Рішення

від 24.09.2020 по справі 914/1699/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020 справа № 914/1699/20

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЄВО ЕДЖЕНСІ» , м. Київ

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» , м. Львів

про стягнення 37 197,64грн.

Суддя Коссак С.М.

за участю секретаря судового засідання Пукач М.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄВО ЕДЖЕНСІ» , м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» , м. Львів про стягнення 37 197,64грн. заборгованості, що складається з 22800,00грн. - основного боргу, 11 369,89грн.- пені, 1887,43грн. - 3% річних, 1140,32грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 16.07.2020 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

10.08.2020 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви за вх.№23772/20 від 10.08.2020 року та докази надіслання її відповідачу у справі, відповідно до якої позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.09.2020, сторонам у справі встановлено строки для подання заяв по суті спору.

18.09.2020 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх.№27221/20) про закриття провадження у даній справі в частині стягнення основної суми боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору та додано до клопотання платіжне доручення № 8526 від 18.09.2020 на суму 22800,00 грн, як доказ сплати заборгованості основного боргу оплата згідно договору №01072018 про розміщення інформаційних матеріалів від 01.07.2018, акт №197 від 30.09.2018р).

Також, 18.09.2020 року від відповідача на електронну адресу суду надійшла заява за вх.№27224/20 про застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення пені у даній справі на підставі положень ст. 223 ГК України, ст.ст. 267, 258 ЦК України та зазначає що до таких вимог застосовується спеціальна позовна давність строком один рік, відтак просить застосувати усі матеріальні та процесуальні наслідки при розгляді даної справи у зв`язку з цією заявою.

В судове засідання 24.09.2020 року учасники справи явку представників не забезпечили, були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком відправлень №803 згрупованих рекомендованих листів Господарського суду Львівської області, відповідно до № відправлення 7901413393178 - позивачем отримано ухвалу 01.09.2020 року, відповідно до № відправлення 7901413393151 відповідачем отримано ухвалу 31.08.2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

З врахуванням вище наведеного суд слухає справу з урахуванням вимог заявлених у позовній заяві та у клопотанні відповідача у справі.

При цьому суд констатує, що ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справи і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлений чіткий порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, запроваджено розумні обмеження, в тому числі щодо збільшення чи зменшення розміру позовних вимог. Саме всі процесуальні дії учасників справи повинні вчинятися своєчасно для того, щоб в подальшому не залишалося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи.

Суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Правова позиція позивача.

01 липня 2018 року між ТзОВ ДІЄВО ЕДЖЕНСІ (далі - Позивач) та ТзОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" (далі - Відповідач) укладений Договір № 01072018 про розмішення інформаційних матеріалів в мережі Інтернет та Додаток № 1 від 01.07.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення умов договору № 01072018 не здійснив своєчасної та повної оплати наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 22800,00 грн за надані послуги з розробки ідеї дизайну постів та написання постів у кількості 8 штук на підставі додатку №1 до договору. Також за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивач здійснив нарахування відповідачеві пені, 3% річних та інфляційні втрати.

Предметом позову є стягнення 37 197,64 грн, (згідно доданого до матеріалів позовної заяви детального розрахунку), з яких:

- 22 800,00 грн основна заборгованість за надані послуги,

- 11 369,89грн. пені,

- 1887,43грн. інфляційних нарахувань;

- 1 140,32грн. 3% річних.

Підставою позову є обставини, якими обґрунтовується факт порушення відповідачем умов договору № 01072018 в частині повної та своєчасної оплати заборгованості за надані послуги з розробки ідеї дизайну постів та написання постів у кількості 8 штук на підставі додатку №1 до договору.

Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 2 102,00грн.

Правова позиція відповідача.

Відзив не подано.

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі та заява про застосування строків позовної давності.

Відповідач подав до суду клопотання (вх.№27221/20) про закриття провадження у даній справі в частині стягнення основної суми боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору та додано до клопотання платіжне доручення № 8526 від 18.09.2020 на суму 22800,00 грн, як доказ сплати заборгованості - основного боргу згідно договору №01072018 про розміщення інформаційних матеріалів від 01.07.2018, акт №197 від 30.09.2018р.

Відповідачем подано заяву за вх.№27224/20 про застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення пені у даній справі на підставі положень ст. 223 ГК України, ст.ст. 267, 258 ЦК України та зазначено що до таких вимог застосовується спеціальна позовна давність строком один рік, відтак просить застосувати усі матеріальні та процесуальні наслідки при розгляді даної справи у зв`язку з цією заявою.

Фактичні обставини справи.

Предметом доказування є обставини з яким пов`язує факт укладення договору та надання послуг, його неналежне виконання та оплати, застосування за прострочення виконання грошового зобов`язання (за неналежне виконання) нарахування 3% річних, пені та інфляційних втрат, у спосіб визначеним законодавством.

01 липня 2018 року між ТзОВ ДІЄВО ЕДЖЕНСІ (далі - Позивач) та ТзОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" (далі - Відповідач) укладений Договір № 01072018 про розмішеним інформаційних матеріалів в мережі Інтернет та Додаток № 1 від 01.07.2018 року.

Відповідно до н. 1.2. Договору, види рекламних послуг та рекламних матеріалів, період, місце, порядок та детальні умови розміщення, вартість та порядок оплати послуг Сторони погоджують у Додатках до Договору.

На підставі Додатку№1 Замовник доручив та зобов`язався оплатити, а Виконавець взяв на себе зобов`язання та надав послуги і розробки ідеї дизайну постів та написання постів у кількості 8 штук.

Позивач надав Відповідачу послуги на загальну суму 22 800.00 (двадцять дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ-3800, 00 грн.

У Додатку до Договору закріплено умови оплати наданих послуг. По завершенню звітного періоду (протягом 3(трьох) днів) Виконавець надає на підпис Замовнику Акт прийому-передачі наданих послуг, який у випадку відсутності претензій до якості наданих послуг має бути підписаний протягом наступних 5 (п`яти) робочих днів. А на підставі п. 3.4 відсутність зауважень або заперечень із боку Замовника у зазначай строк означає прийняття Замовником відповідних Послуг без яких-небудь претензій відносно їх обсягу й/або обсягу; правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту прийому-передачі послуг.

Відповідно до Додатку до Договору Замовник здійснює оплату послуг, що надаються Виконавцем шляхом безготівковою перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця у строк 30 календарних днів із дати підписання Акту наданих послуг на підставі відповідного рахунку, отриманою Замовником від Виконавця.

Сторонами підписано Акт наданих послуг №197 від 30 вересня 2018 року.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі порушення Замовником термінів проведення оплати, встановлених у відповідному додатку до Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НЬУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

19 лютою 2019 року Позивач направив на адресу Відповідача (вул. Джорджа Вашингтона, буд. 10. місто Львів. Львівська обл., 79032) лист-вимогу про погашення заборгованості. У листі-вимозі Позивач просив погасити заборгованість за надані послуги в сумі - 22 800.00 (двадцять дві тисячі вісімсот) і грн. 00 коп. до 20 березня 2019 року.

27 червня 2019 року Позивач направив на адресу Відповідача (вул. Джорджа Вашингтона буд. 10. місто Львів. Львівська обл., 79032) претензію про погашення заборгованості. У претензії Позивач просить погасити заборгованість за нагані послуги в сумі- 22 800.00 (двадцять дві тисячі вісімсот) гри. 00 коп. не пізніше 31 липня 2019 року.

Станом на день складання позовної заяви Відповідач на вимогу та претензію відповіді не надав.

Слід зазначити, що, після відкриття провадження у справі (27.08.2020 року - ухвала суду про відкриття провадження) відповідач сплатив 22800,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №8526 від 18.09.2020року .

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт позивач просить стягнути з відповідача 11 369,89грн. пені, 1887,43грн. інфляційних нарахувань та 1 140,32грн. 3% річних.

Норми права та висновки суду .

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору про надання послуг про розмішення інформаційних матеріалів в мережі Інтернет в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг №№ 01072018 за надані послуги з розробки ідеї дизайну постів та написання постів у кількості 8 штук на підставі додатку №1 до договору у відповідача виникла заборгованість загальною вартістю 22 800,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18 та у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020 року у справі №927/986/17 ).

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 ЦК України).

Відтак, договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язок виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Враховуючи відсутність зауважень до Акту виконаних робіт про надання послуг зі сторони відповідача, суд доходить висновку про їх надання, а відтак про виконання договору позивачем № 01072018 про розмішення інформаційних матеріалів в мережі Інтернет та Додаток № 1 від 01.07.2018 року.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач подав до суду клопотання (вх.№27221/20) про закриття провадження у даній справі в частині стягнення основної суми боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору та додано до клопотання платіжне доручення № 8526 від 18.09.2020 на суму 22800,00 грн, як доказ сплати заборгованості - основного боргу згідно договору №01072018 про розміщення інформаційних матеріалів від 01.07.2018, акт №197 від 30.09.2018р.

Отже, після подання позивачем позовної заяви до суду (18.09.2020) та відкриття провадження у справі (27.08.2020 - ухвала про відкриття провадження), відповідач сплатив позивачеві основний борг в сумі 22 800,00 грн за договором № 01072018 про розмішення інформаційних матеріалів в мережі Інтернет та Додаток № 1 від 01.07.2018 року. Таким чином, предмет спору відсутній.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, оскільки, існування предмета спору припинилось після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 22800,00, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі порушення Замовником термінів проведення оплати, встановлених у відповідному додатку до Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НЬУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, надавши оцінку договору та встановивши, що він не містить положень, які б визначали інший строк припинення нарахування пені, суд доходить висновку про те, що при нарахуванні пені в даному випадку підлягає застосуванню обмежувальний строк, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені за кожним фактом не може перевищувати 6 місяців з моменту настання строку для оплати.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Суд, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р Про перенесення робочих днів у 2019 та ст.73 Святкові і неробочі дні - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 4089,63 грн, в частині стягнення 7280,26 грн пені слід відмовити.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 22800 31.10.2018 - 13.12.2018 44 18.0000 % 0.099 %* 989.46 22800 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18.0000 % 0.099 %* 1101.90 22800 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 944.48 22800 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 944.48 22800 26.04.2019 - 30.04.2019 5 17.5000 % 0.096 %* 109.32 Таким чином, загальна сума пені за договором, (з урахуванням періоду нарахування та виникнення заборгованості - з 31.10.2018 року до 30.04.2020 року) складає 4089.63 грн.

Щодо стягнення 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р Про перенесення робочих днів у 2019 та ст.73 Святкові і неробочі дні - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог, прийшов до висновку, що стягненню підлягає 3 % річних в сумі 1140,32грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 1887,43грн. - інфляційних нарахувань, зазначає, що зазначені вимоги підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення основного боргу в сумі 22800,00грн. провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору, а стягненню підлягає: 4089,63 грн. пені, 1140,32грн 3% річних та 1887,43грн. інфляційних втрат, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 102,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 402,11 грн.

Згідно ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» .

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення основного боргу в сумі 22800грн. провадження у справі закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» (79032, м. Львів, вул. Джорджа Вашингтона, буд. 10; код ЄДРПОУ 31978272) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЄВО ЕДЖЕНСІ» (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 19; код ЄДРПОУ 40301251) 4089,63грн. пені, 1140,32грн. 3% річних, 1887,43грн. інфляційних втрат та 402,11грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя С.М. Коссак