Рішення

від 29.09.2020 по справі 320/6838/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Київ № 320/6838/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці в Київській області до Приватного акціонерного товариства "Богуславське автотранспортне підприємство 13249" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпраці в Київській області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Богуславське автотранспортне підприємство 13249" про застосування заходів реагування шляхом зупинення робіт, а саме зупинити експлуатацію ЗТП № 181 (закрита трансформаторна підстанція) шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації на межі розмежування балансової належності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами здійснення перевірки відповідача встановлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки на підставі чого складено акт та припис про зобов`язання усунути виявлені порушення, однак після проведення повторної перевірки встановлено,що відповідач не усунув виявлені недоліки, а відтак є підстави для застосування заходів реагування.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

На підставі повідомлення про проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання від 09.01.2019 № 5.1/3 відповідно до наказу про проведення планового заходу від 01.02.2019 № 571 та направлення на проведення перевірки від 01.02.2019 № 5.1/8 в період з 04.02.2019 по 15.02.2019 відповідачем здійснено перевірку суб`єкта господарювання, а саме відповідача, в результаті якої складено акт від 15.02.2019 № 5.1/243/33.

Як вбачається із матеріалів справи за результатами перевірки позивачем видано припис від 15.12.2019 № 5.1./243/33, у якому зафіксовано ряд порушень, які є предметом даного спору, а саме:

- роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці (Держгірпромнагляду) на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки устаткування напругою понад 1000 В, а саме: ЗТП № 181, здійснюється без отримання дозволу органу Держпраці, чим порушено п. 8 Додатку 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011;

- роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці (Держгірпромнагляду) на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В, а саме: ЗТП № 181, чим порушено п. 2 Додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011:

- роботодавцем не здійснено декларування робіт підвищеної, небезпеки, а саме: робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000 В. і порушено п. 21 Порядку видачі дозволів, на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011;

- голова правління Зубко В. П. не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: наказом не призначено відповідальну особу за справний стан і безпечну експлуатацію електрообладнання підприємства із числа інженерно технічних працівників; не забезпечено достатню кількість спеціально навчених електротехнічних працівників для обслуговування електрообладнання напругою до і понад 1000В;

- не затверджено положення про енергетичну службу; не проведено періодичні профілактичні випробування електрообладнання напругою до і понад 1000В., ЗТП-10/0,4кВ-№ 181 (періодично в термін встановлений Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів затверджених наказом Міненерговугілля України від 13.02.2012 № 91 (далі - ПТЕЕС), чим порушено п. 1.3.1 Правил безпечної експлуатацію електроустановок споживачів - НПАОП 40.1-1.21-98;

- двері ЗТП № 181 РУ-кВ. не закриті на замок, чим порушено п. 2.2.18 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів - НПАОП 40.1-1.21-98;

- на підприємстві не затверджено перелік робіт, що виконуються і за нарядами, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації. Порушено п. 3.1.2.; 3.2.9 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів - НПАОП 40.Ы.21-98;

- на підприємстві не затверджено на 2019 рік списки відповідальних працівників, які мають право видачі нарядів, розпоряджень на виконання робіт в діючих, електроустановках, списки керівників, робіт, допускачів, чим порушено п. 3.2.9 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів - НПАОП 40.1-1.21-98;

- голова правління Зубко В.П. відповідно до норм комплектування додатку № 2 Правил експлуатації електрозахисних засобів не забезпечив електротехнічних працівників в необхідній кількості випробуваними електрозахисними засобами (покажчик напруги, ізолювальні штанги, діелектричні боти та інше.), чим порушено п. 2.2.11 НПАОП 40.1-1.07-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок, споживачів;

- на підприємстві відсутній погоджений з ГУ Держгірпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією, чим порушено п. 2.2.11 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

- електрообладнанню ЗТП № 181 не проведено технічне обслуговування, струмовідні частини і опорна ізоляція не очищена від павутиння і бруду, в РУ-0,4кВ., протікає дах чим порушено п. 8.7.1.; 8.7.2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів - НПАОП 40.1.-1.21-98;

- однолінійні схеми електроустановок і електромереж не переглянуті; у терміни відповідно до вимог п. 3.4 розділу IV ПТЕЕС, чим порушено п. 8.7.3 НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

- не проведено регламентні роботи о посвідчення стану безпеки електроустановок напругою до і понад 1000 В ЗТП № 181, та не визначено рівень безпечного стану електроустановок, що належать книжковій фабриці, чим порушено п. 8.1 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

Наказом від 15.11.2019 № 5803 вирішено провести перевірку відповідача щодо виконання вимог попередньо виданого припису.

На підставі зазначеного вище наказу та направлення на проведення перевірки від 15.11.2019 № 5.1/408 в період з 19.11.2019 по 20.11.2019 проведено перевірку суб`єкта господарювання за результатами якої складено акт від 20.11.2019 № 5.1/428/303, яким встановлено, що відповідачем не усунуто порушень, передбачених приписом від 29.11.2018 № 5.4./294/365П.

У зв`язку з тим, що відповідач вимоги закону не виконав та не усунув порушення встановлені у приписі, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Законом України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877) встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877 визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ Про охорону праці (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 2694) державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 2694 встановлено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 1 ст. 38 Закону № 2694 встановлено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826 (далі - Положення).

Пунктом 1.4 Положення визначено, що загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Так, ч. 7 ст. 7 Закону Закон № 877 встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до п. 1 Положення Про Державну службу України з питань праці , затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п. 2 Положення № 96).

Правовими положеннями п.п. 6 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення № 96).

Судом встановлено, що доказів усунення вказаних порушень відповідачем до суду не надано.

На переконання суду, перелік не усунутих порушень відповідачем є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров`ю людей.

При цьому, вказані порушенні були встановлені ще у лютому 2019 році в приписі та досі не усунуті та не оскаржені відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинки експлуатації ЗТП № 181 (закрита транформаторна підстанція) шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації на межі розмежування балансової належності є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати до Приватного акціонерного товариства Богуславське автотранспортне підприємство 13249 (код ЄДРПОУ 05538678) заходи реагування у вигляді зупинки експлуатації ЗТП № 181 (закрита транформаторна підстанція) шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації на межі розмежування балансової належності.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.