Рішення

від 24.09.2020 по справі 914/1776/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020 Справа № 914/1776/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Буд» , с. Рясне-Руське Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Вікон» , смт. Куликів Львівської області

про стягнення 40 140, 00 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Полюхович Х.М.

За участю представників:

від позивача: Галушка Г.М. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Буд» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Вікон» про стягнення 40 140, 00 грн на підставі договору поставки № 12 від 13.05.2019.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 31.08.2020.

Ухвалою суду від 31.08.2020 розгляд справи відкладено на 24.09.2020.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча про час, дату та місце розгляду спору повідомлений належним чином.

В судовому засіданні судом оглянуто оригінали документів, долучених до позовної заяви.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована неповерненням відповідачем грошових коштів за повернутий товар, сплачений позивачем згідно з договором № 12 від 13.05.2019.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

13 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія Вікон» (за текстом договору - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Буд (за текстом договору - Покупець) укладено договір № 12, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник, згідно замовлення виготовляє та поставляє (продає), металопластикові, міжкімнатні та броньовані двері (надалі - Товар) в тому числі виконує роботи з їх монтажу за адресою: м. Тернопіль, вул. Смакули.

Вартість Договору вказується у Накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору. Орієнтовна сума Договору 1 760 000 грн. Умови оплати: Покупець проводить попередню оплату в розмірі 70% від суми Договору. Решта (кінцева оплата) 30% - після прийому здачі кожної окремої партії (п. 2.1-.2.3 Договору).

Згідно з п. 2.5 Договору оплата вартості поставленого Товару та виконаного об`єму робіт по монтажу Товару проводиться покупцем безготівково в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника на підставі виставлених Постачальником рахунків, або згідно договору.

Товар вважається переданим Покупцю по кількості та якості за місцем доставки і розвантаження зазначеному у заявці Покупця (п. 5.1 Договору).

На виконання умов договору сторонами підписано та скріплено печатками видаткові накладні на загальну суму 1 599 739, 00 грн, а саме: від 26.06.2019 на суму 374 400, 00 грн, від 22.08.2019 на суму 770 175, 00 грн, від 04.09.2019 на суму 437 704, 00 грн, від 13.12.2019 на суму 17 460, 00 грн та виконано роботи на суму 73 811, 00 грн згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.09.2019.

Позивачем оплачено відповідачу 1 656 090, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

18 грудня 2019 року сторонами підписано та скріплено печатками видаткову накладну № 1 про повернення частини товару постачальнику на суму 57 600, 00 грн.

Також сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період 13.05.2019-31.08.2020, в якому відображена заборгованість на суму 40 140, 00 грн.

12 травня 2020 року позивачем скеровано на адресу відповідача вимогу № 5 про необхідність повернення 40 140, 00 грн, які сплачені за неотриманий товар протягом 15 робочих днів з моменту направлення вимоги.

Відповіді на вимогу матеріали справи не містять.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача 40 140, 00 грн в судовому порядку.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору №12 від 13.05.2019 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму, зазначену в накладних - 1 599 739, 00 грн та надав послуг на 73 811, 00 грн (разом на суму 1 673 550 грн).

Позивачем оплачено відповідачу 1 656 090, 00 грн.

Однак 18 грудня 2019 року позивач повернув відповідачу частину товару на суму 57 600, 00 грн.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, позивачем доведено належне виконання договірних зобов`язань. Проте відповідачем не виконано своїх зобов`язань щодо передання оплаченого позивачем товару в повному обсязі чи повернення грошових коштів за повернутий товар.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 40 140, 00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Судові витрати.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Вікон» (місцезнаходження: 80362, Львівська обл., Жовківський р-н, селище міського типу Куликів, вул. Львівська, будинок 2, ідент. код: 34838309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Буд» (місцезнаходження: 81085, Львівська обл., Яворівський р-н, село Рясне-Руське, вул. Підкови, будинок 15, ідент. код: 40611417) 40 140, 00 грн заборгованості та 2 102, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.09.2020.

Суддя Галамай О.З.