Рішення

від 29.09.2020 по справі 380/5242/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5242/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 380/5242/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніко Львів" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ "Даніко Львів" (81551, Львівська область, Городоцький район, с. Воля - Бартатівська, вул. Львівська, 33 копус 3, код ЄДРПОУ - 42496939) звернулося в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ - 43348711) про визнання протиправним та скасування рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/700058/2 від 01.06.2020 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час здійснення митного оформлення позивачем подано усі необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують митну вартість товарів. Натомість Галицька митниця в порушення норм Митного кодексу України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості імпортованих позивачем автомобіля марки MAN, модель TGM 18.290 номер кузова: WMAN НОМЕР_1 , 2013 року випуску за ціною 25402, 00 Євро.

Ухвалою від 13 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 11 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху, для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданих митних декларацій у Галицької митниці виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

При цьому вказують, що під час здійснення контролю поданих до митного оформлення за МД № UA209180/2020/023578 від 19.05.2020 року документів було виявлено, що відповідно до п.п. 4.1 та 5.1 контракту № 06/03/2020 від 06.03.2020 товар продається на умовах передоплати. Однак, банківські платіжні документи до митного оформлення не подавалися. Зазначають, що подана до митного оформлення CMR б/н від 12.05.2020 у графі 1 містить інформацію, що відправником товару є його продавець - IZRE Nutzfahrzeuge GmbH, проте у графі 22 підпис і печатка відправника наявна печатка підприємства Agencja Celna AR-CEL, а сам документ складено в Пьотркуві Трибунальському (Польща), хоча місцем відправлення є Маннгайм (Німечинна). У задоволенні позову просять відмовити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідністю Даніко Львів згідно контракту № 06/03/20 від 06.03.2020 року купило автомобіль MAN, модель TGM 18.290 номер кузова: MAN 18 НОМЕР_2 2013 року випуску за ціною 10 000, 00 Євро.

11 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідністю Даніко Львів було здійснено оплату за отриманий товар безготівковим розрахунком - здійснено банківським міжнародним SWIFT платежем на суму 10 000, 00 євро.

Декларантом - Товариством з обмеженою відповідністю Даніко Львів через представника ТзОВ ЛК Захід ресурс було подано вантажну митну декларацію № UA209180/2020/025309 з додатками та митну вартість декларантом було визначено за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 10 000, 00 євро - код МВВ 1.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/700058/2 від 01.06.2020, відповідно до якого митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначено у розмірі 25 402 євро.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від №UA209000/2020/700058/2 01.06.2020 причинами прийняття рішення вказано те, що митна вартість заявлена декларантом не може бути визнана у зв`язку з відсутністю документального підтвердження числових значень митної вартості та неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 цього Кодексу (відсутні касові або товарні чеки, банківські платіжні документи). У органу доходів і зборів виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Під час розгляду документів встановлено, що декларантом не подано до митного оформлення підтверджуючих документів про оплату товару, що передбачено п.5 контракту від 06.03.2020 року № 06/03/2020. Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Додаткові документи декларантом до митного оформлення не подавалися. Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2г (стаття 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано цінову пропозицію щодо продажу ТЗ ідентичної марки, моделі, схожої комплектації з порівняним пробігом на інтернет сторінці (сайті) https:www.mobile.de/ru/%D0%93%D1%80%D1%83%DO%B7%DO%BE%DO%B2%DO%B8%DO%BA-%D1%81%DO%B2%D1%8B%D1%88%DO%B5-7,5-%D1%82/MAN-TGM-18/290-4Х2-BL- Euro5-Klima- ZV/vch:truckover 7500pgn:1,pgs:10, srt:price, sro:asc,mld:tgm+18, 290,frn:2013, frx:2013/pg:viptruckover7500/297551392.html . за ціною 25000 євро.Коригування не здійснювалося. Визначена митна вартість - 25000 євро +11570 грн., вартість транспортних витрат зазначених в фактурі = 25402 євро. .

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості транспортного засобу - вантажного автомобіля з холодильним обладнанням марки MAN, модель TGM 18.290 номер кузова: MAN 18 НОМЕР_2 , відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/7000578/2 від 01.06.2020, відповідно до якого митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначено у розмірі 25 402 євро.

Відповідно до цього, Галицькою митницею ДМС України винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2020/00237, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA209180.2020.023578 від 19.05.2020. У картці відмови зазначено:

Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45МД (у зв`язку із коригуванням митної вартості товару № 1 після прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2020/700058/2). Декларантом порушено умови декларування передбачені п.1, п.8 ст. 257 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 та наказом Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа від 30.05.2012 № 651) невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД, МКУ № 4495 - VI від 13.03.2012 р., ст. 54, п.6, п.п. 1.

Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Необхідно подати нову митну декларацію з дотриманням ч. 2 ст. 263 МК України та з урахуванням причини відмови, а саме вірно вказати митну вартість товару із внесенням змін у гр. 12, 45 МД відповідно до Рішення про коригування митної вартості товару UA209000/2020/700058/2 від 01.06.2020.

Позивачем було здійснено різницю доплати у митних платежах 96400, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 179 від 02.06.2020 року та подано нову вантажну митну декларацію із скоригованою вартістю товару.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 01.06.2020 № UA209000/2020/700058/2, позивач звернувся з даним позовом в суд.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (№ 4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України), встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 МК України зазначено, 4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 цієї статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. (частина 4 ст. 57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

В постанові від 02 квітня 2019 року по справі №826/14258/15 Верховний Суд дійшов таких правових висновків: Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

06 березня 2020 року між IZRE Nutzfahrzeuge GmbH (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Даніко Львів , було укладено Контракт 06/03/2020.

Відповідно до п.п. 1.1 п.1 даного Контракту Продавець продає, а Покупець купляє на умовах бувший у використанні вантажний автомобіль -1 (одна) одиниця. Виробник MAN. Тип - TGM 18.290. Дата першої реєстрації: 19.11.2013. VIN MAN НОМЕР_1 . Потужність двигуна: 290 к.с/213 kW. Повна маса: 18 000 kg. Пробіг: бл. 482 000, 0 км. Норма: Є5. Виробник: Німечинна. Ціна: 10 000, 00 євро (десять тисяч євро) - який в подальшому називається Товар .

Пунктом 4.1 даного Контракту визначено, що продавець надає товар на умовах FCA (Майгейм) - Інкотермс 2010 після 100 % оплати.

Згідно п.5.1 Контракту визначено передоплата 100%.

Як встановлено судом, декларантом - Товариством з обмеженою відповідністю Даніко Львів через представника ТзОВ ЛК Захід ресурс було подано вантажну митну декларацію № UA209180/2020/025309 з додатками та митну вартість декларантом було визначено за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 10 000, 00 євро - код МВВ 1.

Судом встановлено, що під час здійснення контролю поданих до митного оформлення за MД № UA209180/2020/023578 від 19.05.2020 року документів було виявлено, що відповідно товар продається на умовах передоплати. Однак, декларантом не подано до митного оформлення підтверджуючих документів про оплату товару, що передбачено п. 5.1 контракту № 06/03/2020 від 06.03.2020.

Також суд враховує, що відповідачем було встановлено, що подана до митного оформлення CMR б/н від 12.05.2020 року у графі 1 містить інформацію, що відправником товару є його продавець - IZRE Nutzfahrzeuge GmbH. Однак, у графі 22 підпис і печатка відправника наявна печатка підприємства Agencja Celna AR-CEL, а сам документ складено в Пьотркуві Трибунальському (Польща), хоча місцем відправлення є Маннгайм (Німеччина).

Отже з огляду на суперечність поданих декларантом документів, у митного органу були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи, зокрема ті які підтверджують сплату коштів за поставлений товар.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, декларантом надані не були. Натомість було надіслано 3 видруки з ціновими пропозиціями на транспортні засоби. За результатами їх вивчення митним органом було встановлено, що відсутні відомості щодо року виготовлення транспортного засобу; щодо марки, моделі та року виготовлення транспортного засобу, інформації щодо року виписку автомобіля видрук не містить. Також відповідач зазначає, що було здійснено пошук оголошення на сайті allegro.pl (ідентифікатор оголошення 9221804448) де було зазначено, що встановлений на продаж автомобіль - 2007 року виготовлення, тобто майже вдвічі старший за оцінюваний (2013 року виготовлення).

Суд вважає, що ненадання жодного документу про оплату імпортованого товару, який є обов`язковою складовою для підтвердження митної вартості товару, свідчить про правомірність відмови контролюючого органу визнавати заявлену декларантом вартість імпортованого товару за основним методом.

З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 01.06.2020 № UА209000/2020/700058/2 заявлену позивачем митну вартість було скориговано митним органом за резервним методом визначення митної вартості (№6) та використано в якості джерела інформації для визначення митної вартості - цінову пропозицію щодо продажу ТЗ ідентичної марки, моделі, схожої комплектації з порівняним пробігом на інтернет сторінці (сайті) https:www.mobile.de/ru/%D0%93%D1%80%D1%83%DO%B7%DO%BE%DO%B2%DO%B8%DO%BA-%D1%81%DO%B2%D1%8B%D1%88%DO%B5-7,5-%D1%82/MAN-TGM-18/290-4Х2-BL- Euro5-Klima- ZV/vch:truckover 7500pgn:1,pgs:10, srt:price, sro:asc,mld:tgm+18, 290,frn:2013, frx:2013/pg:viptruckover7500/297551392.html . за ціною 25000 євро.

За наведених обставин суд зазначає, що позивач не усунув обґрунтовані сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості товару, у зв`язку з чим відповідач обґрунтовано дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості товарів, які ввозяться позивачем в Україну за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/700058/2 від 01.06.2020 року винесене Галицькою митницею Державною митної служби України відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення, прийняте Галицькою митницею Державною митної служби України в межах компетенції та у спосіб, що передбачено законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволені позову позивача необхідно відмовити повністю.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати сплачені позивачем не стягується за рахунок бюджетних асигнувань з Галицької митниці Державною митної служби України

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніко Львів" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до суду апеляційної інстанції .

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2020 року.

Суддя Кухар Н.А.