Рішення

від 24.09.2020 по справі 918/898/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/898/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Ю-Бейс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУМ ІНІТІУМ"

про стягнення заборгованості в сумі 500 000 грн.

Секретар судового засідання: Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУМ ІНІТІУМ" про стягнення заборгованості в сумі 500 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням грошового зобов`язання за кредитним договором №65/07/10 від 08.07.2010.

Ухвалою від 20.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі № 918/898/19. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2020.

Ухвалою суду від 16.01.2020 підготовче судове засідання відкладено на 13.02.2020.

10.02.2020 від Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи виписок по особовим рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУМ ІНІТІУМ".

Ухвалою суду від 13.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 12.03.2020.

Ухвалою суду від 12.03.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 31.03.2020.

25.03.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на період карантинних заходів.

Ухвалою суду від 31.03.2020 відкладено розгляд справи, зазначено, що про дату та час судового засідання сторони будуть повідомлені додатково ухвалою суду після закінчення карантинних заходів.

26.06.2020 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-БЕЙС" про процесуальне правонаступництво, якою просить замінити позивача Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" (код ЄДРПОУ 33308489) правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю-БЕЙС" (код ЄДРПОУ 42901825) в межах справи №918/898/19 про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУМ ІНІТІУМ" (код ЄДРПОУ 36289841).

Ухвалою від 30.06.2020 прийнято вказану заяву до розгляду та призначено судове засідання на 28.07.2020.

03.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" надійшла заява про вступ у справу як представника адвоката Грекової Лариси Володимирівни.

Засідання, призначене на 28.07.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Горплюка А.М. на лікарняному.

Ухвалою суду від 07.08.2020 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-БЕЙС" про процесуальне правонаступництво призначено на 08.09.2020.

Ухвалою суду від 08.09.2020 замінено Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-БЕЙС" та розгляд справу по суті відкладено на 24.09.2020.

В судове засідання 24.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-БЕЙС" не забезпечило явку уповноваженого представника, про причину неявки суд не повідомляло, про час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином у встановлений законом строк, що підтверджується поштовим повідомленням.

Крім того, в судове засідання 24.09.2020 відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, про причину неявки суд не повідомляв, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Однак, до суду повторно повернулися конверт з ухвалою про відкладення підготовчого засідання, що направлявся на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУМ ІНІТІУМ" (код ЄДРПОУ 36289841), зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65009, м. Рівне, вул. Симона, 84, а також на адресу, зазначену в Кредитному договорі №65/07/10 від 08.07.2010: 65044, м. Одеса, проспект Шевченко, 4А, проте останнім не отримана ухвали за причиною "неправильно зазначена адреса" та "інші причини".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.07.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю БОНУМ ІНІТІУМ (надалі - Відповідач) та Публічним акціонерним товариством ФІНБАНК (надалі - Первісний кредитор) було укладено Кредитний договір № 65/07/10 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, відкриває Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (надалі - Кредит) у сумі 21 500 000,00 гривень зі строком користування кредитними коштами до 07.07.2011, із сплатою 18,26 % річних у гривні та 15% річних у доларах США. Згідно з п. 1.2 Кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту Позичальником встановлено до 07.07.2011.

В період з 2010 по 2014 рік між Відповідачем та Первісним кредитором до Кредитного договору було укладено ряд додаткових угод (Додаткові угоди з № 1 по № 40), якими неодноразово змінювалися умови Кредитного договору.

Позивач зазначає, що 04.12.2014 між Публічним акціонерним товариством ФІНБАНК та Публічним акціонерним товариством ПЛАТИНУМ БАНК (надалі - Новий кредитор, Позивач, ПАТ ПтБ ) було укладено Договір відступлення права вимоги № 20141204/1 (надалі - Договір відступлення). Згідно п.п. 2.1. та 2.2. Договору відступлення, Первісний кредитор відступає належне йому Право вимоги за Кредитними договорами, а Новий кредитор приймає Право вимоги, що належить Первісному кредитору за Кредитними договорами. З цього Договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора щодо права вимоги по усім зобов`язанням, що виникли з Кредитних договорів, що визначені в п. 1.2. цього Договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення Договору. Пунктом 1.2. Договору відступлення визначено, що Право вимоги - означає всі права, які належать Первісному кредитору за Кредитними договорами, згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст.512, 514 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що до нього перейшли всі права ПАТ Фінбанк щодо права вимоги до ТОВ БОНУМ ІНІТІУМ за Кредитним договором №65/07/10 від 08.07.2010 з усіма змінами та додатковими угодами, укладеними до нього.

05.12.2014 між ПАТ ПтБ (Новий Кредитор) та ТОВ "БОНУМ ІНІТІУМ" (Позичальник) було укладено додаткову угоду №41 до Кредитного договору, згідно умов якої сторони домовились зміст Кредитного договору викласти в новій редакції.

Відповідно до п.1.1 нової редакції Кредитного Договору Кредитор на умовах, передбачених цим Договором, відкриває Позичальнику мультивалютну відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі, і яка визначена в п. 1,2 цього Договору, та в межах якої надає Позичальнику в користування грошові кошти (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути наданий Кредит, сплатити проценти за його користування у наступному розмірі: за Кредитом, наданим в національній валюті, встановлюється процентна ставка в розмірі 20,0 % (двадцять процентів) річних; за Кредитом, наданим в доларах США, встановлюється процентна ставка в розмірі 5,0 % (п`ять процентів) річних; та здійснити всі Інші платежі за Кредитом у встановлених даним Договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним Договором в повному обсязі.

Позивач зазначає, що в подальшому, в період з 2014 року по 2016 рік між Позивачем та Відповідачем неодноразово укладалися Додаткові договори (Додаткові угоди з № 41 по № 46), яким змінювалися різні умови Кредитного договору.

Позивач також зазначає, що Первісний кредитор- ПАТ Фінбанк виконав свої зобов`язання перед Позичальником щодо надання кредитних коштів, що підтверджується виписками по банківським рахункам.

Відповідно до п.7.1.1 Кредитного договору у редакції, викладеній у додатковій угоді №41 від 08.07.2010, Позичальник зобов`язався повернути Кредитору кредит в строки, що передбачені цим Договором, сплатити суму нарахованих процентів, комісій та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, які передбачені цим Договором.

Доказів належного виконання ТОВ "БОНУМ ІНІТІУМ" своїх зобов`язань щодо повернення отриманих кредитних коштів матеріали справи не містять, у зв`язку з чим станом на 01.11.2019 за Позичальником утворилася заборгованість у розмірі 1 038 977, 94 доларів США (еквівалент в гривні станом на 01.11.2019 за курсом НБУ 24, 995421 грн. за 1 долар США - 25 969 691, 02 грн.) в частині суми в розмірі - 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп; заборгованість станом на 01.11.2019 за простроченим тілом кредиту ( 66 991 991, 09 грн), в частині суми в розмірі - 100 000 ( сто тисяч) грн. 00 коп.; заборгованість станом на 01.11.2019 за простроченими та строковими процентами 29 928, 36 доларів США (еквівалент в гривні станом на 01.11.2019 за курсом НБУ 24, 995421 грн. за 1 долар США - 748 071, 962 грн.), в частині суми в розмірі - 99 000 (дев`яносто дев`ять тисяч) грн. 00 коп.; заборгованість станом на 01.11.2019 за простроченими процентами 3 909 084, 81 грн., в частині суми в розмірі -100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп; заборгованість станом на 01.11.2019 за пенею за період з 27.06.2018 по 31.10.2019 50 912 197, 90 грн., в частині суми в розмірі - 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів на умовах, визначених у Договорі та додаткових угодах до нього, ПАТ ПЛАТИНУМ БАНК направило на адресу ТОВ "БОНУМ ІНІТІУМ" вимоги щодо погашення простроченої заборгованості, зокрема:

- вимога за вихідним №10/9210-Л від 03.11.2017;

- вимога за вихідним №10/9199-Л від 03.11.2017.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до умов Кредитного договору, сторони домовилися, що згідно ст.ст.212, 1050,1052 Цивільного кодексу України Кредитор набуває право вимагати від Позичальника достроково погасити кредит, а Позичальник зобов`язується на вимогу Кредитора достроково погасити кредит у повному обсязі та сплатити нараховані проценти за фактичний строк користування кредитом, комісії, штрафні санкції, інші платежі та нарахування за цим Договором (за їх наявності) та можливі збитки Кредитора, що підлягають сплаті Позичальником на користь Кредитора, відповідно до умов Договору.

Умовами п.6.2.2 Договору у редакції, викладеній у додатковій угоді № 41 від 05.12.2014, сторони визначили, що Кредитор має право вимагати від Позичальника сплати заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом, за кредитом, а також сум штрафних санкцій, збитків, у випадках, передбачених умовами цього Договору.

Крім того, у п. 9.2 Договору сторони домовилися, що за порушення встановлених цим Договором строків погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших строкових платежів, передбачених цим Договором, Кредитор має право нараховувати та стягувати, а Позичальник зобов`язаний сплатити на вимогу Кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченої заборгованості за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 530 цього ж Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналіз наведеної норми дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

За таких обставин, підставою звернення до суду є наявність порушеного, не визнаного або оспорюваного права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За таких обставин, враховуючи те, що право вибору способу судового захисту належить виключно позивачу, позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом щодо стягнення з ТОВ "БОНУМ ІНІТІУМ" заборгованості за кредитним договором №65/07/10 від 08.07.2010 у розмірі 500 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ПЛАТИНУМ БАНК" цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Ю-Бейс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУМ ІНІТІУМ" про стягнення заборгованості в сумі 500 000 грн. - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУМ ІНІТІУМ" (65009, м. Рівне, вул. Симона, 84, код ЄДРПОУ 36289841) на користь Публічного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Ю-Бейс" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, код ЄДРПОУ 42901825) заборгованість за кредитним договором №65/07/10 від 08.07.2020 у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп., з яких (станом на 01.11.2019) заборгованість за оплату суми кредиту в розмірі 200 000,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 100 000,00 грн., заборгованість за простроченими та строковими процентами в розмірі 99 000,00 грн., заборгованість за простроченими процентами в розмірі 100 000,00 грн., заборгованість за пенею в розмірі 1000,00 грн.,з та 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 29 вересня 2020 року.

Суддя А.М.Горплюк