Рішення

від 29.09.2020 по справі 620/2877/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/2877/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Приватного підприємства "Заміський дитячий оздоровчий комплекс "Відкриті двері" про застосування заходів реагування,

У С Т А Н О В И В:

Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі також - УДСНС, позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Приватного підприємства Заміський дитячій оздоровчий комплекс Відкриті двері (далі також - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівель будиночків 1-6 (корпуси жилі КЖ І, КЖ ІІ, КЖ ІІІ, КЖ ІV. КЖ А, КЖ Б), клубу, їдальні та складського приміщення 2 Приватне підприємство Заміський дитячій оздоровчий комплекс Відкриті двері за адресою: урочище Подусівка,1, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що подальша експлуатація приміщень за адресою: урочище Подусівка,1, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область із виявленими за наслідками перевірки порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою суду від 03.08.2020 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Станом на 29.09.2020 відповідачем відзив до суду не надано.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справи за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.06.2020 інспектором Управління ДСНС України у Чернігівській області у відповідача проведено перевірку, за результатами якої складено акт №172 щодо дотримання Приватним підприємством Заміський дитячій оздоровчий комплекс Відкриті двері вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті за адресою: урочище Подусівка,1, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область (а.с.8-17).

Так, зі змісту акту № 172 слідує, що в ході перевірки були виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме:

- будівлі будиночків 1 -6 (корпуси жилі КЖ І, КЖ II, КЖ III, КЖ IV, КЖ А, КЖ Б) не обладнані системою протипожежного захисту (система пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, її. 8.1 табл. А 1 дод. А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі;

- будівлі будиночків 1 -6 (корпуси жилі КЖ І, КЖ II, КЖ III, КЖ IV, КЖ А, КЖ Б) не обладнані системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 12 табл. Б.1 дод. Б ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту . Відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум`я, продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

-в будівлі їдальні запасний евакуаційний вихід захаращено майном, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей;

- в будівлі двоповерхового спального корпусу (КЖ І) в коридорі на шляху евакуації з другого поверху покриття підлоги виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я, чим порушено п. 22 розділу II, п. 2.28. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей;

-в прибудові до будівлі клубу в приміщенні сторожки підлогу під топковими дверцятами (топковим отвором) не захищено металевим листом розміром 0,7 х 0,5 метри, чим порушено п. 2.6. глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Металевий лист на підлозі під топковими дверцятами призначено для обмеження розповсюдження пожежі но будівельних конструкціях. Відсутність металевого листа у разі потрапляння на підлогу вугілля з опалювальної груби зумовлює перегрів до пожежонебезпечних температур горючих будівельних конструкцій, що в свою чергу призводить до їх спалахування, викликаючи нові осередки пожежі. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- в прибудові до будівлі клубу в приміщенні сторожа димову трубу опалювальної груби не обладнано іскрогасником, чим порушено п. 2.9. глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Для захисту будівель і споруд від пожежі встановлюється іскрогасник на димохід. Він виконується з металевої сітки, над якою монтується кришка - дефлектор. Основною функцією іскрогасника є підвищення пожежобезпеки опалювальної системи. Іскрогасник монтується на прямолінійний димохід, коли печі використовуються для прогріву приміщень і кімнат до високих температур. Тяга високої температури сприяє вильоту палаючих іскор з димаря. Іскрогасник є пристроєм, що надійно захищає будівлі від виникнення пожежі;

- в будівлях будиночків 1-6 (корпуси жилі КЖ І, КЖ II, КЖ III, КЖ IV, КЖ Л, КЖ Б) та матеріального складу (складське приміщення 2) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у всіх відгалужувальних коробках будівлі виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, айв інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- не проведено перевірку стану вогнезахисного покриву (просочення) будівель будиночків 1-6 (корпуси жилі КЖ І, КЖ II, КЖ III, КЖ IV, КЖ А, КЖ Б) та їдальні, чим порушено п. 2.8. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- в будівлях будиночків 1-6 (корпуси жилі КЖ І, КЖ II, КЖ III, КЖ IV, КЖ А, КЖ Б), клубу, їдальні та складського приміщення 2 не проведено заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведения замірів опору ізоляції електричних мереж і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання електромереж створює загрозу виникнення пожежі, внаслідок якої продукти горіння і чадний газ унеможливлюють своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебувають у ній;

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників, що находяться в будівлях будиночків 1-6 (корпуси жилі КЖ І, КЖ II, КЖ III, КЖ IV, КЖ А, КЖ Б), клубу, їдальні та складського приміщення 2, чим порушено п. 3.17. глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведения технічного обслуговування первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед' небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України (далі-КЦЗ) забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 КЦЗ).

Отже, зі змісту вищевказаних норм законодавства слідує, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

За змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як убачається з матеріалів справи, об`єктом перевірки були будівлі за адресою: урочище Подусівка,1, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область.

У рамках проведеної позивачем перевірки було встановлено декілька порушень.

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Тому, незважаючи на будь-які обставини, такий обов`язок лежить безпосередньо на відповідачеві.

У постанові Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі № 2340/2816/18 зазначено, що відповідач зобов`язаний надати докази, які свідчать про повне усунення порушень, які створюють загрозу житію та здоров`ю людей. У протилежному випадку вказані порушення вважаються такими, що не усунуті, і можуть призвести до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди жито і здоров`ю населення.

Суд звертає увагу на те, що на підтвердження усунення, вказаних в акті перевірки порушень, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували усунення цих порушень.

Відповідно до пункту І розділу І Правил пожежної безпеки в Україні ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

До того ж, важливо зазначити, що відповідно до статті 3 Конституції України саме людина, її життя і здоров`я, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Наявні порушення, які стали підставою для звернення до суду, ставлять під загрозу такі соціальні блага як життя і здоров`я. Саме тому забезпечення безпеки життя і здоров`я людей не може ставитися в залежність від етапу фінансування та спеціальних процедур.

Загроза життю та/або здоров`ю людини с оціночним поняттям, що лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року по справі № 2240/2768/18 поняття.

Отже, наділені відповідним рівнем кваліфікації, вказані вище посадові особи здійснюють контроль стану пожежної безпеки на відповідних об`єктах, визначаючи при цьому наявність/відсутність загрози життю задню здоров`ю людей.

Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі с прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та/або здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.

Цільове призначення застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі полягає в упередженні заподіяння шкоди -таким соціальним благам як життя і здоров`я людей.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 червня 2018 року (справа № 826/4267/16, адміністративне провадження № К/9901/12245/18) звертає увагу на таке поняття як небезпечний чинник.

Відповідно до пункту 26 статті 1 КЦЗ під небезпечним чинником розуміється складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (виливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. За позиції Верховного Суду, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до розповсюдження вогню.

Таким чином, наявність усіх, вказаних в акті порушень, є тим чинником, який створює загрозу життю за здоров`ю людей.

Разом з тим, необхідно врахувати, що відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2019 року по справі № 810/2400/18, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Верховним Судом визначено наступні ознаки заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції систем та засобів протипожежного захисту:

- захід реагування мас тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень;

- захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

- захід реагування є превентивним заходом, який спрямований па недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

У свою чергу, за переконанням Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року по справі № 809/671/16 всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Враховуючи це, обставини даної справи жодним чином не виключають, а навпаки, підтверджують необхідність застосування заходів реагування.

Отже суд встановив, що подальша експлуатація будівель будиночків, що знаходяться за адресою: урочище Подусівка,1, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область (на час звернення позивача до суду) та відсутністю відзиву (на час розгляду справи), з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівель будиночків 1-6 (корпуси жилі КЖ І, КЖ ІІ, КЖ ІІІ, КЖ ІV. КЖ А, КЖ Б), клубу, їдальні та складського приміщення 2 Приватне підприємство Заміський дитячій оздоровчий комплекс Відкриті двері за адресою: урочище Подусівка,1, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, пр-т Миру, 190-а,м.Чернігів,14037, код ЄДРПОРУ 38590042.

Відповідач: Приватне підприємство "Заміський дитячий оздоровчий комплекс "Відкриті двері", урочище Подусівка, 1, с.Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область,15501, код ЄДРПОУ 32936631.

Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко