Рішення

від 28.09.2020 по справі 280/4316/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Справа № 280/4316/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 192, кв. (офіс) 132, код ЄДРПОУ 30850830)

про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд постановити рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» в розмірі 228648,25 грн., що знаходяться в банках.

В обґрунтування позовної заяви посилається на положення підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та зазначає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АГРОСЕРВІС рахується узгоджений податковий борг в розмірі 228648,25 грн. Вказує, що з метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АГРОСЕРВІС грошових зобов`язань перед бюджетом, а саме погашення податкового боргу у сумі 228648,25 грн., згідно чинного законодавства виникла необхідність у накладенні арешту на кошти та інші валютні цінності, що знаходяться в банку, який здійснюється за рішенням суду. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позов.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву вх. № 32618 від 16.07.2020, в якому вказав, що податковим органом не дотримані положення статті 94 Податкового кодексу України щодо прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке за приписами Порядку № 632 має передувати зверненню до суду з цим позовом. Стверджує, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, TOB ТЕХНО-АГРОСЕРВІС має у власності нерухоме майно за адресою: Запорізька область, Якимівський р., смт. Кирилівка, вулиця Коса Федотова, земельна ділянка 122. В той же час зазначає, що позивач не надав жодних доказів відсутності майна у відповідача або того факту, що його вартість менше суми боргу. Вважає, що наразі відсутні підстави для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області та просить відмовити у позові.

Ухвалою суду від 06.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4316/20. Призначено судове засідання на 04.08.2020 без виклику сторін.

Ухвалою суду від 28.09.2020 відмовлено ГУ ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» , код ЄДРПОУ 30850830, зареєстровано як юридична особа 22.11.2006, про що в Єдиному державному реєстрі внесено запис № 11031200000016340 від 17.03.2000.

За підприємством обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 228 648,25 грн.

26.09.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» було направлено податкову вимогу від 23.09.2019 № 52406-50/829.

У зв`язку з несплатою у встановлені строки Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» вищезазначених сум зобов`язань, позивач звернувся до суду із позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» в розмірі 228648,25 грн., що знаходяться в банках.

При вирішення даного спору по суті суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Законодавцем в положеннях податкового законодавства розрізнюються два види арешту, а саме арешт майна та арешт коштів на рахунку платника.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Отже арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунках платника можливий як з підстав передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України так і з підстав передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не створюють конкуренцію правових норм та регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків, за підстав визначених у зазначеному пункті. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України підлягає застосуванню виключно у випадку неможливості погашення податкового боргу платником у разі, якщо у такого платника відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та /або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені в постановах від 21 липня 2020 року у справі № 520/3517/19, від 15 травня 2020 року у справі №813/890/18, від 24 квітня 2020 року у справі №821/1158/15-а, від 12 листопада 2019 року у справі № 813/3944/17.

Згідно п.96.4 ст.96 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, до повноважень податкового органу законодавець відніс право цього суб`єкта владних повноважень звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Правовий зміст та аналіз наведеної норми матеріального права, свідчить про те, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Звертаючись до суду з позовом, єдиною підставою застосування арешту коштів та інших цінностей, що знаходяться у банківських установах Головне управління ДПС у Запорізькій області вказало наявність у відповідача податкового боргу, що не заперечувалось і самим відповідачем у відзиві.

Контролюючим органом до матеріалів адміністративної справи на підтвердження того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-АГРОСЕРВІС" відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу наданий акт опису майна № 3 від 26.02.2020. Згідно вказаного акту, податковий керуючий станом на 26.02.2020 підтверджує відсутність у платника податків - ТОВ "ТЕХНО-АГРОСЕРВІС" майна, що може бути описано у податкову заставу.

Натомість, відповідачем до матеріалів адміністративної справи надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, де зазначено, що TOB "ТЕХНО-АГРОСЕРВІС" має у власності незавершене будівництво за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вулиця Коса Федотова, земельна ділянка 122.

Встановлені судом обставини свідчать про відсутність підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей, що знаходяться у банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-АГРОСЕРВІС" для забезпечення погашення податкового боргу, оскільки матеріали адміністративної справи хоча і містять підтвердження наявності у платника податків податкового боргу, проте не містить доказів на підтвердження того, що у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тож, позивачем не надано до суду доказів наявності обставин, визначених у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-АГРОСЕРВІС".

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиції щодо питань застосування арешту висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові суду від 04 вересня 2018 року по справі №813/2018/17.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 139, 255, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-АГРОСЕРВІС» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 192, кв. (офіс) 132, код ЄДРПОУ 30850830) про накладення арешту на кошти - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.09.2020.

Суддя Л.Я. Максименко