Ухвала

від 29.09.2020 по справі 905/1257/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

29.09.2020р. Справа № 905/1257/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григорєвій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Керівника Красноармійської місцевої прокуратури, м.Покровськ, Донецька область в інтересах держави в особі

позивача: Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область

до відповідача 1 : Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область

до відповідача 2: Відділу освіти Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Заклад дошкільної освіти №5 «Вербонька» Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область

про визнання недійсним договору оренди №1 від 02.01.2020 та зобов`язання звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 231,34 кв.м.

Присутні представники:

прокурор: Полякова С.О., службове посвідчення від 10.11.2017 №048615

від позивача (в режимі відеоконференції): Іщенко А.О., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

від відповідача 1 (в режимі відеоконференції): Остряніна І.Л., керівник

від відповідача 2 (в режимі відеоконференції): Лебедєва Н.В., за довіреністю

від третьої особи (в режимі відеоконференції): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Красноармійської місцевої прокуратури, м.Покровськ, Донецька область в інтересах держави в особі позивача Покровської міської ради, м.Покровськ, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1 Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область та відповідача 2 Відділу освіти Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Заклад дошкільної освіти № 5 «Вербонька» Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область, про визнання недійсним договору оренди №1 від 02.01.2020 та зобов`язання звільнити та повернути нежитлове приміщення 231,34 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на укладання оспорюваного договору оренди з порушенням вимог чинного законодавства про освіту, державних будівельних та санітарних норм.

Ухвалою суду від 10.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у справі - Заклад дошкільної освіти №5 «Вербонька» Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область. Підготовче засідання призначено на 09.09.2020.

31.08.2020 до суду від відповідача 2 Відділу освіти Покровської міської ради Донецької області надійшов відзив на позовну заяву.

Також, 31.08.2020 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Закладу дошкільної освіти №5 «Вербонька» Покровської міської ради Донецької області надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви.

Згідно наданих документів відповідач 2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, вважають, що керівником Красноармійської місцевої прокуратури не доведено необхідності захисту інтересів держави в особі Покровської міської ради Донецької області, а також не обґрунтовано підстав звернення до суду з позовом у даній справі, у зв`язку з чим просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

03.09.2020 до суду від Покровської міської ради надійшла письмова позиція щодо заявлених керівником Красноармійської міської прокуратури позовних вимог по справі №905/1257/20, згідно якої Покровська міська рада не підтримує заявлені прокурором позовні вимоги, та просить відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 09.09.2020 підготовче засідання відкладено на 29.09.2020.

16.09.2020 до суду надійшли наступні документи:

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Закладу дошкільної освіти № 5 «Вербонька» Покровської міської ради Донецької області - клопотання про розгляд справи без участі представника;

від відповідача 2 Відділу освіти Покровської міської ради Донецької області - клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів;

У підготовче засідання 29.09.2020 з`явився представник прокуратури, який підтримав поданий позов та просив його задовольнити.

Представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2 проти позову заперечували.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Згідно з частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 53 ГПК передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Господарський суд зауважує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Для представництва в суді інтересів держави прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва в суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Звертаючись з даним позовом до суду керівник Красноармійської місцевої прокуратури зазначив, що органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах є Покровська міська рада Донецької області. Проте до теперішнього часу, незважаючи на обізнаність про існування договору оренди та відповідних правовідносин, Покровська міська рада Донецької області не вжила заходів про визнання недійсним договору оренди №1 від 02.01.2020 та зобов`язання звільнити і повернути нежитлове приміщення 231,34 кв.м. та не надала інформацію до прокуратури для вжиття заходів представницького характеру.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначав, що звернення до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі приміщення, яке на думку прокурора, здійснене з порушенням вимог чинного законодавства. Прокурором долучено до матеріалів справи повідомлення про представництво інтересів держави (в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру ) №37-4593вих20 від 24.07.2020.

Разом з тим, зі змісту наданих до суду прокурором документів вбачається, що повідомлення про представництво інтересів держави (в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру ) №37-4593вих20 від 24.07.2020 , за змістом якого Красноармійська місцева прокуратура повідомила про свій намір пред`явлення позову до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Покровської міської ради до Комунального підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради про визнання недійсним договору оренди №1 від 02.01.2020 та зобов`язання звільнити та повернути передане в оренду згідно договору частину одноповерхової будівлі приміщення Закладу дошкільної освіти №5 Вербонька Покровської міської ради Донецької області, площею 231,34 кв.м., розміщене за адресою: вул. Захисників України, буд.35, м.Покровськ, Донецька область, для розміщення амбулаторії №10 КП ЦПМСД , було направлено та отримано Покровською міською радою в цей же день 24.07.2020 (а.с.203 том 1).

Водночас, суд зазначає, що прокур звернувся до суду з позовною заявою від 22.05.2020 №37-3001вих20 03.07.2020 . Тобто прокурор звернувся до суду з позовом взагалі без надання будь-якого строку компетентному органу (позивачу у справі) для самостійного вчинення заходів направлених на усунення порушень законодавства та/або звернення до суду з відповідним позовом. Тим самим позбавивши останнього можливості відреагувати на відповідні порушення, вчинення дій для виправлення ситуації або аргументованого повідомлення про відсутність такого порушення, що в свою чергу не відповідає змісту статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Адже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести, зокрема, обставину бездіяльності компетентного органу, наявністю саме якої й зумовлено застосування прокурором права звернення з позовом до суду в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру в частині підстав свого представництва.

Однак, звертаючись до суду прокурор не дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , а саме не повідомив попередньо позивача про виявлене порушення до подання позову , а відповідно в позові не обґрунтував наявності підстав для представництва інтересів держави. Сама по собі обставина не звернення позивача протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Наданими у справу доказами прокурором не доказано, що міська рада з об`єктивних і непереборних причин не могла або ухилялася від подання позову до суду. Відтак, прокурор неправомірно перебрав на себе повноваження міської ради по здійсненню нею повноважень на захист майнових прав.

Водночас, суд зауважує, що стверджуючи про те, що нереагування позивачем на допущені відповідачем порушення вимог чинного законодавства, зокрема, не звернення до суду з відповідним позовом, є не здійсненням владних повноважень, прокурор не врахував, що бездіяльність позивача не можна вважати встановленою за умов не дослідження та не встановлення відсутності будь-яких звернень прокурора до позивача саме до подання позову з метою надання останньому можливості відреагувати протягом розумного строку на стверджуване прокурором порушення інтересів Держави.

З огляду на вказане, судом встановлені обставини щодо недотримання прокурором обов`язкової процедури, передбаченої абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор зобов`язаний був попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (позивача).

При цьому, господарський суд зауважує, що розумність строку, протягом якого компетентні органи мають відреагувати на повідомлення прокурора щодо фактів порушення інтересів держави, не може вважатися тотожним відсутності такого строку, що має місце в даному випадку.

Таким чином, з огляду на наведене господарським судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Адже захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатись альтернативним суб"єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

З огляду на те, що прокурором не доведено бездіяльності уповноваженого органу, а судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд дійшов висновку, що позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Суд звертає увагу прокурора, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи приписи пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір судовий збір може бути повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 226, статтями 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву керівника Красноармійської місцевої прокуратури, м.Покровськ, Донецька область в інтересах держави в особі позивача Покровської міської ради, м.Покровськ, Донецька область, до відповідача 1 Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область та відповідача 2 Відділу освіти Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Заклад дошкільної освіти № 5 «Вербонька» Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ, Донецька область, про визнання недійсним договору оренди №1 від 02.01.2020 та зобов`язання звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 231,34 кв.м., залишити без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 29.09.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України.

У судовому засіданні 29.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.09.2020.

Суддя М.О. Лейба