Ухвала

від 29.09.2020 по справі 826/9610/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 вересня 2020 року

Київ

справа №826/9610/18

адміністративне провадження №К/9901/24190/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року в справі №826/9610/18 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву, Департаменту промисловості та розвитку підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійної комісії Київської міської ради з питань власності про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), Київської міської ради (далі - КМР), Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМ України по місту Києву), Департаменту промисловості та розвитку підприємства виконавчого органу КМР (КМДА), Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу КМР (КМДА), постійної комісії Київської міської ради з питань власності, у якому просив:

- визнати право позивача на отримання довідки про заробітну плату від належного зберігача архівного фонду ВО "Київпобутрадіотехніка" для подальшого пред`явлення Пенсійному фонду України;

- визначити належну відповідальну особу для забезпечення контролю за збереженням архівних фондів/матеріалів/документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, під час реорганізації ВО "Київпобутрадіотехніка", здійснення приватизації ДКВКПП "Мета", продажу TOB "Мета К";

- встановити наявність компетенції (повноважень) КМДА та КМР в запровадженні належного контролю в забезпеченні збереження архівних фондів/матеріалів/документів установ/підприємств, підпорядкованих структурним департаментам КМДА КМР, при реорганізації (приєднання, припинення), ліквідації (припинення) цих установ/підприємств, належної передачі архівних фондів/матеріалів/документів цих установ/підприємств правонаступникам чи їх передачі державним архівним установам за визначеним законом порядком;

- встановити наявність компетенції (повноважень) РВФДМ України по місту Києву в запровадженні належного контролю в забезпеченні збереження архівних фондів/матеріалів/документів державних/комунальних установ/підприємств при здійсненні РВ ФДМ України по місту Києву процедури їх приватизації та належної передачі цих архівних фондів/матеріалів/документів цих приватизуємих державних/комунальних установ/підприємств правонаступникам (за визначеними істотними умовами договорів із правонаступниками) чи їх передачі державним архівним установам за визначеним законом порядком;

- визначити належного відповідального зберігача архівних фондів/матеріалів/документів ВО "Київпобутрадіотехніка" з наведеного позивачем кола осіб (13 осіб) для подальшого накладання на нього стягнення у вигляді забезпечення виконання обов`язку в натурі (надання довідки про заробітну плату за період роботи позивача у ВО "Київпобутрадіотехніка");

- визнати незаконними дії/бездіяльність КМДА (структурних підрозділів КМДА: Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА; Департаменту комунальної власності міста Києва КМДА; Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА) щодо забезпечення належного контролю за збереженням архівних фондів/матеріалів/документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню під час реорганізації ВО "Київпобутрадіотехніка" у 1993 році;

- визнати незаконними дії/бездіяльність КМР (постійна комісія Київради з питань власності) щодо забезпечення належного контролю за збереженням архівних фондів/матеріалів/документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню під час реорганізації ВО "Київпобутрадіотехніка" у 1993 році;

- визнати незаконними дії/бездіяльність КМДА (структурних підрозділів КМДА: Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА; Департаменту комунальної власності міста Києва КМДА; Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА) щодо забезпечення належного контролю за збереженням архівних фондів/матеріалів/документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, під час реорганізації ВО "Київпобутрадіотехніка" у 2003 році;

- визнати незаконними дії/бездіяльність КМР (постійна комісія Київради з питань власності) щодо забезпечення належного контролю за збереженням архівних фондів/матеріалів/документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, під час реорганізації ВО "Київпобутрадіотехніка" у 2003 році;

- визнати незаконними дії/бездіяльність РВ ФДМ України по місту Києву щодо забезпечення належного контролю за збереженням архівних фондів/матеріалів/документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, під час здійснення приватизації ДКВКПП "Мета" у 2007 році;

- визнати незаконними дії/бездіяльність РВ ФДМ України по місту Києву щодо забезпечення належного контролю за збереженням архівних фондів/матеріалів/документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, під час продажу TOB "Мета К" у 2008 році;

- визнати незаконною відмову РВ ФДМ України по місту Києву у вимозі позивача про надання інформації стосовно приватизації ДКВКПП "Мета", продажу TOB "Мета К", процедури контролю виконання умов договорів приватизації ДКВКПП "Мета", продажу TOB "Мета К", з підстави її статусу "обмеженого доступу";

- визнати дії/бездіяльність КМДА: (структурних підрозділів КМДА: Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА; Департаменту комунальної власності міста Києва КМДА; Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА) щодо забезпечення належного контролю за збереженням архівних фондів/матеріалів/документів ВО "Київпобутрадіотехніка" та ДКВКПП "Мета" наслідками неможливості отримання позивачем довідки про заробітну плату з архіву, що привело до матеріальної та моральної шкоди з приводу невідповідного розрахунку пенсії;

- визнати дії/бездіяльність КМР (постійна комісія Київради з питань власності) щодо забезпечення належного контролю за збереженням архівних фондів/матеріалів/документів ВО "Київпобутрадіотехніка" та ДКВКПП "Мета" наслідками неможливості отримання позивачем довідки про заробітну плату з архіву, що привело до матеріальних збитків та моральної шкоди з приводу невідповідного розрахунку пенсії;

- визнати дії/бездіяльність регіонального відділення ФДМ України по місту Києву щодо забезпечення належного контролю за збереженням архівних фондів/матеріалів/документів ВО "Київпобутрадіотехніка" та ДКВКПП "Мета" наслідками неможливості отримання позивачем довідки про заробітну плату з архіву, що привело позивача до матеріальної та моральної шкоди з приводу невідповідного розрахунку пенсії";

- стягнути з відповідачів на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року, залишеним без змін постановою постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

21 вересня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року в справі №826/9610/18.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Водночас скаржником у касаційній скарзі не наведено жодної із зазначених підстав, на яких вона подається.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору. Водночас, подано заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на незадовільний майновий стан, а також на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу. На підтвердження цих обставин долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих ним за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року податків №394/К/26-15-57-04-17 від 25 лютого 2020 року, видані Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір , ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону України Про судовий збір закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ураховуючи викладене, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом: зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Керуючись статтями 169, 248, 328, 329, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та звільнити від його сплати.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року в справі №826/9610/18 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко