Рішення

від 18.09.2020 по справі 916/322/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/322/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» (19400, Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, буд. 39, код ЄДРПОУ 21374294) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ «Сіліус» (67732, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, село Петрівка, вул. Звягінцева Б.Г., буд. 27, код ЄДРПОУ 21012786)

про стягнення заборгованості за Договором поставки від 12.04.2018 № 18/83-ОД у розмірі 467 528,58 грн., з якої 372 214,99 грн. - пеня, 62 517,66 грн. - інфляційні втрати, 32 795,93 грн. - 3 % річних

Представники:

Від позивача - Щедріна О.М. (наказ від 03.03.2020 № 23);

Від відповідача - Майтамал Л.М. (наказ від 22.06.2020 № 18-к).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроРось» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ «Сіліус» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 12.04.2018 № 18/83-ОД у розмірі 1 092 316,12 грн., з якої 624 787,54 грн. - сума основного боргу, 372 214,99 грн. - пеня, 62 517,66 грн. - інфляційні втрати, 32 795,93 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 17.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.03.2020.

Протокольною ухвалою від 13.03.2020 відкладено підготовче засідання на 08.04.2020.

Протокольною ухвалою від 08.04.2020 відкладено підготовче засідання на 13.05.2020, також за власною ініціативою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Підготовче засідання призначене на 13.05.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному з 06.05.2020, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 09.06.2020 призначено підготовче засідання на 22.06.2020.

На адресу суду 22.06.2020 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 19.06.2020 № 19-06/20-1 (вх. № 15932/20 від 22.06.2020) в якій позивач остаточно просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки від 12.04.2018 № 18/83-ОД у розмірі 467 528,58 грн., з якої 372 214,99 грн. - пеня, 62 517,66 грн. - інфляційні втрати, 32 795,93 грн. - 3 % річних.

Протокольною ухвалою від 22.06.2020 відкладено підготовче засідання на 03.07.2020.

Протокольною ухвалою від 03.07.2020 відкладено підготовче засідання на 22.07.2020.

Підготовче засідання призначене на 22.07.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному з 22.07.2020, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 14.08.2020 підготовче засідання призначено на 09.09.2020.

Протокольною ухвалою від 09.09.2020 задоволено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Також протокольною ухвалою від 09.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2020.

Ухвалою суду від 18.09.2020 клопотання ТОВ «АгроРось» від 17.07.2020 № 17-07/20-1 (вх. № 18765/20 від 17.07.2020) про повернення судового збору - задоволено. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» сплачену суму судового збору у розмірі 9 371,82 грн. , який був зарахований в дохід бюджету за платіжним дорученням від 07.02.2020 № 420 на суму 16 384,75 грн., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 916/322/20.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 259, 525, 526, 530, 538, 610, 625, 629, 655, 662, 664, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, статті 193, 222, 232, 265 Господарського кодексу України обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки від 12.04.2018 №18/83-ОД щодо своєчасної та повної оплати.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

В судовому засіданні 09.09.2020 представник Відповідача надала відзив на позовну заяву від 09.09.2020 (вх. № 24686/20) в якому заявила про наявність форс-мажорних обставин у вигляді посухи, та, із посиланням на статті 233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 467 528,58 грн., з яких 372 214,99 грн. - пеня, 62 517,66 грн. - інфляційні втрати, 32 795,93 грн. - 3 % річних. Крім того, Відповідач зазначає, що 18.06.2020 ТОВ "ФГ "Сіліус" повністю сплатило суму основного боргу.

14.09.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 24311/20) в якій Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

12.04.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № 18/83-ОД (далі - Договір від 12.04.2018) /а.с. 14-18/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.5 Договору від 12.04.2018 у терміни і на умовах, визначених даним договором постачальник (Позивач) зобов`язався передати покупцю (Відповідачу) засоби захисту рослин, очищені у митному відношенні, а покупець зобов`язався прийняти й оплатити товар, найменування кількість якого зазначаються у додатку до даного договору. Асортимент товару, його кількість, ціна та строки поставки визначаються в додатках, які є невід`ємними частинами цього договору. Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання накладних повноважними представниками сторін. Підписання сторонами видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується.

Згідно із пунктами 2.1, 2.2 Договору від 12.04.2018 ціна товару визначається в додатку(ах) до договору, що є невід`ємною частиною договору. Загальна ціна договору являє собою суму вартості всього товару, що поставляється за даним договором згідно додатку(ів), що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Договору від 12.04.2018 порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатку(ах) до даного договору. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в строки, що зазначаються в додатках до договору, датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний банківський рахунок постачальника. В призначені платежу має бути зазначений номер та дата договору, а також номер та дата рахунку-фактури, згідно якого здійснюється оплата, покупець має право зазначити конкретне найменування товару (позицію), за яке здійснюється оплата. Якщо конкретна позиція товару не зазначена в платіжному документі, зарахування коштів за кожну окрему позицію з додатку (додатків) до цього договору здійснюється постачальником на власний розсуд.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Специфікації від 12.04.2018 - Додаток № 1 до Договору від 12.04.2018, у період з 20.04.2018 по 11.05.2018 ТОВ АгроРось було поставлено ТОВ ФГ Сіліус товар на загальну суму 1 432 569,94 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

105 433,38 грн. - видаткова накладна від 20.04.2018 № РН-0002172 (а.с. 21);

337 611,40 грн. - видаткова накладна від 20.04.2018 № РН-0002173 (а.с. 24);

379 632,42 грн. - видаткова накладна від 20.04.2018 № РН-0002174 (а.с. 25);

4 107,84 грн. - видаткова накладна від 20.04.2018 № РН-0002175 (а.с. 26);

116 600,88 грн. - видаткова накладна від 26.04.2018 № РН-0002548 (а.с. 29);

144 340,08 грн. - видаткова накладна від 26.04.2018 № РН-0002549 (а.с. 30);

293 908,86 грн. - видаткова накладна від 26.04.2018 № РН-0002552 (а.с. 31);

50 935,08 грн. - видаткова накладна від 11.05.2018 № РН-0003168 (а.с. 34).

Згідно із пунктом 3 Специфікації від 12.04.2018 - Додаток № 1 до Договору від 12.04.2018 порядок оплати:

3.1. 30 % від загальної вартості товару, що становить 429 770,98 грн. - попередня оплата до 15.05.2018;

3.2. 70 % від загальної вартості товару, що становить 1 002 798,96 грн. - оплата не пізніше 15.10.2018.

Судом встановлено, що Відповідачем до 15.05.2018, з урахуванням залишком коштів на 01.01.2018 в розмірі 180,00 грн., сплачено за поставлений товар відповідно до Специфікації від 12.04.2018 - Додаток № 1 до Договору від 12.04.2018 суму в розмірі 269 180,00 грн.

20 000,00 грн. - 18.04.2018;

105 000,00 грн. - 18.04.2018;

68 000,00 грн. - 02.05.2018;

76 000,00 грн. - 02.05.2018.

Після 15.10.2018, з порушенням граничного строку розрахунку, Відповідачем в оплату поставленого товару відповідно до Специфікації від 12.04.2018 - Додаток № 1 до Договору від 12.04.2018 було перераховано 550 000,00 грн.

290 000,00 грн. - 25.10.2018;

160 000,00 грн. - 11.07.2019;

100 000,00 грн. - 17.07.2019.

Отже всього Відповідачем за Специфікацією від 12.04.2018 - Додаток № 1 до Договору від 12.04.2018 сплачено 819 180,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку ТОВ АгроРось /а.с. 40-45/.

А відтак, заборгованість Відповідача за Специфікацією від 12.04.2018 - Додаток № 1 до Договору від 12.04.2018 складає 613 389,94 грн. (1 432 569,94 - 819 180,00 = 613 389,94).

Відповідно до Специфікації від 07.11.2018 - Додаток № 2 до Договору від 12.04.2018 ТОВ АгроРось було поставлено ТОВ ФГ Сіліус товар на загальну суму 11 397,60 грн., що підтверджується видатковою накладною, а саме:

11 397,60 грн. - видаткова накладна від 07.11.2018 № РН-0006632 (а.с. 37).

Згідно із пунктом 3 Специфікації від 07.11.2018 - Додаток № 2 до Договору від 12.04.2018 порядок оплати:

3.1. 30 % від загальної вартості товару, що становить 3 419,28 грн. - попередня оплата до 15.11.2018;

3.2. 70 % від загальної вартості товару, що становить 7 978,32 грн. - оплата не пізніше 15.12.2018.

Докази оплати Відповідачем поставленого товару за Специфікацією від 07.11.2018 - Додаток № 2 до Договору від 12.04.2018 в матеріалах справи відсутні.

Отже сума боргу Відповідача за специфікаціями від 12.04.2018 та від 07.11.2018 на момент подання позову складала суму в розмірі 624 787,54 грн. (613 389,94 - 11 397,60 = 624 787,54).

18.06.2020 Відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено 624 787,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.06.2020 № 99.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 12.04.2018 за періоди з 16.05.2018 по 10.02.2020 складає суму у розмірі 32 795,93 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 160 590.00 16.05.2018 - 15.10.2018 153 3 % 2 019.47 1 163 389.00 16.10.2018 - 25.10.2018 10 3 % 956.21 873 389.00 26.10.2018 - 15.12.2018 51 3 % 3 661.06 884 787.00 16.12.2018 - 11.07.2019 208 3 % 15 126.22 724 787.00 12.07.2019 - 17.07.2019 6 3 % 357.43 624 787.00 18.07.2019 - 10.02.2020 208 3 % 10 675.54 Всього: 32 795,93

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що інфляційні втрати за Договором від 12.04.2018 складають суму в розмірі 62 517,66 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем /а.с. 12/.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із пунктом 7.5 Договору від 12.04.2018 сторони домовились, що відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за даним договором складає 3 (три роки). Крім цього, сторони, відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим договором, здійснюється без обмеження строку.

Отже сторони дійшли згоди щодо більшого строку нарахування штрафних санкцій ніж 6 місяців.

Відповідно до пункту 7.2 Договору від 12.04.2018 у випадку прострочення оплати вартості товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договором від 12.04.2018 за періоди з 16.05.2018 по 10.02.2020 складає суму в розмірі 372 276,88 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 160590.00 16.05.2018 - 24.05.2018 9 17.0000 % 1346.32 160590.00 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17.0000 % 7329.94 160590.00 13.07.2018 - 06.09.2018 56 17.5000 % 8623.46 160590.00 07.09.2018 - 15.10.2018 39 18.0000 % 6177.22 1163389.00 16.10.2018 - 25.10.2018 10 18.0000 % 11474.52 873389.00 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 42209.81 873389.00 14.12.2018 - 15.12.2018 2 18.0000 % 1722.85 884787.00 16.12.2018 - 31.01.2019 47 18.0000 % 41015.33 884787.00 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 36652.00 884787.00 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 36652.00 884787.00 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 35633.89 884787.00 07.06.2019 - 11.07.2019 35 17.5000 % 29694.91 724787.00 12.07.2019 - 17.07.2019 6 17.5000 % 4170.01 624787.00 18.07.2019 - 18.07.2019 1 17.5000 % 599.11 624787.00 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 28517.68 624787.00 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 27678.92 624787.00 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 26001.41 624787.00 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 22646.39 624787.00 31.01.2020 - 10.02.2020 11 11.0000 % 4131.11 Всього 372 276,88

Проте, оскільки Позивач заявив позовні вимоги про стягнення суми пені в розмірі 372 214,99 грн., може бути задоволена сума в межах заявлених позовних вимог.

Суд не приймає довід Відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин у вигляді посухи з огляду на наступне.

Згідно із пунктами 8.1, 8.2, 8.3 Договору від 12.04.2018 сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, якщо це сталось внаслідок дії обставин нездоланної сили (форс-мажору). Сторона, яка потерпає від дії обставин нездоланної сили, повинна письмово протягом десяти днів з моменту закінчення таких обставин повідомити іншу сторону про їх вплив на виконання умов договору та надати в цей строк відповідне підтвердження Торгово-промислової палати України. Неповідомлення у встановлений строк іншої сторони та не надання у цей строк необхідного підтвердження позбавляє сторону можливості посилатись на обставини нездоланної сили для уникнення відповідальності за невиконання своїх зобов`язань за договором.

Матеріали справи не містять підтвердження Торгово-промислової палати України про обставини нездоланної сили (форс-мажору). А відтак, у Відповідача відсутня можливість посилатись на обставини нездоланної сили.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу та пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.

Суд також враховує правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Суд враховує скрутний фінансовий стан Відповідача, що підтверджується Фінансовими звітами суб`єкта малого підприємства відповідно до якого ТОВ "ФГ "Сіліус" за 2018 рік мав чистий прибуток в розмірі 200 400,00 грн., а за 2019 рік прибуток вже складав 25 700,00 грн.

Враховуючи інтереси сторін, поведінку винної сторони та ступень виконання зобов`язання, а саме оплати суми боргу за Договором від 12.04.2018, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків Позивачу, компенсацію втрат від інфляції та стягнення 3 % річних, суд вважає за можливе зменшити суму пені до 186 107,50 грн.

На підставі викладеного суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 186 107,50 грн. - пені, 32 795,93 грн. - 3 % річних, 62 517,66 грн. - інфляційних втрат.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на Відповідача без врахування зменшення такого розміру.

Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частиною шостою статті 232, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ «Сіліус» (67732, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, село Петрівка, вул. Звягінцева Б.Г., буд. 27, код ЄДРПОУ 21012786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» (19400, Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, буд. 39, код ЄДРПОУ 21374294) 186 107,50 грн. (сто вісімдесят шість тисяч сто сім гривень 50 коп.) - пені, 32 795,93 грн. (тридцять дві тисячі сімсот дев`яносто п`ять гривень 93 коп.) - 3 % річних, 62 517,66 грн. (шістдесят дві тисячі п`ятсот сімнадцять гривень 66 коп.) - інфляційних втрат та витрат на сплату судового збору в розмірі 7 012,82 грн. (сім тисяч дванадцять гривень 82 коп.).

3. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроРось» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ «Сіліус» в частині стягнення пені в розмірі 186 107,49 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 28 вересня 2020 р.

Суддя Ю.А. Шаратов