Рішення

від 28.09.2020 по справі 910/3046/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2020Справа № 910/3046/20

За позовом Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Альмак

про стягнення боргу 1 812 080,00 грн,

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники:

від позивача: Сафронов М.А. на підставі довіреності № 79/15-514-1 від 01.09.2020

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Завод обважнених бурильних та ведучих труб (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Альмак (відповідач) про стягнення 1 812 080,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов`язання з оплати продукції, поставленої йому АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання на підставі Договору поставки № 000000076 від 22.11.2018, право вимоги за яким до відповідача (боржника) перейшло до позивача на підставі Угоди № 2 (про відступлення права вимоги боргу) від 02.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 № 910/3046/20 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 13.04.2020 о 10:00 год.

Підготовче засідання, призначене на 13.04.2020 о 10:00 год., не відбулося з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 від 11 березня 2020 року № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16 березня 2020 року 9/рс-186/20, про що повідомлено учасників справи на офіційному сайті Господарського суду міста Києва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами внесеними постановою КМУ від 04.05.2020), прийнято рішення про ослаблення карантину з 11 травня, зокрема, дозволено роботу адвокатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі -), та етапів послаблення протиепідемічних заходів" прийнято рішення про ослаблення карантину, а саме: з 22 травня, зокрема, дозволяються регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня перевезення пасажирів метрополітенами.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та призначення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 № 910/3046/20 призначено підготовче засідання на 22.06.2020 о 12:10 год.

16.06.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

18.06.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22.06.2020 засобами електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судових засідань у режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

У підготовче засідання, призначене на 22.06.2020, представники позивача та відповідача не з`явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні 22.06.2020 суд розглянув та задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 22.06.2020 здійснювався розгляд клопотання позивача про відкладення розгляду справи та проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

Суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи та проведення судових засідань у режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 10.07.2020 о 13:45, призначено здійснювати підготовче засідання, призначене на 10.07.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області за участю Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб .

07.07.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, якою відповідач також просив суд відкласти підготовче засідання.

У підготовче засідання, призначене на 10.07.2020 в режимі відеоконференції, представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце цього засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 10.07.2020 здійснювався розгляд заяви відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та відкладення підготовчого засідання.

Розглянувши наведену заяву відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та враховуючи приписи ст. 119, п. 3 Х Прикінцеві положення ГПК України, суд дійшов висновку про її задоволення.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч. 6. ст. 119 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, продовжено відповідачу строк на подання відзиву до 03.08.2020 та відкладено підготовче засідання у справі на 06.08.2020 о 14:20 год.

05.08.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання, призначене на 06.08.2020, представники позивача та відповідача не з`явились, про дату час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні, призначеному на 06.08.2020, суд долучив до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 10.09.2020 о 11:20 год.

У підготовче засідання, призначене на 10.09.2020 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у підготовче засідання, призначене на 10.09.2020, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у підготовчому засіданні 10.09.2020 за відсутності відповідача (його представника).

У підготовчому засіданні, призначеному на 10.09.2020, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 10.09.2020, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2020 об 11:00 год.

У судове засідання, призначене на 28.09.2020, представник позивача з`явився.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 28.09.2020, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 28.09.2020 за відсутності відповідача (його представника)

У судовому засіданні 28.09.2020 судом здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 28.09.2020 судом було заслухано вступне слово позивача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.09.2020 судом з`ясовано обставини справи та досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Представник позивача виступив з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.09.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши передставника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд

УСТАНОВИВ:

22.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Альмак (покупець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання , яке в подальшому було перейменовану в Акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (постачальник) був укладений Договір поставки № 000000076 (далі - Договір або Договір № 000000076 від 22.11.2018), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити запасні частини до насосів ГЦН-195М виробництва ПАТ Сумське НВО , Україна (далі - продукція) для потреб ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК Енергоатом (далі - кінцевий споживач), а покупець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію. Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації, яка є невід`ємною часиною Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 3.1 сума Договору становить 15 072 480,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2 512 080,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що покупець сплачує вартість продукції за ціною, зазначеною в Специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника. Оплата за поставлену партію продукції згідно Специфікації здійснюється протягом 45 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі на поставлену партію продукцію (п. 4.2 Договору).

Сторони у п. 5.4 Договору погодили, що датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантожоотримувача.

Пунктом 6.1.1 Договору передбачено обов`язок покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленої продукції.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 30.12.2019, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку (п. 10.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.05.2019).

Згідно Специфікації на поставку запасних частин до насосів ГЦН-195М від 22.11.2018 сторони погодили поставку кільців 195-05-1868 в кількості 18 шт., кільців 195-05-1869 в кількості 24 шт. та кільців 195-05-1886 в кількості 6 шт. на загальну суму 15 072 480,00 грн з ПДВ. Термін постачання визначений до 31.05.2019.

Постачальник на виконання умов Договору № 000000076 від 22.11.2018 на підставі видаткових накладних № 13 від 28.03.2019 та № 40 від 17.07.2019 поставив відповідачу обумовлену продукцію на загальну суму 7 536 240,00 грн з ПДВ. Наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 13 від 28.03.2019 та № 40 від 17.07.2019 підписані уповноваженими представниками відповідача, що свідчить про прийняття продукції без претензій по кількості та якості.

Матеріали справи також містять акти приймання-передачі ТМЦ від 28.03.2019 та від 19.07.2019, які також підписані уповноваженими представниками сторін, зокрема відповідача.

Відповідно до умов п. 4.2 Договору відповідач був зобов`язаний здійснити оплату за поставлену партію продукції протягом 45 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі на поставлену партію продукцію, тобто, враховуючи дати підписання відповідачем актів приймання-передачі - 28.03.2019 та 19.07.2019, останній був зобов`язаний здійснити оплату партії продукції, поставленої згідно видаткової накладної № 13 від 28.03.2019, у строк до 04.06.2019 включно, а оплату партії продукції, поставленої згідно видаткової накладної № 40 від 17.07.2019, у строк до 20.09.2019 включно.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами правочину, суд дійшов до висновку, що Договір № 000000076 від 22.11.2018 за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

02.08.2019 між Акціонерним товариством Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (кредитор), Дочірнім товариством Завод обважнених бурильних та ведучих труб (новий кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Альмак (боржник, відповідач) була укладена Угода № 2 (про відступлення права вимоги боргу) (далі - Угода або Угода № 2 від 02.08.2019).

Даною Угодою кредитор поступається своїм правом вимагати оплату частини заборгованості за Договором поставки № 000000076 від 22.11.2018, укладеним між боржником і кредитором, на суму 7 536 240,00 грн від боржника новому кредиторові, у тому числі право вимагати виплату 100% вартості товару, поставленого згідно акту приймання-передачі ТМЦ від 28.03.2019 та акту приймання-передачі ТМЦ від 19.07.2019 за Договором поставки № 000000076 від 22.11.2018, Специфікації № 1 в розмірі 7 536 240,00 грн (п. 1.1 Угоди).

Згідно п. 2.1 Угоди з дати підписання даної Угоди від кредитора до нового кредитора переходить право вимагати від боржника виплати заборгованості на суму 7 536 240,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 Угоди кредитор повідомляє нового кредитора про те, що зазначене у п. 1.1 Угоди право вимоги є дійсним, оскільки між кредитором та боржником підписані акт приймання-передачі ТМЦ від 28.03.2019 на суму 5 024 160,00 грн та акт приймання-передачі ТМЦ від 19.07.2019 на суму 2 512 080,00 грн згідно Договору поставки № 000000076 від 22.11.2018, які підтверджують виконання кредитором зобов`язань щодо поставки товару та відповідно строк оплати боржником зазначеного товару є таким, що настав.

Пунктом 2.4 Угоди сторони погодили, що боржник зобов`язується виплатити заборгованість за Договором поставки № 000000076 від 22.11.2018 на суму 7 536 240,00 грн новому кредиторові протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами Угоди, але не пізніше 30.08.2019 згідно з реквізитами нового кредитора.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною третьою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦК України).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

По матеріалам справи судом встановлено, що відповідач своє зобов`язання, передбачене п. 2.4 Угоди № 2 від 02.08.2019, виконав лише частково та з порушення строків, передбачених умовами зазначеної Угоди.

Матеріалами справи, а саме: банківськими виписками від 12.08.2019, від 10.09.2019 та від 18.09.2019 підтверджується, що відповідачем було здійснено оплату за Угодою № 2 від 02.08.2019 в загальному розмірі 5 724 160,00 грн.

Отже, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 1 812 080,00 грн (7 536 240,00 грн - 5 724 160,00 грн = 1 812 080,00 грн), яка станом на час вирішення спору по суті залишається несплаченою відповідачем.

При цьому, суд вважає безпідставними доводи відповідача, викладені у відзиві, про порушення позивачем пунктів 5.1 та 5.2 Угоди, якими передбачено, що всі спори та суперечності, що виникають між сторонами під час виконання Угоди, за можливості будуть вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. Якщо спори та суперечності не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вони підлягають вирішенню в господарському суді згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується.

Частина 4 статті 13 Конституції України встановлює обов`язок держави забезпечити захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. До таких суб`єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб`єкти господарських відносин.

Тобто, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Крім того, згідно позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні № 15-рп/2002 від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Кампус Коттон клаб щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України, випливає, що кожен із суб`єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб`єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб`єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як й інші положення Конституції України, не містять застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі, і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

З урахуванням викладеного, положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Згідно частин 1, 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав, у зв`язку з невчасним виконанням відповідачем обов`язку щодо сплати боргу за Договором та Угодою, є правом позивача, яке не може бути обмежене з огляду на встановлене у пунктах 5.1 та 5.2 Угоди обов`язкове досудове врегулювання спору.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За таких обставин, оцінивши подані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог в розмірі 1 812 080,00 грн .

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 21 181,20 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 27 181,20 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Альмак (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, оф. 509; ідентифікаційний код 41684800) на користь Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб (40020, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2; ідентифікаційний код 30991664) 1 812 080,00 грн (один мільйон вісімсот дванадцять тисяч вісімдесят гривень 00 коп.) боргу та 27 181,20 грн (двадцять сім тисяч сто вісімдесят одну гривню 20 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 29.09.2020.

Суддя Гумега О.В.