Постанова

від 29.09.2020 по справі 460/1912/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1912/20 пров. № А/857/7732/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Затолочного В.С., Шинкар Т.І..,

з участю секретаря судового засідання Цар М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 460/1912/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайф Смайл" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції - Друзенко Н.В.,

час ухвалення рішення - 30.04.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 05.05.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайф Смайл» (далі - ТОВ «Лайф Смайл» ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2019 №0287735004.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 18.09.2019 ТОВ «Лайф Смайл» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року. Помилково не було включено в рядок 16.1 значення рядка 21 попереднього звітного періоду (липень 2019 року) в розмірі 149 323,00 грн. В результаті не внесення відбулося зменшення податкового кредиту (рядок 17) податкової декларації з ПДВ за серпень 2019 року на суму 149 323,00 грн. Тому в рядку 18 податкової декларації з ПДВ за серпень 2019 року помилково виникло позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) , яке сплачується до державного бюджету у розмірі 68 440 грн. 20.10.2019 до податкового органу позивачем був поданий Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2019 року, згідно якого сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) рядок 21 Податкової декларації за серпень 2019 та становить 80 883,00 грн. Позивач зазначає, що 21.10.2019 до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2019 року, де до рядка 16.1 включено суму 80 833,00 грн. Згідно з податковою декларацією з ПДВ за вересень 2019 року виникло позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації), яке сплачується до державного бюджету у розмірі 14 289,00 грн. Позивачем 28.10.2019 було сплачено податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 14 300,00 грн. 30.11.2019 позивачем до податкового органу було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2019 року, згідно якого сторновано значення рядка 16.1 на мінус 80833,00 грн., та внесено в рядок 16.2 збільшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків на суму 80 833,00 грн. На думку позивача оскаржуваним рішенням відповідачем неправомірно було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 80833,00 грн. та неправомірно застосовано по відношенню до нього штрафні санкції у сумі 20 221,00 грн. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 460/1912/20 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивачем подано за серпень 2019 року податкову декларацію в якій в розділі III «Розрахунки за звітний період» задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 0 грн та у р. 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету у сумі 68 440 гривень. 20.10.2019 позивач виявляє помилку в поданій вище декларації та подає уточнюючий розрахунок, яким уточнює рядок 16.1 від`ємне значення рядка 21 попереднього звітного періоду в сумі 149 323грн. 21.10.2019 ТОВ «Лайф Смайл» подає декларацію з ПДВ за вересень 2019 року, в якій позивачем у розділі II «Податковий кредит» зазначено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16) та суму значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 16.1) у розмірі 80 883 грн. Відповідач зазначає, що відповідно до пункту п.5 розділу VI Порядку заповнення уточнюючого розрахунку Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" затвердженого наказом Мінфіну №21 від 28.01.2016, платник має відобразити сума 80 833 грн. не в рядку 16.1, як зробив позивач, а в рядку 16.2 згідно норми V розділу Порядку заповнення податкової декларації яким визначено: у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду; у рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період; у рядку 16.2 вказуються суми збільшення/ зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

Просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 460/1912/20 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що платником податків було подано наступний уточнюючий розрахунок, в якому відображено показники декларації з ПДВ за вересень 2019 року, та яким рядок 16.1 зазначено мінус 80 833,00 грн., та внесено в рядок 16.2 «збільшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» суму 80 833,00 грн.

Таким чином, позивачем були подані уточнюючі розрахунки, які були прийняті фіскальним органом, що підтверджується квитанціями № 2, якими було виправлено помилки виявлені в поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень та вересень 2019 року, показники останніх повинні бути внесені до інтегрованої картки платника.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що у відповідача були відсутні правові підстави для неврахування поданих позивачем податкових документів (уточнюючих розрахунків).

При цьому суд першої інстанції також врахував, що податкове повідомлення - рішення №0287735004 було винесено 03.12.2019, тобто вже після того, як 30.11.2019 позивачем самостійно виправлені помилки у своїй податковій звітності. А що стосується перевірки, проведеної відповідачем 20.11.2019, то це була камеральна перевірка, яка проводиться без участі платника податків, і про її результати, як встановлено судом, позивач належним чином повідомлений не був.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 20.11.2019 на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 глави 8 розділу ІІ, пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України уповноваженою особою Головного управління ДПС у Рівненській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість та даних системи електронного адміністрування ПДВ (Єдиного реєстру податкових накладних) ТОВ «Лайф Смайл» .

За результатами перевірки складено акт №726/17-00-50-04/39244913 від 20.11.2019 (а.с.57-58), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «Лайф Смайл» підпункту 7 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289, саме у декларації за вересень 2019 року поданої 21.10.2039 за № 30461027 неправомірно відображено у р.16.1 (від`ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) та відповідно у р.16 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) суму - 80 883 грн., що призвело до завищення значення податкового кредиту (р.17) на суму 80 883грн., в результаті чого платником занижено р. 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне зичення), яке сплачується до державного бюджету у розмірі 80 883 грн.

Вказаний акт перевірки був надісланий контролюючим органом на адресу позивача, однак поштове відправлення повернулося до відповідача із зазначенням причини невручення «адресат не значиться» (а.с.59).

03.12.2019 Головним управління ДПС у Рівненській області на підставі акта перевірки №726/17-00-50-04/39244913 від 20.11.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення №0287735004, яким ТОВ «Лайф Смайл» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 101 104,00грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 80 883,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 20 221,00 грн. (а.с.10).

Не погоджуючись із винесеним рішення позивач подав до ДПС України скаргу.

Рішенням № 4815/6/98-00-08-05-02-06 від 07.02.2020 про результати розгляду скарги Державної податкової служби України скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.8-9).

19.08.2019 ТОВ «Лайф Смайл» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2019 року де в рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) - 149323 грн. Вказана декларація була прийнята податковим органом 20.08.2019 (а.с.12-20).

18.09.2019 ТОВ «Лайф Смайл» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019, в якій не було включено в рядок 16.1 значення рядка 21 попереднього звітного періоду (липень 2019) в розмірі 149323,00 грн. В результаті не внесення відбулося зменшення податкового кредиту (рядок 17) податкової декларації з ПДВ за серпень 2019 року на суму 149323,00 грн. Тому в рядку 18 Податкової декларації з ПДВ за серпень 2019 року виникло позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації), яке сплачується до державного бюджету у розмірі 68440 грн. Вказана декларація була прийнята податковим органом 20.09.2019 (а.с.21-25)

20.10.2019 до податкового органу позивачем був поданий Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2019 року, відповідно до якого сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) рядок 21 Податкової декларації за серпень 2019 року та становить 80883,00 грн. Вказаний розрахунок був прийнятий податковим органом 20.10.2019 (а.с.31-35).

Крім того, 20.10.2019 позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року, де до рядка 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) включено суму 80833,00 грн. Згідно з податковою декларацією з ПДВ за вересень 2019 року виникло позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації), яке сплачується до державного бюджету у розмірі 14289,00 грн. Вказана декларація була прийнята податковим органом 20.10.2019 (а.с.26-30).

Позивачем 28.10.2019 було сплачено податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 14300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №166 від 28.10.2019 (а.с.11).

29.11.2019 позивач подає до податкового органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2019 року, згідно з яким відкореговано значення рядка 16.1 на мінус 80833,00 грн., та внесено в рядок 16.2 «збільшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» суму 80833,00 грн. Вказаний розрахунок був прийнятий податковим органом 30.11.2019 (а.с.36-38).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

При цьому, законодавцем передбачено можливість внесення змін до податкової звітності, яка регламентована статтею 50 Податкового кодексу України.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з пунктами 1-5 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 (далі - Порядок №21) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшена сума податкових зобов`язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв`язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.

Пунктом 5 розділу V Порядку №21 встановлено, що платники податку, які відповідно до статі 200 розділу V мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додаються до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 3). При заповнені рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4).

У підпункті 5 пункту 4 розділу V Порядку №21 зазначено, що у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду. У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового - повідомлення рішення та/або уточнюючого розрахунку» .

Розділом VI Порядку №21 визначено порядок заповнення уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується апелянтом, ТОВ «Лайф Смайл» було подано податкову декларацію за серпень 2019 року, в якій не було включено в рядок 16.1 значення рядка 21 попереднього звітного періоду (липень 2019 року) в розмірі 149 323,00 грн.

20.10.2019 поданий Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2019 року, відповідно до якого сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) рядок 21 Податкової декларації за серпень 2019 та становить 80 883,00 грн.

При поданні податкової декларації з ПДВ за вересень 2019 року ТОВ «Лайф Смайл» допустило описку, а саме: при заповненні граф позивачем помилково замість рядка 16.2 «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» заповнив рядок 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» .

У зв`язку з чим, платником податків було подано наступний уточнюючий розрахунок, в якому відображено показники декларації з ПДВ за вересень 2019 року, та яким рядок 16.1 зазначено мінус 80 833,00 грн., та внесено в рядок 16.2 «збільшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» суму 80 833,00 грн.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем були подані уточнюючі розрахунки, які були прийняті фіскальним органом, що підтверджується квитанціями № 2, якими було виправлено помилки виявлені в поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень та вересень 2019 року, показники останніх повинні бути внесені до інтегрованої картки платника. У зв`язку з чим, у відповідача були відсутні правові підстави для неврахування поданих позивачем податкових документів (уточнюючих розрахунків).

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 460/1912/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді В. С. Затолочний Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 29.09.2020 року