Рішення

від 25.09.2020 по справі 279/2432/20

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2432/20

Провадження № 2/279/1187/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/2432/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконавчого комітету Дідковицької сільської ради про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки померла його баба ОСОБА_2 , яка проживала в АДРЕСА_1 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,60га. та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку розміром 0,15га.

У вказаному будинку ОСОБА_2 проживала зі своєю дочкою ( його матір`ю) ОСОБА_3 , вели спільне домашнє господарство, обробляли земельні ділянки, проводили ремонти. Отже, його мати ОСОБА_3 фактично вступила в спадщину, але належним чином не оформила її, так як вважала, що все майно належить їй. В сільській місцевості основним документом , який підтверджував право власності на нерухоме майно є погосподарська книга, яка зберігається в сільській раді, та місце реєстрації. Свідоцтво про право власності та рішення виконавчого комітету Дідковицької сільської ради Коростенського району не пройшли державної реєстрації, не реєструвались в КП Коростенське МБТІ.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 76 років померла мати ОСОБА_3 померла.

На даний час він є єдиним спадкоємцем після смерті баби ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 , тому звернувся з відповідною заявою до Коростенської районної державної нотаріальної контори де була заведена спадкова справа №366/2008. Однак, листом від 2.02.2020 року нотаріус Лугіна О.І. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , зазначивши, що відсутні правовстановлюючі документи на вказане спадкове майно та рекомендував звернутися до суду. Рішенням суду просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,60 га. та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку розміром 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 , що належало за життя спадкодавцю ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони письмово повідомили про розгляд справи у їх відсутності, в зв`язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва НОМЕР_5 про право власності виданого на підставі рішення виконкому Дідковицької сільської ради за №5 від 09.12.2000 року за ОСОБА_2 зареєстровано КП "Коростенське МБТІ" право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , про що в справі наявна довідка КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради №27 від 23.12.2019 року.

Інвентаризація будинку проведена КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 23.12.2019 року за №27.

Зміст довідок виконкому Дідковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області №470 та №471 від 21.12.2019 року свідчать про те, що ОСОБА_3 вступила в фактичну управління спадковим майном ОСОБА_2 , оскільки до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтями 548, 549 ЦК України ( в редакції 1963 року) визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З листа нотаріуса №160/02-14 від 06.02.2020 року також слідує про прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті матері ОСОБА_2 з урахуванням положень ст.549 ЦК УРСР (в ред.1963 року).

Отже, на піставі вищевказаних норм Закону ОСОБА_3 є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Ступінь родинного зв`язку між вказаними особами доводиться свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , копія якого наявна в справі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років в с.Дідковичі Коростенського району Житомирської області ОСОБА_3 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 27.03.2008 року.

Дані про наявність інших спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в справі відсутні.

Позивач, як син ОСОБА_3 , є спадкоємцем першої черги за законом.

Ступінь родинного зв`язку між позивачем та його спадкодавцем стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 01.02.1959 року Дідковицькою сільрадою Коростенського району Житомирської області.

Частиною 1 ст. 1268, ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З листа Коростенської районної державної нотаріальної контори №612/16/02-14 від 17.06.2020 року та Інформаційної довідки зі спадкового реєстру слідує, що після смерті ОСОБА_3 за заявою сина ОСОБА_1 про прийняття спадщини 11.09.2008 року заведено спадкову справа №366/2008, але свідоцтво про право на спадщину не видано.

Зміст листа нотаріуса №160/02-14 від 06.02.2020 року містить інформацію про неможливість видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1 з тих підстав, що правовстановлюючий документ на спадкове нерухоме майно, а саме свідоцтво про право власності на житловий будинок видане на ім`я ОСОБА_2 зареєстровано Коростенським МБТІ 03.05.2001 року , тобто після смерті власника.

З роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у інформаційному листі від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" слідує, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Право власності спадкодавців позивача на будинок АДРЕСА_1 ніким не спростовано та не оспорено. Свідоцтво про право власності або рішення виконавчого комітету , на підставі якого вона було видано, недійсним не визнавалось.

Враховуючи те, що позивачем надано суду лист нотаріуса, яким відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і надано роз`яснення щодо підстав відмови, чим позивач підтвердив неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок в органах нотаріату, тому позовні вимоги в частині визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки слід звернути увагу на наступне.

З архівного витягу №К/135 виданого 25.05.2020 року Архівним відділом Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області слідує, що на підставі рішення Дідковицької сільської ради Коростенського району №20 від 08.08.2000 року ОСОБА_3 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,60га та для обслуговування жилого будинку розміром 0,15 га. за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, після даного рішення спадкодавці позивача не отримали державний акт.

Отже, було розпочато процедуру приватизації земельної ділянки, яка не була завершена.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. г Земельного кодексу України.

Відповідно до Перехідних положень Земельного Кодексу України та правової позиції Верховного Суду , висловленою у справах №350/67/15-ц від 20.03.2019 року та №723/10161/17 від 17.04.2019 року, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України оформлення речових прав на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). На підставі абз. 5 п. 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою", відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З 01.01.2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, тому за спадкоємцем в порядку захисту спадкових прав може бути визнано лише відповідне право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючого документа на ім`я спадкоємця, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією даної земельної ділянки.

Однак така вимога позивачем не заявлялась.

З врахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.1217, 1223, 1225, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.125, 126 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.5 п.10 Закону України Про судовий збір , -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,60 га. та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку розміром 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст.5 ч.1.п.10 Закону України "Про судовий збір".

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду області шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - Територіальна громада в особі виконавчого комітету Дідковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, місце знаходження: 11520, с. Дідковичі, вул. Низовська, 1, Коростенського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 04347953.

Суддя: