Рішення

від 28.08.2020 по справі 753/8124/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8124/20

провадження № 2/753/5863/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-9" до ОСОБА_1 про стяшнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ЖБК "Автотранспортник-9" звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 основного боргу за житлово-комунальні послуги у сумі 6 387,30 грн., збитків від інфляції у сумі 531,72 грн. та трьох відсотків річних у сумі 258,22 грн., що разом становить 7 177,23 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 . ЖБК "Автотранпортник-9" є обслуговуючим кооперативом, який відповідно до покланених функцій здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 . Відповідач неналежним чином сплачує за спожиті житлоков-комунальні послуги у зв"язку з чим у неї утворилася заборгованість за період з листопада 2017 року по листопад 2019 року у розмірі 6 387,30 грн., які позивач і просить стягнути з урахуванням індексу інфляції та трьої відсотків річних.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 10.07.2020 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачу двічі направлялися за адресою реєстрації проживання копія позовної заяви з додатками, однак конверти були повернуті до суду без вручення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, згідно п. 1.1 Статуту Житлово-будівельного кооперативу Автотранспортник-9 , затвердженого Протоколом № 12 від 10.12.2016 р. Загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу Автотранспортник-9 , кооператив був створений при Київському ТПО "Автотранспорту" у відповідності з постановою виконавчого комітету Київської міської Ради профспілок від 10.02.1992 р. за № 125, є самостійною організацією яка створена з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва 15-ти поверхового багатоквартирного жилого будинку АППС К-134 на 227 квартир на житловому масиві " Позняки", АДРЕСА_6 з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 11-18, 19).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рєестру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна № 199131856 від 05.02.2020 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а. с. 10).

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України Про житлово-комунальні послуги , а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачені права та обов"язки споживача, серед яких обов"язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 року Про внесення змін до постанови Кабміну від 08.10.1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Згідно із положенням статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що за період з листопада 2017 року по листопад 2019 року включно відповідач заборгував позивачу по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 6 387,30 грн., заборгованість нарахована щодо квартири в„– 144 , що підтверджується наданим позивачем розрахунком (а. с. 8).

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 531,72 грн., а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі - 258,22 грн.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Житлово-будівельного кооперативу Автотранспортник-9 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 13.11.2019 року між Головою правління Житлово-будівельного кооперативу Автотранспортник-9 та адвокатом Бардаш О.В. укладено Договір № 1 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання надати Клієнту правничу допомогу стосовно складання та подання до суду позовної заяви до власника квартири АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. (а. с. 25)

Згідно п. 3.1 Договору, сторони погодили, що вартість послуг складає 3 000,00 грн. за складання та подання до суду позовної заяви.

Надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., сплата яких підтверджується платіжним дорученням № 174 від 20.11.2019 року.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. за ставкою станом на 01 січня 2020 року, що відповідає положенню ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-9" до ОСОБА_1 про стяшнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-9" основний борг за житлово-комунальні послуги у сумі 6 387,30 грн., збитки від інфляції у сумі 531,72 грн. та три відсотки річних у сумі 258,22 грн., а всього: 7 177,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-9" в рахунок відшкодування судового збору 2 102,00 грн. та понесені судові витрати на правничу допомогу - 3000 грн., а всього: 5 102,00 грн.

Позивач: Житлово-будівельний кооператив "Автотранспортник-9", код ЄДРПОУ 22906103, адреса: м. Київ, вул. Срібнокільська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М.О. Заставенко