Рішення

від 17.06.2020 по справі 368/1550/19

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1550/19

2/368/182/20

Рішення

Іменем України

"17" червня 2020 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого - судді Закаблук О.В.

При секретарі - Токовенко Н.О.

За участі:

Позивач - ОСОБА_1 .

Відповідачі - ОСОБА_2

ОСОБА_3

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поділ спадкового майна, суд, -

В С Т А Н О В И В :

16.12.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поділ спадкового майна, в якій позивач просила суд винести рішення, на підставі якого:

1. Провести між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- житловий будинок (загальна площа приміщень 66,70 кв. м., житлова площа 37,10 кв.м., допоміжна площа 29,60 кв. м.) з надвірними спорудами та будівлями (погріб з шийкою під літ. В/пг, прибудова під літ. а, сарай під літ. Б, колодязь питний № 1, ворота з хвірткою № 2, огорожа № 3), що розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:354:0033;

- земельну ділянку площею 0,1098 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:354:0036;

- земельну ділянку площею 0,2465 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:356:0015.

2. Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- земельну ділянку площею 2,75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:008:0009.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обгрунтовує наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

Згідно ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадщини померлого ОСОБА_4 входило наступне майно:

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:354:0033;

- земельна ділянка площею 0,1098 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:354:0036;

- земельна ділянка площею 0,2465 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:356:0015.

- земельна ділянка площею 2,75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:008:0009.

Отже, після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно вказане вище.

При житті ОСОБА_4 на все спадкове майно, в тому числі і вищезазначений житловий будинок та земельні ділянки, заповіт складено не було.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після ОСОБА_4 із спадкоємців за законом першої черги залишились його дружина, ОСОБА_1 (далі-Позивач) та діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі-Відповідачі). Інших спадкоємців за законом першої черги не залишилось.

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України Позивач та Відповідач ОСОБА_2 прийняли спадщину свого ОСОБА_4 шляхом звернення із заявами до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Воловенко Р.П.

Відповідач ОСОБА_3 користуючись своїм правом відмовився від своєї частки спадщини.

Отже, враховуючи те, що інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 не залишилось, Відповідач ОСОБА_3 відмовився від своєї частки спадщини, Позивач та Відповідач ОСОБА_2 успадковують всю спадщину свого ОСОБА_4 в рівних частках, як спадкоємці першої черги.

Згідно ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 та ч. З ст. 1296 Цивільного кодексу України якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вказаних норм Цивільного кодексу України спадщина, яка залишилась після ОСОБА_4 належить всім спадкоємцям незалежно від часу прийняття ними спадщини та відсутності у них свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Враховуючи положення ч. 1 та ч. 2 ст. 1268, ч. 1 та ч. 5 ст. 1273 Цивільного кодексу України, приймаючи спадщину спадкоємець приймає всю спадщину спадкодавця, а відмовляючись від спадщини спадкоємець може відмовити тільки від всієї спадщини. Тому приймаючи чи відмовляючись від спадщини спадкоємець не може ставити певні умови, що певне майно він приймає і від іншого відмовляється.

Приймаючи спадщину ОСОБА_4 . Позивач та Відповідач ОСОБА_2 не можуть її оформити та дійти згоди щодо розподілу спадщини.

Для вирішення вказаного питання Позивач та Відповідач ОСОБА_2 звернулись до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Воловенко Р.П., де їм повідомили, що нотаріус не може видати кожному із спадкоємців свідоцтва про право на спадщину на окреме майно, а лише на частку у всьому спадковому майні. Крім цього, відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, у зв`язку з чим Позивач та Відповідач ОСОБА_2 не можуть оформити спадщину та отримати свідоцтва про право на спадщину на ту частину майна, яку вони бажають успадкувати. Тому, Позивачу було рекомендовано звернутись до суду із заявою про визнання права власності та поділ спадщини між спадкоємцями.

У зв`язку з чим, Позивач звертається до суду і просить суд поділити спадкове майно, яке залишилось після ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевказане та керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №6 від 30.05.2007 р. Про судову практику у справах про спадкування , Постановою Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 р. Про судову практику у справах за позовами про захист права власності , ст. ст. 328, 364, 392, 1223, 1261, 1267, 1270, 1272, 1278 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 174, 175 Цивільного процесуального кодексу України, - позивач просить суд задовольнити позовні вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.

16.12.2019 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В.

25.02.2020 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято рішення про проведення слухання справи в загальному провадженні, призначено справу до розгляду, призначено справу до підготовчого судового розгляду на 10 год. 00 хв. 23.03.2020 року.

23.03.2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 10 год. 00 хв. 18 травня 2020 року в зв`язку з неявкою сторін по справі.

18.05.2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 10 год. 00 хв. 17 червня 2020 року в зв`язку з неявкою сторін по справі.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2020 року, позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обгрунтовувала свою позицію обставинами та нормами права, які викладені в мотивувальній частині її позовної заяви, та які судом викладено вище.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2020 року, відповідач ОСОБА_2 позов визнав в повному обсязі, йому судом в судовому засіданні роз`яснено процесуальні наслідки визнання позову, які йому зрозумілі.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2020 року, відповідач ОСОБА_3 позов визнав в повному обсязі, йому судом в судовому засіданні роз`яснено процесуальні наслідки визнання позову, які йому зрозумілі.

Визнання позову відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні дає підставу суду застосувати положення ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд приходить до висновку щодо можливості винесення судового рішення по результатам підготовчого судового засідання, не призначаючи судове засідання до основного судового розгляду по суті.

Суд, вислухавши позивача, яка позов підтримала в повному обсязі, вислухавши відповідачів, які позов визнали повністю, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, - шляхом винесення судового рішення, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Проте, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно, враховуючи місце розташування нерухомого майна, - житлового будинку (адреса: АДРЕСА_2 ), земельних ділянок (адреса: АДРЕСА_2 ), та положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду як суду першої інстанції загальної юрисдикції на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України, так як в даному випадку має місце виключна підсудність, тобто, спір має слухатися виключно по місцю розташування нерухомого майна.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

Згідно ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадщини померлого ОСОБА_4 входило наступне майно:

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,25 га з цільовим призначенням, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:354:0033;

- земельна ділянка площею 0,1098 га з цільовим призначенням, - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:354:0036;

- земельна ділянка площею 0,2465 га з цільовим призначенням, - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:356:0015.

- земельна ділянка площею 2,75 га з цільовим призначенням, - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:008:0009.

При житті ОСОБА_4 на все спадкове майно, в тому числі і вищезазначений житловий будинок та земельні ділянки, заповіт складено не було.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після ОСОБА_4 із спадкоємців за законом першої черги залишились його дружина, - ОСОБА_1 (далі-Позивач) та діти, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі-Відповідачі).

Інших спадкоємців за законом першої черги не залишилось.

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України Позивач та Відповідач ОСОБА_2 прийняли спадщину свого ОСОБА_4 шляхом звернення із заявами до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Воловенко Р.П.

Відповідач ОСОБА_3 , користуючись своїм правом, - відмовився від своєї частки спадщини.

Отже, враховуючи те, що інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 не залишилось, Відповідач ОСОБА_3 відмовився від своєї частки спадщини, Позивач та Відповідач ОСОБА_2 успадковують всю спадщину свого ОСОБА_4 в рівних частках, як спадкоємці першої черги.

Згідно ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вказаних норм Цивільного кодексу України спадщина, яка залишилась після ОСОБА_4 належить всім спадкоємцям незалежно від часу прийняття ними спадщини та відсутності у них свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Враховуючи положення ч. 1 та ч. 2 ст. 1268, ч. 1 та ч. 5 ст. 1273 Цивільного кодексу України, приймаючи спадщину спадкоємець приймає всю спадщину спадкодавця, а відмовляючись від спадщини спадкоємець може відмовити тільки від всієї спадщини. Тому приймаючи чи відмовляючись від спадщини спадкоємець не може ставити певні умови, що певне майно він приймає і від іншого відмовляється.

Приймаючи спадщину ОСОБА_4 . Позивач та Відповідач ОСОБА_2 не могли її оформити та дійти згоди щодо розподілу спадщини.

Для вирішення вказаного питання Позивач та Відповідач ОСОБА_2 звернулись до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Воловенко Р.П., де їм повідомили, що нотаріус не може видати кожному із спадкоємців свідоцтва про право на спадщину на окреме майно, а лише на частку у всьому спадковому майні. Крім цього, відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, у зв`язку з чим Позивач та Відповідач ОСОБА_2 не можуть оформити спадщину та отримати свідоцтва про право на спадщину на ту частину майна, яку вони бажають успадкувати. Тому, Позивачу було рекомендовано звернутись до суду із заявою про визнання права власності та поділ спадщини між спадкоємцями.

У зв`язку з чим, Позивач звернулася до суду і просить суд поділити спадкове майно, яке залишилось після ОСОБА_4 .

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №6 від 30.05.2007 р. Про судову практику у справах про спадкування , Постановою Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 р. Про судову практику у справах за позовами про захист права власності , Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 р. Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок , ст. ст. 328, 392, 1223, 1261, 1267, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 174 - 175, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поділ спадкового майна, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою місто Кагарлик Київської області, Україна, громадянкою України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 16 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на наступне спадкове нерухоме майно:

- житловий будинок (загальна площа приміщень 66,70 кв. м., житлова площа 37,10 кв.м., допоміжна площа 29,60 кв. м.), з надвірними спорудами та будівлями (погріб з шийкою під літ. В/пг, прибудова під літ. а, сарай під літ. Б, колодязь питний № 1, ворота з хвірткою № 2, огорожа № 3), що розташований за адресою АДРЕСА_1 , ( технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 25 жовтня 2019 року, виготовлений комунальним підприємством Київської обласної ради Південне бюро технічної інвентаризації , інвентаризаційна справа № 430

- земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:354:0033;

- земельну ділянку площею 0,1098 га з цільовим призначенням, - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:354:0036;

- земельну ділянку площею 0,2465 га з цільовим призначенням, - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287201:01:356:0015, -

- яке за життя належало спадкодавцю, - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 04 лютого 2019 року виконавчим комітетом Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, яке належало спадкодавцю на момент його смерті.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем місто Кагарлик Київської області, Україна, громадянином України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , який видано 30 листопада 2005 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , право власності на наступне спадкове нерухоме майно:

- земельну ділянку площею 2,75 га з цільовим призначенням, - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:008:0009, -

- яке за життя належало спадкодавцю, - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 04 лютого 2019 року виконавчим комітетом Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, яке належало спадкодавцю на момент його смерті.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: Закаблук О.В.