Рішення

від 29.09.2020 по справі 910/9569/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020 м. Київ Справа № 910/9569/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СФЕРАЛАЙН ЛТД";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДІНЖСТРОЙ";

про: стягнення 163.688,17 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СФЕРАЛАЙН ЛТД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДІНЖСТРОЙ" (далі - відповідач) про стягнення 163.688,17 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 05.06.2019 № 100-19, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 163.688,17 грн., з яких: 126.285,69 грн. - основна заборгованість,18.274,64 грн. - пеня, 12.628,57грн. - штраф, 2.926,24 грн. - 3 % річних та 3.573,03 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9569/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв`язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.

Приписами частини 2 другого розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ) встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон № 731-ІХ набрав чинності 17.07.2020.

Відтак, останній день процесуальних строків, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, є 06.08.2020.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 05.06.2019 № 100-19 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується систематично постачати і передавати у власність відповідачу товар передбачений у рахунках-фактурах, згідно яких було проведено відвантаження товару, видаткових накладних або специфікаціях, які додаються до Договору, а відповідач зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 6.2 Договору визначено, що відповідач розраховується за товар шляхом 30 % попередньої оплати вартості товару, вказаній в заявці та згідно виставленого рахунку, далі 70 % з виставленого рахунку відповідач зобов`язаний оплатити протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження товару.

Положеннями п. 11.2 Договору, зокрема, передбачено, що за несплату товару проти терміну, зазначеному в Договорі, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6.7 Договору, у разі порушення відповідачем умов оплати згідно п. 6.2 Договору більш ніж на 30 календарних днів, відповідач окрім пені (п. 11.2) сплачує позивачу за кожні 30 днів прострочення оплати, штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 185.946,16 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 12.08.2019 № 24809 на суму 55.242,32 грн.;

- від 12.08.2019 № 24810 на суму 34.771,07 грн.;

- від 16.08.2019 № 25545 на суму 8.424,12 грн.;

- від 21.08.2019 № 25937 на суму 32.813,16 грн.;

- від 28.08.2019 № 26718 на суму 11.125,70 грн.;

- від 28.08.2019 № 26719 на суму 5.196,07 грн.;

- від 09.09.2019 № 28277 на суму 26.107,91 грн.;

- від 13.09.2019 № 29062 на суму 5.745,26 грн.;

- від 25.11.2019 № 38909 на суму 6.520,55 грн.

Проте, оплата здійснена відповідачем частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 126.285,69 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в розмірі 18.274,64 грн. та штрафу в сумі 12.628,57 грн., а також про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2.926,24 грн. та інфляційних втрат в сумі 3.573,03 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 126.285,69 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 126.285,69 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені та штрафу за порушення грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 12.628,57 є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які, перевірені та визнані судом вірними.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 18.202,69 грн., за розрахунком позивача, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме:

- 40.548,99 грн. з 03.09.2019 по 02.03.2020 (182 дні) - 5.844,91 грн.;

- 8.424,12 грн. з 07.09.2019 по 06.03.2020 (182 дні) - 1.203,46 грн.;

- 32.813,16 грн. з 12.09.2019 по 11.03.2020 (182 дні) - 4.638,22 грн.;

- 11.125,70 грн. з 19.09.2019 по 18.03.2020 (182 дні) - 1.544,66 грн.;

- 26.107,91 грн. з 01.10.2019 по 30.03.2020 (182 дні) - 3.527,58 грн.;

- 5.745,26 грн. з 05.10.2019 по 03.04.2020 (182 дні) - 764,94 грн.;

- 6.520,55 грн. з 17.12.2019 по 15.06.2020 (182 дні) - 678,92 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2.926,24 грн. та інфляційних втрат в сумі 3.573,03 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДІНЖСТРОЙ" (02098, м.Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 5-А, квартира 165, ідентифікаційний код: 41097981) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СФЕРАЛАЙН ЛТД" (03062, м.Київ, Святошинський район, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 67, корпус Р, ідентифікаційний код: 39734946) основну заборгованість в сумі 126.285 (сто двадцять шість тисяч двісті вісімдесят п`ять) грн. 69 коп., пеню в сумі 18.202 (вісімнадцять тисяч двісті дві) грн. 69 коп., штраф в сумі 12.628 (дванадцять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 57 коп., 3 % річних в сумі 2.926 (дві тисячі дев`ятсот двадцять шість) грн. 24 коп., інфляційні втрати в сумі 3.573 (три тисячі п`ятсот сімдесят три) грн. 03 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2.454 (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 24 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац