Рішення

від 21.09.2020 по справі 911/1407/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1407/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «КАТП-1028»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білий дім 17 А»

про стягнення 17 824,73 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області 23.08.2019 року звернулось Приватне акціонерне товариство «КАТП-1028» до Об`єднання співвласників багатоквартирного багатоквартирного будинку «Білий дім 17 А» про стягнення 17 824,73 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1407/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, судом було встановлено, що станом на 12.08.2020 року у справі відсутні докази належного повідомлення та вручення відповідачу ухвали Господарського суду Київської області від 15.06.2020 року про відкриття провадження у справі № 911/1407/20.

У зв`язку з чим, ухвалою від 12.08.2020 року продовжено відповідачу - Об`єднанню співвласників багатоквартирного багатоквартирного будинку «Білий дім 17 А» встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

14.08.2020 року позивачем подано додаткові пояснення по суті спору.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення № 0103274746126 про вручення поштового відправлення - ухвали Господарського суду Київської області від 12.08.2020 року, остання вручена відповідачу 01.09.2020 року.

Однак, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом ухвалою від 12.08.2020 року строк - до 16.09.2020 року включно, відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про неможливість надання доказів від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016 року між Приватним акціонерним товариством «КАТП-1028» (далі - Виконавець, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Білий дім 17 А» (далі - Споживач, відповідач) укладеного Договір № 2914-16 на надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язаний згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а саме: перевезення, захоронення та збирання твердих відходів, в свою чергу Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором (далі - Послуги).

Обсяг надання послуг з вивезення твердих побутових відходів розраховується Виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування (Рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.11.2012 року № 525) (п. 3.1 Договору).

Загальна сума оплати за послуги вивезення твердих побутових відходів з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року складає 2 434,32 в т.ч. ПДВ (п. 3.4 Договору).

Місячний обсяг наданих послуг з вивезення твердих побутових відходів, їх вартість та сума оплати за надані послуги відображається в акті здачі-приймання робіт (послуг), який підписується Споживачем і Виконавцем (п. 3.6 Договору).

Загальна сума місячної плати за надання послуг складає 1 217,16 грн. в т.ч. ПДВ (п. 3.5 Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.1 Договору).

Оплата послуг Споживачем здійснюється шляхом сплати авансового платежу до 15 числа поточного місяця в сумі, обумовленій п. 3.5 Договору (п. 4.2 Договору).

Виконавець в останній робочий день місяця надає Споживачу Акт приймання-передачі робіт (послуг) за звітний місяць (п. 4.3 Договору).

Споживач протягом 3-х робочих днів наступного місяця зобов`язаний повернути Виконавцю оформлений належним чином примірник Акта приймання-передачі робіт (послуг) або надати обґрунтовану претензію щодо якості наданих Виконавцем послуг (п. 4.4 Договору).

У випадку якщо Виконавець протягом 3-х робочих днів наступного місяця не отримає, ані Акт приймання-передачі робіт (послуг), ані обґрунтовану претензію, послуги з вивезення твердих побутових відходів вважаються прийнятими Споживачем в повному обсязі (п. 4.5 Договору).

Оплата вноситься на розрахунковий рахунок (п. 4.7 Договору).

В разі зміни вартості Послуг, Виконавець повідомляє про це Споживачеві не пізніше, ніж за 30 календарних днів, із зазначенням причини та відповідних обґрунтувань (п. 4.8 Договору).

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 Договору Споживач зобов`язується сплачувати кошти за надані йому послуги з вивезення твердих побутових відходів у термін, встановлений даним договором.

Виконавець зобов`язується надавати своєчасну та достовірну інформацію про тарифи на надання послуг, умови оплати, графік вивезення відходів (пп. 6.3.8 п. 6.3 Договору).

Згідно з пп. 7.1.1 Договору Споживач несе відповідальність згідно із законом і цим договором, зокрема, за несвоєчасне внесення плати за послуги.

Договір діє з 01.11.2016 року і діє до 31.12.2016 року і набирає чинності з дня його укладення (п. 10.1 Договору).

Зміна умов Договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою Сторін. У разі коли не досягнуто такої згоди, спір розв`язується в судовому порядку (п. 11.1 Договору).

Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд (п. 11.2 Договору).

Як передбачено п. 3.1 Договору, обсяг надання послуг з вивезення твердих побутових відходів розраховувався відповідно до Рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.11.2012 року № 525.

Як зазначає позивач, рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 28.11.2017 року № 445 Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів в м. Біла Церква затверджено норми надання послуг з вивезення побутових відходів в м. Біла Церква та середню щільність твердих побутових відходів (п. 1) та визнано таким, що втратило чинність з 01.01.2018 року рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.11.2012 року № 525 Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів в м. Біла Церква (п. 2), яке набрало чинності 01.08.2018 року (п. 3).

Рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 26.12.2017 року № 501 Про встановлення тарифів на вивезення побутових відходів та встановлення технічного обслуговування ліфтів з 01.02.2018 року встановлено нові тарифи на послуги з вивезення побутових відходів (п. 1), згідно з якими місячної плати за надання послуг складає 1510,42 грн.

Як зазначає позивач, ним на виконання умов Договору протягом 2018 року були надані відповідачу послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 17 824,73 грн., а саме: в січні 2018 року на суму 1 210,10 грн. по тарифам зазначеним в Договорі, які діяли на підставі рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.11.2012 року № 525 Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів в м. Біла Церква , з лютого по грудень 2018 року на загальну суму 16 614.62 грн. за новими тарифами встановленими рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 26.12.2017 року № 501 Про встановлення тарифів на вивезення побутових відходів та встановлення технічного обслуговування ліфтів по 1 510,42 грн. щомісяця.

Однак, як стверджує позивач, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим за відповідачем за 2018 рік рахується заборгованість в сумі 17 824,73 грн.

Як зазначає позивач, листом № 172 від 18.05.2018 року позивач повідомив відповідача про зміну тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з 01.02.2018 року. Як стверджує позивач, нові тарифи були опублікувані на офіційному веб-сайті Білоцерківської міської ради та Приватного акціонерного товариства «КАТП-1028» , з ЗМІ - в газеті Копійка № 49 (1090) від 13.12.2017 року. Також, даним листом позивач вимагав оплатити наявну заборгованість за договором та звернутися протягом семи днів з моменту отримання даного листа для проведення переговорів з метою перезаключення спірного договору.

Листами № 366 від 16.10.2018 року та № 395 від 08.11.2018 року позивач просив оплатити наявну заборгованість за Договором або протягом семи днів з моменту отримання даного листа звернутися із метою заключення договору реструктуризації (повернуті за закінченням терміну зберігання).

У зв`язку з залишенням відповідачем усіх звернень позивача без відповіді та задоволення, позивач листом № 418 від 30.11.2018 року повідомив відповідача про розірвання спірного Договору з 01.01.2019 року у зв`язку з істотним порушенням умов договору (повернутий за закінченням терміну зберігання).

Листом № 16 від 15.01.2019 року позивач повторно вимагав сплатити наявну за спірним договором заборгованість та зазначив про надіслання на підписання нового договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, умови якого почнуть діяти з 01.01.2019 року, однак відомостей щодо надіслання відповідачу проекту нового договору додатки до даного листа не містять. Окрім того, звертав увагу відповідача на те, що припинення договірних відносин не звільняє відповідача від сплати наявної заборгованості за надані послуги.

Листом № 60 від 25.02.2019 року позивач пропонував відповідачу реструктуризувати наявну за 2018 рік заборгованість або надати свої заперечення щодо наданих послуг у 2018 році. Також надіслав на підписання проект нового договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 2914-19 на 2019 рік.

Листом № 415 від 27.08.2019 року позивач просив відповідача сплатити наявну заборгованість за спірним Договором протягом 5 днів з моменту отримання даного листа.

Листом № 447 від 20.09.2019 року позивач повідомляв відповідачу про необхідність сплати ПДВ.

Доказів надіслання позивачем відповідачу листів № 172 від 18.05.2018 року, № 16 від 15.01.2019 року, № 60 від 25.02.2019 року, № 415 від 27.08.2019 року, № 447 від 20.09.2019 року матеріали справи не містять.

Листом № 89 від 20.04.2020 року позивач повторно просив відповідача сплатити наявну заборгованість за спірним Договором, в якому він також попередив відповідача про те, що у випадку несплати вартості наданих послуг, позивач змушений буде звернутися до суду за захистом своїх прав. Вказаний лист отриманий відповідачем 04.05.2020 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, як стверджує позивач, відповідач новий договір на надання послуг на 2018 рік з позивачем не підписав, отримані послуги за новими тарифами не оплатив.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача 17 824,73 боргу, нарахованого за надані у 2018 році послуги.

Судом встановлено, що новий договір на 2018 рік не укладався, до 30.11.2018 року позивач не заявляв про відмову від договору № 2914-16, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що Договір № 2914-16 на надання послуг з вивезення побутових відходів, укладений між сторонами 01.11.2016 року, був двічі пролонгований на 2017 та 2018 роки на тих самих умовах.

Оскільки, за місяць до закінчення дії спірного Договору, як передбачено п. 11.2 Договору, а саме 30.11.2018 року, позивач повідомив відповідача про припинення дії договору, Договір № 2914-16 на надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.11.2016 року був чинний до 31.12.2018 року і припинив дію з 01.01.2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього ж Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Таким чином, за переліченими нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Що ж до тверджень позивача про зміну тарифів на послуги з 01.02.2018 року, суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення позивачем відповідача в порядку, передбаченому п. 4.8 Договору, про зміну вартості послуг, а саме - не пізніше, ніж за 30 днів до 01.02.2018 року.

Згідно наданих позивачем доказів, перша згадка про зміну тарифів у листуванні між сторонами була у листі № 172 від 18.05.2018 року.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов`язаний, зокрема, без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством.

Поряд з цим, слід зазначити, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 390 від 30.07.2012 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 р. за № 1380/21692, було затверджено Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад.

Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим встановлювати тарифи, а п. 2.2 Порядку передбачено, що протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків (в тому числі здійснених за результатами коригування встановлених тарифів) до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб`єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком.

Згідно з п. 2.5 Порядку суб`єктами господарювання, що надають послуги з вивезення побутових відходів, до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір планованого тарифу для кожного виду побутових відходів, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); періодичність надання послуги; обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, зазначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливо-мастильних матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо). Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб`єкта господарювання (за наявності) та, за необхідності, на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування, балансоутримувачів багатоквартирних будинків. Суб`єкт господарювання може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування, балансоутримувачів багатоквартирних будинків) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці п`ятому цього пункту, суб`єкт господарювання повідомляє споживачів про намір зміни тарифів на послуги з вивезення побутових відходів та обов`язково вказує на джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач. Суб`єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію про намір зміни тарифів за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади. Вибір та використання додаткових способів доведення до споживачів інформації про намір зміни тарифів здійснюються за бажанням суб`єкта господарювання.

Способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються тими, що передбачені цим Порядком (п. 2.6 Порядку).

У відповідності з п. 2.7 Порядку інформація повинна бути повною, змістовною та достовірною.

Слід зазначити, що матеріали даної справи не містять доказів доведення до відома споживача виконавцем інформації про намір змінити тарифи в передбачених Порядком способах, про які позивач зазначає в листі № 172 від 18.05.2018 року.

Як передбачено частинами 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Аналогічні норми щодо внесення змін в договір лише за згодою сторін та можливості зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, передбачені ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

При цьому, ст. 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняються в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Також, як вже зазначалось вище, позивач у передбаченому договором порядку не повідомляв відповідача про зміну тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин ані інформування відповідача про зміну тарифів у порядку, передбаченому законом, ані повідомлення відповідача про зміну тарифів у порядку, передбаченому договором.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відтак, суд констатує, що сторонами у справі зміни до договору в частині вартості послуг на 2018 рік не вносилися, а тому відносини, що склались між сторонами у 2018 році регулюються умовами передбаченими Договором № 2914-16 на надання послуг з вивезення побутових відходів, укладений між сторонами 01.11.2016 року, який був чинний станом на 2018 рік.

Враховуючи викладене, підстави для оплати наданих в період з лютого 2018 року по грудень 2018 року послуг з вивезення твердих побутових відходів за новими тарифами відсутні.

Проте, як встановлено судом, відповідач взагалі не оплачував надані позивачем у 2018 році послуги, в тому числі і по тарифах, визначених у п. 3.5 спірного Договору, по 1 217,16 грн. на місяць.

В підтвердження надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у 2018 році на загальну суму 17 824,73 грн., позивач надав копії наступних актів здачі-приймання робіт (надання послуг): № НП-0001104 за січень 2018 року від 31.01.2018 року на суму 1 210,10 грн., № НП-001376 за лютий 2018 року від 28.02.2018 року на суму 1 510,42 грн., № НП-003474 за березень 2018 року від 31.03.2018 року на суму 1 510,42,10 грн., № НП-003989 за квітень 2018 року від 30.04.2018 року на суму 1 510,42,10 грн., № НП-006072 за травень 2018 року від 31.05.2018 року на суму 1 510,42,10 грн., № НП-007076 за червень 2018 року від 30.06.2018 року на суму 1 510,42,10 грн., № НП-007997 за липень 2018 року від 31.07.2018 року на суму 1 510,42,10 грн., № НП-009318 за серпень 2018 року від 31.08.2018 року на суму 1 510,42,10 грн., № НП-010481 за вересень 2018 року від 30.09.2018 року на суму 1 510,42,10 грн., № НП-011872 за жовтень 2018 року від 31.10.2018 року на суму 1 510,42,10 грн., № НП-013342 за листопад 2018 року від 30.11.2018 року на суму 1 510,42,10 грн., № НП-014753 за грудень 2018 року від 31.12.2018 року на суму 1 510,42,10 грн.

У вказаних Актах міститься застереження щодо повернення позивачу підписаного примірника оригіналу Акту водієм сміттєвоза або поштою.

Як стверджує позивач, оригінали спірних актів були передані відповідачу водіями сміттєвоза, однак, в порушення домовленостей між сторонами, відповідач позивачу підписаних сторонами спірних актів не повернув та не надіслав, заперечень щодо обсягу наданих позивачем послуг не надав.

Відтак, у відповідності до п. 4.5 Договору, послуги з вивезення твердих побутових відходів у 2018 році вважаються прийнятими Споживачем в повному обсязі.

Як вбачається з доданого до позову розрахунку, заборгованість за 2018 рік складає 17 824,72 грн., а саме: за січень 2018 року 1 210,10 грн., за лютий-грудень 2018 року 16 614,62 грн. по 1 510,42 грн. щомісяця.

Однак, враховуючи те, що зміни до договору в частині вартості послуг не вносилися, позивач неправомірно за період з лютого по грудень 2018 року нараховує щомісячно по 1 510,42 грн. вартості наданих послуг по нових тарифах.

Відтак, судом було здійснено правильний розрахунок суми основного боргу за заявлений позивачем період з врахуванням вартості послуг погодженої спірним договором, яка становила 1 217,16 грн. в місяць, та зазначеної позивачем в розрахунку позову за січень 2018 року - 1 210,10 грн., беручи за основу саме суму зазначену позивачем у розрахунку за січень 2018 року - 1 210,10 грн., згідно з яким з відповідача за 2018 рік підлягає стягненню 14 521,20 грн. боргу з розрахунку по 1 210,10 грн. щомісяця.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 14 521,20 грн., яка не заперечена та не спростована останнім.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача, заявлені у даній справі, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 14 521,20 грн. основного боргу. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 712,43 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 119, 123, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «КАТП-1028» до Об`єднання співвласників багатоквартирного багатоквартирного будинку «Білий дім 17 А» про стягнення 17 824,73 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного багатоквартирного будинку «Білий дім 17 А» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 10, код 40699486) на користь Приватного акціонерного товариства «КАТП-1028» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 10 , код 05447639 ) 14 521 (чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять один) грн. 20 коп. боргу та 1 712 (одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 43 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позову Приватного акціонерного товариства «КАТП-1028» до Об`єднання співвласників багатоквартирного багатоквартирного будинку «Білий дім 17 А» про стягнення 3 303,53 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.09.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін