Рішення

від 02.09.2020 по справі 557/108/20

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №557/108/20

Провадження №2/557/261/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року смт.Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Пацка Д.В.

за участю: секретаря судового засідання Гуменюк Н.П.

розглянувши у підготовчому судовому засiданнi в смт. Гоща справу за позовом ОСОБА_1 до Красносілської сільської ради Гощанського району про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позову вказує, що 24 грудня 2009 року між нею та ОСОБА_2 (від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_3 ), було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,25 га.

Також, 24 грудня 2009 року між Позивачем та ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,25 га, на якій розташований вище вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, кадастровий номер 5621283200:03:003:0008, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.

На момент укладення вище вказаних договорів, представник продавця ОСОБА_3 на підтвердження права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, надав нотаріусу державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЗ №329825 від 05.02.1999 р., на якому нотаріус здійснив запис про укладення договору купівлі -продажу та перехід до мене права власності на земельну ділянку.

Пізніше вона звернулася в управління Держкомзему у Гощанському районі щодо реєстрації мого права власності на земельну ділянку, де на державному акті було здійснено напис, за підписом начальника управління Голянського С., Зареєстровано в Поземельній книзі 05.02.2010 р. за реєстровим №595030030008001 .

З того часу Позивач вважала, що вона є законним власником земельної ділянки площею 0,25 га в АДРЕСА_1 , на якій знаходиться належний мені житловий будинок.

В червні 2018 року Позивач бажаючи подарувати належне їй вище вказане нерухоме майно, звернулася до нотаріуса, який перевіряючи наявність реєстрації її права власності на вище вказане майно, виявив, що інформація про реєстрацію її права власності на земельну ділянку в реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня.

З метою внесення даних про придбану нею земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вона звернулася до Центру надання адміністративних послуг, де встановили, що в єдиному державному реєстрі земельних ділянок придбана нею земельна ділянка з кадастровим номером 5621283200:03:003:0008 не існує.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 12.06.2018 року, наданої на запит адвоката, стало відомо, що у відділі згідно Книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, відомості щодо Державного акту серії ЯЗ №329825 від 05.02.1999 р. відсутні. Також, у фонді документації відсутні архівний примірник Державного акту серії ЯЗ № 329825 від 05.02.1999 р. з вписаним кадастровим номером 5621283200:03 :003 :0008 та документація із землеустрою.

З даної відповіді її також стало відомо, що за реєстровим номером 876 у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю зареєстрований Державний акт серії РВ № 00361 від 05.02.1999 року на ім`я продавця земельної ділянки ОСОБА_2 .

А тому, просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії РВ №00361 від 05.02.1999 року, виданого Красносільською сільською радою Гощанського району Рівненської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 876, яка належала ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат - Шмайхель А.К. в судове засідання не з`явились. До проведення судового засідання подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав наведених в позові, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Красносілської сільської радив судове засідання не з`явивсь. До проведення судового засідання подав до суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради. Заперечень на позов не подано, що прирівнюється судом до визнання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче судове засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У відповідності до ч. 3ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивачу - ОСОБА_1 належить житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу від 24 грудня 2009 року укладеного між продавцем ОСОБА_2 , від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_3 , що знаходиться в АДРЕСА_1 .

28.12.2009 року право власності на вище вказаний житловий будинок було зареєстровано за ОСОБА_1 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24933532 від 28.12.2009 р.

Також 24 грудня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_3 , було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,25 га, на якій розташований вище вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, кадастровий номер 5621283200:03:003:0008, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.

На момент укладення вище вказаних договорів, представник продавця ОСОБА_3 на підтвердження права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, надав нотаріусу державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯЗ № 329825 від 05.02.1999 р., на якому нотаріус здійснив запис про укладення договору купівлі -продажу.

В позові зазначено, що спірна земельна ділянка з часу укладення договору купівлі-продажу і на даний час перебуває у володінні позивача - ОСОБА_1 . Однак вона не має можливості належним чином оформити право власності на вказану земельну ділянку, оскільки відсутня документація із землеустрою на вище вказану земельну ділянку.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить із наступних міркувань.

Так, відповідно до п. п. 3, 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ч. 1 ст. 321 ЦК України визначено, що ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності.

У відповідності до приписів статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За положеннями ч.1 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до п. е ст.141 Земельного кодексу України підставами для припинення права користування земельної ділянки є набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Вказане узгоджується із позицією Верховного суду (ВС/КЦС № 364/515/19 від 26.12.2019), так у постанові від 26.12.2019 року Верховний суд прийшов до висновку, що при відчуженні будинку право на земельну ділянку, на якій він розташований, припиняється та переходить до нового власника.

Тобто, у випадку переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти.

Така позиція Верховного Суду України дає підстави стверджувати, що право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає з моменту державної реєстрації його права власності на будинок (будівлю, споруду) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки саме з цього моменту в силу ч. 2 ст. 331 ЦКУ та ч. 3 ст. 3 Закону про держреєстрацію особа стає власником такої нерухомості; в разі застосування статті 120 ЗК України відсутність державної реєстрації права власності на земельну ділянку не впливає на виникнення у набувача нерухомості права власності на таку земельну ділянку.

Суд перевірив наявність обов`язкової умови набуття новим власником нерухомості права власності на земельну ділянку - факт наявності такого права на землю у попереднього власника нерухомості.

Судом було встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0,25 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку належить ОСОБА_2 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності землю серії РВ № 00361 від 05.02.1999 року.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувачів будинку, будівлі або споруди виникло з моменту набуття права власності на будинок, тобто з часу державної реєстрації його права власності на будинок незалежно від будь яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку.

Отже, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами, ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається.

Крім того, згідно вищенаведених правових норм, в усіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає в набувача одночасно із виникненням права на розташовані на ній об`єкти.

За ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.3 ч.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Матеріали справи вказують, що позивачами здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у визначеному на час придбання цього майна порядку, що стверджено копіями договору купівлі-продажу та витягів з державного реєстру прав на нерухоме майно, а тому до них перейшло і право власності, у відповідних частках, на земельну ділянку, на якій розташоване це нерухоме майно без зміни її цільового призначення.

Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачами право власності, у відповідних частках, на вказану земельну ділянку, як за набувачем житлового будинку.

Враховуючи викладене вище, законодавчо визначені правила переходу у власність земельної ділянки разом з будівлями або спорудами, які на ній розташовані, суд приходить до висновку про задоволення вимог в повному обсязі

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав , ст. ст. 120,125,141, 152, 153 Земельного Кодексу України , ст. ст. 16, 182, 203, 256-257, 261, 267, 268, 331, 373, 374, 377, 392 ЦК України, , ст.ст. 2, 3, 5-13, 44, 76-81, 89, 141, 258 -259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії РВ №00361 від 05.02.1999 року, виданого Красносільською сільською радою Гощанського району Рівненської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 876, яка належала ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач-1 : Красносільська сільська рада Рівненської області, юридична адреса: вул. Шевченка, 21-а, с. Красносілля, Рівненська обл., 35424. ЄДРПОУ: 04385497

С у д д я Д.В. Пацко