Ухвала

від 23.09.2020 по справі 380/5117/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5117/20

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Курпіта П.І.,

за участю:

представник позивача Решота В.В.,

представник відповідача Гриневич О.В.,

третя особа Михайляк Б. М.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання про закриття провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський Логістичний Центр" до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Євген", приватного нотаріуса Береську Ларису Григорівну, державного реєстратора комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Х.Р. та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський Логістичний Центр" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу від 17.01.2020 № 157/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Ухвалою від 07.07.2020 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Ухвалою від 07.07.2019 суддя залучила до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю "Євген", приватного нотаріуса Береську Ларису Григорівну, державного реєстратора комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Х.Р. та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

02.09.2020 третя особа ОСОБА_2 подав клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 43404), у якому просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Клопотання обґрунтовує тим, що реєстраційні дії, скасовані наказом Мін`юсту, стосуються реєстрації прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4610160300:07:004:0086, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Враховуючи суть спірних правовідносин, вважає, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, зокрема в постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №815/1446/18 від 05.03.2020.

Представник позивача в підготовчому засіданні щодо закриття провадження у справі заперечив.

Представник відповідача в підготовчому засіданні підтримала клопотання про закриття провадження у справі.

Третя особа, ОСОБА_2 , в підготовчому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримав з підстав, наведених у ньому. Просив суд вказане клопотання задовольнити.

Третя особа, ОСОБА_1 , в підготовче засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, товариства з обмеженою відповідальністю "Євген", в підготовче засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа, приватний нотаріус Береська Лариса Григорівна, в підготовче засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду клопотання від 23.09.2020 (вх. № 47923) про розгляд справи без її участі.

Третя особа, державний реєстратор комунального підприємства "Реєстрація майна і бізнесу" Бойко Христина Романівна, в підготовче засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

При постановленні ухвали суд виходить з такого.

Суд встановив, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.09.2014 у справі №461/10920/14-ц вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту, зокрема на 100% корпоративних та майнових прав ОСОБА_3 у ТОВ "Євген", юридична адреса м. Львів, м. Винники, вул. Франка Івана, 114 та на все майно що належить ТОВ "Євген".

Згідно з постановою головного держаного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ від 23.09.2014 № 44836181 в якому ОСОБА_2 є стягувачем, а ТОВ Євген є боржником, накладено арешт на все майно боржника - ТОВ Євген , ЄДРПОУ 20795154, юридична адреса: м. Львів, м. Винники, вул. Івана-Франка, 114.

14.11.2018 здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4610160300:07:004:0086, адреса: АДРЕСА_1 ) за ТОВ Львівський логістичний центр на підставі рішення, номер 2, виданого 13.11.2018 товариству з обмеженою відповідальністю "Євген". Підстава внесення запису: рішення державного реєстратора комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Христини Романівни від 16.11.2018 № 44081230.

25.11.2019 здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4610160300:07:004:0086, адреса: АДРЕСА_1 ) за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, номер 1231, посвідченим 25.11.2019 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Ларисою Григорівною. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію від 26.11.2019 № 49853414, прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Ларисою Григорівною.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 157/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" задоволено скаргу від 24.01.2019, з доповненнями до неї від 05.12.2019, 06.12.2019 у повному обсязі.

Скасовано рішення:

- про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.11.2018 № 44081230, прийняте державним реєстратором комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Христиною Романівною.

- про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.11.2019 № 49853414, прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Ларисою Григорівною.

Вважаючи вказаний наказ відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Слід вказати, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчої-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі № 813/1362/16, 28.11.2018 у справі № 825/642/18, 29.01.2019 у справі № 803/1589/17, від 29.05.2015 у справі № 826/9341/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача з наказом Мін`юсту від 17.01.2020 № 157/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Як встановлено судом спірним наказом скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ Львівський логістичний центр , ОСОБА_1 стосовно земельної ділянки (кадастровий номер 4610160300:07:004:0086, адреса: АДРЕСА_1 ).

Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне.

Слід також вказати, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 02.10.2019 у справі № 807/137/18 з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відступила від висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10.04. 2018 у справі № 808/8972/15, від 16.05.2018 у справі № 826/4460/17, від 23.05.2018 у справі № 815/4618/16, від 05.06.2018 у справі № 04/20728/14, від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 13.06.2018 у справах № 820/2675/17 та 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У вказаному рішенні Велика Палата Верховного Суду зазначила, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

З огляду на суб`єктний склад сторін та суть спірних правовідносин, цей спір належить до юрисдикції місцевого загального суду за правилами, встановленими господарським процесуальним законодавством.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (" Golder v. The United Kingdom ") від 21.02.1975, заява № 4451/70 § 36). Проте, такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" (" Stanev v. Bulgaria ") від 17.01.2012, заява №36760/06, § 230).

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в зазначеній Конвенції, порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вказане зумовлює висновок суду про закриття провадження у справі.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд також роз`яснює позивачу, що справа підлягає розгляду та вирішенню місцевим загальним судом в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається позивачу у разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 2102,00 грн. Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача необхідно повернути судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

у х в а л и в :

Клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у адміністративній справі № 380/5117/20 позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський Логістичний Центр" до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю "Євген", приватного нотаріуса Береську Ларису Григорівну, державного реєстратора комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Х.Р. та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу - закрити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Львівський Логістичний Центр" (ЄДРПОУ 42583979) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2102,00 грн, сплачені згідно з квитанцією від 23.06.2020 № 46286.

Роз`яснити позивачу, що вирішення такого спору здійснюється за правилами господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу.

У підготовчому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2020.

Суддя Кедик М.В.