Постанова

від 28.09.2020 по справі 640/3182/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3182/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Енергогазмонтаж плюс" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Енергогазмонтаж плюс" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Енергогазмонтаж плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 28.12.2019 року №1499/6/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарг; зобов`язання Державної податкової служби України повторно розглянути скарги Приватного підприємства "Енергогазмонтаж плюс" від 31.10.2019 на податкові повідомлення-рішення №0000711410 від 24.09.2019 року та №000070410 від 24.09.2019 з дотриманням вимог ст. 56.4, 56.8 Податкового Кодексу України та прийняти вмотивоване рішення за результатами розгляду скарг.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року провадження у справі було закрите.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю.

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Суд першої інстанції закриваючи провадження у справі зазначив, що прийняття оскаржуваного рішення комісією Державної податкової служби України з питань розгляду скарг саме по собі не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача об`єкта судового захисту. Крім того, суд першої інстанції зазначив що наявність підстав для закриття провадження у справі обумовлена відсутністю у позивача права звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків , є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку .

Отже право платника податків на оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийняті за результатом розгляду скарги платника податків прямо передбачено п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України.

За наведеного, висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача права на оскарження рішення Державної податкової служби України від 28.12.2019 року №1499/6/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарг є помилковим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі Делькур проти Бельгії висловлена позиція, що в демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 р. по справі Беллет проти Франції , в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням до суду першої інстанції, оскільки ухвала про закриття провадження постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 311, 312, 320, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Енергогазмонтаж плюс" - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Г.В.Земляна

суддя В.В.Файдюк