Рішення

від 23.09.2020 по справі 914/843/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2020 справа № 914/843/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Толочко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача : Благодійного фонду ім. Ісидора Виммера, м. Львів,

про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення, стягнення 8287,17 грн.

За участі представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Благодійного фонду ім. Ісидора Виммера, м. Львів, 8287,17 грн. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 07.11.2018 р. № Г-11496-18, зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщень загальною площею 46,7 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. М. Коцюбинського, 17-А.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач стверджує, що між ним та відповідачем укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-11496-18. На підставі цього договору відповідач прийняв у строкове платне користування від позивача нежитлове приміщення підвалу площею 46,7 кв. м у будинку 17-А по вул. М. Коцюбинського у м. Львові.

Всупереч умовам укладеного договору, відповідач не сплатив позивачу 8287,17 грн. орендної плати за використання приміщення на умовах оренди з моменту укладення договору і до 31.12.2019 р.

Відповідач допустив повну несплату орендної плати протягом дванадцяти місяців підряд. Вказана обставина, відповідно до пункту 5.8. Договору та ч. 1 статті 782 ЦК України, є підставою для дострокового розірвання договору оренди та надає позивачу право відмовитись від договору оренди і вимагати повернення речі.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на норми статей 11, 202, 509, 510, 526, 762, 782 ЦК України, статей 174, 193, 287 ГК України та статей 18, 19, 26, 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позов не подав. Ухвала суду від 14.04.2020 р. про відкриття провадження у справі, направлена на юридичну адресу відповідача, повернулась до суду 29.05.2020 р. з відміткою органу поштового зв`язку: за закінченням терміну зберігання .

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 14.04.2020 р. відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2020 р. виправлено описку у п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 14.04.2020 р.

Підготовче засідання у справі відкладалось з підстав, наведених в ухвалах суду від 12.05.2020 р. та 22.06.2020 р.

У зв`язку із необхідністю перебування судді на самоізоляції, підготовче засідання, призначене на 20.07.2020 р., не відбулось.

Ухвалою суду від 04.08.2020 р. підготовче засідання у справі призначено на 31.08.2020 р.

Ухвалою суду від 31.08.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/843/20 до судового розгляду по суті на 23.09.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України з 12.03.2020 р. встановлено карантин, який продовжувався та триває і на даний час.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р., який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 р., що набрав чинності 17.07.2020 р., п.4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України змінено та викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином» .

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень останнього із згаданих законів визначено, що процесуальні строки, які були продовжені, в тому числі, відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв`язку з набранням чинності 17.07.2020 р. Законом України від 18.06.2020 р., суд, починаючи з 17.07.2020 р., при здійсненні судочинства, керується зміненою цим Законом редакцією п.4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, яка не передбачає автоматичного продовження на строк дії карантину процесуальних строків, в тому числі і строку на подання відзиву, без подання особою відповідної заяви.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, норми статей 256, 530, 626, 627, 629, 632, 759, 762 ЦК України, статей 180, 193, 198, 283, 284 ГК України, а також Закону України Про оренду державного та комунального майна , до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування: факту укладення між сторонами у справі Договору нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 07.11.2018 р. № Г-11496-18; факту передачі позивачем відповідачу в оренду нерухомого майна, яке є предметом договору оренди; факту несплати відповідачем орендної плати протягом періоду, зазначеного у позовній заяві; факту наявності 8287,17 грн. заборгованості; факту наявності підстав для дострокового розірвання договору оренди та виселення відповідача, або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.

Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, зазначено позивачем в додатках до позовної заяви у справі.

Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.

Між сторонами у справі 07 листопада 2018 р. укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-11496-18. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов цього договору. Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною копією згаданого вище Договору та змістом розділів 1, 3, 10 цього договору (а.с. 3-4).

У пунктах 1 та 3.3. Договору сторони погодили, що приміщення, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. М. Коцюбинського, 17-А, загальною площею 46,7 кв. м і є предметом договору оренди № Г-11496-18, у зв`язку з фактичним використанням відповідачем за попереднім договором, вважається переданим в оренду з моменту підписання Договору № Г-11496-18 від 07 листопада 2018 р.

У пункті 4.1. Договору сторони погодили термін договору оренди на час з 07 листопада 2018 р. до 06 листопада 2021 р.

Факт погодження сторонами розміру орендної плати за перший місяць оренди у розмірі 489,57 грн. без ПДВ, факт погодження сторонами індексації орендної плати за кожен наступний місяць шляхом її коригування щодо індексу інфляції за попередній місяць підтверджується пунктами 5.1. - 5.3. Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-11496-18.

Факт погодження сторонами строку виконання відповідачем обов`язку із сплати позивачу орендної плати не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок позивача підтверджується пунктом 5.6. Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-11496-18.

Факт погодження сторонами тієї обставини, що несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди підтверджується пунктом 5.8. Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-11496-18.

Позивач стверджує, що за період користування вищезгаданим об`єктом оренди з 07.11.2018 р. по грудень 2019 р. відповідач заборгував 8287,17 грн. орендної плати, сплативши при цьому одноразово у грудні 2018 р. лише 367,36 грн. орендної плати. Суд здійснив перерахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати. Суд встановив, що позивачем у Довідці від 06.02.2020 р. № 4-2302-3363 допущено арифметичні помилки. Заборгованість відповідача, з урахуванням сплати ним 367,36 грн. орендної плати, за період використання об`єкта оренди з 07.11.2018 р. до грудня 2019 р. становить 8136,5 грн., а не 8287,17 грн., як стверджує позивач.

У матеріалах справи немає доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що відповідач лише одного разу (у грудні 2018 р.) за весь час користування майном, що є предметом договору оренди, сплатив 367,36 грн. орендної плати. Відповідач проти позовних вимог не заперечив, доказів, які б їх спростовували не надав.

Відповідно до вимог п. 5.6. та п. 7.1.2. Договору оренди, орендар (відповідач) зобов`язувався своєчасно (не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць) і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач порушив взяті на себе за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-11496-18 зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати 8136,5 грн. орендної плати за період використання об`єкта оренди з 07.11.2018 р. до грудня 2019 р. Таке порушення відповідачем виконання взятих на себе за договором обов`язків порушує право позивача на отримання встановленої договором (розділ 5 договору) орендної плати. Порушене відповідачем право позивача підлягає захисту судом.

Несплата відповідачем орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, а також невнесення орендарем плати за користування майном протягом трьох місяців підряд, відповідно до вимог пунктів 5.8., 6.2.5.3. Договору оренди є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця (позивача). Позивач посилається як на підставу дострокового розірвання договору оренди на норми ч. 1 статті 782 ЦК України. Відповідно до цієї правової норми, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Однак, позивач доказів надіслання відповідачу такої відмови від договору не подав. Тому в частині позовних вимог про розірвання договору оренди підлягає застосуванню ч. 2 статті 651 ЦК України. Одноразова сплата відповідачем лише 367,36 грн. орендної плати за період користування майном з 07.11.2018 р. до грудня 2019 р. є істотним порушенням ним договору, оскільки позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору оренди.

При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12 лютого 2019 р. у справі № 914/2649/17, відповідно до якої, сторона не позбавлена права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України, без дотримання вимог статті 188 ГК України.

В силу приписів розділу 9 Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-11496-18 та статті 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі дострокового розірвання чи припинення договору оренди державного або комунального майна об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем (відповідачем) орендодавцю (позивачу). Враховуючи наведене, суд вважає позовну вимогу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщень загальною площею 46,7 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. М. Коцюбинського, 17-А обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню.

Беручи до уваги встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні справи застосував норми права, встановлені 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 статті 15, ст.ст. 509, 510, 526, 530, 599, 610, 612, 626, 629, 651, 759, 762 ЦК України, статей 174, 179, 180, 193, 283, 284, 286, 287 ГК України, статей 17 та 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» .

Відповідно до перелічених вище правових норм, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів та інших правочинів.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об`єктом оренди може бути, зокрема й нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

За користування майном з наймача (орендаря) справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 07.11.2018 р. № Г-11496-18 та зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщень загальною площею 46,7 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. М. Коцюбинського, 17-А, підлягають задоволенню повністю. Позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягає задоволенню частково, в сумі 8136,5 грн.

Судовий збір у справі на підставі вимог статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) до Благодійного фонду ім. Ісидора Виммера (79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 17А, код ЄДРПОУ 35501688) задовольнити частково.

Стягнути з Благодійного фонду ім. Ісидора Виммера (79005, м. Львів, вул.Коцюбинського,17А, код ЄДРПОУ 35501688) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 8136,5 грн. заборгованості з орендної плати та 6267,78 грн. судового збору.

Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 07.11.2018р. № Г-11496-18, укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) та Благодійним фондом ім. Ісидора Виммера (79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 17А, код ЄДРПОУ 35501688).

Зобов`язати Благодійний фонд ім. Ісидора Виммера (79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 17А, код ЄДРПОУ 35501688) повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщень загальною площею 46,7 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. М. Коцюбинського, 17-А.

Стягувач: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.09.2020 р.

Суддя О.Ю. Бортник