Рішення від 29.09.2020 по справі 824/168/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/168/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник лісовий" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання рішення недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Аграрник лісовий" (далі - позивач, ПСП "Аграрник лісовий") звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернівецькій області), яке оформлене протоколом № 1 від 21.03.2018 року, в частині внесення/включення приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник лісовий" до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області виключити приватне сільськогосподарське підприємство "Аграрник лісовий" з переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не відповідає критеріям визначеними пунктом 1.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, а тому відсутні підстави для включення його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

25.02.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 23.03.2020 р.

29.04.2020 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого вказував, що відповідно до положення постанови КМ України від 21.02.2018 № 117 та Критерій, визначених ДФС за погодженням з Мінфіном України (959/99-99-07-18) платника може бути віднесено до ризикових за наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, що і відбулось у даному випадку.

Відповідач також звертає увагу, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

23.03.2020 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи перепризначено на 27.04.2020 р.

27.04.2020 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи перепризначено на 27.05.2020 р.

25.05.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції.

27.05.2020 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою учасників справи. Розгляд справи перепризначено на 16.06.2020 р.

12.06.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції.

16.06.2020 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи перепризначено на 06.07.2020 р.

06.07.2020 р. у зв`язку з перебуванням головуючого судді у щорічній основній відпустці, розгляд справи перепризначено на 20.07.2020 р.

17.07.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції.

20.07.2020 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи перепризначено на 07.09.2020 р.

21.07.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду задоволено клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції на 07.09.2020 р. Доручено Господарському суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції.

07.09.2020 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з неможливістю проведення відеоконференції Господарським судом м. Києва. Розгляд справи перепризначено на 28.09.2020 р.

28.09.2020 р. представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

28.09.2020 року представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України, суд вважає, що подання до суду позивачем та представником відповідача заяв про розгляд справи за їх відсутності не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні правовідносини.

Позивач зареєстрований як юридична особа 07.05.2008 р. та взятий на облік як платник податків з 08.05.2008 р.

ПСП "Аграрник лісовий" відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.05.2012 р.

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового Кодексу України позивачем було складено податкові накладні №1 від 29.03.2019 р. та №2 від 29.03.2019 р.

Однак, позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН №9062841787 та № 9062864878, у яких зазначено : Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 29.03.2019 №2 та №3 зупинена. ПК/РК відповідає вимогам пп.1.6. п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Крім того, Комісією ГУ ДФС прийнято рішення стосовно ПСП "Аграрник лісовий" про внесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає рішення про включення його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.45 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1. ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2. ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами п. 71.1 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно із пунктом 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон №2245-VIII), змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Згідно приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок №117.

Пунктом 2 Порядку №117 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1, п/п. "а"/"б" пункту 187.1, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 цього ж Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризики порушення норм податкового законодавства, які проявляються у ймовірності складання та надання податкових накладних з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ж ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер для останніх.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), так само як і вищезгаданий протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.08.2020 по справі № 520/5692/19, від 20 листопада 2019 року по справі №480/4006/18, від 3 березня 2020 року по справі №240/3665/19, від 05.08.2020 по справі №280/3439/19 та від 21.08.2020 по справі №520/6051/19.

З огляду на викладене суд вважає також за необхідне зазначити, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 05.08.2020 по справі № 520/5692/19, від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18.

Суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС (ДПС), або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки в контексті заявлених у позові обставин судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача з боку відповідача, а відтак - у задоволенні позову слід відмовити повному обсязі, тобто і в частині вимог зобов`язального характеру (похідних вимог).

Водночас, суд вважає за доцільне акцентувати увагу ПСП "Аграрник Лісовий", що доводи викладені ним в позовній заяві фактично, у випадку їх підтвердження в судовому порядку, є підставою для скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В даному випадку предметом розгляду даної адміністративної не є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому, суд вважає відсутніми підстави для оцінки доводів ПСП "Аграрник Лісовий" в частині відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податків.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно судових витрат

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Аграрник лісовий" (вул.Шевченка, 57, село Зруб-Комарівський, Сторожинецький район, Чернівецької області, 59015, Поштова адреса (вул. Базарна, 1,м. Вашківці, Вижницький район, Чернівецька область, 59210, Код ЄДРПОУ 35821631

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 43143196)

Суддя І.В. Маренич