Рішення

від 28.09.2020 по справі 420/2759/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2759/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Черненка В.О., представника відповідача - Пояркової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №1276 від 20.03.2020 року Головного управління ДПС в Одеській області стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.02.2020 року йому був вручений наказ ГУ ДПС в Одеській області №583 від 17.02.2020 р. про порушення відносно нього дисциплінарного провадження та відсторонення його від виконання посадових обов`язків на період дисциплінарного провадження. Наказ № 583 був затверджений на підставі доповідної записки управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС в Одеській області за №75/11/15- 32-14-02-11 від 12.02.2020 року, а також протоколу засідання Дисциплінарної комісії ГУ ДПС в Одеській області за №8 від 14.02.2020 року.

02.03.2020 року відповідно до наказу ГУ ДПС в Одеській області № 975 було продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 .

23.03.2020 року ОСОБА_1 був вручений наказ ГУ ДПС в Одеській області №1276 від 20.03.2020 року про завершення дисциплінарного провадження та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Вищевказаний наказ був затверджений на підставі подання дисциплінарної комісії ГУ ДПС в Одеській області від 17.03.2020 року.

Позивач вважав, що наказ №1276 від 20.03.2020 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач зазначив, що відкриття дисциплінарного провадження відносно державного службовця не є підставою, яка дозволяє автоматично відсторонювати його від виконання ним своїх обов`язків на період такого провадження.

Позивач вважав, що дії з відкриття дисциплінарного провадження відносно нього з самого початку мають ознаки упередженості та виглядають як незаконне переслідування з боку керівництва ГУ ДПС в Одеській області.

Позивач зазначив, що він працює в органах державної податкової служби з вересня 2004 року. Протягом всього періоду перебування на державній службі відносно нього не відкривалися дисциплінарні провадження та не застосовувалися дисциплінарні стягнення. Тобто за 15 років державної служби до ОСОБА_1 не було жодного дорікання щодо неналежного виконання ним посадових обов`язків.

Також позивач зазначив, що при виборі виду дисциплінарної відповідальності суб`єкт призначення не може перейти межу, встановлену частинами третьою-четвертою статті 66 Закону №889-VIII, проте може обрати більш м`який вид стягнення, що свідчитиме про дотримання принципу індивідуалізації покарання та офіційного з`ясування всіх обставин, які мають значення для винесення рішення.

Також позивач послався на те, що в наказі №1276 в порушення ч.2 ст.77 Закону №889-VIII відсутній стислий виклад обставин дисциплінарної справи, відсутній вид дисциплінарного проступку (є лише посилання на норму права), відсутня юридична кваліфікація проступку, за допомогою якою можливо встановити тотожність між ознаками дисциплінарного проступку, закріпленого в правовій нормі, і ознаками вчиненого діяння.

Тобто із семи обов`язкових пунктів, з яких повинно складатися рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, в наявності у наказі №1276 є лише чотири.

Крім цього, у наказі №1276 від 20.03.2020 року є лише посилання на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення.

Позивач вказав, що рішення Головного управління ДПС в Одеській області у формі наказу №1276 від 20.03.2020 року відносно нього складене без дотримання вимог чинного законодавства, а також не містить жодних обгрунтованих та конкретизованих посилань на дії, які б вказували на порушення службових обов`язків позивачем.

Крім того, позивач зазначив, що в порушення ч.ч.4, 5 Постанови КМ України № 1039 з моменту відкриття дисциплінарного провадження до його завершення пройшов строк більше одного місяця, тобто відповідач порушив строк здійснення дисциплінарного провадження.

Ухвалою від 06.04.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 06 травня 2020 року о 10:00 год.

Судове засідання, призначене на 06.05.2020 року на 10:00 год., відкладено на 01.06.2020 року на 10:00 год. у зв`язку з неявкою сторін.

Судове засідання, призначене на 01.06.2020 року на 10:00 год., відкладено на 21.07.2020 року на 11:00 год., з метою надання можливості ознайомитися з додатковими доказами, поданими позивачем, та поданням заперечень відповідачем.

Судове засідання, призначене на 21.07.2020 року на 11:00 год., відкладено на 11.08.2020 року на 11:00 год. у зв`язку із знаходженням судді-доповідача по справі у відпустці.

У судовому засіданні, призначеному на 11.08.2020 року на 11:00 год., оголошено перерву до 03.09.2020 року до 12:00 год. у зв`язку з необхідністю надання сторонами додаткових пояснень з визначених судом питань.

Судове засідання, призначене на 03.09.2020 року на 12:00 год., відкладено на 11.09.2020 року на 12:00 год. у зв`язку з неявкою представника позивача, який повідомив про причини неявки, що визнані судом поважними.

У судовому засіданні, призначеному на 11.09.2020 року на 12:00 год., оголошено перерву до 18.09.2020 року до 12:00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 18.09.2020 року на 12:00 год., оголошено перерву до 22.09.2020 року до 12:30 год. у зв`язку з необхідністю ознайомлення відповідача з заявою позивача щодо витрат на правничу допомогу.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. 04.05.2020 року представник відповідача надав письмовий відзив, в якому зазначив, що відповідно до частини 1 статті 72 Закону України "Про державну службу", державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1,7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Як вбачається з наказу Головного управління ДПС в Одеській області №583 від 17.02.2020 року, дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 порушено у зв`язку з тим, що в діях останнього вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 5 статті 65 Закону України "Про державну службу", відтак з урахуванням виявлених порушень в силу вимог частини 1 статті 72 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 міг бути відсторонений від виконання посадових обов`язків.

На виконання ч.1 ст.72 Закону України "Про державну службу", рішення про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків прийнято одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження та оформлене наказом №583 від 17.02.2020 року за підписом в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області.

При цьому, оскільки в доповідній записці №75/11/15-32-14-02-11 від 12.02.2020 були викладені по суті факти неналежного виконання підлеглими працівниками своїх посадових обов`язків, а дисциплінарне провадження відкрито відносно їх безпосереднього начальника, очевидно, що існувала висока ймовірність здійснення ОСОБА_1 протиправного тиску на підлеглих, тобто були наявні правові підстави для його відсторонення.

У свою чергу, позивач помилково вважає, що рішення про відсторонення має посилатися на одну з вищезазначених підстав та містити докази існування такої підстави, оскільки жодною статтею Закону України "Про державну службу" не передбачене такої вимоги до змісту рішення про відсторонення. Натомість, як уже зазначалося вище, прийняття відповідного рішення на основі аналізу обставин, що склалися, належить до виключної компетенції керівника державної служби або суб`єкта призначення.

Також позивач необгрунтовано стверджує, що ані наказ №583 від 17.02.2020 року, ані доповідна записка від 12.02.2020 року, ані протокол засідання №8 від 14.02.2020 року не містять посилання на норми права, які були порушені позивачем під час здійснення своїх посадових обов`язків, оскільки на стадії відкриття дисциплінарного провадження неможливо стверджувати про безумовне вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, так як метою дисциплінарного провадження є збір інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та встановлення наявності чи відсутності у діях державного службовця конкретного дисциплінарного проступку.

Зокрема, згідно пункту 12 частини 2 статті 73 Закону України "Про державну службу", дисциплінарна справа повинна містити пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, частиною 4 статті 72 Закону України "Про державну службу", передбачено, що у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

Таким чином, сам факт відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків, не може беззаперечно свідчити про порушення прав останнього, оскільки у випадку якщо за наслідками здійснення дисциплінарного провадження буде встановлено відсутність підстав для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, законодавець захищає права останнього шляхом виплати йому середньої заробітної плати час відсторонення.

Відповідач також зазначив, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 враховано сукупність обставин, натомість тривалий період перебування на державній службі і відсутність інших дисциплінарних стягнень у позивача не може бути безумовною підставою для незастосування дисциплінарного стягнення за вчинене дисциплінарне правопорушення.

Відповідач зазначив, що оскільки наказом ГУ ДПС в Одеській області № 975 від 02.03.2020 року строк дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 було продовжено, подання дисциплінарної комісії датоване 16.03.2020 року, а наданий законодавцем суб`єкту призначення 10-денний строк для прийняття рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не включається до загального строку дисциплінарного провадження, місячний строк з моменту відкриття дисциплінарного провадження 17.02.2020 року ГУ ДПС в Одеській області не порушено.

Заслухавши вступне слово представників позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що наказом ГУ ДПС в Одеській області від 04.12.2019 року №460-0 "Про переведення ОСОБА_1 ", переведено ОСОБА_1 з посади головного державного ревізора-інспектора відділу збору податкової інформації, координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області на посаду заступника начальника управління - начальника відділу збору податкової інформації, координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області, як переможця конкурсу (а.с. 27).

12.02.2020 року на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області надійшла доповідна записка від в.о. начальника управління з питань запобігання корупції ГУ ДПС в Одеській області за вхід. №75/11/15-32-14-02-11 щодо відкриття дисциплінарного провадження у відношенні посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області (а.с. 28-31).

У вказаній доповідній записці зазначено, що 20.01.2020 року до ГУ ДПС за вх. №2157/10/15-32 від генерального директора ВКП "ІВІК-ЮГ" у вигляді ТОВ, код ЄДРПОУ 31327248, ОСОБА_2 надійшла скарга щодо зловживання службовим становищем головним державним ревізор-інспектором відділу збору податкової інформації, координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_3 та головним державним ревізор-інспектором відділу збору податкової інформації, координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області Бурячком С.В., якими відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових, виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 12.09.2019 року №68, наказу про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки від 10.10.2019 року №754 та направлень на перевірку від 24.09.2019 року, виданих ГУ ДФС в Одеській області, з 27.09.2019 по 17.10.2019 проведена планова виїзна документальна перевірка вказаного підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019.

За результатами перевірки складено акт від 25.10.2019р. №2.15/15-32-05- 01/31327248 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ВКП "ІВІК-ЮГ" у вигляді ТОВ, код ЄДРПОУ 31327248.

На підставі вказаного акту та висновку за результатами розгляду заперечень на акт перевірки були складені податкові повідомлення-рішення від 21.11.2019 року №000606501, №000605501, №0005873307, №0005883307.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями підприємство звернулося зі скаргою до ДПС України вх. ДПС №15031/6 від 06.12.2019, про що ГУ ДПС в Одеській області було проінформовано письмовим повідомленням про оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.12.2019.

16.01.2020р. ВКП "ІВІК-ЮГ" у вигляді ТОВ, код ЄДРПОУ 31327248, звернулось до ГУ ДПС в Одеській області з запитом про отримання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, обов`язкових платежів за період 2019, 2020 року для участі в тендерних закупівлях згідно Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII.

У наданні довідки підприємству 17.01.2020 було відмовлено у зв`язку з наявністю заборгованості по ППР №000606501 та №000605501 від 21.11.2019 згідно даних ITC "Податковий блок".

Відповідно даних підсистеми "Податковий аудит" ITC "Податковий блок" та пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інформацію щодо відкликання з підсистеми "Облік платежів" ITC "Податковий блок" сум податкових зобов`язань та фінансових санкцій по ППР №000606501 від 21.11.2019 та №000605501 від 21.11.2019 ними було внесено 20.01.2020 згідно заяви-оскарження податкового повідомлення з відкликання №15031/6 від 06.12.2019.

У той самий час, у службовій записці управління правового забезпечення ГУ ДПС в Одеській області від 05.02.2020 №16/11/15-32-08-01-16 зазначено, що інформація щодо оскарження ВКП "ІВІК-ЮГ" у вигляді ТОВ, код ЄДРПОУ 31327248, ППР №000606501, №000605501, №0005873307, №0005883307 від 21.11.2019 відображена в розділі АІС "Скарга" на рівні ДПС України 20.12.2019.

У доповідній записці вказано, що згідно пояснень ОСОБА_5 , наданих у службовій записці від 24.01.2020 №30/11/15-32-33-07, вона як відповідальна за винесення податкових повідомлень-рішень від 21.11.2019р. №0005873307, №0005883307, здійснювала щоденний моніторинг для опрацювання відповідних ППР згідно ст.56.15 Податкового кодексу України та опрацювала зазначені ППР належним чином 15.01.2020 з одночасним винесенням з ІКП донарахувань до остаточного рішення про результати розгляду скарги.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було несвоєчасно внесено інформацію до ITC "Податковий блок" щодо опрацювання ППР №000606501 та №000605501 від 21.11.2019 у підсистеми "Податковий аудит" ITC "Податковий блок" та інформацію щодо відкликання з підсистеми "Облік платежів" ITC "Податковий блок" сум податкових зобов`язань та фінансових санкцій по ППР №000606501 від 21.11.2019 та №000605501 від 21.11.2019, що призвело до наявності у підприємства боргу.

Враховуючи вищевикладене, в.о. начальника управління з питань запобігання корупції ГУ ДПС в Одеській області зазначив, що відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" вбачається вчинення дисциплінарного проступку у діях заступника начальника управління - начальника відділу збору податкової інформації, координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_1 та на підставі ст.72 Закону України "Про державну службу" вважав за доцільне відсторонити його на час проведення дисциплінарного провадження від виконання посадових обов`язків.

17.02.2020 року в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області прийнято наказ №583 "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ", яким наказано: порушити дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника управління - начальника відділу збору податкової інформації, координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_1 , в діях якого вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.1, п. 2, п. 4, п. 5 ст.65 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу" (зі змінами); на підставі ст.72 вказаного Закону позивача відсторонено від виконання посадових обов`язків на період дисциплінарного провадження (а.с. 39).

Наказом в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області від 02.03.2020 року №975 строк здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача, порушеного згідно з наказом ГУ ДПС в Одеській області від 17.02.2020 року №583, продовжено до 17.03.2020 року (а.с. 46).

17.03.2020 року на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області надійшло подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС в Одеській області від 17.03.2020 року, яким рекомендовано застосувати до заступника начальника управління - начальника відділу збору податкової інформації, координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 50-58).

20.03.2020 року в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області прийнято наказ №1276 "Про завершення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ", яким наказано: дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника управління - начальника відділу збору податкової інформації, координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_1 , порушеного наказом ГУ ДПС в Одеській області від 17.02.2020 року №583, вважати завершеним; за неналежне виконання обов`язків державного службовця, передбачених п.5 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", застосувати дисциплінарне стягнення до заступника начальника управління - начальника відділу збору податкової інформації, координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_1 у вигляді догани (а.с. 59).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 64 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі за текстом - Закон № 889-VIII) визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частина 1 статті 8 Закону № 889-VIII визначає, що державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки;

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

У силу вимог частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

За встановленим частиною третьою статті 65 Закону № 889-VIII правилом державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 1 статті 67 Закону № 889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом частин 1, 10, 11 статті 69 вказаного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частини першої і другої статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Відповідно до частин 1, 2 ст.77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Таким чином, зазначення в рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретного пункту частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дозволяє чітко визначити як кваліфікував дії чи бездіяльність державного службовця саме той орган (посадова особа), який прийняв рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також перевірити правильність застосування до державного службовця певного виду стягнення.

Крім цього, обрання того чи іншого виду стягнення, передбаченого статтею 66 Закону № 889-VIII безпосередньо залежить від того, який саме дисциплінарний проступок вчинений державним службовцем.

Так, згідно ч.3 ст.66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Тобто обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення відповідає юридичній кваліфікації дисциплінарного проступку позивача за п.5 ч.2 ст.65 Закону.

Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача, що оскаржуваний наказ № 1276 не містить усіх відомостей, передбачених частиною 2 ст.77 Закону № 889-VIII.

Зокрема, у наказі № 1276 від 20.03.2020 року відсутній стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку та юридична кваліфікація (неналежне виконання обов`язків державного службовця, передбачених п.5 ч.2 ст.65 Закону України Про державну службу ) не містить посилань на те, які конкретно обов`язки державного службовця, яким документом передбачені (пункти Положення чи посадової інструкції позивача) були порушені позивачем.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ч.2 ст. 77 Закону № 889-VIII, а тому не є належним чином обгрунтованим.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.08.2019 року по справі № 1340/4847/18, де Верховний Суд погодився з доводами суду першої й апеляційної інстанцій, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Також суд погоджуєтьсяз доводами позивача про порушення відповідачем строків здійснення дисциплінарного провадження.

Відповідно до п.4 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою КМ України від 04.12.2019 року №1039 (далі за текстом - Порядок №1039), дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Відповідно до п.5 Порядку №1039, в чинній на момент здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача редакції, строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 15 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до одного місяця.

При цьому, відповідно до ст.68 Закону № 889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Як встановлено судом вище, 17.02.2020 року був виданий наказ № 583 ГУ ДПС в Одеській області про порушення відносно позивача дисциплінарного провадження.

20.03.2020 року в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області був виданий наказ №1276 про завершення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 .

Тобто, з моменту відкриття дисциплінарного провадження до його завершення минуло більше одного місяця (місячний строк закінчився 17.03.2020 року), що є порушенням встановленого п.5 Порядку №1039 строку здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача.

Крім того, є обгрунтованими доводи позивача щодо відсутності в матеріалах дисциплінарної справи в порушення п.7 ч.2 ст.73 Закону № 889-VIII пояснень безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

При цьому решту доводів позивача та відповідача щодо обгрунтованості відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків наказом № 583 від 17.02.2020 року суд до уваги не бере, оскільки вказаний наказ не є предметом позову, і позивач його не оскаржує.

Також є безпідставними доводи позивача щодо його незапрошення на засідання дисциплінарної комісії, оскільки з наявних в матеріалах дисциплінарної справи протоколів засідання Комісії вбачається, що позивач брав у них участь.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не довів суду, що оскаржуваний наказ є належним чином обгрунтованим, оскільки він не містить стислого викладу обставин вчинення дисциплінарного проступку позивачем, не містить посилань на пункти Положення чи Інструкції, які порушені позивачем, що було кваліфіковано як неналежне виконання обов`язків державного службовця, дисциплінарна справа не містить усіх документів, передбачених ч.2 ст.73 Закону № 889-VIII, відповідач порушив строк здійснення дисциплінарного провадження, а тому оскажуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, у разі задоволення позову суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У прохальній частині позову позивач просить суд стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 840,80 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн., що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги від 17.02.2020 року №1702, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Черненком В.О., прибутковим касовим ордером №5 від 17.09.2020 року, відповідно до адвокат ОСОБА_6 отримав 13 000 грн. від ОСОБА_1 за надання юридичної допомоги згідно договору від 17.02.2020 року (а.с. 17-22, 240).

Крім того, позивачем надано Додаток №1 до договору про надання правової допомоги №1702 від 17.02.2020 року та звіт про надану правову (правничу допомогу відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги №1702 від 17.02.2020 року (а.с. 241-242).

21.09.2020 року через канцелярію суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання стосовно понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

У клопотанні відповідач просив відмовити у задоволенні відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокат ОСОБА_6 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю лише 16 січня 2019 року. Тобто досвід роботи адвоката складає 1 рік.

Відповідач вказав, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Виходячи з наведеного, представником позивача не надано весь перелік документів на підтвердження витрат на правову допомогу (фактично і обов`язково понесених).

Суд зазначає, що сплачені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію співмірності, наведеному у ч.5 ст.134 КАС України, зокрема, складності справи (справа незначної складності) та виконаній адвокатом роботі (наданим послугам); часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); значенню справи для сторони.

Тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, до 5000 грн.

З огляду на зазначене, стягненню підлягають судові витрати у розмірі 5840,80 грн. (840,80 грн. - судовий збір; 5000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 1276 від 20.03.2020 року Головного управління ДПС в Одеській області стосовно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 5840,80 грн. (п`ять тисяч вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2020 року.

Суддя В.В. Андрухів