Постанова

від 15.09.2020 по справі 911/1811/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. Справа№ 911/1811/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Кубей В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Тимошенко О.В.;

від відповідача: Клименко А.Г., ОСОБА_4,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

на рішення Господарського суду Київської області

від 04.02.2020 року

у справі № 911/1811/19 (суддя: Заєць Д.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

до Сільськогосподарський виробничий кооператив "Деснянський"

про стягнення 663 912,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Деснянський" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 663912,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.02.2018 року уповноваженими представниками позивача на об`єкті відповідача за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нижча Дубечня, вул. Миру було виявлено факт порушення правил користування електричною енергією, а саме: порушено п. 6.40 ПКЕЕ пошкодження пломбувального матеріалу на пломбах енергопостачальної організації, що зафіксовано в акті №К036980 від 22.02.2018 року у зв`язку із чим відповідачу нараховано суму заподіяних збитків у розмірі 663912,68 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.02.2020 року в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Деснянський" про стягнення 663 912,68 грн заподіяних збитків відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в даній справі в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київобленерго".

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема, не застосував до спірних правовідносин правову позицію Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року №902/598/14, відповідно до якої підставою стягнення вартості недорахованої електроенергії згідно з оперативно-господарською санкцією є доведеність факту порушення Правил споживачем і даний факт доводиться, зокрема, але не виключно актом про порушення.

Також, скаржник вказав, що 22.02.2018 року, другий примірник акту №К036980 було вручено на місці його складання представнику Сільськогосподарського виробничого кооперативу Деснянський Стьопаху І.В., який підписав акт без зауважень.

Крім того, вказав, що голова правління Сільськогосподарського виробничого кооперативу Деснянський Клименко А.Г., 06.03.2019 року отримавши протоколи засідання комісій, розрахунок суми заподіяних збитків, матеріали експертного дослідження, власноруч зробив напис про це на протоколі №131 від 07.11.2018 року, що підтверджує обізнаність останнього з прийнятим комісією рішенням.

При цьому, скаржник наголосив, що на підставі п. 6.42 ПКЕЕ протокол №131 від 07.11.2018 року набув чинності 06.03.2019 року в день його вручення голові правління відповідача.

Також, скаржник вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що сам по собі факт пошкодження пломби, її пломбу вального матеріалу (або взагалі відсутність пломби), без аналізу можливості без облікового споживання внаслідок такого порушення, не тягне за собою застосування вимог Методики.

Крім того, посилання суду першої інстанції, що останній позбавлений можливості в повній мірі дослідити чи були допущені порушення під час складання спірного акту про які відповідач зазначає у відзиві та у своїх запереченнях, оскільки, позивачем не надано всіх належних доказів на підтвердження своїх вимог, оскільки, до позову не було додано копій актів технічної перевірки №279820 та акту пломбування №544387, спростовується тим, що згадані акти були складені після усунення порушення зафіксованого актом про порушення №К036980 і ніяким чином не доводять факту порушення, а лише констатують правильність роботи електроустановки та передачу на відповідальне збереження нових встановлених пломб.

При цьому, скаржник послався на позицію Північного апеляційного господарського суду викладену у постанові по справі №911/205/18 від 09.08.2018 року, в аналогічній справі, відповідно до якої зазначено, що предметом позову є стягнення штрафних санкцій по акту, а сам акт є чинним, якщо рішення комісії не було оскаржене споживачем у встановлений ПКЕЕ строк.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 справу № 911/1811/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді:Коротун О.М., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Київобленерго на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2020 у справі № 911/1811/19.

22.04.2020 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, які прийняті апеляційним судом до уваги.

Крім того, 22.04.2020 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Крім того, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що експертизою не було досліджено (про це не йдеться ні в протоколах засіданні комісії, ні в висновку експертизи НДЕКЦ) дійсна причина порушення цілісності пломбувального матеріалу яким було зафіксовано захисну панель з оргскла, та ще дві пломби №№5017809, 5017839 на цьому матеріалі. Відсутність такого дослідження стверджує висновки постачальника, в акті про порушення ПКЕЕ, що зауваження до вказаних пломб та до цілісності пломбу вального матеріалу скріпленого цими пломбами, відсутні. При цьому, відповідач зазначив, що не оскарженість акту про порушення ПКЕЕ№К036980, протоколу №131, жодним чином не може бути належним і допустимим доказом факту можливого вчинення споживачем порушення ПКЕЕ.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/1811/19 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.

Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2020 року у справі № 911/1811/19 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 27.08.2020 року. Призначив до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2020 року у справі № 911/1811/19 на 27.08.2020 року своєю ухвалою від 06.07.2020 року.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/1811/19 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Північний апеляційний господарський суд прийняв матеріали справи № 911/1811/19 з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2020 року у справі № 911/1811/19 до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О. Повідомив учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 15.09.2020 року своєю ухвалою від 27.08.2020 року.

15.09.2020 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшла заява про зміну найменування Приватного акціонерного товариства "Київобленерго".

У заяві про зміну найменування позивача у справі зазначено, що рішенням річних Загальних зборів акціонерів позивача від 21.08/.2020 року (дата складання протоколу 28.08.2020 року), Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" перейменоване у Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські регіональні електромережі (скорочено ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі . Відповідно до п. 2.1 статуту ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі цей статут є новою редакцією статуту Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", який був зареєстрований приватним нотаріусом Теплюк Г.М. 01.08.2019 року, номер запису 13391050038001497. Товариство є правонаступником майна, прав та обов`язків Приватного акціонерного товариства "Київобленерго".

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю найменування товариства має містити назву товариства, а також організаційно-правову форму (товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю).

Таким чином, з поданої Приватним акціонерним товариством ДТЕК Київські регіональні електромережі заяви та доданих до неї документів убачається, що наявні підстави стверджувати про зміну найменування Приватного акціонерного товариства "Київобленерго".

Окрім цього, як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, 03.09.2020 року внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни найменування Товариства на ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі.

Отже, заява позивача про зміну його найменування підлягає задоволенню, змінено найменування позивача у даній справі на Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські регіональні електромережі .

У судовому засіданні 15.09.2020 року скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представники відповідача в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 15.09.2020 року заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2020 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, між Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські регіональні електромережі ) (постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Деснянський" (споживач) 06.10.2014 року було укладено договір про постачання електричної енергії №220022641 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 555 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та зазначається в додатку №1 Загальна однолінійна схема електропостачання, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж (далі - ПОЕМ).

Відповідно до пп. 2.3.5 п. 2.3. договору, споживач зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників позивача за пред`явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв`язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.

Постачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок порушення відповідачем умов цього договору в порядку, визначеному чинним законодавством України (3.1.4 договору встановлено).

Згідно пп. 4.2.3 договору, споживач сплачує позивачу вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем Правилами користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій відповідача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 4.4 договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Згідно п. 7.1. договору, облік електроенергії, спожитої відповідачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж відповідача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення відповідачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються позивачем розрахунково згідно з вимогами додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та додатку №5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п. 9.4 договору останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов.

Згідно п.п. 5 п. 8.1 ПКЕЕ, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ, технічна перевірка це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства електроустановок" та іншим нормативно-технічним документам (п. 1.2 ПКЕЕ).

Згідно п. 3.33 ПКЕЕ, технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, та оформлюються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Так за твердженням позивача, 22.02.2018 року уповноваженими представниками ПрАТ "Київобленерго" перейменоване у Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські регіональні електромережі в присутності директора відповідача проводилася технічна перевірка електричного обладнання відповідача, розташованого за адресою: с. Нижча Дубечня, вул. Миру, Вишгородського району, Київської області під час проведення якої виявлено факт порушення п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року (наразі втратили чинність, далі ПКЕЕ), а саме: пошкодження пломбувального матеріалу на пломбах ПрАТ "Київобленерго" №5017841 та №5017815" прийнятих відповідачем на відповідальне зберігання згідно Акту №331558 від 31.05.2016 року про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому, про що складено акт про порушення №К036980 від 22.02.2018 року (далі - акт №К036980).

Відповідно акту №036980, цей акт складено в присутності директора Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Деснянський" - Клименка А.Г. від підписання якого він відмовився.

Акт №036980 підписано представниками постачальника: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представником споживача - ОСОБА_4, при цьому, в акті про порушення представником відповідача не зазначено зауважень щодо складеного акту про порушення.

В пункті 9 акту №К036980 зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 21.03.2017 року. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа.

Як зазначає позивач, ним на адресу відповідача направлено лист №06/280/1602 від 27.02.2018 року, в якому повідомлено, що комісія з розгляду Акту про порушення №К036980 від 22.02.2018 року відбудеться 21.03.2018 року о 10:30 за адресою: вул. Стеценка, 1А, м. Київ. До вказаного листа додано акт про порушення №036980 від 22.02.2018 року, Акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку пломб встановлених на ньому №544387 від 22.02.2018 року, Акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії №279820 від 22.02.2018 року.

21.03.2018 року відбулось засідання комісії по розгляду акту №К036980, яке оформлено протоколом №200, на якому було вирішено вилучені речові докази до акту про порушення, а саме, пломби №5017841 та №5017815, запаковані у сейф-пакет 11А00088560, направити на проведення експертного дослідження, після отримання висновку запросити споживача та повторно провести комісію. Представник відповідача, який зі слів позивача був належним чином повідомлений про дату засідання комісії, на засідання комісії не з`явився.

Зі слів позивача, на адресу відповідача направлено лист №06/280/3289 від 04.05.2018 року, в якому повідомлено про прийняте комісією рішення, яке оформлено протоколом №200 від 21.03.2018 року, щодо направлення вилучених пломб на проведення експертного дослідження. До вказаного листа додано акт про порушення №036980 від 22.02.2018 року, Акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку пломб, встановлених на ньому №544387 від 22.02.2018 року, Акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії №279820 від 22.02.2018 року, протокол №200 від 21.03.2018 року.

Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України проведено експертне дослідження пломб №5017841, №5017815, №5017839, №5017809 та складено висновок №8-3/6 від 24.05.2018 року. Як вбачається з висновку №8-3/6 від 24.05.2018 року, пломби №5017841 та №5017815 надані зі слідами пошкодження пломбувального матеріалу. Розмотати промбувальний матеріал, який використаний в пломбах №5017841 та №5017815 для подальшого доступу до облікових струменеведучих частин, без його пошкодження неможливо. Пломби №5017841 та №5017815, зображення яких надані на дослідження, мають ознаки повторного навішування на об`єкт пломбування. Пломбувальний матеріал пломб №5017841 та №5017815 зв`язаний між собою подвійними вузлами, що не передбачено та суперечить правилам при навішуванні пломб з роторним механізмом замикання.

Також, за твердженням позивача, на адресу відповідача було надіслано лист №06/280/7265 від 04.10.2018 року, яким запрошено відповідача прийняти участь у повторному засіданні комісії з розгляду Акту про порушення №036980 від 22.02.2018 року після отриманого висновку експертного дослідження, яке відбудеться 07.11.2018 року о 10:00 за адресою: вул. Стеценка, 1А, м. Київ.

07.11.2018 року проведено повторне засідання комісії по розгляду Акту №036980 від 22.02.2018 року, оформлене протоколом №131. Представник відповідача на засідання комісії не з`явився та не повідомив про причини неявки. За результатами розгляду, враховуючи висновки експертного дослідження №8-3/6 від 24.05.2018 року, комісією вирішено провести нарахування суми заподіяних збитків відповідно до п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою №562 Національної комісії регулювання електроенергетики України 04 травня 2006 року (далі - Методика ) за формулою 2.4 по пропускній потужності ТС150/5, що обмежують дозволену потужність 155 кВт згідно Договору.

Позивач зазначає, що протокол №131 від 07.11.2018 року та розрахунок величини вартості недоврахованої електричної енергії та рахунок на оплату надіслано на адресу відповідача листом №03/280/2511 від 09.04.2019 року. Однак, у вказаному листі зазначено, що копії протоколу №131 від 07.11.2018 року, розрахунку недооблікованої електричної енергії, рахунку недооблікованої електричної енергії та рахунку за експертне дослідження надсилались відповідачу листом №06/280/9661 від 29.12.2018 року.

Також, за твердженням позивача 06.03.2019 року голова правління Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Деснянський" повторно власноручно отримав копії документів, що розглядались на комісії та були складені за її результатам, про що свідчить його підпис у протоколі №131 від 07.11.2018 року засідання комісії по розгляду акту №К036980 від 22.02.2018 року.

Відповідно до п. 6.40. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996 року (чинних на момент складення акта про порушення ПКЕЕ , далі - ПКЕЕ), у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656.

Згідно п. 6.41. ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу.

Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Згідно п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 року №562, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 2.1 Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного.

Оскільки, відповідачем оплату недорахованої електричної енергії не здійснено, вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 663912,68 грн заподіяних збитків.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, матеріалах справи наявне повідомлення про оплату за травень 2019 року від 14.05.2019 року по Акту порушення ПРРЕЕ №036980 від 22.02.2018 року на суму 663912,70 грн. Проте, матеріали справи не містять, а скаржником не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних в розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів отримання вищевказаного повідомлення відповідачем.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ, акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що 22.02.2018 року, другий примірник акту №К036980 було вручено на місці його складання представнику Сільськогосподарського виробничого кооперативу Деснянський Стьопаху І.В., який підписав акт без зауважень, оскільки Стьопахом І.В. даний акт підписаний, як свідком, а не представником Сільськогосподарського виробничого кооперативу Деснянський .

Водночас, колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів (довіреність, наказ, тощо) уповноваження Стьопаха І.В. на підписання/складення відповідних актів.

Згідно п. 6.43. Правил користування електричною енергією споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач рішення комісії з розгляду акту про порушення №К036980 від 22.02.2018 року, оформлене протоколом №131 від 07.11.2018 року до суду не оскаржував, вказаний рахунок не оплатив.

Так, в якості доказів надіслання відповідачу листа №06/280/1602 від 27.02.2018 року про засідання комісії по розгляду акту №К036980 від 21.03.2018 року позивачем було надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення без відмітки АТ "Укрпошта".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач належним чином не повідомив відповідача про час і дату засідання комісії 21.03.2018 року та прийняв рішення про направлення вилучених речових доказів на проведення експертного дослідження без присутності останнього.

За результатами проведення 21.03.2018 року засідання комісії, оформленого протоколом №200 було вирішено вилучені докази по акту про порушення, а саме, пломби №5017841 та №5017815, запаковані в сейф-пакет UA00088560, направити на проведення експертного дослідження до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а після отримання висновку запросити споживача та повторно провести комісію. В якості доказів надіслання відповідачу листа №06/280/3289 від 04.05.2018 року з інформацією про прийняте 21.03.2018 року комісією рішення позивачем надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення без відмітки АТ "Укрпошта".

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Разом з цим, лист про прийняття рішення комісією був направлений лишен через 42 дні після прийняття відповідного рішення.

Водночас, колегія суддів відзначає, що равилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Отже, зазначеною нормою передбачена видача відправнику розрахункового документа, який є доказом прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення.

Таким чином, одне лише рекомендоване повідомлення не може бути належним доказом надсилання відповідачу запрошень, оскільки, до нього не додано розрахункового документу, що підтверджує надання послуги з пересилання та опису вкладення.

Належним доказом відправлення відповідачу вказаних листів є чек (квитанція), що підтверджує надання послуги з пересилання з описом вкладення у цінний лист.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів направлення вказаних листів відповідачу. Так, надані копії конвертів не містять найменування та адреси адресата (відповідача), а копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення не містять відмітки АТ "Укрпошта" та не заповнені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів приймає як належний висновок суду першої інстанції, що матеріали справи не місять належних та допустимих доказів отримання вищевказаних документів відповідачем.

В подальшому, після отримання експертного дослідження позивачем, як зазначає позивач, ним на адресу відповідача було надіслано лист №06/280/7265 від 04.10.2018 року про проведення повторного засідання комісії по розгляду акту №К036980, яке відбудеться 07.11.2018 року. В якості доказів надіслання відповідачу листа №06/280/7265 від 04.10.2018 року, яким відповідача запрошено на повторне засідання комісії по розгляду акту №К036980, позивачем надано копію списку відправлення рекомендованих листів з відміткою АТ "Укрпошта".

07.11.2018 року проведено повторне засідання комісії по розгляду Акту №036980 від 22.02.2018 року, без присутності представника споживача, оформлене протоколом №131 за результатами якого комісією вирішено провести нарахування суми заподіяних збитків відповідно до п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою №562 Національної комісії регулювання електроенергетики України 04.05.2006 року за формулою 2.4 по пропускній потужності ТС150/5, що обмежують дозволену потужність 155 кВт згідно договору. При цьому, у протоколі було зазначено, що представник споживача запрошений письмово.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, вищевказаний протокол не містить відомостей про надіслання останнього разом з розрахунком вартості та розрахункових документів для оплати недорахованої електричної енергії.

Доказів надіслання таких документів матеріали справи не містять, а скаржником не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що матеріали справи містять лист відповідь ПрАТ "Київобленерго" №03/280/2511 від 09.04.2019 року на лист Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Деснянський" де, зокрема, зазначено, що 29.12.2018 року на адресу відповідача було надіслано лист №06/280/9661 з додатками (копії протоколу №131 від 07.11.2018 року, розрахунку недооблікованої електричної енергії, рахунку недооблікованої електричної енергії та рахунку за експертне дослідження).

Водночас, колегія суддів приймає до уваги твердження скаржника, що голова правління Сільськогосподарського виробничого кооперативу Деснянський Клименко А.Г., 06.03.2019 року отримавши протоколи засідання комісій, розрахунок суми заподіяних збитків, матеріали експертного дослідження, власноруч зробив напис про це на протоколі №131 від 07.11.2018 року, що підтверджує обізнаність останнього з прийнятим комісією рішенням.

Таким чином, зазначене підтверджує посилання відповідача стосовно того, що він довідався про порушення та прийняті комісією рішення лише 06.03.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач звернувся до позивача з листом №3009 від 11.03.2019 року щодо правомірності складенні Акту про порушення ПКЕЕ у відповідь на який позивач листом №03/280/2511 від 09.04.2019 року повідомив про законність раніше прийнятих комісією рішень та необхідність погашення заборгованості.

Разом з цим, колегія суддів з огляду на вищевикладене, погоджується з висновком суду першої інстанції, що не надіслання відповідачу акту №К036980 та у зв`язку із неповідомленням відповідача про засідання комісій по розгляду такого акту, зазначене позбавило відповідача права на оскарження акту про порушення та права бути присутнім на засіданнях комісії та висловлення свої заперечень.

Щодо твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що посилання суду першої інстанції, що останній позбавлений можливості в повній мірі дослідити чи були допущені порушення під час складання спірного акту про які відповідач зазначає у відзиві та у своїх запереченнях, оскільки, позивачем не надано всіх належних доказів на підтвердження своїх вимог, оскільки, до позову не було додано копій актів технічної перевірки №279820 та акту пломбування №544387, спростовується тим, що згадані акти були складені після усунення порушення зафіксованого актом про порушення №К036980 і ніяким чином не доводять факту порушення, а лише констатують правильність роботи електроустановки та передачу на відповідальне збереження нових встановлених пломб, не є доказами, що підтверджує факт порушення, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Як було встановлено судом першої інстанції, до матеріалів справи не було додано акт технічної перевірки №279820, акт про опломбування №544387 та інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення споживачем Правил.

Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ Технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку Правилам устройства електроустановок Виконання робіт з технічної перевірки Постачальником проводилось не до початку вводу в експлуатацію, а вже на введеному в експлуатацію та працюючому засобі обліку, що знаходиться під робочою напругою, а тому були виконані в обсязі відповідно до ПКЕЕ ( не залежно від того це планова перевірка чи позапланова перевірка).

Згідно п. 3.33 ПКЕЕ Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом, та оформляється актом про проведення роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації який проводив роботи, та номера його посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобів обліку та детального опису результатів обстеження.

З огляду на викладене, колегія суддів приймає як належне твердження позивача викладене у відзиві на апеляційну скаргу, що первинним при проведенні технічної перевірки є оформлення акта технічної перевірки в якому зазначається інформація про виявлені недоліки в засобах обліку. У разі наявності недоліків та не відповідності електроустановки Споживача вимогам ПКЕЕ пункт 6.38 зобов`язує За результатами технічної перевірки складається Акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку.. .

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що акт технічної перевірки та акт про пломбування не був вручений споживачу, як того вимагають ПКЕЕ.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належним чином не доведено факту порушення відповідачем Правил, оскільки, такий факт доводиться зокрема, але не виключно, актом про порушення, враховуючи що відповідачем заперечувались всі обставини та наведені позивачем факти.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно- правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням об`єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об`єктів електроенергетики виконувати свої службові обов`язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов`язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року, невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо подання копій документів, пояснень та іншої інформації; інші правопорушення, передбачені законом.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, акт про порушення №К06980 містить інформацію про порушення відповідачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: пошкоджено пломбувальний матеріал на пломбах ПрАТ "Київобленерго" №5017841, №5017815.

Так, в акті про порушення №К06980 позивач вказує лише про пошкодження пломбувального матеріалу, на який встановлено пломби №№5017841, 5017815. Однак, фактичного втручання споживача в роботу приладів обліку або пошкодження приладів обліку, які призвели до зміни показників приладу позивачем у вказаному акті не зафіксовано. Також, позивачем не зазначено, що дані ознаки є явними, як вказано в п. 6.40 ПКЕЕ.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги висновок експертного трасологічного дослідження від 24.05.2018 року №8-3/6, проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, відповідно до якого встановлено, що розмотати пломбувальний матеріал, який використано в пломбах №№5017841 та 5017815 для подальшого доступу до облікових струменеведучих частин, без його пошкодження, неможливо. Пломби №№5017841 та 5017815, зображення яких надані на дослідження, мають ознаки повторного навішування на об`єкт пломбування. Пломбувальний матеріал пломб №№5017841, №5017815 зв`язаний між собою подвійними вузлами, що не передбачено та суперечить правилам при навішуванні пломб з роторним механізмом замикання.

Так, відповідно до п. 1.2. ПКЕЕ, недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

В розумінні п. 1.2 ПКЕЕ, вимог Методики, вартість невдорахованої електричної енергії, на відміну від штрафної санкції, має компенсаторну, а не караючу функцію, оскільки виходячи з особливостей споживчих якостей та фізико-технічних характеристик електричної енергії, як товару, лише розрахунковим шляхом на підставі Методики можливо визначити розмір її неправомірно спожитого обсягу внаслідок неврахування або невірного врахування приладами обліку.

Сам по собі факт пошкодження пломби, її пломбувального матеріалу (або взагалі відсутність пломби), без аналізу можливості безоблікового споживання внаслідок такого порушення, не тягне за собою застосування вимог Методики та нарахування обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, оскільки за своєю правовою природою спірна сума не є штрафною санкцією.

Пунктом 1.1 Методики визначено, що вона встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ користування електричною енергією.

З огляду на п. 2.1. Методики, вона застосовується за одночасного існування двох умов: порушення цілісності пломб та, як наслідок, втручання споживача в роботу приладів обліку; пошкодження приладів обліку, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Зі змісту наведених норм ПКЕЕ та Методики, як правильно встановлено судом першої інстанції, вбачається, що постачальник електричної енергії набуває право визначити обсяг спожитої електричної енергії на підставі Методики, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ користування електричною енергією лише при наявності з боку споживача протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу електричної енергії.

Так, висновок експертизи №8-3/6 від 24.05.2018 року не встановлює факт пошкодження пломб №№5017841, 5017815, при цьому не встановлено ні способу повторного встановлення пломб, ні фактів розкриття пломб, ні факту заміни або підробки одного з елементів пломб, які не пошкоджені.

Згідно із якими п. 2.1. Методики може застосовуватися лише при одночасному існуванні двох умов: порушення цілісності пломб та, як наслідок, втручання споживача в роботу приладів обліку; пошкодження приладів обліку, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України №910/33031/15 від 17.08.2016 року та №910/31876/15 від 07.09.2016 року.

Щодо посилання скаржника на правову позицію Північного апеляційного господарського суду, в аналогічній справі, відповідно до якої предметом позову є стягнення штрафних санкцій по акту, а сам акт є чинним, якщо рішення комісії не було оскаржене споживачем у встановлений ПКЕЕ строк, колегія суддів відзначає, що в даному випадку неоскарженість акту про порушення ПКЕЕ№К036980, протоколу 131, не може бути належним і допустимим доказом факту можливого вчинення споживачем порушення ПКЕЕ.

Разом з цим, колегія суддів приймає як належне посилання скаржника на правову позицію Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року №902/598/14, відповідно до якої підставою стягнення вартості недорахованої електроенергії згідно з оперативно-господарською санкцією є доведеність факту порушення Правил споживачем і даний факт доводиться, зокрема, але не виключно актом про порушення. Водночас, колегія суддів відзначає, що факт порушення позивачем правил ПКЕЕ позивачем не доведено, не подано до суду жодних належних доказів, які підтверджують факт втручання відповідача в роботу приладів обліку або пошкодження приладу обліку, які призвели до зміни показів приладів обліку.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги лист відповідь регулятора в електроенергетиці НКРЕКП від 25.02.2020 року №2255/20/7-20 відповідно до якого згідно засіб обліку електричної енергії, на підставі якого здійснювалися розрахунки за спожиту електричну енергію за вказаною адресою, змонтований в шафі, яка закріплена на ТП 235, розміщеної за межами території СЗК Деснянський , таким чином, у разі розташування засобу обліку електричної енергії поза межами території СЗК Деснянський , ПрАТ Київобленерго не мало права передавати засіб обліку та пломби, встановлені на ньому, на відповідальне збереження вказаному споживачу та, у цьому разі не мало підстав для складання акту. Так, за твердженням регулятора в електроенергетиці НКРЕКП, у разі, якщо позивач при знятті пломби №5017841 та №5017815 не мав можливості доступу до струмоведучих частин схеми обліку (кіл обліку) без пошкодження (знання) пломб №5017809 та №5017839 або засіб обліку електричної енергії був встановлений на момент складання акта поза межами території споживача, у цьому випадку, ПрАТ Київобленерго не мало підстав для застосування положень Методики та здійснення на підставі акта розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2020 року у справі №911/1811/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2020 року у справі №911/1811/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №911/1811/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 28.09.2020 року.