Постанова

від 23.08.2007 по справі 20-5/247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-5/247

ПОСТАНОВА

і м е н е

м     У к р а ї н и

"23" серпня 2007 р.  11:45                                                                                         

м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя

в складі:

судді Євдокимова І.В., при

секретері Чорної М.В. 

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

За

адміністративним позовом:  суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

 (АДРЕСА_1)

до Державного підприємства

„Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по

земельних ресурсах” (99011 м. Севастополь, вул. Демидова, б. 13, кв. 519);

третя особа -Севастопольська  міська Рада  (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)  про визнання незаконною відмови у видачі

договору оренди

Представники сторін:

Позивач:

ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.11.2005;

Відповідач: не з'явився;

Третя

особа: ОСОБА_3, довіреність № НОМЕР_1.

встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою

до Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при державному

комітеті України по земельним ресурсам”, про визнання незаконною відмови у

видачі договору оренди, зареєстрованого 13.07.2007 за  № НОМЕР_2, а також про зобов'язання

відповідача надати позивачу вказаний договір оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

відмова відповідача порушує права позивача.

В процесі розгляду справи позивач

уточнив позовні вимоги, та крім заявлених позовних вимог, просить стягнути з

відповідача суму моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

Відповідач в судове засідання

неодноразово не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не

представив, про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином,

проте як вбачається із матеріалів справи ухвала про порушення провадження по

справі ним була отримана 30.07.2007 (поштове повідомлення № 25285 від 03.08.2007,

а.с. 12).

Суд вважає за можливе розглянути

справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи -

Севастопольської міської Ради позовні вимоги підтримує частково, просить

відмовити у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, в інший частині

просить позов задовольнити.

Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121,

130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін,

роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін ,

суд

В с т а н о в

и в :

Рішенням Севастопольської міської

ради № 1894 від 10.04.2007 „Про виконання постанови Київського апеляційного

господарського суду від 25.09.2006 по справі № 41/51 та передачі в оренду

земельної ділянки для розміщення об'єкту малої архітектурної форми (МАФ)

торгового павільйону на площі 50 річчя СРСР в м. Севастополі для здійснення

підприємницької діяльності підприємцю ОСОБА_1” затверджений проект землевідведення

по відведенню земельної ділянки площею 0,0023 га (в тому числі охоронювана зона

газопроводу площею 0,0014 га), розташованої на площі 50 річчя СРСР в м.

Севастополі.

Відповідно до вказаного рішення між

позивачем та Севастопольською міською Радою був укладений договір оренди

земельної ділянки площею 0,0023 га, розташованої на площі 50 річчя СРСР в м.

Севастополі для розміщення об'єкту МАФ - торгового павільйону без права

капітального ремонту для здійснення підприємницької діяльності.

Вказаний договір зареєстрований

13.07.2007 за № НОМЕР_2, як вбачається із матеріалів справи відповідач листом №

НОМЕР_3 від 19.07.2007 відмовив позивачу у видачі вказаного договору оренди, на

підставі того, що не виконаний п. 1 рішення Севастопольської міської ради №

1894 від 10.04.2007.

Вивчивши матеріали справи, надані

докази, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що

підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного. 

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону

України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського,

селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету

сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради,

прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма

розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями

громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а

також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній

території.

Згідно з п. 1 рішення

Севастопольської міської ради № 1894 від 10.04.2007 „Про виконання постанови

Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2006 по справі № 41/51 та

передачі в оренду земельної ділянки для розміщення об'єкту малої архітектурної

форми (МАФ) торгового павільйону на площі 50 річчя СРСР в м. Севастополі для

здійснення підприємницької діяльності підприємцю ОСОБА_1”, ПП „А.Гранд” було

запропоновано протягом двох місяців з дня прийняття вказаного рішення виконати,

через відповідні ліцензовані підприємства роботи по зміні меж земельної ділянки

в натурі і підготовці технічної документації по землевпорядкуванню вказаної

земельної ділянки, в частині, яка стосується зменшення площі земельної ділянки

на 0,0023 га, розташованої на площі 50 річчя СРСР в м. Севастополі, наданої ПП

„А.Гранд” для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, вказана пропозиція

Севастопольської міської Ради відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України „Про

місцеве самоврядування в Україні” є обов'язковою для виконання ПП „А.Гранд”.

При цьому п. 1 рішення Севастопольської міської ради № 1894 від 10.04.2007 не

покладає додаткових обов'язків та не висуває додаткових вимог відносно

позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку

про те, що відмова відповідача у видачі договору оренди позивачу є

неправомірною.

Відмовляючи у задоволенні вимог про

стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступних обставин. 

Статтею 23 Цивільного кодексу

України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди,

завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у  фізичному 

болю  та  стражданнях, 

яких  фізична  особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим

ушкодженням здоров'я; 2) у  душевних  стражданнях, 

яких  фізична  особа 

зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів; 3)

у  душевних  стражданнях, 

яких  фізична  особа 

зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  4) у приниженні честі,  гідності, 

а також ділової  репутації

фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб. Розмір

грошового відшкодування моральної 

шкоди  визначається судом  залежно 

від характеру правопорушення, 

глибини фізичних та душевних 

страждань,   погіршення   здібностей  

потерпілого   або позбавлення його

можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування, а

також з урахуванням інших обставин,  які

мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються

вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 Постанови

Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.2005 під моральною  шкодою 

слід  розуміти  втрати 

немайнового характеру 

внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ,  

заподіяних   фізичній   чи  

юридичній   особі незаконними

діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до  чинного 

законодавства  моральна  шкода  

може полягати, зокрема:  у  приниженні 

честі,  гідності,  престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з

ушкодженням здоров'я,  у   порушенні  

права   власності   (в  

тому   числі

інтелектуальної),  прав, наданих

споживачам, інших цивільних прав, у 

зв'язку  з  незаконним 

перебуванням  під слідством і судом,  у порушенні 

нормальних   життєвих   зв'язків  

через   неможливість

продовження  активного  громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при

настанні інших негативних наслідків.

Під 

немайновою  шкодою,  заподіяною 

юридичній  особі,  слід розуміти втрати немайнового

характеру,  що  настали 

у  зв'язку  з приниженням   її  

ділової   репутації,   посяганням  

на  фірмове найменування,  товарний 

знак,  виробничу   марку,  

розголошенням комерційної 

таємниці,  а  також 

вчиненням  дій,  спрямованих 

на зниження  престижу  чи 

підрив  довіри до її діяльності.

Згідно роз'яснень президії Вищого

арбітражного суду України від 29.02.1996 № 02-5/95 моральною   визнається  

шкода,   заподіяна    організації порушенням  її 

законних  немайнових  прав. 

Позивач наполягає на задоволенні

позовних вимог, а саме: на відшкодуванні йому моральної шкоди, яка, на його

думку, була заподіяна в результаті порушення відповідачем конституційних прав,

що призвело до порушення його справ, він переніс психологічний стрес, погіршило

можливості по веденню підприємницької діяльності.

Звертаючись до суду з позовом про

відшкодування моральної шкоди позивачем не вказано, у чому полягає моральна

шкода, завдана йому як підприємцю, не визначено з чого виходив позивач при

встановленні суми моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Виходячи з наданих позивачем

доказів суд встановив, що обставини, які свідчили б про приниження відповідачем

ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу

марку, розголошення комерційної таємниці, зниження престижу чи підрив довіри до

його діяльності, відсутні.

Обов'язок відшкодування моральної

(немайнової) шкоди, передбачений Цивільним кодексом України,  пов'язаний 

із зобов'язанням, що  виникає  внаслідок 

заподіяння  шкоди,  а не із зобов'язанням, яке  виникає 

з  договору  чи 

з   інших   підстав. 

Виходячи  з  викладеного, 

у  випадках  невиконання 

або неналежного виконання 

договірних  зобов'язань відсутні

підстави для застосування до винної  сторони

статті 23 Цивільного кодексу України (Лист Вищого арбітражного суду України від

27.04.1995 № 01-8/281).

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.  158-163 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити

частково.

2.          Визнати  незаконною відмову Державного

підприємства „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті

України по земельних ресурсах” (99011 м. Севастополь, вул. Демидова, б. 13,

кв. 519, код ЄДРПОУ 21616582) у видачі договору оренди, зареєстрованого

13.07.2007 за  № НОМЕР_2.

3.          Зобов'язати Державне підприємство

„Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по

земельних ресурсах” (99011 м. Севастополь, вул.

Демидова, б. 13, кв. 519, код ЄДРПОУ 21616582) видати суб'єкту

підприємницької діяльності ОСОБА_1   (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4)

договір оренди, зареєстрований 13.07.2007 за 

№ НОМЕР_2.

4.          В іншої частині позову суб'єкту

підприємницької діяльності ОСОБА_1, відмовити.

5.          Копії постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду

через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення

постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20

днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в

порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після

закінчення цього строку.

 Суддя                                                                                                        

І.В. Євдокимов

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

29.08.2007

Розсилка:

1.          СПД ОСОБА_1  (АДРЕСА_1)

2.          ДП „Центр державного земельного

кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” (99011 м.

Севастополь, вул. Демидова, б. 13, кв. 519)

3.          Севастопольська  міська Рада 

(99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3) 

4.          справа

5.          наряд