних зон встановлюються за окремими проектами землеустрою.

За ст.ст. 1, 20, 50, 54 Закону України Про землеустрій проект землеустрою це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів із використання та охорони земель, яким встановлюються межі об`єктів землеустрою.

Крім того, відповідно до п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Мінприроди України 05.11.2004 N 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 N 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час установлення водоохоронної зони..

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку.

Однак встановити на даний час чи були накладення земельних ділянок на прибережну захисну смугу в 2007 році під час їх надання у власність громадянам- третім особам та відповідачу ОСОБА_1 в 2007 році за перебігом значного проміжку часу та відсутності документації із землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги, не можливо.

Положеннями частини першої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.

Отже, суд вважає, що підстав для визнання недійсним та скасування розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №472 від 27.07.2007 року немає, також і тому,що оскаржуване розпорядження за своїм змістом є актом одноразової дії, який потягнув за собою певні правові наслідки, а саме - вчинення громадянами, яким було передано земельні ділянки у власність, дій щодо користування та розпорядження цими земельними ділянками, воно вичерпало свою дію шляхом виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок є власником земельної ділянки площею 1,8986 га. на території Гребенівеької сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Відповідно до ч.ч.І, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з ч.і ст.9 Конституції України чинні; міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідним законом України було ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Як встановлено ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Згідно з положеннями ст.1 Першого протоколу Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений: своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003, майном у значенні ст.1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Суду в зазначеній справі наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулося порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції.

Аналогічного змісту правові позиції містяться й у інших рішення Європейського суду, зокрема, "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011 "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014, Федоренко проти України від 30.06.2006 р.

А тому суд не знаходить підстав для задоволення позову і в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав на спірні земельні ділянки на ім`я ОСОБА_1 , та витребування їх на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, Конституції України, ст.. 3,86,88,89 Водного Кодексу України, ст.. 58,84,60,61,152,155 ЗК України, ст.. 328 ЦК України, суд,-

В и р і ш и в :

В задоволенні позову заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про скасування розпорядження, витребування землі з чужого незаконного володіння, відмовити повністю.

Рішення суду набуває законної сили відповідно до ст.. 273 ЦПК України

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 28.08.2020 року.

Суддя : Т.Є. Іванюта.