Рішення

від 16.09.2020 по справі 908/367/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/19/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 Справа № 908/367/20

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» , код ЄДРПОУ 36710304 (51000, Дніпропетровська область, Царичанський район, смт. Царичанка, вул. Царичанська, буд.168; адреса для листування: 49044, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 12, офіс 527)

до відповідача: Приватного підприємства «Група компаній «ПИЩЕМАШ» , код ЄДРПОУ 31993589 (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська (Леніна), буд. 125, кв.113)

про стягнення суми 300000,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Карпенко О.С., довіреність № 21 від 01.11.2019, ордер серія ДП № 1646/002 від 15.04.2020;

від відповідача: Фалько К.Ю., ордер серія ЗП № 101365 від 02.03.2020

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» про стягнення з відповідача: Приватного підприємства «Група компаній «ПИЩЕМАШ» суми 300 000,00 грн. вартості неякісного товару.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/367/20, присвоєний номер провадження 9/19/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.03.2020. Ухвалою суду від 24.03.2020 підготовче засідання відкладено на 21.04.2020. Ухвалою суду від 21.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів - до 25.05.2020 включно, підготовче засідання відкладено на 19.05.2020. Ухвалою суду від 19.05.2020 встановлено, що строк судового розгляду справи вважається продовженим на строк дії карантину, підготовче засідання відкладено на 09.06.2020; ухвалою суду від 09.06.2020 - на 14.07.2020. Ухвалою суду від 14.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2020. В судовому засіданні 19.08.2020 оголошено перерву до 16.09.2020.

16.09.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня усій території України установлено карантин. На засіданні Уряду 25.03.2020, запроваджено режим надзвичайної ситуації по всій території України на 30 днів, всі карантинні обмеження також подовжені на 30 днів - до 24 квітня 2020. В подальшому дію карантину неодноразово продовжували і на засіданні Уряду 22 липня 2020 року постановлено продовжити дію карантину на всій території України до 31 серпня 2020. На засіданні Уряду 26.08.2020 ухвалено рішення про продовження адаптивного карантину в Україні до 31 жовтня 2020.

Згідно з Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» , який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х «Прикінцеві положення» ГПК України доповнено пунктом 4 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Ухвалою суду від 19.05.2020 встановлено, що строк судового розгляду справи вважається продовженим на строк дії карантину.

Разом з тим, згідно з п. 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IХ від 18.06.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17.07.2020, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Протягом зазначеного 20-денного строку будь-яких заяв (клопотань) щодо продовження або поновлення процесуальних строків до суду від сторін не надходило.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. 19.01.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір №02, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався виготовити та поставити на адресу позивача Машину закупорювальну ВРС-У, BERTOLASO, згідно Технічних характеристик (додаток №1) до договору. На виконання умов договору позивач здійснив оплату вказаного обладнання на загальну суму 300 000,00 грн. Обладнання було отримано за видатковою накладною № ПМ-0000012 від 28.02.2018. Однак на момент поставки виробнича необхідність в ньому зникла, обладнання не експлуатувалось. В порушення умов договору поставлене обладнання не відповідає заявленій продавцем якості, мало приховані недоліки, належний сертифікат якості надано не було. Долучений до Керівництва з експлуатації сертифікат є простроченим (термін дії з 29.12.2015 по 28.12.2017). При цьому жодного акту приймання-передачі обладнання за якістю сторонами не підписано, оскільки на момент відвантаження покупець не мав наміру відразу його експлуатувати. Приймання обладнання було здійснено позивачем за видатковою накладною без перевірки якості чи функціональності. За короткий строк експлуатації обладнання у виробничій діяльності (впродовж 1 календарного дня - 03.01.2020) було закупорено 500 пляшок. За результатами роботи спостерігався дефект закупорення, що мав тенденцію до збільшення, а саме: кришення пробки. Тобто, експлуатація обладнання не надає можливості закупорити пляшки належним чином, призводить до виробництва неякісної та шкідливої для здоров`я продукції. В обставинах, що склалися покупець був змушений зупинити виробничий процес, в якому задіяне обладнання, що призвело до технологічного простою та упущення вигоди в великих розмірах. Відповідач, якого було повідомлено у телефонному режимі та запрошено для складання акту, явку свого представника для складання акту про виявлення дефектів устаткування не забезпечив. Позивачем у відповідності до Інструкції № П-7 03.01.2020 складено акт № 1 про виявлення дефектів устаткування, в акті відображені причини виникнення дефектів, вирішено для визнання та усунення недоліків завернутися до виробника, за неможливості здійснення ремонту та усунення недоліків звернутися до іншої спеціалізованої організації. За результатами висновку ПКФ Пищеналадка від 16.01.2020 виявлений знос коркового закупорення, викликаний тривалою експлуатацією машин, що можливо тільки в результаті експлуатації машини на протязі не одного року. Позивачем був складений акт № 2 про виявлення дефектів устаткування від 21.01.2020, в якому додатково описані дефекти укупорювання з урахуванням проведеної спеціалістами дефектовки обладнання. Позивач направив на адресу відповідача вищевказані акти про виявлені дефекти устаткування №1 та № 2, складені 03.01.2020 та 21.01.2020, а також звернувся до відповідача з претензією № 2101/01 від 21.01.2020 в якій запропоновано можливі варіанти вирішення спору. 07.02.2020 відповідачу повторно із супровідним листом № 0702/01 направлені вказані акти, копія дефектовки та претензія. Жодної відповіді на претензію та аргументованих заперечень у підписанні актів відповідач не надав. Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача вартість неякісного товару в розмірі 300 000,00 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 628, 629, 673-676, 678-680, 712, 892, 900 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 268 ГК України, умовами договору № 02 від 19.01.2018.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Пунктами 9.1, 9.3 укладеного сторонами договору передбачено гарантійний строк на обладнання, який становить 6 місяців з моменту його постачання та обов`язок постачальника за власний рахунок усунути виявлені дефекти або замінити товар у разі виявлення дефектності товару протягом терміну гарантії. Наявність дефектів підтверджується актом, складеним покупцем та підписаним обома сторонами. Умов щодо відтермінування початку перебігу гарантійного строку договір не містить. Після прийняття товару за видатковою накладною від 28.02.2018, продавець у присутності представника покупця здійснив на території виробництва останнього монтаж обладнання та пуско-налагоджувальні роботи (момент визначення відповідності товару) на пробкову укупорку вина LA CANTINA виключно. Продукція позивача під торговою маркою LA CANTINA присутня на полицях магазинів протягом всього часу з моменту постачання обладнання, що свідчить про його виконання позивачем.13.02.2020 вже поза межами гарантійного строку обладнання отримано претензію позивача від 21.01.2020 № 2101/01 щодо якості обладнання, на яку було надано відповідь про відмову у її задоволенні. Також позивачу була направлена відповідь щодо відмови від підписання актів, отриманих від позивача із супровідним листом № 0702/01 від 07.02.2020. З огляду на викладене, відповідач просив відмовити у позові в повному обсязі.

Від позивача 24.04.2020 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач в т.ч. зазначив про наступне. Обладнання було отримано за видатковою накладною, але фактичного приймання-передачі не відбулось, про що свідчить відсутність акту приймання-передачі. Жодного акту приймання-передачі обладнання за якістю сторонами не підписано, оскільки на момент відвантаження покупець не мав наміру відразу експлуатувати обладнання. Отже, приймання обладнання було здійснено позивачем за видатковою накладною без перевірки якості чи функціональності обладнання. Сторонами було в усному порядку обумовлено, що обладнання буде прийнято за якістю з моменту початку експлуатації, після чого і буде підписаний акт приймання-передачі. В пункті 9.1 договору сторони погодили, що гарантійний термін обладнання становить 6 місяців з моменту його поставки за умови експлуатації його в одну зміну у восьмигодинний режим. Тобто, початок експлуатації обладнання позивачем в повноцінному робочому режимі є відправною точкою початку перебігу шестимісячного гарантійного терміну, погодженого сторонами у договорі. На підтвердження факту неможливості експлуатації обладнання раніше 03.01.2020, позивачем надано (додано до відповіді на відзив) копію договору № 0103-18-ЗБ про надання послуг відповідального зберігання від 01.03.2018, відповідно до якого обладнання було передано третій особі - ПП ОПТТОРГ-СХІД на період з 01.03.2018 по 31.12.2018 та згідно з додатковою угодою № 1 до цього договору, строк зберігання був продовжений з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Відповідачем 19.05.2020 подано заперечення на відповідь на відзив в якому зазначено, що договір № 0103-18-ЗБ про надання послуг відповідального зберігання від 01.03.2018 не може бути прийнятий як доказ, оскільки згідно з Витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ПП ОПТТОРГ-СХІД зареєстроване 07.06.2018, тобто станом на 01.03.2018 (на час укладення даного договору) такого підприємства взагалі не існувало. Також відповідач вказав на те, що п. 9.1 договору передбачено гарантійний строк на обладнання, який становить 6 місяців з моменту його постачання, за умови використання його в однозмінному восьмигодинному режимі. При цьому, вказаний пункт договору не містить будь-яких умов щодо відтермінування початку перебігу гарантійного строку. Щодо ПКФ Пищеналадка відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів наявності у спеціалістів цієї юридичної особи спеціальних знань з питань визначення комплектності та якості відповідно обладнання, а також права проводити товарознавчу експертизу такого обладнання. Більш того, будь-які втручання третіх осіб до роботи обладнання згідно Інструкції експлуатації Машини закупорювальної ВРС-У, BERTOLASO, не допускаються.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством Група компаній Пищемаш (Продавець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро (Покупець, позивач у справі) укладено договір № 02 від 19.01.2018, згідно з умовами якого Продавець зобов`язався виготовити та поставити на адресу Покупця Машину укупорочну ВРС-У, BERTOLASO, згідно Технічних характеристик (Додаток №1), що є невід`ємною частиною договору, а Покупець - оплатити та прийняти вищевказане обладнання. В комплекті з обладнанням Продавець надає наступні документи: Сертифікат відповідності товару, рахунок-фактуру, ТТН (п.п. 1.1, 1.2 договору).

У Додатку № 1 до договору визначено технічні характеристики обумовленого договором обладнання. Рік виготовлення - 2008. Також в додатку зазначено, що обладнання поставляється налаштованим під один вид пляшки та пробки, згідно наданого зразку.

Загальна сума договору визначена в п. 3.1 договору та складає 300 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20%.

Згідно з п. 4.1 Покупець здійснює попередню оплату 50% - 05.02.2018, інші 50% - 19.02.2018.

Відвантаження обладнання здійснюється протягом 14 календарних днів, але не пізніше 19.02.2018, за умови виконання умов платежів (розділ 4) та підписання Акта приймання обладнання уповноваженими представниками Покупця на території Продавця (п. 2.2 договору).

В розділі 5 договору визначено умови здачі (приймання) товару.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору ТОВ Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро згідно з платіжними дорученнями № 7257 від 05.02.2018 на суму 150 000,00 грн. та № 7344 від 27.02.2018 на суму 150 000,00 грн. перераховано вартість товару (обладнання) в розмірі 300 000,00 грн.

За видатковою накладною № ПМ-0000012 від 28.02.2018 відповідачем передано позивачу машину закупорювальну ВРС-У, BERTOLASO, вартістю 300 000,00 грн. Видаткову накладну підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплено печатками.

Позивачем надано в матеріали справи копію доповідної записки головного інженера ТОВ Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро на ім`я генерального директора комбінату, складеної 03.01.2020 (т. 1 а.с.76), в якій повідомлялося, що після здійснення 03.01.2020 монтажу та початку експлуатації машини закупорювальної ВРС-У, BERTOLASO (поставлена ПП ГК Пищемаш за договором № 02 від 19.01.2018) постійно спостерігається дефект закупорювання - кришиться пробка, в результаті чого продукція виробляється з браком. Заявлений дефект виявлено у 500 пляшках, виробництво терміново припинено. Обладнання потребує ремонту, функціонально не придатне до експлуатації.

03.01.2020 ТОВ АБК Дніпро складено Акт № 1 про виявлені дефекти устаткування - машини закупорочної ВРС-У, BERTOLASO, виготовленого ПП Група Пищемаш , у процесі випробування, а саме: 03.01.2020 під час запуску виявлені дефекти укупорювання - пробка кришиться, має подряпини, інші дефекти псування пробки під час закупорювання (т.1 а.с.77-78). В акті зазначено, що для визначення та усунення недоліків звернутися до виробника, за неможливості здійснення ремонту та усунення недоліків звернутися до іншої спеціалізованої організації.

В листі-довідці ПП Виробничо-комерційна фірма Харчоналадка від 16.01.2020 та дефектовкою коркового укупора з фото, копії яких надано позивачем до матеріалів справи (т. 1 а.с.79-85), за результатами огляду коркового укупора надано висновок про знос деталей закупорочної машини, який, як зазначено, викликано довготривалою експлуатацією машини, що відпрацювала свій ресурс та потребує капітального ремонту.

ТОВ Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро складено Акт № 2 про виявлені дефекти устаткування від 21.01.2020 (т.1 а.с.86-87), в якому зазначено, що машина укупорочна ВРС-У, BERTOLASO, виготовлена ПП Група Пищемаш згідно договору № 02 від 19.01.2018, додаток № 1. В акті відображено результати огляду та дефекації обладнання, проведеної 16.01.2020, та вказано про необхідність капітального ремонту.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №2101/01 від 21.01.2020 (т. 1 а.с.88-91) з вимогою здійснити усунення недоліків обладнання шляхом заміни деталей та вузлів, зазначених у Дефектовці коркового укупора або виготовити та поставити нове обладнання, яке здійснює закупорення пробки якісно і без дефектів. В разі неможливості ремонту або виготовлення по поставки обладнання належної якості, позивач просив вважати договір невиконаним та здійснити самовивезення обладнання з поверненням грошових коштів в розмірі 300 000,00 грн., сплачених покупцем на виконання договору. Вказана претензія разом з додатками, в тому числі копією дефектовки, направлена на адресу відповідача 22.01.2020, що підтверджується копіями опису вкладення до поштового відправлення, поштової накладної та фіскального чеку від 22.01.2020 (т. 1 а.с.92).

07.02.2020 на адресу відповідача позивачем направлено листом з описом вкладення супровідний лист № 0702/01 від 07.02.2020, в якому зазначено про повторне направлення актів про виявлені дефекти устаткування № 1 від 03.01.2020 та № 2 від 21.01.2020, які позивач просив підписати та повернути по 1 примірнику актів на його адресу, а також виконати вимоги, викладені у претензії № 2101/01 від 21.01.2020 (т. 1 а.с.94-96).

Як зазначив позивач у позовній заяві жодної відповіді на претензію відповідач не направив, аргументованих заперечень щодо відмови від підписання актів не надав. У зав`язку із цим, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми вартості неякісного товару в розмірі 300 000,00 грн., за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ст.ст. 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із змісту ч. 2 ст. 67 та ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України слідує, що сторони вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з частиною першою статті 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту укладеного сторонами договору № 02 від 19.01.2018 останній є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 674 ЦК України).

Згідно зі статтею 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 676 ЦК України передбачено, що гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв`язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв`язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.

Правові наслідки передання товару неналежної якості визначені у ч.ч. 1-3 статті 678 ЦК України. Так, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

В абзаці першому частини 1 статті 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до ст. 679 цього Кодексу продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту (ч. 5 ст. 680 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77, статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 цього Кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до п. 5.1 укладеного сторонами договору приймання (передача) товару здійснюється по кількості та комплектності згідно товаросупровідних документів. Якість продукції, що поставляється, повинна відповідати ТУ підприємства - виробника. Якщо при прийманні обладнання виявляться недоліки, дефекти, Продавець зобов`язується за власний рахунок та своїми силами усунути недоліки протягом 10 календарних днів.

В пункті 6.3 договору визначено, що претензії по якості поставляємого товару приймаються Продавцем протягом гарантійного строку, вказаного в розділі 9 цього договору.

Згідно з п. п. 9.1, 9.3 договору гарантійний строк на обладнання складає 6 місяців з моменту його поставки, за умови експлуатації його в однозмінному восьмигодинному режимі. Якщо протягом строку гарантії товар виявиться дефектним, то Постачальник зобов`язується за вимогою Покупця за власний рахунок усунути виявлені дефекти чи замінити товар за умови, що виявлена дефектність обладнання не є наслідком вини Покупця чи третіх осіб. Наявність дефектів підтверджується актом, складеним Покупцем та підписаним обома сторонами.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З аналізу приписів вищевикладеного законодавства та умов укладеного сторонами договору слідує, що Продавець (позивач) повинен був передати товар, що відповідає вимогам законодавства та вимогам щодо його якості, і усунути недоліки обладнання, виявлені при його прийманні. Претензії Покупця (позивача) щодо якості обладнання приймаються в межах гарантійного строку, протягом якого відповідач повинен був усунути виявлені дефекти або замінити товар.

Як встановлено судом вище, обладнання було поставлено відповідачем та прийнято (отримано) позивачем за видатковою накладною 28.02.2018 без зауважень; протягом гарантійного строку - 6 місяців з моменту його поставки, Покупець (позивач) не звертався до Продавця (відповідача) з повідомленням про порушення умов договору щодо якості товару та з приводу виявлення дефектності обладнання, а також стосовно невідповідності поставленого товару вимогам законодавства та товаросупровідним документам, в тому числі сертифікату відповідності.

Відповідачем було надано відповідь за вих. № 000224-01/20 від 24.02.2020 (т.1 а.с.152-155) на претензію позивача від 21.01.2020 № 2101/01, в якій зазначалось про те, що покупець має право на обмін або відшкодування вартості отриманого товару тільки якщо доведе, що такий товар на момент передачі мав недоліки (був неякісним), і що недоліки мають місце не у зв`язку з порушенням правил його експлуатації. У відповідь на лист позивача за вих.№0702/01 від 07.02.2020 відповідач направив лист вих. № 000224-01/20 від 24.02.2020 (т. 1 а.с. 162), яким, в тому числі, повернуто без підписання акти про виявленні дефекти устаткування № 1 від 03.01.2020 та № 2 від 21.01.2020.

Таким чином, зі спливом визначеного гарантійного строку Покупець втрачає право на пред`явлення претензій щодо якості товару (обладнання). Доказів наявності підстав для продовження гарантійного строку згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 676 ГК України, а також належних доказів того, що недоліки, які вперше були виявлені 03.01.2020 - після здійснення монтажу та початку експлуатації (як то вказує позивач), виникли до передання йому товару з причин, які існували до цього моменту, позивачем суду не надано. При цьому, умовами укладеного сторонами договору не передбачено іншого початку перебігу гарантійного строку, ніж з моменту його поставки.

Зазначення позивачем про усну домовленість сторін про приймання обладнання за якістю та підписання відповідного акту приймання-передачі з моменту початку експлуатації, суд оцінює критично, адже відповідно до змісту умов п.п. 8.1, 8.3, 8.4 укладеного сторонами договору, усі зміни, доповнення та уточнення до договору в процесі його виконання вносяться шляхом оформлення додаткових угод та мають юридичну силу у разі підписання обома сторонами.

В пункті 9.1 чітко визначено, що початок шестимісячного гарантійного строку на обладнання починає перебіг з моменту поставки, за умови експлуатації в однозмінному восьмигодинному режимі. Однак зазначення про необхідність додержання вказаного режиму експлуатації обладнання, не свідчить про домовленість сторін про початок перебігу гарантійного строку з дня введення позивачем обладнання в експлуатацію. В даному випадку, саме у разі дотримання цієї умови експлуатації надається шестимісячна гарантія, яка починає свій перебіг з моменту поставки.

Згідно з матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача за минуванням майже двох років з моменту поставки обладнання.

На підставі вищевикладеного, посилання позивача на інші докази (акти про виявлені дефекти устаткування № 1 від 03.01.2020 та №2 від 21.01.2020, дефектовку обладнання ПП Виробничо-комерційна фірма Харчоналадка , договір № 0103-18-ЗБ про надання послуг відповідального зберігання від 01.03.2018, договір № 0706-18-ЗБ про надання послуг відповідального зберігання від 07.06.2018) є необґрунтованими та не спростовують висновків суду покладених в основу даного судового рішення. Зазначення позивачем про те, що не відбулось фактичного приймання-передачі товару за якістю (що був отриманий за видатковою накладною), оскільки на момент відвантаження покупець не мав наміру одразу експлуатувати обладнання, та те, що приймання обладнання було здійснено без перевірки його якості чи функціональності, - є наслідками та ризиком власної господарської діяльності позивача.

Європейський суд з прав людини (Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Суд також зазначає, що посилання позивача на Постанову Касаційного господарського суду від 07.06.2019 у справі № 904/3407/18 є безпідставним з огляду на те, що виявлення дефектів обладнання поставленого за договором, що був предметом дослідження у вказаній справі, відбулось в межах гарантійного строку.

На підставі викладеного, судом відмовляється у задоволенні позову про стягнення з відповідача суми 300 000,00 грн. вартості неякісного товару.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва