Рішення

від 29.09.2020 по справі 640/23254/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Київ № 640/23254/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕОС ГРУП

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

у листопаді 2019 року Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві/позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕОС ГРУП про стягнення заборгованості, в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕОС ГРУП кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 057,00 грн. та по акцизному податку на пальне в розмірі 264 679,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2 057,00 грн., нарахованих самостійно платником податків згідно поданих податкових декларацій за листопад 2016р. та січень 2017 року, які на даний час мають статус узгоджених, відповідно до вимог Закону, який відповідач не погасив. А також по акцизному податку на пальне в розмірі 264 679,93 грн., яка виникла на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов`язань, згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0040374004 від 16.10.2018, але не сплачених у визначеного законом порядку. У зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копія ухвали суду від 03.12.2019 року повернулась на адресу суду від відповідача з поштовою відміткою неправильно зазначена адреса .

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач не перебуває в процесі припинення та станом на дату винесення рішення у справі, до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву чи пояснень, не надав, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не подав, як і не надав заяви про визнання позову.

Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДЖЕОС ГРУП взято на облік та перебуває в органах державної податкової служби, як платник податків.

Також судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 2 057,00 грн, з податку на додану вартість, який виник на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2016р. та січень 2017 року, але не сплачених у визначеному законом порядку.

Крім цього, по акцизному податку за відповідачем обліковується податковий борг на пальне в розмірі 264 679,93 грн., який виник на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов`язань, згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0040374004 від 16.10.2018, але не сплачених у визначеного законом порядку.

Позивач вважаючи, що відповідачем порушені інтереси держави щодо сплати податку звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі статті 59 ПК України податковим органом винесено податкову вимогу №64746-17 від 5 квітня 2018 року на загальну суму 328865,14 грн.: у тому числі основний платіж 2417,00 грн. штрафні санкції 325691,14 грн., пеня 757,00 грн. яка направлялась відповідачу до виконання, що підтверджується матеріалами справи.

З наявної в матеріалах справи копії інтегрованої картки платника податків вбачається, що податковий борг відповідача станом на день звернення позивача із позовом до суду становить 266736,93 грн.

Доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

Отже, станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду та станом на момент розгляду даної справи, спірні грошові зобов`язання вважаються узгодженими.

У той же час, зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов`язань відповідачем не була сплачена у встановлений законодавством термін, вона набула статусу податкового боргу.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов`язаннями відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 2057,00 грн., та по акцизному податку на пальне в сумі 264679,93 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України)

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).

Частиною другої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу податку на додану вартість у сумі 266736,93 грн .

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-73,76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби м. Києві задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕОС ГРУП" (04119, м. Київ, вулиця Якіра,17-А, код ЄДРПОУ 39431740) кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу податку на додану вартість у сумі 2057,00 грн. (дві тисячі п`ятдесят сім гривень 00 копійок.) та по акцизному податку на пальне в сумі 264679,93 коп. ( двісті шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесять девять гривень 93 копійки).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська