Рішення

від 23.09.2020 по справі 911/1258/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р. м. Київ

Справа № 911/1258/20

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Белишевої А.В, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Опт Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Мод " про стягнення 342 292,76грн, за участю від:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Опт Трейд" (далі - ТОВ "Альфа Опт Трейд") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Мод " (далі - ТОВ "Сіті Мод") про стягнення 342292,76грн, що складається з: 330629,30грн - вартість неякісного товару, який оплачено; 11663,46грн - збитки у вигляді витрат.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, укладеним в усній формі шляхом листування засобами електронного зв`язку, в частині поставки товару - матеріалу будівельного призначення, а саме поставку такого товару, який не відповідає узгодженій якості. При цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість відповідного товару, який ним оплачений, та збитки у вигляді витрат, які позивач поніс у зв`язку з порушенням зобов`язань відповідачем: на забезпечення схоронності товару, його переміщення, проведення досліджень та залучення спеціалістів (а.с.1-9).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2020 відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 01.07.2020, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.175-177).

Копія відповідної ухвали суду отримана позивачем - 10.06.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103273655720 (а.с.184).

При цьому, копія вказаної ухвали суду, що направлена за адресою, яка відповідає адресі відповідача станом на 14.05.2020, 01.07.2020, як вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №№ 1006636730, 1006842391, повернута з довідкою відділення зв`язку №8 м. Бориспіль Київської області від 13.06.2020, у якій причиною повернення поштових відправлень, якими направлені копії такої ухвали, вказано: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.179-183).

В силу п.п.3,5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження , місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку , якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Отже, ухвала суду від 04.06.2020 про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу з моменту проставлення відповідної відмітки відділенням зв`язку - 13.06.2020.

01.07.2020 учасники справи у підготовче засідання не з`явилися і про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою від 01.07.2020 відкладено підготовче засідання на 10:00 22.07.2020 (а.с.195-196).

Копія відповідної ухвали отримана позивачем 06.07.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103271223092 (а.с.198).

Поштове відправлення №0103271223360, у якому відповідачу направлено копію ухвали від 01.07.2020, повернуто з довідкою відділення зв`язку, у якій причиною повернення вказано: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.206-208).

Ухвалою суду від 22.07.2020, з урахуванням ухвали від 02.09.2020 щодо виправлення описок, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14:45 02.09.2020; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з доказами в обґрунтування викладених у ньому обставин та доказами направлення копії позивачу - до 06.08.2020, а також продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів (а.с.211-213).

Копія відповідної ухвали отримана позивачем 28.07.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103274211044 (а.с.215).

Поштове відправлення №0103274210927, у якому відповідачу направлено копію ухвали від 22.07.2020, повернуто з довідкою відділення зв`язку, у якій причиною повернення вказано: "за закінченням терміну зберігання" (а.с.216-218).

02.09.2020 учасники справи у підготовче засідання не з`явилися і про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 02.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16:30 23.09.2020 (а.с.223-224).

Копія ухвали від 02.09.2020 вручена позивачу, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0103274745332 (а.с.226); відповідачу копія такої ухвали направлена поштовим відправленням №0103274742988, що підтверджується списком зрупованих поштових відправлень (а.с.228-233).

23.09.2020 представники сторін в судове засідання не з`явилися; клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

20.01.2020 позивачем перераховано відповідачу -ТОВ ТВК Спецпрофіль (ідентифікаційний код 39235605), назва якого у подальшому змінена на ТОВ Сіті Мод , про що внесені зміни 12.03.2020 №10701070024054043, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006636730 (а.с.152-155), 330 623,30грн платіжним дорученням №274 з призначенням платежу: передплата за профнастил зг. рах. №2023 від 17.01.2020 .

Копію відповідного рахунку, на підставі якого здійснено перерахування, позивач не надав.

Проте, позивач вказує у позові, що ним 14.01.2020 замовлено у відповідача товар - матеріал будівельного призначення: профнастил ПК-57 RAL 7004 (L=13500) (Німеччина) товщина 0,8 мм у кількості 41 шт; профнастил ПК-57 RAL 7004 (L=10210) (Німеччина) товщиною 0,8 мм у кількості 80 шт. Замовлення товару відбулось, як зазначає позивач, засобами електронного зв`язку.

Так, до позовної заяви додано переписку засобами електронного зв`яжу щодо виставлення рахунку на оплату відповідного товару, у якій зазначена адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 як адреса ТОВ ТВК Спефпрофіль . Поряд з цим з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, вбачається відсутність даних про його електронну адресу, а доказів того, що відповідна електронна адреса є адресою саме відповідача не надано.

Як вказує позивач у позові, 23.01.2020 відповідачем здійснено поставку замовлено товару.

Під час розгляду справи, сторонами також не надано видаткової накладної відповідно до якої міг передаватись зазначений товар.

Позивач у позові вказує, що поставлений товар не відповідав замовленню, а саме: товщина профнастилу становить приблизно 0,5 мм, у той час як замовлення та оплата ним здійснені саме за профнастил товщиною 0,8 мм.

03.02.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією від 03.02.2020, у якій вимагав направити до 06.02.2020 свого представника за місцем поставки товару для огляду з метою складання дефектного акту на предмет невідповідності товщини поставленого товару замовленому, а у випадку не направлення представника до 07.02.2020 позивач вимагав замінити товар або повернути 330 629,30грн (а.с.34-36). Направлення вказаної претензії підтверджується описом вкладення (а.с.37), накладною про прийняття для відправлення листа з оголошеною цінністю №4900804456875 та фіскальним чеком від 04.02.2020 (а.с.38).

Відповідачем надана відповідь від 07.02.2020 на таку претензію, у якій відповідач вказав, що кількість та характеристики товару, що поставлений, відповідає заявці та виставленому рахунку (а.с.97-100).

Також у вказаній відповіді відповідач зазначив, що поставлений товар відповідає нормативно-технічним характеристикам, що були обумовлені сторонами, а також, що жодних заперечень з приводу якості чи характеристик поставленого товару в момент його прийняття позивачем не заявлено.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, сплачені за товар у розмірі 330 629,30грн, а також стягнути з відповідача збитки у сумі 11 663,46грн, які пов`язані з проведенням випробування товару, залученням фахівців та проведенні експертизи щодо перевірки якості, витратами на оренду місця зберігання товару, та витратами на переміщення товару.

Заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, в силу ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, згідно ч. 4 ст.203 ЦК України, правочин (договір є правочином за змістом ч.2 ст.202 ЦК України) має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено ч.2 такої норми, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

В силу ч.1 ст.206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Поряд з цим, в силу ч.2 такої норми, юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Як визначено ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних ), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно п.1 ч.1 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами;

Між тим, згідно ч.1 ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність , крім випадків, встановлених законом; заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами . При цьому, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Отже, юридичні особи мають право укласти правочин у письмовій формі, у т.ч. обмінюючись електронними документами.

Факт виникнення відносин між сторонами щодо поставки товару підтверджується: відповіддю відповідача на претензію позивача, у якій відповідач підтвердив замовлення товару позивачем, однак, з іншими характеристиками; здійсненням позивачем оплати товару.

В силу ч.ч.3, 4 ст.180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору; умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості . Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

В силу ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено ч.6 відповідної норми, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.268 ГК України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. При цьому, згідно ч.3 відповідної норми, у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Згідно ч.ч.4,5,6 ст.268 ГК України: постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі; у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми; у разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника; якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Доказів узгодження сторонами спеціальних вимог щодо якості товару, що мав поставлятись, не надано. Фактично, вказуючи на невідповідність товару узгодженій якості, позивач у дійсності посилається на поставку товару, характеристики якого не відповідали замовленому, тобто не того товару.

Згідно ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. ч.ч 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Поряд з цим, позивачем у даній справі не доведено факту замовлення у відповідача матеріалу будівельного призначення - профнастилу ПК-57 RAL 7004 (L=13500) (Німеччина) у кількості 41 шт та профнастилу ПК-57 RAL 7004 (L=10210) (Німеччина) у кількості 80 шт саме товщиною 0,8мм , а не відповідного товару, однак, іншої товщини -0,4мм. При цьому, товщина такого товару - 0,4мм не свідчить про те, що такий товар є неякісним, а лише вказує на те, що такий товар відмінний (іншого виду) від товару, на замовлення якого посилається позивач.

Так, позивачем не надано ні рахунку на оплату, виставленого відповідачем в особі уповноваженої особи, ні видаткової накладної на поставлений товар, з яких можливо було б встановити волю обох сторін на поставку товару відповідного виду, про який вказує позивач, з певними характеристиками. При цьому, надане позивачем листування засобами електронного зв`язку не може бути прийнято судом як доказ замовлення певного виду товару, оскільки особа, яка здійснювала листування від імені, як вказує позивач, відповідача не ідентифікована (доказів накладення на такий лист електронного цифрового підпису не надано) та з достовірністю не встановлено, що адреса, з якої такий лист надійшов, є адресою електронною пошти відповідача, а сам відповідач у відповідні на претензію спростовує факт замовлення товару, який за своїми характеристиками відрізняється від товару, який був поставлений і факт отримання якого у узгодженій кількості посилається позивач.

При цьому товар, поставлений відповідачем, на що вказує позивач у позові позивачем був прийнятий; доказів наявності зауважень щодо виду та характеристик товару при його прийнятті позивачем не надано. Посилання позивача на те, що такий товар був герметично обгорнутий в поліетиленову плівку не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки наявність упаковки не обмежувала позивача у праві оглянути такий товар.

За вказаних обставин, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем не виконані взяті на себе зобов`язання та поставлено товар, який не відповідає узгодженому виду товару або його характеристикам, якості.

За вказаних обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 330629,30грн в рахунок повернення коштів, сплачених за товар, задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідач 11 663,46грн збитків у вигляді витрат, пов`язаних з: проведенням випробування товару на сумі 429,66грн; залученням фахівців ДП Дніпростандартметролдогія та проведення випробування при проведенні експертизи щодо перевірки якості (товщини) продукції у сумі 217,80грн; проведення товарознавчої експертизи Дніпропетровською торгово-промисловою палатою у сумі 3822,00грн; витрат на оренду місця для зберігання поставленого відповідачем товару на загальну суму 690,00грн; витрат на переміщення товару у сумі 6504,00грн.

Відповідно од ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються, як визначено ч.2 такої норми, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Отже, підставою для виникнення обов`язку відшкодувати збитки є, з огляду на положення відповідної норми, є порушення господарського зобов`язання, Між тим, у даній справі не доведено факту порушення відповідачем зобов`язання, тому вимоги про стягнення збитків у вигляді витрат у розмірі 11 663,46грн також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову у задоволенні позову у даній справі у повному обсязі витрати у вигляді сплати судового збору підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Опт Трейд" (ідентифікаційний код 42609394; 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Добровольців, 17, офіс 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Мод " (ідентифікаційний код 39235605; 08302, Київська область, м. Бориспіль, вул.. Київський шлях, 65) про стягнення 330 629,30грн - вартості неякісного товару, 11663,46грн збитків у вигляді витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається у строк, встановлений ст.256 ГПК України, та у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.09.2020.

Суддя А.Р. Ейвазова