Рішення

від 28.09.2020 по справі 910/9968/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2020Справа № 910/9968/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В ., розглянувши матеріали справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дипроінбуд

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Стрімтех

про стягнення 303 985, 84 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 303 985, 84 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

02.04.2020 набули чинності зміни до ГПК України, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) . Згідно вказаного Закону пункт 4 Прикінцевих положень ГПК України викладений в наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Беручи до уваги вказане, строк на подачу відзиву, передбачений приписами статті 165 ГПК України, був продовжений на строк введення карантину.

У подальшому, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020, було внесено зміни до пункт 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, та викладено його у наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Прикінцевими положеннями Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Вказаний Закон набув чинності 17.07.2020.

Керуючись вказаними вище нормами процесуального права, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право вчинити дії, спрямовані на подачу відзиву на позовну заяву, до 06.08.2020 включно. Станом на день прийняття рішення по даній справі від відповідача жодних документів в якості відзиву на позов до суду не надійшло.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Суддя Алєєва І.В. у період з 10.08.2012 по 04.09.2020 перебувала у відпустці.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дипроінбуд (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ Стрімтех (підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 71ВР-6.2/25/04/18 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає підряднику, а підрядник зобов`язується на свій ризик, за рахунок своїх та/або залучених сил і ресурсів (будівельних та інших матеріалів, обладнання, комплектуючих виробів, систем, інструментів та устаткування тощо), у відповідності даного договору, проектної документації та законодавства виконати будівельно-монтажні роботи по встановленню дверей та люків між інженерними комунікаціями на об`єкті - будівництво шостої черги І мікрорайонну, що входять до складу мікрорайонів І, ІІ, 1 п.к. ІІІ, 1 п.к. VІ у багатофункціональному житловому районі на вул. Маршала Гречка та просп. Правди (просп. Правди навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва (ж/б № 6.1.), за цінами та характеристиками, визначеними у додатках до даного договору (надалі - роботи).

Спір виник внаслідок того, що відповідач у визначений строк не виконав роботи за договором, у зв`язку з чим позивач відмовився від договору, а тому відповідач має повернути позивачу залишок суми авансу в розмірі 303 985, 84 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 12.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони погодили, що в частині грошових зобов`язань, договір діє до моменту проведення остаточних грошових розрахунків між сторонами, а в частині гарантійних зобов`язань - до виконання умов, визначених статтею 7 даного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Згідно з п. 3.1 договору на момент укладення даного договору сторонами узгоджено, що ціна договору буде визначена в додатку № 2 до договору (договірна ціна), який сторони зобов`язані погодити та підписати 1 (одного) календарного місяця з моменту укладення даного договору.

Відповідно до додатку № 2 (договірна ціна) до договору договірна ціна визначена в розмірі 498 856, 25 грн без ПДВ.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 3.4.1 договору замовник, за заявкою на фінансування, зобов`язаний сплачувати аванс у розмірі до 100% вартості ресурсів підрядника, в обсязі, що відповідає умовам укладених договорів на поставку, купівлю продаж ресурсів протягом 1 (одного) календарного місяця з моменту погодження замовником відповідної заявки на фінансування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до банківської виписки(копія наявна в матеріалах справи) позивач перерахував відповідачу кошти, які визначені в додатку № 2 до договору в сумі 498 856, 25грн, що з урахуванням ПДВ склало суму в розмірі 603 000, 00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору роботи мають бути розпочаті підрядником протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту настання всіх перерахованих нижче подій:

- отримання від замовника частини проектної документації, в обсязі, необхідному для початку виконання робіт за договором;

- передачі змовником будівельного майданчику (фронту робіт) по акту приймання-передачі;

- перерахування замовником авансового платежу згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. 1.1.1 договору підрядник виконує роботи в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток № 1 до договору), в повному обсязі, передбаченому проектною документацією.

Так, відповідач здійснив виконання робіт лише на суму 124 961, 16 грн., що підтверджується актом № 1 виконаних робіт від 31 липня 2019 року.

Крім того, як зазначає позивач - відповідач здійснив повернення Позивачеві частини авансу в розмірі 174 053 грн. що підтверджується банківською випискою. Повністю всі свої зобов`язання передбачені п. 4.3. Договору Відповідач не виконав, та жодних претензій до нього не висував .

02.12.2019 Позивачем та Відповідачем було підписано акт погодження розрахунків станом на 30.11.2019, яким Відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 303 985, 84 грн. (603 000, 00 - 124 961, 16 - 174 053, 00)

Згідно з п. 4.2.4.2 договору замовник має відмовитися від договору у випадку порушення підрядником строку початку чи порушення строків виконання робіт більше ніж 20 (двадцять) календарних днів.

Відповідно до п. 4.3.17 договору у випадку настання обставин, що передбачені п.п. 4.2.4.2, 4.2.4.3. договору, підрядник, на вимогу замовника, зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів відшкодувати замовнику всі понесені ним обґрунтовані та підтверджені збитки та повернути будівельний майданчик (залишити місце виконання робіт), повернути непідтверджену виконаними роботами частину авансу, залишки сплачених замовником ресурсів, а також повернути всю документацію, яка передавалася раніше у відповідності до умов договору.

Позов обґрунтовано тим, що 30.06.2020 договір було розірвано.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитись в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене. Одностороння відмова від договору тягне за собою припинення зобов`язань його сторін.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 242 від 22.05.2020, в якій повідомлялось про розірвання договору підряду № 71ВР-6.2/25/04/18 від 25.04.2018 на 31 день з моменту отримання відповідачем вказаного повідомлення та міститься вимога повернути кошти в розмірі 303 985, 84 грн.

Дану претензію надіслано відповідачу 22.05.2020 рекомендованою кореспонденцією № 0407802189756, що підтверджується накладною та описом вкладення у цінний лист від 22.05.2020.

Відповідач отримав вказану претензію 29.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0407802189756.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання з повернення сплаченого позивачем авансу не подано.

З огляду на викладене, суд дішов висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 303 985, 84 грн, різниці сплачених коштів за роботи, які фактично виконано не було.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дипроінбуд є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Стрімтех (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 27-А, оф. 304, код ЄДРПОУ 40638769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дипроінбуд (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 33296568) - 303 985 (триста три тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 84 коп. боргу та 4 560 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва