Постанова

від 29.09.2020 по справі 640/15958/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15958/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Бужак Н.П.,

Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВД Граде на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВД Граде до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ВД Граде через свого представника - адвоката Парфенюка Т.В. звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення № 0165550410 від 17.02.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року повернуто позовну заяву та додані до неї матеріали позивачу.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час звернення до суду з даним адміністративним позовом було подано оригінал ордеру, що підтверджується зазначенням у розділі Додатки позовної заяви та згідно опису вкладення, заповненого уповноваженою особою.

Відтак, на думку апелянта, позовна заява була підписана уповноваженою особою позивача з необхідними повноваженнями.

Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати з підстав відсутності в матеріалах справи документа, що підтверджує повноваження адвоката на представництво особи в суді, а відтак, позов підлягає поверненню у відповідності до вимог 3 частини четвертої ст. 169 КАС України.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною сьомою статті 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При цьому, документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України.

У відповідності до частини четвертої ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон № 5076-VI).

За приписами статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

На виконання частини другої ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність Рада адвокатів України Рішенням від 17 грудня 2012 року №36 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, відповідно до п.4 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з пп.15.4 п.15 наведеного Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до ст.19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Отже, ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом з ордером чинна редакція КАС України не вимагає.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 та від 20 травня 2020 року у справі №9901/44/19.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВД Граде підписаний та поданий до суду адвокатом Парфенюком Т.В.

Так, у позовній заяві зазначено перелік документів, що додаються до скарги, зокрема, вказано про подачу оригіналу ордеру адвоката, проте останній, як вірно встановлено судом першої інстанції у матеріалах позовної заяви відсутній та не вказаний у описі вкладення у поштове відправлення від 06.07.2020.

Зазначені обставини підтверджуються як наявними у матеріалах справи документами, так і відсканованими матеріалами позовної заяви, наявними у комп`ютерній програмі Діловодство спеціалізованого суду Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно п. 3 частини четвертої ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що повернення в даному випадку позовної заяви позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України є законним, оскільки за відсутності документа, що підтверджує повноваження адвоката на представництво особи в суді, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Доводи апелянта про те, що при направленні листа за допомогою поштового зв`язку представник позивача заповнив опис вкладення у відповідності до якого працівник Укрпошти здійснив приймання листа з вкладенням, та відповідно перевірив документи, що направлялись на адресу суду, колегія суддів оцінює критично, оскільки з вказаного опису вкладення заповненого за формою ф. 107 не можливо встановити факт направлення саме оригіналу ордеру адвоката, оскільки такий опис містить зазначення про направлення лише позовної заяви з додатками та оригіналу квитанції судового збору.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВД Граде - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Н.П. Бужак

І.О. Лічевецький