Рішення

від 29.09.2020 по справі 640/18344/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Київ № 640/18344/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДК МІДАС

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ДК МІДАС з позовом до Головного управління ДФС у Київській області в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019р. № 0066705205, яким ТОВ ДК МІДАС визначено штраф в розмірі 10 % за вересень 2018р. у розмірі 73 210, 37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо порушення граничних строків реєстрації податкової накладної від 03.09.2018р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних є помилковими, а відтак податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019р. № 0066705205 винесене на підставі таких висновків, підлягає скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головим управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку позивача за результатом якої складено акт від 23.04.2019р. № 2975/10-36-52-05-34/39394222 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ ДК МІДАС у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, зокрема зазначено, що податкова накладна від 03.09.2018р. № 1 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.10.2018р., а відтак кількість днів затримки складає 1.

На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019р., яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.3 ст. 76 та з урахуванням вимог ст. 102 та у відповідності до п. 120-1.1 ст. 102-1ПК України на підставі акта перевірки № 2975/10-36-52-05-34/39394222 від 23.04.2019р. за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період за 09.2018р. за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно з п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, а саме за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів, до позивача застосовано штраф у розмірі 10 %, на суму 73 210, 37 грн.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120 -1 .2 цієї статті, не застосовуються.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно з п. 3, 8 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Відповідно з п. 10, 11 Порядку № 1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:

електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);

електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Постачальник (продавець), що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку:

електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця;

електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Після складення отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента податкової накладної у випадках, визначених Кодексом, накладення електронного цифрового підпису здійснюється у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

Після складення розрахунку коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), та накладення на нього постачальником (продавцем) електронного цифрового підпису відповідно до абзаців першого - шостого цього пункту такий розрахунок коригування надсилається для реєстрації отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку:

електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування;

електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п. 12-15 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

В Порядку не міститься визначення поняття реєстрація податкової накладної . Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 03.04.2020р. у справі №160/5380/19, адміністративне провадження №К/9901/34753/19.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем складено податкову накладну № 1 від 03.09.2018р. на суму податку на додану вартість 732 103, 67 грн. та подано на реєстрацію 30.09.2018р. о 17 год. 53 хв., що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.

Однак, у вищезазначеній квитанції зазначено, що податкова накладна від 03.09.2018р. № 1 доставлена до ДФС, однак не прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (732 103, 67 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати ПН/РК (647 916, 61 грн.)

Так, відповідно до витягу щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати ПН в ЄРПН з системи електронного адміністрування ПДВ № 307968 на запит від 30.09.2018р., сума податку, на яку позивач мало право зареєструвати ПН в ЄРПН станом на 30.09.2018р. о 17 год. 17 хв. складала 647 916, 61 грн.

Однак, відповідно до витягу від 01.10.2018р. на запит № 17976, станом на 09 год. 22 хв. 01.10.2018р. сума податку, на яку позивач мало право зареєструвати ПН в ЄРПН складала 771 183, 27 грн.

Водночас, ТОВ БУДУКРКОМ ()ЄДРПОУ 41223997 складено податкову накладну від 05.09.2018р. № 1 в якій отримувачем (покупцем) зазначено ТОВ ДК МІДАС на загальну суму 750 000, 00 грн. в тому числі ПДВ на суму 125 000, 00 грн., яку зареєстровано в ЄРПН 30.09.2018р. о 17 год. 05 хв., що підтверджується наявної в матеріалах справи копією податкової накладної та квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.

Попри вищевикладене, позивач повторно направив податкову накладну від 03.09.2018р. № 1 для реєстрації в ЄРПН, а саме 30.09.2018р. о 19 год. 49 хв., однак остання повторно не прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (732 103, 67 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати ПН/РК (647 916, 61 грн.)

30.09.2018р. о 20 год. 04 хв. позивач втретє подав на реєстрацію податкову накладну від 03.09.2018р. № 1 і остання, як вбачається з квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН зареєстрована в ЄРПН 01.10.2018р. о 08 год. 03 хв.

З вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що податкову накладну від 30.09.2018р. № 1 позивачем направлено на реєстрацію в межах строку встановленого п. 201.10 статті 201 ПК України та в межах операційного дня визначеного Порядком № 1246.

Так, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 червня 2018 року. у справі № 813/448/17 зазначено, що аналіз наведених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України лише за наявності його вини.

Суд зазначає, що позивачем було своєчасно виконано покладений на нього обов`язок та направлено до ЄРПН на реєстрацію вищевказану спірну податкову накладну за процедурою, регламентованою чинним законодавством, однак її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від позивача причин.

Крім того, суд звертає увагу, що податковим органом у відзиві не наведено жодного доказу на спростування наявних у матеріалах справи доказів щодо своєчасного направлення податкової накладної. Тобто, контролюючим органом не доведено, що з боку позивача має місце порушення процедури направлення податкової накладної.

З огляду на вищевикладене, податкове повідомлення рішення від 24.06.2019р. № 0066705205 підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДК МІДАС - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 24.06.2019р. № 0066705205, яким ТОВ ДК МІДАС визначено штраф в розмірі 10 % за вересень 2018р. у розмірі 73 210, 37 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДК МІДАС судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська