Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/836/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/836/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ ТРЕЙДЕР"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про визнання незаконним та скасування рішення про відміну процедури закупівлі № UA-2019-06-14-000096-с та стягнення 44525,29 грн збитків

за участю представників:

від позивача: Гапоненко В.В.

від відповідача: Компанець Н.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМ ТРЕЙДЕР" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відміну процедури закупівлі № UA-2019-06-14-000096-с (прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ), оформлене протоколом від 09.12.2019 № 328/19Т;

- стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ ТРЕЙДЕР" 44525,29 грн збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відміну процедури закупівлі № UA-2019-06-14-000096-с (прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ), оформлене протоколом від 09.12.2019 № 328/19Т, у зв`язку з прийняттям якого позивачу, також завдані збитки у розмірі 44525,29 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.01.2020 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

10.02.2020 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/836/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 17.03.2020.

04.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись те, що договір на закупівлю з урахуванням положень ч. 2 ст. 32 Закону України Про публічні закупівлі повинен був бути укладений з позивачем до 27.08.2019 включно, а тому відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 37 наведеного Закону у разі укладення договору з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 32 цього Закону, договір про закупівлю є нікчемним. Також, відповідач зазначає, що через сплив строків для укладення договору у відповідача виникли обставини, усунення яких на певному етапі є вже неможливим, а тому є підставим замовника для відміни процедури закупівлі.

16.03.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

17.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 17.03.2020 представники учасників судового процесу не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 суд відклав підготовче засідання у справі № 910/836/20 на 15.04.2020.

09.04.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.04.2020 через електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 15.04.2020 представники учасників судового процесу не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 суд відклав підготовче засідання у справі №910/836/20 на 20.05.2020.

19.05.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про прискорення розгляду справи.

20.05.2020 через відділ діловодства суду та на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 20.05.2020 представники учасників судового процесу не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 суд відклав підготовче засідання у справі № 910/836/20 на 16.06.2020, враховуючи період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №211, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20 та розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19".

15.06.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд

- визнати незаконним та скасування рішення Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця про відміну процедури закупівлі № UA-2019-06-14-000096-с (прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ), оформлене протоколом засідання тендерного комітету філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця від 09.12.2019 № 328/19Т;

- стягнути з відповідача 44 525,29 грн збитків.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

У підготовчому засіданні 16.06.2020 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача від 15.06.2020 про зміну предмету позову та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 07.07.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.2020 призначено підготовче засідання по справі №910/836/20 на 28.07.2020 у зв`язку із перебуванням 07.07.2020 судді Гулевець О.В. у відпустці.

06.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові заперечення по суті спору.

27.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

28.07.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло доповнення до письмових заперечень по суті спору.

В судовому засіданні 28.07.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/836/20 до судового розгляду по суті на 19.08.2020, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

19.08.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 19.08.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 15.09.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2019 надав пояснення по суті позовних вимог та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.09.2020 надав пояснення по суті заперечень на позов, проти позову заперечив.

В судовому засіданні 15.09.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.06.2019 AT "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" AT "Українська залізниця" (надалі - відповідач) оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2019-06-14-000096-а. Предмет закупівлі - прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ в кількості 55 210 шт., що мали поставлятись переможцем торгів в період до 31 грудня 2019 року. Загальна очікувана вартість предмета закупівлі відповідно до оголошення та тендерної документації становила 3 842 616,00 грн з ПДВ.

Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій 2848/298/-19-Т від 09.08.2019 тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ ТРЕЙДЕР" (надалі - позивач) визнана такою, що відповідає встановленим у тендерній документації вимогам та позивача визнано переможцем процедури закупівлі № UA-2019-06-14-000096-а (прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ).

09.08.2019 було оприлюднене повідомлення про намір укласти договір № 2868/231- 19Т (№ ЦЗВ-1347/2868/0096-с).

Відповідно до тендерної документації та повідомлення про намір укласти договір позивач мав поставити відповідачу прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ у кількості 55 210 шт. до 31.12.2019 за ціною 3 842 616 грн.

Позивач зазначає, що на виконання вимог п. 7.1. документації конкурсних торгів, ТОВ "ВМ ТРЕЙДЕР" надіслав відповідачу документи для укладання договору, передбачені розділом ІІ додатку № 6 ДКТ. Проте, відповідач до 29.08.2019 року не уклав з ТОВ "ВМ ТРЕЙДЕР" договір про закупівлю.

Позивач звернувся до відповідача листом за вих.№4/12-19/08 від 04.12.2019 з проханням надати інформацію про причини не укладання договору з позивачем у строк, передбачений ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі"; укласти договір з позивачем та надіслати ТОВ "ВМ ТРЕЙДЕР" примірник підписаного договору, оприлюднити інформацію про укладення договору про закупівлю відповідно до ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідач відповіді не надав та про причини не укладання договору не повідомив.

10.12.2019 відповідачем оприлюднено інформацію про відміну процедури закупівлі залізничного обладнання (прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ) на підставі абзацу 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель (Протокол № 328/19Т від 09.12.2019).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що замовником закупівлі (відповідачем) прийнято неправомірне рішення про відміну процедури закупівлі, оскільки ч. 2 ст. 32 Закону України Про публічні закупівлі визначений обов`язок позивача укласти договір про закупівлю з позивачем.

Також, позивачем зазначається, що в результаті вчинення незаконних дій відповідача, позивачу були завдані збитки у розмірі 44 525,29 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (в редакції станом на виникнення правовідносин). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на виникнення правовідносин), цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

У відповідності до п. 28 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 ЗУ "Про публічні закупівлі").

Статтею 11 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості (ч. 1). Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом (ч. 3). Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови (ч. 4).

Згідно із ч. 1, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов`язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.

Як встановлено судом, 14.06.2019 AT "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" AT "Українська залізниця" оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2019-06-14-000096-а, предметом якої були прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ в кількості 55 210 шт, що мали поставлятись переможцем торгів в період до 31 грудня 2019 року. Загальна очікувана вартість предмета закупівлі відповідно до оголошення та тендерної документації становила 3 842 616,00 грн з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим законом.

09.08.2019 відповідачем оприлюднено повідомлення № про намір укласти договір з позивачем як переможцем процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України Про публічні закупівлі замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Враховуючи, що рішення про намір укласти договір було прийняте 07.08.2019, договір на закупівлю повинен був бути укладений не пізніше 27.08.2019.

Проте, незважаючи на оприлюднення повідомлення № 2868/231- 19Т про намір укласти договір з позивачем, відповідний договір в порядку та строки, визначені ст. 32 Закону України Про публічні закупівлі , між сторонами укладено не було.

Частиною 1 статті 31 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації.

За змістом п. 29 ст. 1, ст. 22 Закону України Про публічні закупівлі тендерною документацією є документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

В пункті 1 розділу 6 Тендерної документації щодо проведення відкритих торгів на закупівлю: залізничного обладнання (прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ) (надалі - Тендерна документація) визначено, що замовник відміняє торги в разі, зокрема, неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

З урахуванням наведеного, у замовника виникає право на відміну торгів в разі неможливості усунути порушення, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Як встановлено судом вище, після визначення позивача переможцем процедури закупівлі, 09.12.2019 на засіданні тендерного комітету філії ЦЗВ АТ Укрзалізниця вирішено відмінити процедуру закупівлі залізничного обладнання (прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ) (код ЄЗС 34940000-8) (оголошення ЦБД UA-2019-06-14-000096-с) на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі - неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Вказане рішення обґрунтоване тим, що остання дата для укладення з позивачем договору - 29.08.2019, але відповідний договір у встановлений строк укладений не був.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує, що останнім на виконання п. 7.1. документації конкурсних торгів було надіслано відповідачу документи для укладення договору, які передбачені розділом ІІ додатку № 6 ДКТ.

В підтвердження направлення відповідачу документів для укладання договору, відповідач надав копію поштової накладної про направлення на адресу відповідача документів від 08.08.2019, від 12.08.2019, від 19.08.2019 та від 27.08.2019. При цьому, із зазначеної копії поштової накладної не можливо встановити про зміст поштових відправлень, які були адресовані відповідачу. З урахуванням наведених обставин, суд прийшов до висновку, що копії поштових накладних від 08.08.2019, від 12.08.2019, від 19.08.2019 та від 27.08.2019 не можуть бути прийняті судом як належні та достатні докази по справі в підтвердження наданих пояснень позивача щодо надсилання відповідачу документів для укладання договору.

Поряд з тим, приписи статті 31 Закону України Про публічні закупівлі регламентують обов`язок відповідача як замовника закупівель відмінити торги при наявності, передбачених Законом обставин.

Закон України Про публічні закупівлі не містить заборони відміни замовником торгів після оголошення переможця процедури закупівлі, як і не містить відомостей про те, на якій саме стадії торгів можлива відміна замовником таких торгів, а тому твердження позивача про неможливість відміни торгів з моменту визначення переможця є безпідставними.

Таким чином, у зв`язку з неукладенням в установлений Законом та Тендерною документацією строк договору за наслідками проведення спірної процедури закупівлі, таку процедуру замовником було вирішено відмінити на підставі ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі .

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного рішення відповідача про відміну закупівлі відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимоги ТОВ "ВМ ТРЕЙДЕР" є безпідставними та необґрунтованими.

Окрім того, статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Отже, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Саме по собі формулювання позовної вимоги, без з`ясування судом зазначених обставин, не є підставою для припинення провадження у справі або для беззаперечної відмови у задоволенні позову.

При цьому, відповідно до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

Отже, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з урахуванням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції.

Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Суд відзначає, що звернення позивача із даним позовом про визнання незаконним та скасування рішення Акціонерного товариства Українська залізниця про відміну процедури закупівлі № UA-2019-06-14-000096-с (прокладки нашпальні гумові армовані для залізничної колії зі скріпленням КБ), оформлене протоколом засідання тендерного комітету філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця від 09.12.2019 № 328/19Т, без ініціювання спору щодо укладення або спонукання до укладення договору не є ефективним способом захисту в розумінні вказаних вище положень, оскільки неспроможне захистити порушене, на його думку, право.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ВМ ТРЕЙДЕР в частині " визнання незаконним та скасування рішення про відміну процедури закупівлі.

Окрім того, за доводами позивача, внаслідок незаконних дій Акціонерного товариства "Українська залізниця", позивачу було завдано збитки у розмірі 44 525,29 грн, які складають:

- 39 751,20 грн - очікуваний прибуток (упущена вигода);

- 1700,00 грн - послуги з використання системи електронних закупівель;

- 1 152,78 грн - страховий платіж згідно договору страхування у розмірі;

- 1921,31 грн - страховий платіж згідно договору страхування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Окрім того, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що останній позбавлений того, на що позивач розраховував маючи намір укласти договір про закупівлю х відповідачем, а саме отримання прибутку від постачання продукції.

Поряд з тим, важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

При цьому суд наголошує, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Також, при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

Позивач, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, при цьому, протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Однак, суд звертає увагу, що доводи позивача про очікуваний прибуток у сумі 39 751,20 грн, не доведений належними та допустимими доказами в розумінні вимог ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт виконання своїх зобов`язань позивачем та ТОВ НВП Корпорація КРТ за договором поставки № 12К від 12.08.2019.

Також, щодо заявлених вимог позивача про стягнення реальних збитків, які позивач поніс у зв`язку з підготовкою тендерної пропозиції (1700,00 грн - послуги з використання системи електронних закупівель; 1152,78 грн - страховий платіж згідно договору страхування у розмірі; 1921,31 грн - страховий платіж згідно договору страхування), суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявні документи, на які позивач посилається в якості доказів понесення реальних збитків, а саме акт надання послуг з використання системи електронних закупівель №4274376705022019-25/25/ДЗО/07 від 12.07.2019 на суму 1 700,00 грн. (на підставі договору №4274376705022019-25 від 05.02.2019); платіжне доручення №51 від 24.06.2019 на суму 1 152,78 грн. (призначення платежу - страховий платіж згідно договору страхування №100-181-02515 від 20.06.2019); платіжне доручення №97 від 14.08.2019 на суму 1 921,31 грн. (призначення платежу - страховий платіж згідно договору страхування №100-180-02653 від 14.08.2019).

Однак, як встановлено судом, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною понесення позивачем збитків, а також дії відповідача позбавили можливості отримати прибуток.

Отже, суд зазначає, що визначені позивачем збитки у розмірі 44 525,29 грн не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, які позивачем заявлено у позові.

Відтак, позивачем належними та допустимими доказами не було доведено, що понесення вказаних витрат було зумовлено протиправною поведінкою замовника, тоді як для кваліфікації витрат як збитків необхідно встановити безпосередній причинний зв`язок між витратами особи та порушенням, вчиненим іншою особою.

Вказані обставини, свідчать про недоведеність позивачем протиправної поведінки відповідача як необхідного елементу цивільного правопорушення, доведення якого є обов`язковим при зверненні з позовом про відшкодування збитків.

Враховуючи вище наведене, суд також відмовляє у задоволенні позовних вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 44 525,29 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ ТРЕЙДЕР" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконним та скасування рішення про відміну процедури закупівлі № UA-2019-06-14-000096-с та стягнення 44525,29 грн збитків.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 25.09.2020.

Суддя О.В. Гулевець