Постанова

від 29.09.2020 по справі 640/15674/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15674/19 Суддя першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Костюк Л.О. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ГЛОБАЛ до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2019 року ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області (процесуальним правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації від 04 березня 2019 року № 1093745/42308002, № 1093744/42308002 та № 1093743/42308002;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДФС України (процесуальним правонаступником якої є ДПС України) з питань розгляду скарг від 22 березня 2019 року № 16591/42308002/2, № 16617 42308002/2 та № 16592/42308002/2;

- зобов`язати ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ від 30 січня 2019 року № 3, від 05 лютого 2019 року № 5, від 31 січня 2019 року № 5 у Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх подання на реєстрацію.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації від 04 березня 2019 року № 1093745/42308002, № 1093744/42308002 та №1093743/42308002;

- зобов`язано ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ від 30 січня 2019 року № 3, від 05 лютого 2019 року № 5, від 31 січня 2019 року № 5 у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх доставлення до ДФС України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що позивач надав документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не у повному обсязі.

ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ подало відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, в якому зазначило, що згідно з листом скаржника від 27 лютого 2019 року товариство перестало відповідати критеріям ризиковості платника податку. Також позивач зазначив, що надав контролюючому органу документи та пояснення щодо господарських операцій, за підсумками яких були складені податкові накладні від 30 січня 2019 року № 3, від 05 лютого 2019 року № 5, від 31 січня 2019 року № 5.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року - без змін, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що між ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ та ТОВ НОВЕЛ ФОРТ був укладений договір поставки від 24 січня 2019 року № 01-24/01. Предметом поставки за вказаним договором було вугілля марки АМ (13-25).

У зв`язку зі здійсненням поставок вугілля за вказаним договором, ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ виписало податкові накладні від 30 січня 2019 року № 3 (сума податку на додану вартість - 8333 грн 33 коп.) та від 05 лютого 2019 року № 5 (сума податку на додану вартість - 8333 грн 33 коп.).

Позивач 05 та 06 лютого 2019 року направив зазначені податкові накладні для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 05 та 07 лютого 2019 року зазначені податкові накладні були прийняті, однак їх реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та запропоновано ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач направив до ДФС України документи та пояснення, які, на його думку, є достатніми для прийняття відповідного рішення.

Рішенням комісії, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Київській області (далі - Комісія 1) від 04 березня 2019 року № 1093744/42308002 та № 1093745/42308002 було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 30 січня 2019 року № 3 та від 05 лютого 2019 року № 5.

ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ подавало скарги на зазначені рішення Комісії 1, проте рішеннями Комісії ДФС України з питань розгляду скарг (далі - Комісія 2) від 22 березня 2019 року № 16591/42308002/2 та № 16617/42308002/2 у задоволенні таких скарг було відмовлено.

Також між ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ та ТОВ ТАТОСАН був укладений договір поставки від 11 січня 2019 року № 01-11/01. Предметом поставки за вказаним договором було вугілля марки АО (25-70).

У зв`язку зі здійсненням поставки вугілля за вказаним договором, ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ виписало податкову накладну від 31 січня 2019 року № 5 (сума податку на додану вартість - 65000 грн 00 коп.).

Позивач 05 лютого 2019 року направив зазначену податкову накладну для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 05 лютого 2019 року зазначену податкову накладну було прийнято, однак її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та запропоновано ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач направив до ДФС України документи та пояснення, які, на його думку, є достатніми для прийняття відповідного рішення.

Рішенням Комісія 1 від 04 березня 2019 року № 1093743/42308002 було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31 січня 2019 року № 5.

ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ подавало скарги на зазначене рішення Комісії 1, проте рішеннями Комісії 2 від 22 березня 2019 року № 16592/42308002/2 у задоволенні такої скарг було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями Комісії 1 та Комісії 2, ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ звернулося до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ , суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18. Разом з тим акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Також суд першої інстанції врахував, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року у справі № 826/12108/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та постановою Верховного Суду від 10 березня 2020 року, визнані протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних та, як наслідок, протиправність рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області стосуються виключно правомірності рішень Комісії 1 від 04 березня 2019 року № 1093745/42308002, № 1093744/42308002 та № 1093743/42308002 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином предметом апеляційного перегляду є рішення суду від 30 червня 2020 року в частині визнання протиправними та скасування рішень Комісії 1 від 04 березня 2019 року № 1093745/42308002, № 1093744/42308002 та № 1093743/42308002.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у зазначеній частині, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (тут та надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок) передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями пп. 3 п. 13 Порядку передбачено зазначення критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій .

На час прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних від 30 січня 2019 року № 3, від 05 лютого 2019 року № 5, від 31 січня 2019 року № 5 критерії ризиковості платника податку були визначені у п. 1 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року, а критерії ризиковості здійснення операцій - у п. 2 зазначеного листа.

Згідно з п. 2 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Отже, податкові накладні / розрахунки коригування підлягають перевіряються саме на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, перелічені у п. 2 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року.

Натомість на відповідність критеріям, передбаченим у п. 1 вказаного листа, перевіряються саме платники податку.

Також п. 1 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року передбачено, що у разі виявлення, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У свою чергу п. 1.6 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року містить 7 критеріїв, за якими комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Зазначені норми вказують на те, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є встановлення невідповідності: платника податку - критеріям ризиковості платника податку, а податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. У разі встановлення невідповідності платника податку одному з критеріїв, що перелічені у п. 1.6 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної необхідно зазначити, який саме із критеріїв було виявлено.

У квитанціях від 05, 06, 07 лютого 2019 року в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних від 30 січня 2019 року № 3, від 05 лютого 2019 року № 5, від 31 січня 2019 року № 5 зазначено: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Посилання на невідповідність податкової накладної критеріям, визначеним для перевірки ризиковості операцій - відсутні. Також відсутні посилання на те, який саме із семи передбачених п. 1.6 критеріїв було встановлено у даному випадку.

Таким чином, приймаючи рішення про зупинення реєстрації податкових накладних від 30 січня 2019 року № 3, від 05 лютого 2019 року № 5, від 31 січня 2019 року № 5, контролюючий орган не виконав вимоги пп. 3 п. 13 Порядку, оскільки зазначені у квитанціях від 12 та 15 квітня 2019 року відомості не дають можливості однозначно встановити:

- критерії ризиковості чого саме виявлено контролюючим органом: платника податків чи податкової накладної (операції);

- який саме із семи критеріїв, передбачених пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року, був виявлений контролюючим органом.

Додатково колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30 січня 2020 року у справі № 300/148/19, яка полягає у тому, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій нормативно-правовим актом визначені не були. Наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 червня 2017 року № 67 втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України 06 квітня 2018 року № 409 (дата набрання чинності 25 травня 2018 року).

Враховуючи вказану обставину, Верховний Суд прийшов до висновку, що за відсутності нормативно-правового акту, яким визначалися критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зупинення реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, не мало правового підґрунтя.

Верховний Суд також зазначив, що вирішуючи питання щодо правомірності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що це питання безпосередньо пов`язане з питанням щодо зупинення реєстрації цієї податкової накладної, як передумови прийняття зазначеного рішення.

У постанові від 21 травня 2020 року у справі № 560/391/19 Верховний Суд зазначив, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Також Верховний Суд неодноразово під час вирішення тотожних спорів досліджував вплив якості оформлення квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на можливість платника податків вірно визначити перелік документів, які необхідно надати для реєстрації податкової накладної

Згідно з постановою від 07 травня 2020 року у справі № 300/183/19 Верховний Суд неодноразово наголошував, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Контролюючий орган повинен конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

У відповідності до п. 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ надіслало контролюючому органу електронні повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій.

Також позивач звертався до Головного управління ДФС у Київській області із заявою про виключення його з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Листом від 27 лютого 2019 року № 7024/10-10-36-07-03-06 Головне управління ДФС у Київській області повідомило ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ про те, що за результатами розгляду листа від 06 лютого 2019 року зроблено висновок про те, що товариство перестало відповідати критеріям ризиковості, що визначені в п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника.

Разом із повідомленням про підтвердження господарських операцій із ТОВ НОВЕЛ ФОРТ позивач надав договір поставки від 24 січня 2019 року № 01-24/01, специфікацію від 24 січня 2019 року, посвідчення про якість вугілля, відомість про результати аналізу лабораторій, рахунок-фактуру від 29 січня 2019 року № 4, виписки по рахунку за період з 25 по 30 січня 2019 року та за період з 04 по 05 лютого 2019 року, акт приймання-передачі вугільної продукції від 30 січня 2019 року № 6, видаткову накладну від 30 січня 2019 року № 6, акт надання послуг від 07 лютого 2019 року № 9, залізничну накладну.

До повідомлення про підтвердження господарських операцій із ТОВ ТАТОСАН позивач додав договір поставки від 11 січня 2019 року № 01-11/01, специфікацію від 11 січня 2019 року, посвідчення про якість вугілля, відомості про результати аналізу лабораторій, рахунок-фактуру від 25 січня 2019 року № 1, виписку по рахунку за період з 30 по 31 січня 2019 року, акт приймання-передачі вугільної продукції від 25 січня 2019 року № 2, видаткову накладну від 25 січня 2019 року № 2, залізничні накладні.

Також ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ надало контролюючому органу копію контракту від 15 жовтня 2018 року, укладеного з компанією Antex Intertrade LTD разом з додатковими угодами. Умовами вказаного контракту передбачено поставку антрациту, відправником якого є АТ Гуковпогрузтранс . Разом із контрактом до суду були надані вантажні митні декларації від 22 січня 2019 року, якою здійснено митне оформлення вугілля кам`яного (антрацит) марки АО та від 30 січня 2019 року, якою здійснено митне оформлення вугілля кам`яного (антрацит) марки АМ.

Крім того позивач надав договір суборенди об`єкта нерухомості від 27 липня 2018 року № 31, згідно з яким позивач орендує в ТОВ ФОКУС ІНВЕСТ нежитлове приміщення для розміщення офісу та договір про надання послуг від 26 жовтня 2018 року № 03350/ПЗ-2015, укладений з ПАТ Українська залізниця .

Головне управління ДПС у Київській області не заперечує факту отримання таких документів.

Надані ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ пояснення та документи вказують на те, що 30 січня 2019 року імпортувало вугілля кам`яне (антрацит) марки АМ. Цього ж дня ТОВ НОВЕЛ ФОРТ здійснило передплату за товар, як це передбачено специфікацією від 24 січня 2019 року до договору поставки від 24 січня 2019 року № 01-24/01. Фактичну передачу товару - вугілля марки АМ від продавця до покупця було здійснено також 30 січня 2019 року. Оплату іншої частини вартості поставленого товару ТОВ НОВЕЛ ФОРТ здійснило 05 лютого 2019 року. Податкові накладні від 30 січня 2019 року № 3 та від 05 лютого 2019 року № 5 позивач виписав після отримання коштів від покупця.

Документи, надані щодо податкової накладної від 31 січня 2019 року № 5, вказують на те, що 22 січня 2019 року імпортувало вугілля кам`яне (антрацит) марки АО. Фактичну передачу товару - вугілля марки АО від ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ до ТОВ ТАТОСАМ було здійснено 25 січня 2019 року. Оплату отриманого товару ТОВ ТАТОСАМ здійснило 30 січня 2019 року, як це передбачено специфікацією від 11 січня 2019 року до договору поставки від 11 січня 2019 року № 01-11/011. Податкову накладну від 31 січня 2019 року № 5 позивач виписав після отримання коштів від покупця.

Відповідно до п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У рішеннях Комісії 1 від 04 березня 2019 року № 1093745/42308002, № 1093744/42308002 та № 1093743/42308002 зазначено, що підставою для відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ стало ненадання платником податків копій:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

При вирішенні справи колегія суддів виходить із того, що ненадання документів, передбачених п. 14 Порядку, може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної виключно за умови, що кожен з таких документів підлягав складенню згідно умов договору або вимог закону, а також перебував або повинен був перебувати у розпорядженні платника податків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у рішенні Комісії не зазначено (не підкреслено) яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, який міститься у п. 14 Порядку, є загальним.

При визначенні переліку документів, які є об`єктивно необхідними для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, Комісія зобов`язана була враховувати особливості господарської операції, у зв`язку з вчиненням якої складено податкову накладну та у кожному випадку застосувати індивідуальний підхід до вирішення питання про те, чи є надані платником податків документи достатніми для прийняття рішення.

Згідно з постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, посилаючись на відсутність окремих документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, Комісія зобов`язана була чітко вказати перелік таких документів із зазначенням обґрунтування необхідності їх надання. Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена п. 14 Порядку, не є виконанням вимог закону щодо форми і змісту індивідуального акту.

Оцінюючи подібні за змістом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19 зазначив, що оскаржуване рішення є формальним, оскільки об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнане законним та обґрунтованим.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що рішення Комісії 1 від 04 березня 2019 року № 1093745/42308002, № 1093744/42308002 та № 1093743/42308002 про відмову в реєстрації податкових накладних від 30 січня 2019 року № 3, від 05 лютого 2019 року № 5, від 31 січня 2019 року № 5 є необґрунтованими та незаконними і були правомірно скасовані судом першої інстанції.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області зазначає, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних від 30 січня 2019 року № 3 та від 05 лютого 2019 року № 5, що виписані ТОВ НОВЕЛ ФОРТ , стало ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок щодо оплати послуг ПАТ Укрзалізниця , за оренду приміщення, навантажувальні / розвантажувальні роботи, інвойс, платіжні доручення в іноземній валюті за придбання товару.

Разом з тим, такі документи безпосередньо не стосуються здійснення поставки товару від ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ до ТОВ НОВЕЛ ФОРТ .

Згідно з апеляційною скаргою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 31 січня 2019 року № 5, що виписана ТОВ ТАТОСАМ , стало ненадання платником податку договору з перевізником, розрахункових документів та/або банківських виписок щодо оплати послуг перевізника, розрахункових документів щодо придбання та реалізації товару, контракту, інвойсу, платіжних доручень в іноземній валюті за придбання товару, відомостей щодо складських приміщень.

Колегія суддів враховує, що пояснення та документи щодо податкової накладної від 31 січня 2019 року № 5 були подані одночасно із пояснення та документи щодо податкових накладних від 30 січня 2019 року № 3 та від 05 лютого 2019 року № 5, а саме - 28 лютого 2019 року.

Як раніше зазначалося, до пояснень, які стосувалися податкових накладних від 30 січня 2019 року № 3 та від 05 лютого 2019 року № 5, були додані договір з перевізником та контракт з постачальником вугілля.

Крім того, позивач надав виписку по рахунку за період з 30 по 31 січня 2019 року, яка підтверджує здійснення оплати товару покупцем - ТОВ ТАТОСАМ .

Головне управління ДПС у Київській області зазначає, що надані позивачем платіжні доручення не були оформлені належним чином, адже не засвідчені відписом відповідального виконавця та відбитком штампу банку.

Разом з тим ТОВ ІСТ ГЛОБАЛ на підтвердження отримання плати за поставлений товар надавало виписки по рахунку за період з 25 по 30 січня 2019 року, за період з 30 по 31 січня 2019 року та за період з 04 по 05 лютого 2019 року. Натомість платіжні доручення позивачем до контролюючого органу та до суду не надавалися.

Перевіряючи межі, в яких контролюючий орган досліджує надані платником податку документи та пояснення під час вирішення питання про реєстрацію чи про відмову в реєстрації податкових накладних, колегія суддів враховує, що згідно з пп. 4 п. 13 Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У свою чергу п. 14 Порядку визначає узагальнений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Положення п. 21 Порядку пов`язують можливість прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування з тим, що платник податків не надав пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, не надав копій документів, передбачених пп. 4 п. 13 Порядку або ж із тим, що надані платником податку копій документів складені з порушенням законодавства.

За правилами п. 18 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Проте чітких правил, за якими Комісія оцінює надані платником податків документи та пояснення, Порядок не визначає.

У зв`язку з цим колегія суддів під час розгляду і вирішення апеляційної скарги виходить із того, що в процесі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування повноваження Комісії обмежуються перевіркою повноти наданих документів та відповідності їх змісту вимогам законодавства.

Натомість перевірка фактичного здійснення господарської операції, за підсумками якої складено податкову накладну і подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, виходить за межі повноважень Комісії.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання Головного управління ДПС у Київській області в апеляційній скарзі на те, що відсутність окремих документів не дає можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій.

Подібна за змістом правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19. У вказаному судовому рішенні зазначено, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 09 червня 2020 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді Л.О. Костюк

Є.В. Чаку