Рішення

від 29.09.2020 по справі 912/2404/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 рокуСправа № 912/2404/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №912/2404/20 від 14.08.2020

за позовом: Селянського фермерського господарства "Риск" (далі - СФГ "Риск"), код ЄДР 20623424, вул. Тичини, буд. 6, с. Турівка, Згурівський р-н, Київська обл., 07631

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (далі - ТОВ "Техніка і Технології"), код ЄДР 36584896, вул. Соборна, буд. 22, кв. 103, м. Кропивницький, 25009

про стягнення 130 600 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява СФГ "Риск" до відповідача про стягнення суми проведеної попередньої оплати в розмірі 130 600 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не поставлено позивачу товар і не повернуто суму попередньої оплати.

Ухвалою від 14.08.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2404/20. Справу №912/2404/20 постановив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, постановив розпочати розгляд справи по суті 03.09.2020, надав сторонам строк для подання заяв по суті.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

Позивач зазначає, що він мав намір придбати у ТОВ "Техніка і Технології" товар - Коток КЗК-6П-02, ціна за який, відповідно до розміщеної на сайті http://t-i-t.com.ua/ пропозиції №2018.08.13.001, складала 153 000 грн. (а.с. 12)

13.08.2018 ТОВ "Техніка і Технології" виставило рахунок позивачу №6000106 на суму 153 000 грн, у якому зазначено Договір №ТТ-06000106 від 13.08.2018. (а.с. 13)

СФГ "Риск" здійснив часткову оплату по виставленому рахунку на загальну суму 130600 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №3758 від 20.08.2018 на суму 15300 грн, №5652320065 від 31.08.2018 на суму 15300 грн та №5684500033 від 13.09.2018 на суму 100 000 грн. (а.с. 14-16)

Доказів поставки товару суду не надано.

Позивач звернувся до відповідача із листом-претензією №417 від 23.07.2019, у якому вимагає повернути сплачені кошти, оскільки товар так і не був поставлений. (а.с. 17)

Враховуючи надання відповідачем відповіді на таку претензію, господарський суд доходить висновку про доведеність її направлення та отримання відповідачем відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 02.08.2019. (а.с. 18)

Так у відповіді на претензію - листі без дати та номеру, лише вказано 2019 рік, директор комерційний ТОВ "Техніка і технології" зазначає про скрутний стан підприємства і висловлює прохання поставитися до цього із порозумінням. Відповідач пропонує розстрочку у поверненні коштів: по 6500 грн у вересні-грудні та по 26000 грн у січні-квітні. Також відповідач запропонував СФГ "Риск" розглянути варіанти товару по наявності та зазначив перелік таких товарів, серед яких не було товару, що замовляв позивач.

Всупереч графіку, жодних надходжень коштів позивачу від відповідача не надходило.

У зв`язку із неповерненням попередньої оплати СФГ "Риск" звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Загальний порядок укладення господарських договорів, тобто договорів між суб`єктами господарювання, визначено ст. 181 ГК України.

Частина 1 наведеної вище норми передбачає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 2 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб. Зазначення у рахунку Договору №ТТ-06000106 від 13.08.2018 суд не розцінює як доведеність існування такого договору, підписаного з обох сторін, оскільки сторонами не додано його до матеріалів справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1); якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2).

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю.

Господарський суд враховує, що позивач не повністю сплатив кошти згідно з виставленим рахунком. Водночас у відповіді на претензію відповідач погодився на повернення сплачених коштів, проте зазначив про необхідність розстрочення такого повернення до квітня 2020 року або про можливість поставки іншого товару.

Також суд бере до уваги, що між сторонами не узгоджено здійснення саме повної попередньої оплати для поставки товару.

Оскільки позивач здійснив оплату товару у сумі 130 600 грн з 153 000 грн необхідних, а товар так і не був поставлений, позивач обґрунтовано, відповідно до норм ч. 2 ст. 693 ЦК України, вимагав повернення сплачених коштів, про що він зазначив у своєму листі-претензії і з чим у відповіді погодився відповідач. Оскільки відповідач не наголосив на нездійсненні повної оплати товару, а погодився на необхідності повернення коштів та запропонував взяти інший товар на суму здійсненої оплати, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не мав наміру здійснювати поставку товару Коток КЗК-6П-02. Крім того такий товар був відсутній у переліку, запропонованому у відповіді на претензію відповідачем, що ставить під сумнів його наявність у самого відповідача.

Позивачем не надано суду доказів узгодження між сторонами строку поставки товару, проте, враховуючи здійснення оплати позивачем у серпні-вересні 2018 року, господарський суд доходить висновку про сплив будь-яких розумних строків такої поставки.

Лист-претензія №417 від 23.07.2019 є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі непоставки товару враховуючи таке.

З положень ч. 2 ст. 693 ЦК України випливає, що у разі порушення продавцем строку поставки товару, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Зазначена вище правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду, від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17.

Можливість обрання певно визначеного варіанту правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Зазначена позиція також викладена Верховним Судом у своїй постанові від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18 (п. 5.22).

Отже, лист-претензія №417 від 23.07.2019, як і позов у даній справі, є належними формами звернення до відповідача із вимогою про повернення попередньої оплати.

З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених грошових коштів, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (код ЄДР 36584896, вул. Соборна, буд. 22, кв. 103, м. Кропивницький, 25009) на користь Селянського фермерського господарства "Риск" (код ЄДР 20623424, вул. Тичини, буд. 6, с. Турівка, Згурівський р-н, Київська обл., 07631) суму проведеної попередньої оплати в розмірі 130 600 грн, а також 2102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити сторонам.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.