Рішення

від 28.09.2020 по справі 460/3065/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2020 року м. Рівне №460/3065/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді У.М. Нор розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Системи управління - КОНСИС" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Системи управління - КОНСИС" з позовною заявою до Головного управління ДФС у Рівненській області, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.07.2019:

№ 0012071405, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності" на суму 141846,39 грн, з яких: 94564,26 грн - за податковими зобов`язаннями; 47282,13 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0012081405, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів" на суму 28369,23 грн, з яких: 18912,82 грн - за податковими зобов`язаннями; 9456,41 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем на підставі акта перевірки №1275/17-00-14-07-05/ 0031765778 від 25.06.2019 "Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ ВКП СУ "Консис" вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товарів за митними деклараціями № 20405002/2016/023003 від 29.12.2016, № UA 204010/2017/004908 від 21.04.2017, № UA204010/2017/007554 від 23.05.2017, № UA 204010/2017/013165 від 25.07.2017". Вказує про те, що до перевірки було надано первині товаросупроводжуючі документи, які складаються зарубіжним контрагентом і є презумовано дійсним для імпортера і митного органу при митому оформленні імпортованих товарів та підставою для розмитнення їх за преференційними (нульовими) ставками, як товарів, що походять з країн Європейського союзу. Крім того, до перевірки були надані верифікаційні документи, які складалися за наслідками верифікації (перевірки достовірності). В акті перевірки відповідач дійшов висновку щодо декларування позивачем недостовірних відомостей про характеристику товару (країну походження - Великобританію), які відрізняються від даних, отриманих від уповноважених органів іноземних держав (компетентний орган Великобританії), що призвело до безпідставного застосування преференційованих ставок мита на товари походженням з Європейського Союзу, що ввезені на територію України ТОВ - ВКП "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ - КОНСИС", замість застосування повної ставки мита згідно розділів XV, XVI Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про митний тариф України" та, як наслідок до несвоєчасного та неповного нарахування та сплати митних платежів. Вважає, такий висновок необґрунтованим, оскільки повнота верифікації підтверджується також контрагентом - фірмою "Орлшен Європа" (Великобританія), яка підтверджує у всіх товарів, експортованих в Україну позивачу походження із ЄС, як виготовлених у ЄС, так і отриманих із за меж ЄС, але експортованих в Україну із перевищенням 50% вартості придбання, що є підставою вважати їх походження із ЄС. Враховуючи викладене, вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 08.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04.12.2019 на 15:30 год. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем, у встановленні судом строки, подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень вказує про те, що з акта перевірки слідує, що уповноваженими органами Сполученого Королівства Великої Британії префенційоване походження товарів зазначених в сертифікатах з перевезення товару ЕІЖ. 1 не підтверджено, що призвело до виникнення у товариства додаткових зобов`язань. Товари зазначені в митних деклараціях №20405002/2016/023003 від 29.12.2016, №UA 204010/2017/004908 від 21.04.2017, №UA204010/2017/007554 від 23.05.2017, №UA 204010/2017/013165 від 25.07.2017 придбано у компанії "ORSCHELN EUROPE" (Великобританія) та оформлено із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита за кодом пільги "410" на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №S8274249, №S8328636, №S8328637, №S8328638 у відповідності до абз.1 ч.5 ст. 280 МК України та пп. а п.1 ст.16 Протоколу І "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони. Статями 32, 33 розділу VI Протоколу 1 до Угоди передбачена процедура перевірки достовірності підтверджень походження товарів та правильності інформації, що в них міститься. На звернення Рівненської митниці ДФС від 08.05.2018 №3641/34/17-70-19 сертифікати з перевезення товарів EUR. 1 від 14.12.2016 №8274249, від 18.04.2017 №S 8328636, від 17.05.2017 №S 8328637, від 12.07.2017 №S 8328638 були направлені ДФС на перевірку до уповноваженого органу Великобританії. Уповноважений орган Великобританії листом від 13.03.2019 №E/ORSC/ 1 PFA надав відповідь, що товари зазначені в сертифікатах EUR.1 під номерами: S 8274249, S 8328636, S 8328637 та S 8328638 не відповідають вимогам Угоди між Європейським Союзом та Україною, тому також не відповідають установленим вимогам на пільгові умови/преференційний режим. Отже, зазначені сертифікати не можуть бути визнані для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до товарів, оформлених ТОВ-ВКП "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ - КОНСИС" за МД від 29.12.2016 №204050002/2016/023003, від 21.04.2017 №UA204010/2017/004908, від 23.05.2017 №UA204010/2017/007554, від 25.07.2017 №UA204010/2017/013165. Виходячи з інформації наданої уповноваженим органом іноземної держави (відповідь "НМ Revenue&Customs" Великобританії від 13.03.2019 №E/ORSC/1 PFA (1)) країну походження імпортованого товару не визначено.

Також відповідно ст.9 розділу II Протоколу І Угоди, аксесуари, запасні частини та знаряддя, відправлені з одиницею обладнання, машиною, апаратом або транспортним засобом, які є складовими типового обладнання та включені до його ціни, або за які не надається окремий інвойс, мають вважатися єдиними з розглядуваною одиницею обладнання, машиною, апаратом або транспортним засобом. Товари за МД від 29.12.2016 №204050002/2016/023003, від 21.04.2017 №UA204010/2017/004908, від 23.05.2017 №UA204010/2017/007554, від 25.07.2017 №UA204010/2017/013165 ввезенні як окремі одиниці (а не у складі обладнання), на які видані сертифікати EUR.1 під номерами № S 8274249, № S 8328636, NS 8328637 та № S 8328638 на зазначені МД та надано окремі інвойси до кожної МД.

Отже, за результатом перевірки встановлено, що товар, оформлений за МД від 29.12.2016 №204050002/2016/023003, від 21.04.2017 №UA204010/2017/004908, від 23.05.2017 №UA204010/2017/007554, від 25.07.2017 №UA204010/2017/013165 повинен оподатковуватись ввізним митом за повною ставкою Митного тарифу України. Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.96-107).

Судове засідання, призначене на 04.12.2019, відкладено до 17.12.2019 до 11:00год., у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення судового засідання.

16.12.2019 позивачем подано пояснення на відзив, в яких спростовано аргументи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.115- 118).

У судовому засіданні, призначеному на 17.12.2019, оголошено перерву до 15.01.2020 до 10:30 год., у зв`язку з необхідністю надання додаткових доказів.

Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 15.01.2020, без виходу судді до нарадчої кімнати продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено судове засідання до 29.01.2020 до 11:00год.

Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 29.01.2020, без виходу судді до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено на 12.02.2020 на 15:30 год.

Ухвалою суду від 12.02.2020 розгляд справи відкладено до 18.02.2020 до 15:30год.

Судове засідання, призначене на 18.02.2020, не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 24.02.2020 розгляд справи відкладено до 11.03.2020 до 12:00год.

Судове засідання, призначене на 11.03.2020, відкладено до 25.03.2020 до 11:00год., у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення судового засідання.

Судове засідання, призначене на 11.03.2020, не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 06.04.2020 розгляд справи відкладено до 29.04.2020 до 12:00год.

Ухвалою суду від 29.04.2020 розгляд справи відкладено до 27.05.2020 до 11:00год.

Судове засідання, призначене на 27.05.2020, не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 01.06.2020 розгляд справи відкладено до 29.06.2020 до 09:30год.

Судове засідання, призначене на 29.06.2020, не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 07.07.2020 розгляд справи відкладено до 22.07.2020 до 15:30год.

Ухвалою суду від 2207.2020 розгляд справи відкладено до 12.08.2020 до 16:00год.

Ухвалою суду від 12.08.2020 вирішено перейти до розгляду справи №460/3065/19 у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву та з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 31.05.2019 №1517 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ - ВКП "КОНСИС", код 31765778" та на підставі повідомлення від 31.05.2019 №568/17-00-14-07 Головним управлінням ДФС у Рівненській області з 06.06.2018 по 12.06.2018 була проведена документальна невиїзна перевірка (а.с.11).

За результатами перевірки складено акт №1275/17-00-14-07-05/ 0031765778 від 25.06.2019 "Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю - Виробничо-комерційним підприємством "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ - КОНСИС" вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, при митному оформленні товарів за митними деклараціями №20405002/2016/023003 від 29.12.2016, № UA 204010/2017/004908 від 21.04.2017, № UA204010/2017/007554 від 23.05.2017, № UA 204010/2017/013165 від 25.07.2017" (а.с.12-18, далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено такі порушення Товариством з обмеженою відповідальністю - Виробничо-комерційним підприємством "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ - КОНСИС":

- частини 4, 5 статті 280, частини 1 статті 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита за МД №20405002/2016/023003 від 29.12.2016, № UA 204010/2017/004908 від 21.04.2017, № UA204010/2017/007554 від 23.05.2017, № UA 204010/2017/013165 від 25.07.2017 на загальну суму 94564,26 грн.

- частини 4, 5 статті 280, частини 1 статті 281 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД №20405002/2016/023003 від 29.12.2016, № UA 204010/2017/004908 від 21.04.2017, № UA204010/2017/007554 від 23.05.2017, № UA 204010/2017/013165 від 25.07.2017 на загальну суму 18912,82 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки позивачем подано заперечення.

Головним управління ДФС у Рівненській області листом від 11.07.2019 №8207/10/17-00-14-07-09 надано відповідь на заперечення, зі змісту якої вбачається, що заперечення є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення (а.с.37-40).

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.07.2019:

№ 0012071405, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності" на суму 141846,39 грн, з яких: 94564,26 грн - за податковими зобов`язаннями; 47282,13 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.19);

№ 0012081405, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів" на суму 28369,23 грн, з яких: 18912,82 грн - за податковими зобов`язаннями; 9456,41 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.22).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомлення - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 27.09.2019 №42548/6/99-99-11-0603-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення - рішення від 12.07.2019 № 0012071405, № 0012081405 залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.41-43).

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Системи управління - КОНСИС" звернулося до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.271 Митного кодексу України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В Україні застосовуються такі види мита:1) ввізне мито;2) вивізне мито;3) сезонне мито;4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Забороняється застосовувати інші види мита, крім тих, що встановлені цим Кодексом

Згідно з ст. 272 Митного кодексу України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Платником ввізного мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом (п.1 ч.1 ст.276 Митного кодексу України).

Статтею 278 Митного кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Частинами 4, 5 статті 280 Митного кодексу України встановлено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з ч.1 ст. 300 Митного кодексу України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до пп. "в" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.54.3.6. п.54.3, п.54.4 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

У ході розгляду справи судом встановлено, що спір у даній справі стосується встановлення країни походження (виробника) товару, який ввозився товариством на митну територію України, та як наслідок наявності чи відсутності права позивача на застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного товару.

Згідно з ч.1-3, 6 ст.36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Розділом IV "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" Угоди встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Відповідно до ст. 26, 27 розділу IV "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" Угоди положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва"); "мито" включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.

Кожна Сторона відповідно до ч. 1 ст.29 розділу IV Угоди зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до ст.2 розділу ІІ "Визначення концепції "походження товарів" Протоколу І до Угоди з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною 1 статті 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена ст.17 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Частиною1 статті 43 Митного кодексу України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Відповідно до ч.2 ст. 43 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст. 43 Митного кодексу України).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.44 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково: на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Таким чином, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі 816/4805/15, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийняті рішення.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 - це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

При цьому, обов`язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.

Під час розгляду справи судом встановлено, що до митного оформлення позивачем надані сертифікати з перевезення товару EUR.1: від 14.12.2016 №S8274249, від 18.04.2017 №S8328636, від 17.05.2017 №S8328637, від 12.07.2017 №S8328638 на підставі яких позивачем здійснено митне оформлення товарів (а.с.44, 52, 57, 102-105).

Відповідно до частини 1 статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

Статтею 25 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

Частиною 1 статті 45 МК України встановлено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Водночас частиною 1 та 2 статті 37 розділу ІV Угоди про асоціацію встановлено, що Сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

Якщо сторона на основі об`єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована Сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

Відповідно до статті 32 розділу VI "Домовленості про адміністративне співробітництво" Протоколу І до Угоди про асоціацію Митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Згідно з положеннями статті 33 розділу VI "Домовленості про адміністративне співробітництво" Протоколу І до Угоди про асоціацію подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до частини 5 статті 45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Суд враховує, що сертифікати про походження EUR. 1 від 14.12.2016 №S8274249, від 18.04.2017 №S8328636, від 17.05.2017 №S8328637, від 12.07.2017 №S8328638 не скасовані, недійсними не визнані, тобто є чинними, а, відтак, є єдиним документом, що підтверджує походження товару з країн Європейського Союзу, та надає пільги зі сплати митних платежів.

Сполучене Королівство є країною, що входить до Європейського Союзу, що є загальновідомим фактом і не потребує доказування.

Таким чином, поставлені товари зазначені в митних деклараціях №20405002/2016/023003 від 29.12.2016, №UA 204010/2017/004908 від 21.04.2017, №UA204010/2017/007554 від 23.05.2017, №UA 204010/2017/013165 від 25.07.2017 придбані у компанії "ORSCHELN EUROPE" (Великобританія) має підтвердження 4-ма оригіналами сертифікатів про походження EUR. 1 походження з країн Європейського Союзу відповідно до Протоколу 1 Договору про асоціацію між Європейським Союзом та його країнами-учасниками, що не враховано Головним управлінням ДФС в Рівненській області та, як вбачається із розрахунку податкових зобов`язань, здійснено донарахування податку на додану вартість та митних платежів на всі товари без врахування позицій, походження яких підтверджено.

Суд зазначає, що сертифікати про походження EUR. 1 від 14.12.2016 №S8274249, від 18.04.2017 №S8328636, від 17.05.2017 №S8328637, від 12.07.2017 №S8328638 видані експортеру "ORSCHELN EUROPE" (1 Pelham Road Central Park Rugby CV23 OPB, United Kingdom) і саме він несе відповідальність за достовірність інформації викладеної у таких сертифікатах. Товариство із заявами про видачу вказаних сертифікатів EUR.1 не зверталось, ці сертифікати надано відправником "ORSCHELN EUROPE", яке є експортером товару, а тому саме воно відповідальне за надання відомостей необхідних для підтвердження походження товару.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі- ЄСПЛ).

Так, у справі "Рисовський проти України", від 20.10.2011, заява № 29979/04, ЄСПЛ наголосив на особливій важливості принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008, і "Москаль проти Польщі", заява №10373/05, п. 51, від 15.09.2009).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов до висновку, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування не знайшли свого підтвердження в ході з`ясування обставин справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України ори задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у сумі 2553,23грн. Оригінали квитанцій про сплату судового збору знаходяться в матеріалах справи (а.с.4, 88).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Рішення ухвалено судом з урахуванням часу перебування головуючого судді у відпустці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Системи управління - КОНСИС" (33028, м. Рівне, вул. Чорновола, 44 оф.70, код ЄДРПОУ 31765778) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023,м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.07.2019:

№ 0012071405, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності" на суму 141846,39 грн, з яких: 94564,26 грн - за податковими зобов`язаннями; 47282,13 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0012081405, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів" на суму 28369,23 грн, з яких: 18912,82 грн - за податковими зобов`язаннями; 9456,41 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Системи управління - КОНСИС" (33028, м. Рівне, вул.Чорновола, 44 оф.70, код ЄДРПОУ 31765778) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2553,23 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області (33023,м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 43142449).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2020 року.

Суддя У.М. Нор