Рішення

від 28.09.2020 по справі 908/1876/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/127/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2020 Справа № 908/1876/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін, справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» , (72310, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Покровськаа, буд. 61)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРРЕНТ-ПЛЮС» , (72313, м. Мелітополь Запорізької області, пр. 50-річчя Перемоги, буд. 28, офіс 200)

про стягнення 14 123, 46 грн.

24.07.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. № 1812 від 22.07.2020 (вх. № 2032/08-07/20 від 24.07.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» , м. Мелітополь Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРРЕНТ-ПЛЮС» , м. Мелітополь Запорізької області про стягнення 29954,52 грн. заборгованості за договором про закупівлю теплової енергії № 1163 від 01.09.2019, що складається з основного боргу за спожиту теплову енергію за січень - травень 2020 в розмірі 29896,91 грн., пені в розмірі 31,66 грн. та 3 % річних в розмірі 25,95 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 24.07.2020 справу № 908/1876/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1876/20 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/127/20, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

17.08.2020 на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що у зв`язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу 28.07.2020 в розмірі 15831, 06грн. за договором про закупівлю теплової енергії № 1163 від 01.09.2019, вважає за необхідне зменшити суму позовних вимог на відповідну суму та стягнути з відповідача 14065, 85 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, пені в розмірі 31,66 грн. та 3 % річних в розмірі 25,95 грн. На підтвердження сплати відповідачем суми боргу в розмірі 14065, 85 грн. позивачем додана копія платіжного доручення №30 від 28.07.2020.

Також, в заяві про зменшення позовних вимог позивач просив повернути суму судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи №908/1876/20, суд встановив, що заява відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

Таким чином, судом розглянуті та вирішені по суті позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРРЕНТ-ПЛЮС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» 14 123, 46 грн. заборгованості, що складається з основного боргу за спожиту теплову енергію за лютий- травень 2020 в розмірі 14 065, 85 грн., пені в розмірі 31,66 грн. та 3 % річних в розмірі 25,95 грн.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 526, 549, 612, 625, 692, 714 ЦК України, ст., ст. 216, 275 ГК України, норми Законів України «Про теплопостачання» , договорі про закупівлю теплової енергії № 1163 від 01.09.2019 на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРРЕНТ-ПЛЮС» 14123, 46 грн. заборгованості, що складається з основного боргу за спожиту теплову енергію за січень - травень 2020 в розмірі 14 065, 85 грн., пені в розмірі 31,66 грн. та 3 % річних в розмірі 25,95 грн.

Відповідач проти позову заперечив. Свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву. Обґрунтовуючи правову позицію відповідач зазначає, що дійсно між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю теплової енергії № 1163 від 01.09.2019. Проте, фактично, з 20.01.2020 до будівлі за адресою пр. 50-річчя Перемоги, 28 де споживачем теплової енергії згідно договору №1163 є ТОВ Форрент-плюс товариством з обмеженою відповідальністю Тепло-Мелітополь ( постачальник ) перекрито теплопостачання шляхом перекриття запірної арматури, яка знаходиться на балансі ТОВ Тепло-Мелітополь і ТОВ Форрент-плюс доступу до неї не має, нібито з причин аварії на теплотрасі, яку обслуговує ТОВ Маттіол , яке є виконавцем робіт в тому числі з утримання теплових мереж означеної будівлі. Тобто, з 20.01.2020 по даний час Споживач від`єднанний Постачальником від тепломереж і послугу не отримує, що підтверджується листуванням між ТОВ Форрент-плюс та ТОВ Маттіол . Також, звертає увагу на те, що у будівлі пр.50-річчя Перемоги 28 встановлено тепловий лічильник. Згідно п. 1.4 Договору Кількість теплової енергії, відпущеної Постачальником Споживачу (субспоживачу для опалення і вентиляції, встановлюється згідно температури зовньошнього повітря. Орієнтовно відпуск складає; 1 кв. 68,5 Гка; 2 кв. - 3,59 Гкал.. . Тобто за період нібито поставленої і неоплаченої теплової енергії про який йде мова в позові Постачальник повинен був поставити 72,09 Гкал., а фактично поставив лише 8,17 Гкал. у січні. Також, зазначив, що 28.07.2020 ТОВ Форрент-Плюс сплатило ТОВ Тепло-Мелітополь заборгованість за січень 2020 р. (за останній місяць,коли надавалася послуга) у сумі 15 831,06 грн. Отже, заборгованості за фактично надані послуги ТОВ Форрент-плюс перед ТОВ Тепло-Мелітополь не має. На підставі викладеного просить в позові відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що 25.04.2019 Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради №92/5 затверджено ТОВ "ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ" двоставкові тарифи на теплову енергію за послугу з централізованого опалення. Умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці теплової енергії (1 Гкал) як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво та транспортування, що змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії. Умовно-постійна частина двоставкового тарифу це абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання, як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними та не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії та залежить від теплового навантаження об`єкту, тому перерахуванню не підлягає.Через те що на теплотрасі будівлі, якою є користувач ТОФ Форрент-плюс стався порив, Відповідачу нараховувалась лише умовна - постійна частина двоставкового тарифу за теплову енергію. Також, зауважив, що споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини, у разі якщо такі неполадки виникли з вини будь якої фізичної або юридичної особи то таки неполадки повинні бути усунути саме тою юридичною або фізичною особою, або такі особи повинні відшкодувати завдану майнову шкоду, зокрема у судовому порядку.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 28.08.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 28.09.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 18.04.2019 № 82 визначено ТОВ Тепло-Мелітополь виконавцем послуги з централізованого теплопостачання у м. Мелітополі з 18.04.2019 року, доручено ТОВ Тепло-Мелітополь укласти договори про надання послуг з централізованого теплопостачання у м. Мелітополі з фізичними особами та юридичними особами згідно з чинним законодавством.

Основним видом діяльності ТОВ ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ (код ЄДРПОУ 42461094) є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

ТОВ ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ відповідно до положень Закону України "Про природні монополії" та відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" є монополістом та не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Згідно п. 3 Правил користування тепловою енергією затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198 (Надалі Правила), споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Пунктом 4 Правил визначено, що Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до договору позички від 01.09.2019 ТОВ Форент-плюс є користувачем нежитлового приміщення з вбудованою житловою кімнатою загальною площею 1292,8 кв.м., розташована за адресою: 72313, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 28.

01.09.2019 між ТОВ ТЕПЛО-МЕЛІТПОЛЬ (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРРЕНТ-ПЛЮС"( споживач, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю теплової енергії №1163 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов`язується постачати споживачеві вчасно та відповідної якості теплову енергію, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати за теплову енергію за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Постачальник постачає (відпускає) споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води з максимальним тепловим навантаженням 0,062328 Гкал/год на (пункт 1.2)

Розділом 3 договору визначений порядок оплати за теплову енергію.

Відповідно до п. 3.1 договору встановлено, що розрахунковий період оплати за теплову енергію - є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно п. 3.2 Договору Облік відпущеної теплової енергії проводиться за приладами обліку, встановленим на тепловому вводі Споживача (субспоживача). Прилади обліку пломбуються в установленому порядку. Щомісячно, не пізніше ЗО числа Споживач надає показання приладів Постачальнику. При відсутності або знятті приладів обліку на ремонт та повірку, кількість відпущеної теплової енергії Споживачу (субспоживачу) розраховуються Постачальником розрахунковим способом. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на дільницях тепломережі, що перебувають на балансі Споживача, від межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності до місця встановлення приладів обліку.

Договір укладається на рік і набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Договір вважається щороку продовжений на кожний наступний рік , якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. Згідно ст. 631 ЦК України, умови даного договору застосовуються до відносин між Споживачем і Постачальником, які виникли до його укладання - тобто з 01.09.2019.

Матеріали справи не містять, а сторонами не надано повідомлень про розірвання Договору.

У період з лютий - травень 2020 включно відповідачу поставлена теплова енергія на загальну суму 14 065, 85 грн.

На підтвердження факту надання цих послуг позивачем надано суду рахунки - акти наданих послуг за спірний період, а саме : №1496 від 29.02.2020 на суму 3527, 15 грн., №2551 від 31.03.2020 на суму 3512,90 грн., №3635 від 30.04.2020 на суму 3512,90 грн. та №4541 від 31.05.2020 на суму 3512,90 грн.

Заперечень щодо нарахувань, зазначених у актах приймання-передачі теплової енергії за спірний період, відповідачем суду не надано.

Рахунок - акт наданих послуг за лютий 2020 відповідачем не підписаний, проте направлений на адресу відповідача замовною кореспонденцією, у підтвердження чого позивачем надано суду перелік згрупованих поштових відправлень - листів, який містяться в матеріалах справи.

Рахунки - акти наданих послуг за березень - травень 2020 відповідачем підписані без жодних зауважень та претензій.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять ч., ч. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Статями 6, 627 ЦК України визначені загальні принципи цивільного законодавства, зокрема принцип свободи договору, який полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Разом з тим, закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексі України законодавець визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

За змістом ст., ст. 1, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з надання теплової енергії в гарячій воді є одним з видів комунальних послуг.

Частиною 1ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст., ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача вартості поставленої у період з лютий - травень 2020 теплової енергії на суму 14 065, 85 грн.

Доводи відповідача щодо неотримання теплопостачання за спірний період через аварію на теплотрасі суд до уваги не приймає, оскільки надані рахунки - акти наданих послуг за період березень - травень 2020 відповідачем підписані без жодних зауважень та претензій. Рахунок - акт наданих послуг за лютий 2020 відповідачем не підписаний, проте направлений на адресу відповідача замовною кореспонденцією, у підтвердження чого позивачем надано суду перелік згрупованих поштових відправлень - листів. З приводу зазначеного акту відповідач також заперечень не висунув.

Рахунки - акти наданих послуг за лютий - травень 2020 є первинними документами, та є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

Крім того, суд зауважує що відповідачем до відзиву в якості доказів надано договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладений між ТОВ Маттіол (Виконавець) та ТОВ Форрент-Плюс (Споживач). Відповідно до даного договору: - предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення ліфтів, освітлення місць загального користуваня, поточний ремонт, вивезення побутових відходів, тощо) у будинку № 28 по пр. 50 - річчя Перемоги, м. Мелітополь (пункт 1 договору); - Виконавець зобов`язаний утримувати внутрішньо будинкові системи в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг (підпункт З пункту 10 Договору); - Виконавець зобов`язаний сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт (підпункт 3 пункту 10 Договору); - Виконавець зобов`язаний своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини (підпункт 7 пункту 10 Договору); - виконавець зобов`язаний своєчасно проводити підготовку будівників і технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період (підпункт 10 пункту 10 Договору).

Споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини, у разі якщо такі неполадки виникли з вини будь якої фізичної або юридичної особи то таки неполадки повинні бути усунути саме тою юридичною або фізичною особою, або такі особи повинні відшкодувати завдану майнову шкоду, зокрема у судовому порядку.

Щодо незгоди з розрахунком позивача, суд враховує доводи позивача, стосовно того, що 25.04.2019 Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради №92/5 затверджено ТОВ "ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ" двоставкові тарифи на теплову енергію за послугу з централізованого опалення.

Умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці теплової енергії (1 Гкал) як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво та транспортування, що змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії.

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу це абонентська плата за одиницю (1Гкал/год.) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання, як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними та не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії та залежить від теплового навантаження об`єкту, тому перерахуванню не підлягає.

Через те що на теплотрасі будівлі, якою є користувач ТОФ Форрент-плюс стався порив, Відповідачу нараховувалась лише умовна - постійна частина двоставкового тарифу за теплову енергію.

Враховуючи викладене, посилання відповідача про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вартості не наданої теплової енергії спростовуються матеріалами справи та відхиляються судом.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом п. 3.4 договору, відповідно до якого за несвоєчасне внесення плати зі Споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом, 0,01% від суми боргу за кожний день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ.

За невиконання грошових зобов`язання за Договором позивачем пред`явлена до стягнення пеня в розмірі 31,66 грн., яка розрахована за період з 21.02.2018 по 11.03.2020.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що розрахунок пені виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 31,66 грн. пені за порушення строків оплати заявлено до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Позивачем також на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимога про стягнення з відповідача 3 % річних, за період з 21.02.2018 по 11.03.2020 в розмірі 25,95 грн., стосовно яких суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок 3 % річних судом перевірений та визнаний таким, що виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 25,95 грн. 3 % річних за порушення строків оплати заявлено до стягнення правомірно та підлягаює задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов суд відхиляє як необгрунтовані.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Суд вважає за необхідне, клопотання позивача задовольнити, повернути позивачу з Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 1110, 91 грн., сплачених платіжним дорученням № 2181 від 21.07.2020, у зв`язку із зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРРЕНТ-ПЛЮС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРРЕНТ-ПЛЮС» , (72313, м. Мелітополь Запорізької області, пр. 50-річчя Перемоги, буд. 28, офіс 200, ідентифікаційний код юридичної особи 40515205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» , (72310, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Покровськаа, буд. 61, ідентифікаційний код юридичної особи 42461094) 14 065 (чотирнадцять тисяч шістдесят п`ять) грн. 85 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 31 (тридцять одну) грн. 66 коп. пені, 25 (двадцять п`ять) грн. 95 коп . 3 % річних та 991 (дев`ятсот дев`яносто одну) грн. 09 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 28» вересня 2020 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.