Рішення

від 28.09.2020 по справі 640/8885/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року м. Київ № 640/8885/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві,

третя особа Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві,

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

від 08 травня 2019 року №Ф-267794 ,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 травня 2019 року №Ф-267794.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-267794 від 08.05.2019 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач не є платником єдиного соціального внеску, так як не є роботодавцем та/або фізичною особою - підприємцем чи іншим, визначеним статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", суб`єктом, а тому на позивача не поширюються вимоги цього Закону, в тому числі, й обов`язок з приводу обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску. Зазначила, що з 07.02.2018 по 15.04.2019 офіційно працювала на посаді кредитного консультанта ТОВ Експрес Фінанс кредит (код ЄДРПОУ 41756204), що підтверджується копією трудової книжки, а отже за неї сплачується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідними роботодавцями в розмірі, передбаченому чинним законодавством України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

У той же час, відповідач як суб`єкт владних повноважень відзив на даний адміністративний позов не надав. Більше того, суду також не повідомлено про причини неподання відзиву, не заявлялось клопотання про продовження процесуального строку на його подання.

Позивачем 21 травня 2020 року (вх.№03-14/68384/20) до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про уточнення адміністративного позову, в якому останній просить врахувати, що позивачем по тексту допущено технічні помилки (описки), а саме: у назві позовної заяви, у першому абзаці першої сторінки, у сьомому абзаці сьомої сторінки, у восьмому абзаці сьомої сторінки, у третьому абзаці восьмої сторінки, у четвертому абзаці восьмої сторінки, у п`ятому абзаці восьмої сторінки, у пункті 2 прохальної частини та у назві додатку: помилково зазначено номер вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у м.Києві №Ф-267794 , тоді як потрібно зазначати №Ф-267794-17У .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 про уточнення адміністративного позову прийнято до розгляду, залучено до участі у справі Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та запропоновано третій особі у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви подати до Окружного адміністративного суду м. Києва пояснення щодо позовної заяви, відповідні докази.

Від третьої особи у зазначений в ухвалі строк, пояснення щодо позовної заяви до суду не надходили.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

У С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 травня 2019 року №Ф-267794-17У, якою визначено, що станом на 16.01.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 21 030,90 грн.

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до критеріїв пошуку: РНОКПП НОМЕР_1 жодних записів, що ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця не знайдено.

Позивач з 07.02.2018 по 15.04.2019 офіційно працювала на посаді кредитного консультанта ТОВ Експрес Фінанс кредит (код ЄДРПОУ 41756204), що підтверджується копією трудової книжки.

Позивач не погодилася з діями відповідача щодо нарахування внеску та вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 08 травня 2019 року №Ф-267794-17У, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки) відповідача від 08 травня 2019 року №Ф-267794-17У, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК) в частині компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно підпункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною третьою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 7 частини першої статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до положень частини першої-четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) для платника єдиного внеску - фізичної особи станом на 06.04.2016 була затверджена чинним наразі наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 № 449 Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, та набрав чинності з 29.05.2015) , а саме - наведена в додатку 7 до названої Інструкції.

Безпосередньо порядок стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску передбачений розд. VI згаданої вище Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

А саме у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Зокрема, у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Дослідивши наявні у справі матеріали суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії трудової книжки, позивач працювала з 07.02.2018 по 15.04.2019 на посаді кредитного консультанта ТОВ Експрес Фінанс кредит (код ЄДРПОУ 41756204), а отже за період з 07.02.2018 по 15.04.2019 включно усі виплати, належні позивачеві, а саме страхові внески (єдиний внесок) мали сплачуватись роботодавцем - ТОВ Експрес Фінанс кредит.

У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, відповідачем не надано суду доказів які б спростовували дану інформацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем, у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваної вимоги.

Отже, за встановлених обставин та наведених норм права, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08 травня 2019 року за №Ф-267794-17У прийнята Головним управлінням ДПС у м. Києві без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що спірна вимога сплату боргу (недоїмки) є правовим актом індивідуальної дії, та згідно пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 08 травня 2019 року за №Ф-267794-17У.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.

В той же час, відповідач як суб`єкт владних повноважень відзив на даний адміністративний позов не надав. Більше того, суду також не повідомлено про причини неподання відзиву, не заявлялось клопотання про продовження процесуального строку на його подання.

Згідно частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Також, суд враховує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36 від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно статті 139 при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 08 травня 2019 року за №Ф-267794-17У.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267) сплачений судовий збір у розмірі 853,41 грн. (вісімсот п`ятдесят трьох гривень 41 копійки).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19)

Третя особа: Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві ( алреса: 03147, м. Київ, вул. Г.Юри, 9).