Рішення

від 24.09.2020 по справі 904/2792/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020м. ДніпроСправа № 904/2792/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С.

секретар судового засідання Волювач М.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 22 583,95 грн

Представники:

від позивача: Герман М.М. дов б/н від 13.01.2020, представник

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 22 583,95 грн, з яких: основний борг у розмірі 4 440,00 грн, 40% річних у розмірі 16 675, 88 грн, пеня у розмірі 1 468,07 грн.

У позові позивачем було заявлено орієнтовану суму витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 440,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП" 40% річних у розмірі 16 675, 88 грн, пеню у розмірі 1 468,07 грн та судовий збір у розмірі 1 688,75 грн. Витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн залишено за позивачем.

15.09.2020 позивач подав до суду заяву про розподіл судових витрат та винесення додаткового рішення по справі № 904/2792/20.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2020 рпризначено розгляд заяви про розподіл судових витрат на 24.09.2020.

24.09.2020 представник відповідача подав заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій зазначає, що в акті від 11.09.2020 зазначений перелік послуг, вчинення яких процесуальним законом не вимагається та не є обов`язковим. Також, вказує на те, що ціна позову 22 583,95 грн, а заявлена сума витрат на правничу допомогу 5 000,00 грн, тобто сума не є спів мірною до ціни позову.

У судове засідання 17.08.2020 представник відповідача, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП" (замовник) та Адвокатським бюро «Герман і партнери» (виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги (арк.с.77).

Відповідно до пунктів 1.1 договору про надання правової допомоги, замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок здійснювати правовий захист інтересів замовника за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів".

Згідно пункту 3.2 договору про надання правової допомоги, вартість послуг з веденням справи у суді 1ої-інстанції становить 5 000,00 грн без ПДВ.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що замовник здійснює попередню оплату у розмірі 2 500,00 грн без ПДВ вартості послуг, які надаються за цим договором, протягом 2 днів з моменту укладення договору, в якості попередньої оплати за надані послуги.

Відповідно до платіжного доручення № 704 від 21.05.2020 позивачем було сплачено адвокату попередню оплату за правові послуги у розмірі 2 500,00 грн.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що наступну оплату у розмірі 2 500,00 грн без ПДВ замовник здійснює протягом 2 днів з моменту ухвалення рішення судом на підставі рахунку-фактури.

Відповідно до платіжного доручення № 09В1747СА19С8F від 11.09.2020 позивачем було сплачено адвокатську бюро грошові кошти за правові послуги у розмірі 2 500,00 грн.

Згідно пункту 4.1 договору, факт належного виконання виконавцем зобов`язань з даного договору фіксується повноваженими представниками сторін у акті прийому-передачі наданих послуг.

Між сторонами було підписано акт прийому-передачі наданих послуг від 11.09.2020 (арк.с.40), в якому зазначено, що адвокатським бюро були надані позивачу такі послуги:

- аналіз документів замовника, підбір нормативної бази для складання позовної заяви;

- розрахунок штрафних санкцій;

- складання позовної заяви про стягнення заборгованості;

- ксерокопіювання, друк документів, що додаються до позовної заяви;

- підготовка реквізитів по сплаті судового збору;

- направлення позовної заяви з додатками на адреси відповідача та господарського суду Дніпропетровської області;

- моніторинг подальшого руху справи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачені або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пунктів 1-2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Суд зазначає, що такі види послуг як копіювання та друк документів, що додаються до позовної заяви; підготовка реквізитів по сплаті судового збору; направлення позовної заяви з додатками на адреси відповідача та господарського суду Дніпропетровської області не є послугами з надання правової допомоги. Витрати на ці послуги не входять до складу судових витрат, які підлягають розподілу, та не можуть бути покладені на відповідача.

Відтак, витрати на правничу допомогу в цій частині не є обґрунтованими, що виключає їх задоволення на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

З акту прийому-передачі наданих послуг від 11.09.2020 неможливо встановити скільки часу адвокатське бюро витратило на аналіз документів, підготування позову та розрахунок штрафних санкцій. Але найголовніше, що у акті не вказано конкретну вартість за ту чи іншу послугу.

Відтак, акт прийому-передачі наданих послуг від 11.09.2020 не містить детального опису виконаних робіт в контексті їх вартості.

Суд не може самостійно визначити вартість цих послуг, відтак позбавлений можливості визначити розмір витрат на правову допомогу, який є обґрунтованим.

Враховуючи викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП" про розподіл судових витрат не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП" про розподіл судових витрат - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст підписано 29.09.2020

Суддя Я.С. Золотарьова