Рішення

від 29.09.2020 по справі 910/10597/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2020Справа № 910/10597/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспекторат Україна" (65044, м. Одеса, пр.Удільний, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрон-Експорт" (01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 26-А)

про стягнення 24 873,66 грн

Представники: без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспекторат Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрон-Експорт" про стягнення 24 873,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 2541 AG від 12.11.2019 про надання інспекційних послуг, зокрема, в частині оплати рахунку №UAAGRI19005060 від 11.12.2019 на суму 24 873,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10597/20 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 27.07.2020.

Станом на 26.08.2020 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

12 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інспекторат Україна (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Астрон - Експорт (надалі - відповідач, замовник) був укладений договір № 2541 AG про надання виконавцем інспекційних послуг (надалі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець за завданням замовника зобов`язався надавати інспекційні послуги, вказані в додатках до договору, а замовник зобов`язався їх оплачувати у відповідності до умов цього договору та додатків до нього.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що виконавець надає замовнику інспекційні послуги на підставі завдань замовника.

Після виконання інспекції виконавець надає замовнику звіт (сертифікат, акт тощо) про виконані послуги. Звіт повинен містити дату проведений інспекції, найменування проінспектованого вантажу, результати інспекції. Разом із звітом надається акт здачі-приймання виконаних послуг із зазначенням вартості послуг і рахунок на оплату наданих послуг (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 6.7 договору після виконання виконавцем своїх обов`язків сторони підписують акт здачі-приймання наданих послуг, який є підтвердженням наданих послуг і передається на розгляд замовнику разом із рахунком. При наявності у замовника достатніх підстав для відмови у підписанні акту здачі-приймання наданих послуг він у п`ятиденний строк повертає виконавцю акт здачі-приймання, з додатком письмових аргументів по суті акту здачі- приймання. У зазначеному випадку сторони шляхом переговорів, протягом 5-ти днів усувають конфліктну ситуацію, в разі необхідності залучають як експертів третіх осіб, і підписують акт здачі-приймання (у первісній або нової редакції). У разі якщо в строк 30 календарних днів замовник не повернув підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або сторони не усунули конфліктну ситуацію, послуги вважаються такими, що виконані і прийняті замовником в повному обсязі.

Згідно з п. 4.2. договору замовник зобов`язаний оплатити послуги виконавця з проведення інспекції вантажів на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до п. 8.1. договору рахунки за проведені інспекції повинні бути сплачені замовником протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту їх виставлення, якщо інший строк не вказаний в рахунку.

Цей договір набуває чинності з 12 листопада 2019 року та припиняє свою дію 31 грудня 2020 року (п. 6-7 Додатку №1 до договору).

11 листопада 2019 року відповідач направив на електронну адресу позивача лист з проханням провести інспекцію контейнерів з горохом, навантаження 250т в Перещепино та Галявино, Дніпропетровська обл.

З матеріалів електронного листування вбачається, що позивачем був наданий перелік послуг із визначеною ціною та здійснено обмін договором № 2541 AG від 12.11.2019 між сторонами.

В підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, останнім був підготовлений фотозвіт контейнерів та аналітичний звіт No36026/19Ag, яким встановлено, що вантаж відповідає специфікації.

Відповідно до п. 15.1. договору кожне повідомлення, надане кожної із сторін, має бути письмово оформлене і може бути направлено факсом, телексом, замовною та цінною поштою, або особистим врученням, а також електронною поштою.

05 травня 2020 року позивачем на електронну адресу відповідача був направлений акт №UAAGRI19005060 від 11.12.2019 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 2541 AG від 12.11.2019 та рахунок на оплату №UAAGRI19005060 від 11.12.2019 на суму 24 873,66 грн.

Позивач звертаючись з позовом до суду зазначає, що відповідач всупереч взятих на себе зобов`язань за договором не здійснив оплати виставленого позивачем рахунку №UAAGRI19005060 від 11.12.2019, що стало наслідком виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 24 873,66 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору та листа відповідача від 11.11.2019, позивач здійснив інспекцію контейнерів з горохом, навантаження 250т в Перещепино та Галявино Дніпропетровської обл., про що свідчить аналітичний звіт No36026/19Ag, яким встановлено, що вантаж відповідає специфікації, та фотозвіт семи контейнерів.

За наслідками проведеної інспекції, позивачем у відповідності до п. 3.5. та 6.7. було надіслано на електронну адресу відповідача акт №UAAGRI19005060 від 11.12.2019 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 2541 AG від 12.11.2019 та рахунок на оплату №UAAGRI19005060 від 11.12.2019 на суму 24 873,66 грн.

Судом встановлено, що у разі неповернення замовником у строк протягом 30 календарних днів підписаного акту здачі-приймання наданих послуг або не усунення сторонами конфліктної ситуації, послуги вважаються такими, що виконані і прийняті замовником в повному обсязі.

Оскільки матеріали справи не містять відмови чи обгрунтованих заперечень з боку відповідача щодо підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором, судом приймається останній як належний доказ в підтвердження виконання позивачем робіт та прийняття їх замовником в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, у п. 8.1. договору та у акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №UAAGRI19005060 від 11.12.2019 відповідачу було встановлено строк оплати виконаних робіт протягом 15 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо оплати виконаних позивачем робіт та не спростовано заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором підряду належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 24 873,66 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспекторат Україна" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрон-Експорт" (01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 26-А, ідентифікаційний код 42696178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспекторат Україна" (65044, м. Одеса, пр.Удільний, 1, ідентифікаційний код 25948585) заборгованість у розмірі 24 873 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн 66 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.09.2020

Суддя Л. Г. Пукшин