Ухвала

від 28.09.2020 по справі 902/193/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

28.09.2020Справа № 902/193/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю. , розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях

про заміну сторони виконавчого провадження

у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс Сокілець"

про стягнення 51 762,93 грн,

Представники сторін: не з`явилися

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі № 902/193/17 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс Сокілець" на користь державного бюджету України основний борг в сумі 51 762 грн. 93 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс Сокілець" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Вінницькій області судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва 11.05.2017 видано відповідні накази.

14.09.2020 через відділ діловодства суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 розгляд заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 902/193/17 призначено на 28.09.2020.

Керуючись статтями 233-235, 243 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва виправив описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 902/193/17. В ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 902/193/17 замість неправильно вказаної дати судового засідання " 28.10.20" правильною вважати дату " 28.09.20".

У судове засідання, яке призначено на 28.09.2020, представники заявника, боржника не з`явилися, про причини відсутності суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення до суду не надходило.

Оскільки неявка представників учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про залучення до участі правонаступника, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників.

Суд, розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про заміну стягувача правонаступником по справі №902/193/17, доходить висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі № 902/193/17 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс Сокілець" на користь державного бюджету України основний борг в сумі 51 762 грн. 93 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс Сокілець" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Вінницькій області судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва 11.05.2017 видано відповідні накази.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 11.04.2019 №364 утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій яке є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області.

Згідно Виписки з ЄДРПОУ від 16.06.2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях зареєстровано як юридичну особу.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

До того ж, наведені приписи ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення від 15.10.2009).

У своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Суд зазначає, що станом на момент розгляду даної заяви докази виконання боржником рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2007 у справі №902/193/17 відсутні.

Отже, з огляду на викладене, суд доходить висновку, що до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях у встановленому законодавством порядку перейшли права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Готельний комплекс Сокілець , а тому заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про заміну сторони її правонаступником справі №902/193/17 необхідно задовольнити.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 52, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про заміну сторони її правонаступником у справі №902/193/17 задовольнити.

2. Замінити стягувача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13327990) на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (ідентифікаційний код юридичної особи 42964094, юридична адреса: 21018 м, Вінниця, вул. Гоголя,10) у справі №902/193/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 28 вересня 2020 року

Суддя Т. Ю. Трофименко