Рішення

від 29.09.2020 по справі 300/2065/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. справа № 300/2065/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітмен" про стягнення податкового боргу у розмірі 11 162,26 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, орган стягнення, контролюючий орган) 19.08.2020 звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітмен" (надалі по тексту також - відповідач, ТзОВ "Елітмен", платник податків) про стягнення заборгованості з податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 11 162,26 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі самостійно визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2019 року в розмірі 9 829,06 гривень, а також штрафні санкції, застосовані податковим повідомленням-рішенням з податку на додану вартість в розмірі 1 333,20 гривень. Вказані грошові зобов`язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов`язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 11 162,26 гривень, і несплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Елітмен" до бюджету.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 25.08.2020, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.17).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.08.2020, надіслана відповідачу за адресою, яка зазначена в адміністративному позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 25.08.2020 (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) (а.с.17-18): вул. Січових Стрільців, буд. 52-Н, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77611.

Згідно інформації з пошукової бази даних "Трекінг" із офіційного веб-сайта ПАТ "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) поштові відправлення з позовною заявою та додатками до неї, скерованих позивачем до відповідача в порядку частини 2 статті 161 КАС України (7601866666929), а також з ухвалою про відкриття провадження у даній справі (7650100972743), 27.08.2020 і 01.09.2020 вручено особисто уповноваженій особі відповідача (а.с.15, 20).

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.08.2020 вважається врученою відповідачу належним чином з 01.09.2020 (а.с.20).

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 25.08.2020.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітмен" 31.05.2016 зареєстроване як юридична особа, підтвердженням чого є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.08.2020 (а.с.12-14), та взяте на облік Державною податковою інспекцією в Рожнятівському районі і на даний час перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на додану вартість, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Виходячи із положень пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість.

З приводу податкових зобов`язань (податкового боргу) відповідача визначених ним самостійно, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, які подаються контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем 13.01.2020 складено та подано до Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі декларацію з податку на додану вартість за грудень 2019 року, де останнім розраховано розмір власних зобов`язань в сумі 19 104,00 гривень (а.с.7).

Такі самостійно визначені зобов`язання відповідач виконав (сплатив) частково, свідченням чого є відомості облікової картки платника податків, а тому заборгованість з податку на додану вартість за вищевказаний період згідно декларації від 13.01.2020 становить 9 829,06 гривень (а.с.11).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

З огляду на вказане самостійно визначене відповідачем зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 9 829,06 гривень, які несплачені у строк встановлений пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, являється узгодженою заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітмен".

Досліджуючи обставини щодо наявності у відповідача заборгованості по застосованих позивачем до відповідача штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1. статті 76 ПК України).

За змістом пункту 76.2 статті 76 Кодексу порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пунктів 86.2 і 86.8 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що посадовими особами Долинського управління Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області в квітні 2020 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов`язань з податку на прибуток і податку на додану вартість, за результатами проведення якої 07.04.2020 складено акт №005439/09-19-50-04/40523352 (а.с.8).

Як слідує із акту перевірки від 07.04.2020 за №005439/09-19-50-04/40523352, кількість днів затримки сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 4 155,00 гривень становила 2 календарні дні, та з податку на додану вартість у сумі 6 666,00 гривень становила 50 календарних днів.

Контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу).

В свою чергу, пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі коментованого акту перевірки від 07.04.2020 за №005439/09-19-50-04/40523352 (а.с.8), позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 за №0064865004, яким до відповідача на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в сумі 1 333,20 гривень (а.с.9).

Отож, наявний в матеріалах справи акт камеральної перевірки від 07.04.2020 за №005439/09-19-50-04/40523352, свідчить про встановлене порушення відповідачем сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Суд відмічає, що акт перевірки від 07.04.2020 за №005439/09-19-50-04/40523352 та податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 за №0064865004 отримані уповноваженою особою відповідача 07.04.2020, про що свідчить проставлений відповідний підпис в коментованих акті перевірки і податковому повідомленні-рішенні (зворотній бік а.с.8, а.с.9).

На час розгляду справи штрафні санкції, застосовані контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 07.04.2020 за №0064865004 відповідачем до бюджету не сплачені і заборгованість по них становить 1 333,20 гривень.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 07.04.2020 за №0064865004, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в розмірі 1 333,20 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).

Так, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області рекомендованим листом (7760101354814) направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" за №1733-50 від 10.02.2020, яка вручена останньому 18.02.2020, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.10). У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 15.07.2020, довідкою-розрахунком суми заборгованості станом на 15.07.2020, податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2019 року від 13.01.2020, актом перевірки від 07.04.2020 за №005439/09-19-50-04/40523352, податковим повідомленням-рішенням від 07.04.2020 за №0064865004, податковою вимогою форми "Ю" за №1733-50 від 10.02.2020, витягом із облікової картки платника податків з податку на додану вартість, які містяться в матеріалах справи (а.с.5, 6, 7, 8, 9, 10, 11).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначені відповідачем податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 9 829,06 гривень та застосовані штрафні санкції в розмірі 1 333,20 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 11 162,26 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання (податковий борг) у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 11 162,26 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітмен" податкового боргу в загальній сумі 11 162,26 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітмен" (ідентифікаційний код юридичної особи 40523352) в дохід державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість в сумі 11 162,26 гривень (одинадцять тисяч сто шістдесят дві гривні двадцять шість копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітмен" (ідентифікаційний код юридичної особи 40523352), вул. Січових Стрільців, буд. 52-Н, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77611.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.